Тиждень тому на Близькому Сході відбулася важлива подія, на яку чекали близько 15 місяців. Ізраїль та угрупування ХАМАС нарешті досягли згоди, уклавши угоду про припинення вогню та початок процесу звільнення заручників.
Гармати перестали стріляти за день до інавгурації Дональда Трампа, а саме 19 січня, одразу ж відбувся перший обмін заручниками. Про історію цього конфлікту, яким чином вдалося досягти угоди і як довго може протривати перемир'я, все це пояснить Еспресо.
З часу утворення держави Ізраїль у 1948 році ізраїльтяни зіткнулися з жорстоким антисемітизмом і агресією з боку своїх мусульманських сусідів, зокрема палестинців. Відголоски тих історичних подій і накопичення нових викликів стали основою сучасних проблем.
Багато років тому ізраїльтяни змушені були розпорошитися по світу і покинути історичну батьківщину через дії та укази тогочасних правителів імперій. А коли вдома немає господаря, тоді на його місце приходить новий. Так і сталося, адже на території ізраїльтян оселилися нові народи, зокрема, й палестинці, які після появи й експансії мусульманства змішалися з арабським населенням. Тому, коли у кінці ХІХ та на початку ХХ століття серед ізраїльтян поширилася ідеологія сіонізму, тобто повернення на історичну батьківщину, їх давня територія вже була щільно заселена палестинцям. Як наслідок - це породило сутички і непорозуміння, адже арабське населення сприймало ізраїльтян як чужинців-загарбників.
Після завершення Другої світової війни виникли сприятливі умови для втілення давньої мрії ізраїльського народу — відновлення державності на своїй історичній землі. Разом із цим, планувалося створення держави Палестина, але палестинці не були готові поступитися частиною своїх земель та жити поруч з ізраїльтянами. Це призвело до конфлікту, в який втручалися інші мусульманські країни. В результаті, ізраїльтяни неодноразово змушені були боротися за свою незалежність, щоденно переживаючи страх можливих нападів. Цей постійний тиск спонукав їх до створення потужної держави з сильною армією, яка, завдяки підтримці США — свого стратегічного союзника, змогла не лише відбити всі загрози, але й розширити свої території.
Таким чином палестинці опинилися у фактичній окупації ізраїльтян, що і призвело до появи радикальних організацій, як ХАМАС, які відстоювали повну незалежність Палестини й вигнання ізраїльтян. Особливо гостро ця проблема постала в секторі Гази - невеликій території (трохи більша за площу Харкова), де компактно проживало близько 2 млн палестинців. Бойовики ХАМАС, які стали основною владою в секторі Гази, неодноразово запускали звідти ракети та провокували ЦАХАЛ (ізраїльські Збройні сили), що призводило до періодичних сутичок. Однак події 7 жовтня 2023 року стали кардинально іншими за попередні, ніби відкрили скриньку Пандори. До війни приєдналися й інші ультраправі мусульманські організації за підтримки Ірану, зокрема, це ліванська Хезболла, єменські хусити та сирійські діячі.
У перший же день раптового нападу загинуло понад тисячу ізраїльтян, бойовики ХАМАС прорвали кордон, вбивали цивільних і брали заручників. Ця трагедія шокувала весь світ і на довго переключила вектор уваги громадськості з російсько-української війни на події в Ізраїлі.
ЦАХАЛ оперативно вживає заходів проти бойовиків, спершу завдаючи ракетні удари, а згодом розпочинаючи наземну операцію в Газі. Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу визначив чітке завдання — знищити ХАМАС і звільнити всіх заручників. Однак, це виявилося складним завданням, оскільки палестинські бойовики використовували цивільні об'єкти для укриття. В результаті, десятки тисяч палестинців загинули, а близько 60% інфраструктури зазнали руйнувань, що призвело до змін у ставленні світової спільноти — від підтримки ізраїльтян до критики їхніх дій. У зв'язку з цим, міжнародні лідери почали закликати ізраїльське керівництво до переговорів з метою досягнення миру та обміну заручниками.
Досліджуйте також: Конфлікт на трьох арені: чому Ізраїль веде боротьбу з ХАМАСом, "Хезболлою" та Іраном одночасно. Роз'яснюємо ситуацію.
