Операція "Мідас": аналіз західних ЗМІ та російської пропаганди.

Як західні ЗМІ, так і провідні українські телеграм-канали, а також російська пропаганда коментували виявлення корупційних схем серед оточення президента Зеленського.

Скандал із так званими "плівками Міндіча" -- один із найгучніших корупційних скандалів в Україні у 2025 році, який торкнувся найближчого оточення президента Володимира Зеленського, ключових міністрів нинішнього уряду та підприємств державної енергетики. На тлі повномасштабної війни з Росією крадіжки на обороні та захисті критичної інфраструктури (як-от АЕС від ракетних ударів) стали не просто злочином, а загрозою національній безпеці.

Тимур Міндіч - український підприємець, один з співзасновників студії "Квартал 95", якого медіа називають близьким другом президента. Хоча він не займає жодних офіційних посад, численні розслідування свідчать про його неформальний вплив на державні рішення, зокрема в сферах енергетики та оборони. Міндіч став фігурантом кількох скандалів, включаючи підозри в відмиванні коштів через "Квартал", а також його зустрічі з Головним управлінням розвідки (ГУР) - він відвідав Україну в листопаді 2025 року для переговорів з Кирилом Будановим. Прокурори САП вважають його організатором схеми корупційних відкатів при укладенні контрактів між державним "Енергоатомом" та його партнерами, йдеться про можливе отримання та подальше відмивання близько 100 мільйонів доларів.

"Плівки" -- це понад 1000 годин аудіозаписів розмов, отриманих НАБУ під час операції "Мідас" (тривала з червня 2024-го по листопад 2025-го). Вони фіксують обговорення корупційних схем: відкати, хабарі в "старих баксах" і "євро", вплив на тендери. Перші згадки про ці плівки з'явилися у липні 2025-го, коли медіа повідомили про таємні записи в квартирі Міндіча -- нібито компромат на владу, подібний до "плівок Мельниченка" за Кучми. НАБУ опублікувало фрагменти власних записів 10-11 листопада 2025-го, на яких підозрювані обговорюють передачу $1,6 млн у валізках, "відкати" 10-15% від контрактів на $100 млн у "Енергоатомі" та оборонних підприємствах.

Усі ці та нові аспекти справи, які НАБУ розкриває поступово вже п'ятий день, перетворюються на справжній серіал, за розвитком якого з великим інтересом слідкують як суспільство, так і західні партнери.

У проросійському сегменті Telegram "Міндіч-гейт" представлений не як корупційний скандал, а як нібито спецоперація "західних кураторів" і "соросят", яка має на меті підривити позиції Зеленського. Пропаганда замінює фактичні дані про розкрадання в енергетичній сфері теорією змови про зовнішнє управління: вважається, що НАБУ діє під вказівками Вашингтона, а аудіозаписи зберігаються у посольствах, причому їх публікація трактуються як сигнал від Заходу про "кінець президента". Додаються нові елементи маніпуляцій і конспірології щодо "перерозподілу влади", антисемітські натяки та емоційний шантаж. Усе це формує хибну дилему, де Зеленський нібито змушений або "очистити" антикорупційні органи, або втратити контроль над державою, пропонуючи вибір лише між негативними сценаріями для України.

Натомість західні ЗМІ акцентують увагу на зовсім іншому аспекті: не на змовах, а на здатності українських інституцій. Статті в авторитетних виданнях оцінюють операцію "Мідас" як свідчення того, що навіть під час війни незалежні антикорупційні органи можуть ефективно розслідувати корупційні дії в оточенні влади, а державні структури – оперативно реагувати та діяти прозоро. Для них важливіше не ослаблення позицій Зеленського, а те, що система функціонує: міністри подають у відставку, підозри висуваються фігурантам, а українське суспільство демонструє нульову терпимість до корупційних проявів.

Операція "Мідас" в західних ЗМІ

Голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас заявила, що корупційний скандал в енергетичному секторі України, пов'язаний з Тимуром Міндічем, є "надзвичайно прикрим" і що важливо, аби Київ поставився до нього серйозно. "Немає місця для корупції, особливо зараз. Я маю на увазі, що це буквально гроші народу, які повинні йти на передову", - передає слова Каллас в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ "Великої сімки" в Канаді Reuters.

В іншому матеріалі Reuters Дан Пелещук відзначає, що найбільший корупційний скандал в Україні за час війни стався саме в той момент, коли "українські війська, що мають менше особового складу та гірше оснащені, намагаються відбивати наполегливі атаки російських військ на полі бою". Автор також пише, що українці надзвичайно гостро реагують на цей корупційний скандал, на тлі відключень електроенергії внаслідок російських обстрілів, а докази корупції у енергетичному секторі можуть послабити ентузіазм донорів, які надають критично важливу допомогу Україні. Демонстрація прогресу в боротьбі з корупцією є важливим показником у заявці Києва на членство в ЄС, яке європейські чиновники вважають основним фактором для виходу з-під впливу Москви.

