Перший єврей, що віддав своє життя за Україну.

#Політика

Давно мене зацікавила світлина із одного видання про УГА з підписом: "Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака". Хто цей стрілець-доброволець, а також коли і де його похоронили досі було загадкою. Припускав, що це сталось десь у 1919 році, коли 1-ша бригада УСС воювала в складі УГА.

Ще раніше вдалось знайти в реєстрі УСС, який зберігався у архіві НТШ, згадку про січового стрільця Йосипа Литвака. Але без облікової картки до якої було там посилання. Прізвище одне й те ж, але імена - різні. Тому продовжував пошуки. І от недавно пощастило - вдалось відшукати в Центральному державному історичному архіві України, м. Львів некролог про загиблого січового стрільця Осипа Литвака, якого побратими поховали на єврейському кладовищі.

З'ясувалося, що першим єврейським добровольцем, який загинув за Україну в сучасну епоху, був не галичанин, як більшість його товаришів по Українській Січовій Стрільці. У некролозі, складеному на основі його облікової картки, вказується, що він народився в 1898 році на території Волині, у місті Володимирі Волинському, яке на той час належало Московській імперії.

За професією Осип Литвак був кравцем. У 1916 році, коли Січові стрільці зайняли звільнену від московської влади Волинь, вони почали розвивати українську освіту для дітей. Саме тоді вони зустріли цього волинського єврея, який вирішив, що його призначення — боротися за краще майбутнє українського народу в лавах УСС. Варто зазначити, що як євреї, так і українці з Волині не проявляли особливого бажання приєднуватися добровольцями до українського легіону, що входив до складу Австро-Угорської армії.

Литвак, єврей за походженням, був одним із перших, хто усвідомив справжній зміст визвольної боротьби українського народу. Він перевершував багатьох своїх однолітків-українців, серед яких зростав на Волині. Його розуміння справи виявилося глибшим, ніж у багатьох його співвірян (відомо, що в Українських Січових Стрільцях служило ще шестеро євреїв-галичан, а загалом представники "віри Мойсея" становили близько 0,25% від загальної кількості добровольців). 9 березня 1916 року Осип прийняв рішення стати добровольцем УСС. Можливо, він був ще неповнолітнім, адже, як і багато інших Січових стрільців, міг мати лише 17 років (точна дата його народження досі не встановлена, тому це стверджувати важко).

У той час Січові Стрільці займали оборонні позиції біля Бережан, що нині належать до Тернопільської області. Через пів року після свого призову Литвак "помер від поранення в грудях". Ймовірно, він був травмований під час боїв на горі Лисон. Внаслідок отриманого ушкодження він завершив своє життя в одному з шпиталів, розташованих неподалік фронту. Січові Стрільці поховали свого товариша-єврея "на жидівському кладовищі в Рогатині".

Похорон відбувся "з величезними почестями". У некролозі було вказано: "сотня стрільців, офіцери та музиканти провели його в останню путь, далеко від рідної української Волині".

Наша честь вимагає від нас пам'ятати про кожного загиблого в боротьбі за Україну. Сподіваюсь, що колись вдасться знайти більше інформації про Осипа Литвака, його дитинство і юність на Волині. Можливо й могилу. І пам'ять про цього українського Героя буде вічною. Слава Україні!