Після початку масштабних бойових дій у жовтні 2023 року між Ізраїлем та палестинським угрупованням ХАМАС, питання про припинення вогню та обмін заручниками стало одним з центральних на міжнародній дипломатичній арені. Однак переговорний процес був складним, наповненим багатьма перешкодами через складну історію та ультимативність влади Ізраїлю, де події 7 жовтня стали національною травмою, яка вимагала помсти.
Переговори розпочалися ще в листопаді 2023 року, але на той момент це були лише початкові зусилля міжнародної спільноти для досягнення миру. У ролі посередників виступали Катар, Єгипет та США, а також залучалися інші держави.
Початкові переговори були спрямовані на короткострокове припинення вогню для обміну заручниками. Та вони нічого не принесли, бо ці переговори кілька разів заходили в глухий кут, особливо після відновлення бойових дій через відмову ХАМАС надати список живих заручників. До того ж Біньямін Нетаньяху виявляв небагато бажання йти на компроміс, зайнявши однобоку позицію у своєму релігійно-націоналістичному кабінеті.
Повернення заручників. Основна вимога Ізраїлю полягала у поверненні всіх утримуваних заручників. Ізраїль був готовий до короткострокових пауз у бойових діях в обмін на заручників, але відмовлявся від постійного припинення вогню без гарантій безпеки та остаточного вирішення питання з ХАМАС.
Безпека та ліквідація ХАМАС. Ізраїль також виступав за демілітаризацію сектора Гази, наполягаючи на тому, щоб ХАМАС завершив усі військові операції проти Ізраїлю. Це означало, що ізраїльська сторона вимагала від ХАМАС капітуляції та здачі зброї.
Зупинка військових дій. ХАМАС, в першу чергу, наполягав на довгостроковому і всебічному припиненні вогню, що передбачало б виведення ізраїльських сил з території Гази.
Ліквідація блокади. Ще однією з основних вимог стало скасування ізраїльсько-єгипетської блокади сектора Гази, що відкрило б шлях для безперешкодного постачання гуманітарної допомоги та ресурсів для відновлення.
Обмін захопленими особами. ХАМАС висунув пропозицію звільнити ізраїльських заручників в обмін на випуск палестинських в'язнів, серед яких є і такі, хто засуджений до довічного ув'язнення.
Після тривалих місяців наполегливих дипломатичних зусиль вдалося досягти компромісу, який дозволив обом сторонам знайти спільну мову для завершення активних бойових дій.
На ХАМАС вплинули, перш за все, Катар і Єгипет, які стали головними посередниками у процесі переговорів. Катар, маючи міцні зв’язки з ХАМАС, і Єгипет, як важливий регіональний гравець з традиційним впливом на палестинську політику, виконали вирішальну роль у організації переговорів. Крім того, ключовий союзник ХАМАС, Іран, наразі перебуває у складній ситуації через втрати контролю над частинами Сирії та проблеми, які виникли у Хезболли в Лівані.
Ознайомтеся також: Падіння Асада в Сирії як ще одне невдача Кремля: які наслідки це може мати для України. Роз'яснюємо ситуацію.
Натомість на Ізраїль чинили тиск їхні американські партнери. Адміністрація експрезидента Джо Байдена декілька разів ставила ультиматум кабінету Нетаньягу і у підсумку запропонувала план перемир'я в кілька етапів, який і змогли погодити. Як відзначають американські журналісти, важливу роль тут зіграв і новообраний президент США Дональд Трамп, який чітко дав зрозуміти, що потребує цієї угоди, інакше він застосує всі можливі методи для її досягнення та "зробить справжнє пекло на Близькому Сході", якщо заручників не повернуть додому.
Також варто наголосити, що внутрішні протести та суспільний тиск у Ізраїлі щодо повернення заручників стали важливим мотиватором для уряду. Натомість гуманітарна криза у секторі Гази - тиснула на ХАМАС. Крім цього для бойовиків ХАМАС досягнення перемир'я завдяки дипломатії - це також досягнення, адже є свідченням легітимності їхньої влади, попри втрату чи не всіх ключових лідерів.
У січні 2025 року Ізраїль і ХАМАС уклали знакову угоду про припинення військових дій, що має на меті покласти край насильству в секторі Газа та ініціювати процес обміну затриманими.