Французьке видання Le Monde 13 листопада опублікувало репортаж київського кореспондента Томаса д'Істрія під заголовком "Корупційний скандал в Україні похитнув Зеленського". У статті детально описано, як президент Зеленський комунікував із українцями після викриття корупції у його оточенні, і зрештою був змушений особисто закликати до відставки двох міністрів. У публікації Le Monde зазначено, що наближений до президента Тімур Міндіч "загадково втік" з України за кілька годин до того, як 10 листопада слідчі розпочали операцію з його розшуку. Автор також зібрав коментарі українських опозиційних депутатів, антикорупційних активістів та політологів, для того, щоб задати своїм читачам запитання, чи знав український президент, що один з його друзів керував злочинною схемою. Репортаж констатує, що цей корупційний скандал лише розгортається, і вже став найбільшим політичним викликом з моменту обрання Зеленського у 2019 році. Інше французьке видання Le Figaro висвітлювало операцію "Мідас" 11 листопада у публікації з заголовком "Україна: близький соратник Зеленського нібито організував корупційну схему на 100 мільйонів доларів". У статті цитується заява Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про те, що Тімур Міндіч використовував свої "привілейовані стосунки з президентом України" для злочинної діяльності. Далі у статті зазначено, що ці звинувачення є поворотним моментом у корупційному скандалі, та є проявом "загостренням боротьби за владу всередині самого українського уряду". Ще одна публікація Le Figaro присвячена відставці ексміністра енергетики, міністра юстиції Германа Галущенка.

12 листопада італійська газета Corriere della Sera опублікувала глибокий аналіз корупційного скандалу в Україні під заголовком "Milioni e nomi in codice: la 'mani pulite' ucraina coinvolge anche i fedelissimi di Zelensky" (Мільйони і кодові імена: українська "чисті руки" торкаються навіть прибічників Зеленського). У цій статті автор провів паралелі з відомими антикорупційними розслідуваннями в Італії "Mani Pulite", які мали місце у 1992-1993 роках і були спрямовані на викриття мафіозного впливу в політиці та правоохоронних органах. Лоренцо Кремонезі, автор статті, посилається на публікації українських медіа, зокрема "Української правди" та "Київ ІндеПендент", розкриваючи деталі корупційного скандалу та підкреслюючи, що за останні місяці українські ЗМІ вирішили припинити політику мовчання в ім'я національної єдності та підтримки уряду. Кремонезі характеризує цю ситуацію як "землетрус", що спонукало Зеленського відмовитися від звичної оборонної позиції на захист свого оточення і публічно закликати до продовження розслідувань. Також в статті акцентується на тому, що НАБУ та САП — це ті ж самі органи, які Зеленський намагався ліквідувати в липні, але натрапив на обурення громадськості. Інша італійська газета, La Repubblica, опублікувала матеріал під заголовком "Україна, великий скандал з енергетичними контрактами: до нього причетні міністр і друг Зеленського". Автор Паоло Брера детально описує зв'язки між Тімуром Міндічем і Володимиром Зеленським, а також нагадає, що сам Зеленський часто згадував про недостатній захист енергетичних об'єктів у критичних заявах проти мера Києва Віталія Кличка. Брера також зазначає, що, імовірно, Міндіча було заздалегідь попереджено про можливий арешт, що призвело до його втечі за кордон напередодні публікації інформації антикорупційними органами.

Bloomberg опублікував статтю з провокаційною назвою "Чому українці ведуть війну? Справа про хабар у 100 мільйонів доларів ілюструє цю ситуацію". Автор Марк Чемпіон стверджує, що на новини про мільйонний корупційний скандал можна реагувати двома способами: відчаєм або навіть радістю, причому другий варіант, на його думку, більш обґрунтований. Він аналізує нещодавні викриття українських антикорупційних органів і зазначає, що не слід дивуватися, що корупція в пострадянській країні існує навіть під час війни, до того ж вона досягла вищих ешелонів влади. Чемпіон також висловлює занепокоєння, що корупційні скандали в оточенні Зеленського можуть негативно позначитися на шансах України на вступ до ЄС і надати підстави для російської пропаганди та критиків західної підтримки України. Він зазначає, що Зеленському не вдалося перешкодити НАБУ в розкритті інформації про корупцію, оскільки основа української демократії не полягає в балансі сил між гілками влади, а в досвіді протистояння спробам узурпації влади, коли українці готові виходити на масові протести. Завершуючи статтю, Чемпіон пише, що це "не ідеальна модель, яка є наслідком глибокої недовіри до держави та хаотичного управління", але це реальність України, що запобігає надмірній концентрації влади, а, принаймні поки що, антикорупційна інфраструктура функціонує.

