Стратегія Навроцького: чому польському лідеру потрібен проросійський союзник і як це може вплинути не тільки на Україну.

У Польщі поступово починає формуватися надзвичайно загрозливий для України сценарій — якщо за підсумками парламентських виборів 2027 року буде створено коаліцію правих і ультраправих партій під керівництвом президента Кароля Навроцького.

Про його амбіції взяти під свій контроль уряд було відомо давно. В експертних колах дискутували про те, як саме глава держави збирається реалізувати такий план.

Проте зараз глава держави здійснив перший крок у напрямку до цієї цілі.

І можна з високою ймовірністю говорити, яким може бути шлях Навроцького до здобуття майже повної влади у Польщі. А разом із тим - які залишилися для цього перешкоди.

Запрошення для ультраправих активістів

13 жовтня польське видання Rzeczpospolita представило обширне інтерв'ю з Каролем Навроцьким.

У ньому президент заявив про намір взяти під патронат формування єдиної стратегії правих партій на виборах у Сенат - верхню палату польського парламенту. А головне - що заради перемоги на цих виборах до співпраці може бути залучена скандальна "Конфедерація польської корони" Гжегожа Брауна.

Президент Польщі підкреслює, що ця політична сила заслуговує на повагу, оскільки має підтримку населення та представлена у парламенті. Відповідаючи на питання щодо ризиків співпраці з відверто проросійською партією, Навроцький нагадав про прем'єра Дональда Туска, який колись мав тісні контакти з Владіміром Путіним.

Які ризики приховані в планах президента Польщі?

Управління Сенатом має велике значення, оскільки він надає схвалення законам, прийнятим Сеймом. Щоб подолати вето Сенату, необхідно отримати підтримку 3/5 депутатів з нижньої палати. Виборчий процес до Сенату відбувається паралельно з виборами до Сейму, що є нижньою палатою.

Проте - за абсолютно іншими умовами.

На відміну від виборів до парламенту, сенатори обираються в одному турі в рамках мажоритарних округів. Це означає, що на цих виборах найбільші політичні сили або коаліції з кількох партій мають явну перевагу. У наступному році громадяни Польщі матимуть можливість обрати 100 сенаторів.

У цьому контексті угода між правими партіями щодо поділу мажоритарних округів виглядає цілком раціональним рішенням. Проте, участь партії Гжегожа Брауна в цьому процесі є абсолютно новим явищем для польської політичної сцени.

Здавалося, що відверто провокативні дії, а також численні антизахідні, антисемітські (і антиукраїнські також) заяви Гжегожа Брауна зробили його абсолютно нерукоподаваним. У серпні 2026 року Європейський парламент позбавив Брауна депутатської недоторканності, що дозволило висунути проти нього низку звинувачень.

Партія Гжегожа Брауна в даний момент користується підтримкою на рівні 8,2%.

Цього вистачить, щоб пройти прохідний бар'єр до парламенту, але значний антирейтинг Брауна ускладнює можливість успіху кандидатів його партії на мажоритарних виборах.

Отже, участь Гжегожа Брауна у правій коаліції на виборах до Сенату, швидше за все, зменшує її силу, ніж зміцнює.

Незважаючи на це, Навроцький не лише усвідомлено обирає цей альянс, а й приймає на себе політичні ризики, пов'язані з партнерством із такою суперечливою політичною силою.

І це не без причини.

Яким чином відповість Браун?

Польський інформаційний ресурс Onet розкриває унікальні деталі про розподіл мажоритарних округів на сенатських виборах, що відбудуться у 2027 році.

Відповідно до опублікованих даних, в даний час існує 50 округів, які підлягають розподілу, і в яких праві політичні сили мають значні шанси на успіх.

Кароль Навроцький планує зарезервувати значну частину округів для своїх прихильників.

Мова йде про 12-14 виборчих округів, в яких ймовірність успіху кандидатів правого спрямування є досить значною.

Згідно з попередніми домовленостями, на 17 виборчих округах кандидатів висуне провідна права партія "Право і справедливість" ("ПіС"). Шість або сім округів відійде до квоти партії "Розвиток плюс" експрем'єра Матеуша Моравецького. Своєю чергою "Конфедерація" Славоміра Менцена та Кшиштофа Босака висуне своїх кандидатів на 9 або 10 округах.

Проте справжня сенсація в тому, що чотири округи мають намір передати кандидатам від партії Гжегожа Брауна.

За прогнозами, одним із кандидатів стане він сам, що може виявитися досить вигідним для нього з огляду на існуючі кримінальні справи.

Проте в "Конфедерації польської корони" відверто заявляють, що основним успіхом стане злам "санітарного кордону" навколо Брауна та його політичної сили.