Угода була офіційно підписана 16 січня 2025 року представниками обох сторін в Катарі. Після цього, 17 січня, уряд Ізраїлю затвердив угоду на засіданні кабінету міністрів. Про початок дії перемир'я було оголошено 19 січня о 11:15 за місцевим часом, після того, як ХАМАС передав список заручників для звільнення, що було ключовою умовою для Ізраїлю.
Перш за все, необхідно встановити тимчасове припинення вогню. Перший етап передбачає перемир'я тривалістю шість тижнів. Протягом цього періоду Ізраїль поступово виводитиме свої війська з центральних районів Гази. Одночасно проходитиме обмін заручниками: ХАМАС погодився регулярно звільняти певну кількість заручників в обмін на визволення палестинських ув'язнених з ізраїльських тюрем (33 ізраїльтянина на приблизно 1900 палестинців). Крім того, планується значно збільшити обсяги гуманітарної допомоги, що надходить до Гази, що означає розблокування ізраїльської блокади.
Другий етап є набагато більш складним — це ведення переговорів про постійне припинення вогню. Протягом шести тижнів перемир'я сторони повинні активно обговорювати умови для досягнення стійкого миру в регіоні. Цей етап передбачає обговорення повного виведення ізраїльських сил з території Гази, створення гарантій безпеки для обох сторін, а також розробку механізмів управління Газою, щоб запобігти повторенню конфлікту.
Важливо відзначати, якщо переговори все ж триватимуть понад шість тижнів, перемир'я автоматично продовжується до досягнення угоди за умови, що не почнеться нове збройне протистояння.
Третій, фінальний етап – це відновлення та реконструкція сектора Газа. У цей період стартує масштабний проект з відновлення, який охоплює відбудову інфраструктури, житлових об'єктів та економічного потенціалу регіону. Для реалізації цих планів запроваджуються міжнародні механізми, що забезпечують нагляд за виконанням угоди. Крім того, на цьому етапі передбачено повернення усіх залишків загиблих.
Як зазначив міністр економіки Ізраїлю, коментуючи відновлення сектора Гази, все в значній мірі залежатиме від палестинців. Вони повинні вирішити, чи прагнуть створити там щось на кшталт Дубая та жити в гармонії з ізраїльтянами, чи повернуться до попередніх моделей. Якщо виберуть перший шлях, Ізраїль готовий інвестувати в розвиток цього регіону, щоб перетворити його на фінансово привабливу територію.
Після досягнення перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС, міжнародна спільнота та регіональні аналітики активно обговорюють, наскільки довготривалою буде ця угода і чи є реальні перспективи для встановлення стійкого миру на Близькому Сході. Якщо коротко - ні, адже це далеко не перший мир, який погоджували та ймовірно не остання війна між ізраїльтянами й палестинцями. Та у будь-якому разі - це важливе рішення для збереження життів.
Вже в перший день на посаді новообраний президент США Дональд Трамп висловив сумніви щодо тривалості цього перемир'я, зважаючи на величезні руйнування та тривалу історію конфлікту. Крім того, багато експертів висловлюють скепсис щодо реалістичності виконання всіх трьох запланованих етапів угоди.
Наприклад, заступник керівника відділу міжнародної політики німецького медіа Tagesspiegel Крістіан Бьоме зауважив, що ця угода була укладена занадто пізно, коли багато втрат з обох боків, що робить імовірність нового вибуху дуже великим. Те саме каже ізраїльський експерт Давид Шарп, який відзначає, що угода може бути порушена у будь-який момент через недовіру між сторонами та відсутність гарантій виконання.
Як зазначає міжнародний редактор BBC Джеремі Боуен, хоча припинення вогню може призвести до зменшення людських втрат і сприяти поверненню ізраїльських заручників та палестинських ув'язнених, ця угода, безумовно, не вирішить корінь конфлікту.
"Після 15 місяців бойових дій у Газі конфлікт, що триває вже понад сто років, залишається таким же гострим і нездоланним, як і раніше. ... Наслідки величезних руйнувань і численних жертв відчуватимуться ще принаймні в одному поколінні", — зазначає фахівець.