Politico 12 листопада опублікувало текст Джеймі Деттмера та Вероніки Меркозелової "Пояснення корупційного скандалу в Україні: змова на 100 мільйонів доларів, що похитнула Зеленського", в якому вони комплексно розповідають історію п'ятнадцятимісячного розслідування. Автори зазначають, що є щонайменше два великих розслідування, одне з яких зосереджено на корупції у "Енергоатомі", а інше стосується контрактів з завищеними цінами на військових закупівлях, і найближчими днями можна очікувати нових викриттів НАБУ стосовно колишнього керівництва Міністерства оборони. Автори підкреслюють, що президента України Володимира Зеленського напряму ні в чому не звинувачено слідством, але розслідування є наступним кроком у ланцюжку подій, які почалися в липні 2025 року. Коли Офіс Президента спробував позбавити НАБУ і САП незалежності, та поставити їх під контроль Генпрокуратури, викликавши перші великі антиурядові вуличні акції протесту спочатку повномасштабного вторгнення Росії.

Спільним у публікаціях міжнародних медіа є думка про те, що найбільший корупційний скандал з початку повномасштабного вторгнення Росії стався в особливо несприятливий момент. В момент, коли Україна стикається з постійними російськими атаками на енергетичну інфраструктуру, що спричиняють масові відключення електроенергії та тиском російської армії на фронті. Також у більшості проаналізованих публікацій підкреслюється близькість Тимура Міндіча до Президента України, його описують як колишнього ділового партнера Зеленського, якому, ймовірно, допомогли втекти з України за кілька годин до початку обшуків. У багатьох публікаціях відзначають, що НАБУ та САП є тими самими органами, які Зеленський намагався взяти під свій контроль у липні 2025 року, відступивши лише після масових протестів та міжнародного тиску. Серед висновків щодо впливу цього скандалу превалює думка, що якщо це і не вплине на поточні плани фінансової та військової підтримки Заходу, то занепокоєння щодо корумпованості української влади продовжить впливати на політичний порядок денний та суспільну думку в державах ЄС, та негативно впливатиме на довгострокову підтримку України. При цьому медіа держав Заходу висловлюють із посиланнями на політиків із ЄС певність, що слідчі дії НАБУ засвідчують ефективність антикорупційних органів України, а санкції проти Міндіча - готовність української влади бороти корупцію.

"Західні куратори та соросята ініціювали проект Міндіч-гейт."

Головна ідея, що поширюється в проросійських телеграм-каналах, полягає в тому, що справу щодо Міндіча ініціювали "західні спонсори" з метою "підірвати" позиції Зеленського або зробити його більш поступливим. Згідно з цими твердженнями, для досягнення своїх цілей вони залучили "контрольовані" антикорупційні органи. Крім того, на боці "західних кураторів" діють українські "соросята", які не підтримують президента Зеленського і прагнуть знизити його рейтинг, ставлячи на генерала Залужного.

"Як доказ того, що все відбулося з відмашки Заходу, пропагандисти наводять аргумент, мовляв, самі плівки знаходилися в одному зі західних посольств: багато важливих аудіозаписів НАБУшники сховали в одному із західних посольств, що уберегло їх. Раз НАБУ почали оприлюднювати записи, значить, вони отримали відмашку від західних кураторів, як ми вказали ще 25 липня, а значить, справи в Зеленського погані", -- написали у телеграм-каналі Легітимний, який має 1,1 мільйона підписників.

Канал з 157 тисячами підписників зазначає: "Соросята та їхні західні покровителі активно просувають цей кейс, демонструючи Зеленському, що він втратив контроль над антикорупційними структурами. Справа Міндіча перетворюється на інструмент політичного сигналу для Зе". Подібні думки звучать і в каналі з 116 тисячами підписників: "Соросята прагнуть довести на Заході, що Зеленський не здатний контролювати ситуацію і затиснутий у корупційних сплетеннях. Вони намагаються змінити напрямок хвилі, отримуючи підтримку частини західних еліт, які все більше ставлять на Залужного. Вони не бачать в Зе перспективи для свого впливу в Україні".

Заміна реальних проблем на конспірологічні теорії є типовим прийомом маніпуляції: замість того, щоб розбиратися в питанні "як і чому відбувалися крадіжки в енергетичному секторі під час війни?", читачів заплутують питанням "хто з Заходу активував НАБУ як інструмент?". В результаті картина стає надзвичайно розмитою: учасники схеми перестають бути головними винуватцями і перетворюються на простих виконавців. А реальна відповідальність зникає в океані конспірологічних уявлень про "кураторів" і "соросят".