Отже, зацікавленість Брауна в цій пропозиції виглядає зрозумілою. Проте, що саме планує отримати Навроцький в обмін на це?

Найчастіше зустрічається таке пояснення -

Від Гжегожа Брауна очікують на підтримку в Сеймі.

Рік перед парламентськими виборами позиції польських правих виглядають досить крихкими. Навіть якщо у 2027 році вони продемонструють непогані результати, отримати більшість їм вдасться лише в двох ситуаціях: або залучивши до коаліції Брауна, або якщо його партія не подолає виборчий бар'єр, внаслідок чого голоси будуть перерозподілені на користь "правиці" і забезпечать їй необхідну підтримку.

Про другий варіант наразі не йдеться. Натомість перший несе дуже високі ризики - уряд, сформований за участю ультраправих, може стати нерукоподаваним у ЄС. До того ж минулий досвід перебування "ПіС" при владі вказує також на потенційні проблеми з верховенством права, відповідно, замороженням фінансування від Євросоюзу. І це навіть без ультраправих.

Голова партії "ПіС" Ярослав Качинський запевняє, що не розглядає можливість формування коаліції з Брауном.

Проте існує ще один варіант – утворення уряду меншості, в якому ультраправі не братимуть безпосередньої участі та не займуть міністерських посад, однак надаватимуть свої голоси для його підтримки.

Схоже, що ослаблення санітарного кордону навколо Брауна на виборах до Сенату є складовою частиною угод щодо формату співпраці в майбутньому Сеймі.

Прем'єр, призначений президентом.

Окремо треба сказати про особистий інтерес Кароля Навроцького.

Згідно з планом розподілу округів для майбутніх виборів до Сенату, президент, виступаючи в ролі посередника між ворогуючими правими фракціями та Брауном, забезпечує підтримку своєї групи в верхній палаті.

Подібним чином можна стверджувати, що в ситуації створення спільного правого списку (за відсутності ультраправих) для виборів до Сейму Навроцький також буде наполягати на значній квоті для своєї особи.

Це зробить президента впливовим гравцем у новому парламенті.

Але головне - за польським законодавством саме глава держави висуває майбутнього прем'єра. І він в цьому цілком вільний.

У 2023 році після проведення парламентських виборів президент Анджей Дуда доручив сформувати новий уряд Матеушу Моравецькому, незважаючи на явні сумніви в його здатності виконати це завдання. Однак, таке рішення президента дозволило відкласти зміну влади на два місяці, і лише після цього формування уряду було передано Дональду Туску.

Щоправда, тоді в діях Анджея Дуди була певна логіка - все ж перше місце на тодішніх виборах зайняла "Право і справедливість". Втім, не можна виключати, що Кароль Навроцький планує піти ще далі, не озираючись на умовності.

Отже, після виборів 2027 року він має намір доручити формування нового уряду своєму підлеглому. Польські аналітики вважають, що цю роль може виконати чинний керівник президентської канцелярії Збігнев Богуцький.

Тим самим президент поставить праві партії перед неприємним вибором - або підтримати запропоновану президентом кандидатуру, або йти в опозицію чи на дострокові вибори.

Внаслідок створення власної депутатської групи та здобуття контролю над урядом, Кароль Навроцький має можливість отримати максимальні повноваження в Польщі.

Такий сценарій виглядає для України досить небезпечним.

Кароль Навроцький більш критично налаштований до Києва, аніж нинішній уряд і навіть більшість депутатів "Права і справедливості". А якщо на роботу уряду буде впливати партія Гжегожа Брауна - то на українсько-польські відносини чекатимуть дуже непрості часи.

Втім, на шляху до реалізації цього плану є чимало перешкод.

Консолідація правих навколо Кароля Навроцького посилює позиції прем'єра Туска, який просуває ідею спільного списку всіх партій нинішньої коаліції на виборах 2027 року. А перспектива залучення до правої коаліції Гжегожа Брауна має мобілізувати електорат нинішньої коаліції.

Крім того, втілення цього задуму може зустріти опір з боку правих сил. Зокрема, вже стало відомо, що чинні сенатори від "ПіС" категорично проти ідеї перерозподілу округів.

На даний момент партія "Право і справедливість" має 33 сенатори, але в новому складі Сенату їх кількість зменшиться щонайменше вдвічі. Згідно з інформацією польських ЗМІ, діючі сенатори вже висунули свій ультиматум, погрожуючи балотуватися в своїх округах як незалежні кандидати. Це може серйозно зірвати плани президента Навроцького.

За рік до парламентських виборів політичне життя у Польщі стає все більш напруженим. А разом із тим зростають і ризики для українсько-польських відносин.