Український аналітик Ігор Тишкевич у статті для NV вказує на те, що це перемир'я фактично є замороженням конфлікту без вирішення основних проблем, що залишає відкритим шлях до нового спалаху насильства.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов у програмі Еспресо поділився своєю думкою, що тривале перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС може бути сприйнято як невдалий результат для обох сторін. Він підкреслив, що сектор Гази зазнав значних руйнувань, і ХАМАС втратив більшу частину своїх військових можливостей. В той же час, в Ізраїлі вважають, що перемир'я є поразкою через те, що їхня мета — повне знищення ХАМАС — не була досягнута.
Політичний аналітик The New York Times Брет Стівенс також підкреслює можливі ризики, які можуть виникнути для Ізраїлю внаслідок цієї угоди. На даний момент Нетаньяху фактично визнав, що ХАМАС продовжує мати контроль над сектором Газа. Бойовики ХАМАС, одягнені в маски та з озброєнням, вийшли на вулиці після оголошення про припинення вогню, демонструючи як світові, так і палестинцям, що вони не потерпіли поразки. До того ж, в рамках угоди ЦАХАЛ має залишити Філадельфійський коридор, що розділяє сектор Гази та Єгипет, що надає ХАМАС можливість у майбутньому переозброїтися та знову здійснити напади. Важливо зазначити, що за кожного ізраїльського заручника Ізраїль звільняє значно більшу кількість палестинських ув'язнених (перший обмін відбувся в пропорції 3 до 90).
Аналітик і активіст Віктор Андрусів висловив думку, що нинішнє перемир'я, ймовірно, буде порушене, причому ініціатором цього може стати сам Нетаньяху, прагнучи переконати Трампа в своїй здатності тиснути на ХАМАС. Він також підкреслив, що цей тимчасовий мир може стати прикладом для України, оскільки його суть полягає в компромісах, що не задовольняють жодну зі сторін. Це нагадує ситуацію в контексті російсько-української війни, де обидві сторони не можуть прийняти часткову перемогу як остаточне рішення.
Експерти вказують на те, що досягнення угоди, яка могла б бути реалізована до нападу ХАМАС у жовтні 2023 року, зокрема визнання Саудівською Аравією держави Ізраїль, стало б знаковою подією, здатною кардинально змінити політичний ландшафт на Близькому Сході. Однак Саудівська Аравія ставить умовою для цього, щоб ізраїльська сторона вирішила конфлікт з палестинцями та надала їм можливість створити власну державу. Як зазначає видання Time of Israel, ізраїльська влада намагається знизити важливість інформації про те, що палестинська влада може отримати більшу роль у відновленні сектору Газа після війни, а також про можливість включення створення Палестинської держави до майбутньої угоди зі Саудівською Аравією. Це свідчить про те, що уряд Нетаньягу поки не готовий до обговорення довгострокового миру.
Тому для сталого миру потрібна значна зміна внутрішньої політики як в Ізраїлі, так і в Палестині, коли обидві сторони готові слухати, а не воювати. Відновлення сектора Гази та економічна інтеграція регіону в мирний процес стали б ключовими для довгострокового миру. Однак це вимагає значних інвестицій та часу без військових конфліктів.
В результаті укладення перемир'я між Ізраїлем і ХАМАС, більшість експертів вважає, що його тривалість буде обмеженою. Досягнення стійкого миру в цьому регіоні залишається складним завданням, яке потребує не лише припинення насильства, але й вирішення глибоких політико-соціальних питань, що накопичувалися протягом багатьох століть конфлікту.
#Компроміс #Німеччина #Антисемітизм #Дональд Трамп #Іслам #Ізраїльтяни #Єгипет #Президент (державна посада) #Харків #Північна та Південна Америка #Іран #Ізраїль #BBC #ХАМАС #Араби #Палестина (регіон) #Біньямін Нетаньяху #Близький Схід #Палестинці #Місто Газа #Військова окупація #Сектор Газа #Сіонізм #Хезболла #Ліван #Сирія #Джо Байден #Бойові дії #Саудівська Аравія #Ракета. #Заручник #Припинення вогню #Експрес-телебачення #Експансія #Збройні сили Ізраїлю #Наступальні (військові) #Дубай (місто) #Імперія #Башар Асад #Рух хуситів #Катар #Український тиждень