У низці публікацій агітаційні матеріали намагаються обґрунтувати, чому Захід "тискує" на Зеленського та чому це відбувається саме тепер. Пропагандисти поширюють думку, що таким чином західні куратори намагаються примусити Україну знизити вік мобілізації. На каналі, що налічує 1,1 млн підписників, зазначається: "Зеленський обіцяв своїм західним спонсорам посилити умови мобілізації, але відмовився від цього, оскільки це могло б ще більше знизити його і без того низький рейтинг. Спонсори втомилися чекати і активізували справу щодо плівок Міндіча через НАБУ". Далі в іншій публікації додають: "Незабаром Зе може отримати кулуарну пропозицію щодо перерозподілу влади". Поєднуючи питання корупції з мобілізацією, вони відволікають увагу від справжньої проблеми - крадіжок в енергетичній сфері - і сіють паніку: "Захід змусить вас гинути більше".

Не обійшлося і без проявів антисемітизму. У телеграм-каналі з 438 тисячами підписників у контексті корупційного скандалу згадувалися "багаторічний та згуртований колектив", і стверджувалося, що "грабіжники українського народу - не українці", натякаючи на єврейське походження деяких осіб, причетних до справи. Так пропагандисти намагаються знову використати міф про "єврейську змову". Проте корупція не знає національності. Антисемітизм у таких публікаціях слугує інструментом для розколу: розділяє українців на "своїх" і "чужих", послаблює єдність у відповідь на виклики, а також спрямовує ксенофобію на етнічній основі проти української влади.

Як видно, пропагандистські кампанії використовують справжні соціальні проблеми: невдоволення корупцією, стомленість від війни, тривогу щодо мобілізації, намагаючись пов’язати їх із Міндіч-гейтом для досягнення комбінованого ефекту. Методи досить прості, але здатні вплинути на окремі групи споживачів медіа.

"Для кого звучить дзвін Міндіча"

Ще один меседж, який активно поширювали пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, стосувався того, що скандал навколо Міндіча свідчить про серйозне ослаблення позицій Зеленського та можливий кінець його президентства. "Кому ж дзвонить Міндіч? Поки що його вплив відчувається в оточенні президента. Але з кожним новим днем це стає дедалі більш помітним для самого Зеленського" (з каналу, який має 147 тисяч підписників).

У каналі з 313 тисячами підписників акцентували увагу на недоліках президента Зеленського: "Ставиться під сумнів його здатність контролювати важливі галузі. Це розслідування не лише шкодить репутації Зеленського, але й виявляє структуру всього політичного апарату. Обіцяне оновлення, деолігархізація та боротьба з корупцією виявилися не реформами, а лише зміною бенефіціарів". Таким чином, пропагандисти намагаються впровадити демагогічні ідеї через персоналізацію. Весь скандал зосереджено навколо Зеленського, ніби Міндіч не є окремим гравцем, а лише "тінню" президента. Це розмиває відповідальність: замість аналізу схеми на $100 мільйонів у "Енергоатомі", аудиторія зосереджується на "слабкостях Зе".

Анонімні "стратеги" з телеграм-каналу, який налічує 249 тисяч підписників, запропонували президенту два можливих шляхи виходу з кризової ситуації. Перший варіант передбачає радикальний контрудар, в рамках якого Зеленський може "обнулити" Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), дискредитувати їхні зв'язки з колишніми американськими структурами чи звинуватити в співпраці з Москвою. Інший варіант — зайняти вичікувальну позицію, що може призвести до деморалізації всередині влади, оскільки члени "Слуги народу" та регіональні еліти можуть сприйняти бездіяльність президента як ознаку втрати контролю. Пропагандисти намагаються створити "розтяжку" — типову маніпуляцію, де Зеленський постає перед вибором: стати "автократом" подібно до Путіна, або ж спостерігати, як його влада розпадається, як це сталося з Януковичем. Пропаганда малює ситуацію як пастку, де будь-який крок веде до поразки. Цей прийом називається "фальшивою альтернативою" (false dilemma), що змушує вибирати між боротьбою з корупцією в російському стилі, звинувачуючи НАБУ в "співпраці з Москвою", та втрати контролю і здачею країни "соросятам", при цьому ігноруючи третій шлях — справжні реформи.

Західні медіа пишуть про операцію Мідас крізь призму протиборства владних інституцій і гілок влади. Тоді як споживачам російської пропаганди у телеграмі пропонували конспірологію та тези, які мають переконати читачів в несамостійності антикорупційних органів України. Вони писали про "змову Заходу проти Зеленського", "змову "соросят" проти Зеленського" та про "тотально корумповані" українські еліти.

Колаж: Микола Шиманський може бути перефразовано як: "Творіння: Микола Шиманський" або "Композиція: Микола Шиманський".