"Подруга Путіна" вже не та? Як ультраправі у Франції трансформують погляди на Росію – і які наслідки це має для України.

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Згідно з останніми опитуваннями, лідерка французької ультраправої партії Марін Ле Пен значно випереджає своїх основних конкурентів на президентських виборах 2027 року — правоцентриста Едуара Філіппа та радикального лівого Жан-Люка Меланшона. Ці новини вже викликали радість у Росії, де різні "експерти" активно діляться прогнозами, що зовсім скоро політика Парижа стане "менш агресивною" щодо Москви.

Більш детальну інформацію надає міжнародна аналітикиня "Телеграфу" Ольга Кирилова.

"Відмова фінансовим вливанням у Київ"

Марін Ле Пен дала зрозуміти: в разі її перемоги Франція більше не зможе підтримувати Україну через власне складне економічне становище.

"Ми здатні продовжувати підготовку їхніх військових, а також надати їм необхідне обладнання для захисту. Проте, з фінансової перспективи, ми вже не маємо можливості це робити. Ми більше не в змозі," - зазначила вона.

Протягом багатьох років Марін Ле Пен та її партія "Національне об'єднання" вважалися в Україні основними прихильниками Кремля. Її прагнення до зближення з Москвою стало підставою для того, щоб політикиня отримала прізвисько "подруга Путіна".

Особливо показовим був період після анексії Криму Росією у 2014 році. Ле Пен не лише виступала проти посилення санкцій проти Москви, а й заявляла, що Крим фактично є "невід'ємною частиною" Росії. Того ж року її партія отримала кредит у розмірі близько 9 мільйонів євро від російсько-чеського банку. Політсила пояснювала це труднощами з отриманням фінансування у французьких банках.

У 2017 році Ле Пен провела зустріч з Путіним у Москві, всього за місяць до президентських виборів, де вона зазнала невдачі.

"Якщо пані Ле Пен попросила нас про зустріч, то чому ми маємо їй відмовляти, тим паче вона публічно завжди виступала за розвиток відносин із нашою країною", -- розповідав тоді російський диктатор.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України "Національне об'єднання" відмовилося від своїх союзників у Москві. Марін Ле Пен та її ключовий соратник, нинішній лідер партії Жордан Барделла, стали активно підкреслювати, що Росія не має повноважень нав'язувати Франції свою політику, а також що Москва становить реальну загрозу.

"Ні одна провокація, ні секретна операція, ані жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію підтримати досягнення Росією її військових амбіцій в Україні", - зазначили політики у спільній заяві в вересні.

Після цього, висловлюючись через Дмитра Медвєдєва, Кремль звинуватив партію Ле Пен у сприянні "русофобії" та "нацистським елементам у Києві".

Готуючись до прийдешніх виборів, політсила застосовує стратегію "дедемонізації" себто зміни радикального іміджу на поміркований та прийнятний для більшості. Хоча всередині країни у метаморфози ультраправих не вірять.

Колишній прем'єр-міністр і кандидат у президенти від центристської партії Ґабріель Атталь охарактеризував нову заяву "Національного об'єднання" щодо Росії як "недопустиму та безвідповідальну дволикість". Він вважає, що ці слова не змінюють істинної позиції партії, оскільки деякі її представники, зокрема віцепрезидент Луї Аліо, зовсім нещодавно відкрито висловлювали намір "перекрити фінансування" Україні у разі своєї перемоги.

Цікаво, що центральною фігурою партії в її зусиллях змінити проросійський імідж став 31-річний Жордан Барделла. Виникнув чіткий дует: він виступає в ролі потенційного прем'єр-міністра, тоді як Ле Пен продовжує залишатися провідним національним лідером і кандидатом на пост президента.

Нове покоління ультраправих дистанціюється від Росії.

Молодий політик медійний і вміє спілкуватися з аудиторією через соцмережі. Його образ - це доглянутий, стриманий і переконливий технократ. Засуджуючи російську агресію, він прагне довести, що нове покоління партії вільне від будь-яких зв'язків із Кремлем. Ще у 2024 році Барделла запевняв, що не дозволить російському імперіалізму поглинути Україну як союзницю Франції.

Тим, хто сумнівався в її ідентичності, Україна відповіла відвагою; а тим, хто пророчив її падіння, -- незламністю.

Європейська історія пронизана етапами, коли народам доводилося боротися за свою свободу проти імперських прагнень. Наш континент усвідомлює вартість незалежності, і саме тому питання України є близьким для Європи. Це торкається фундаментальних аспектів нашої ідентичності", - підкреслював він, виступаючи з трибуни Європейського парламенту, де займає депутатське місце.

Однак Барделла виступає проти надання Києву далекобійних озброєнь і розміщення французьких військових під час можливого припинення вогню. Він також проти кредитів, які, на його думку, не будуть повернуті, а також заперечує проти прискорення процесу вступу України до ЄС, особливо через потенційні загрози для аграрної галузі Франції.

Зовнішньополітичну стратегію нового покоління "Національного об'єднання" розробляє інший член Європарламенту - 32-річний П'єр-Ромен Тіонне.

"Він швидко став улюбленим ідеологічним радником Жордана Барделли. Спочатку він був його парламентським помічником, а згодом -- наступником на посаді очільника молодіжного крила "Національного об'єднання". Нині політик є депутатом Європарламенту та фактично виступає одним із небагатьох інтелектуалів-ідеологів у партії, де таких постатей небагато", - пише французька преса.

Тіонне дотримується проукраїнських переконань. Зокрема, він відвідував Україну як частина делегації комітету з безпеки та оборони Європейського парламенту.

"Не тільки саме вторгнення з боку [Росії] було рішуче засуджене, але й "Національне об'єднання" не намагалося виправдати дії Путіна чи звалити провину за війну на когось іншого", - заявив політичний діяч, публікуючи зображення, на якому Барделла вітає Володимира Зеленського.

У лютому 2022 року Путін намагався "захопити" Україну. Ця агресія зазнала невдачі серед безмежних рівнин — у кюветах лісових шляхів та на злітних смугах аеропортів... Російські військові не змогли підірвати дух українців.

Якщо політичні наслідки війни залишаються невизначеними, то одна річ безперечна: Україна є сильною нацією, яка тепер об'єднана не тільки об'єктивними чинниками, але й кров'ю, пролитою за захист своєї землі. Це і є ключова поразка Путіна, - зазначав Тіонне декілька років тому.

Якщо поступово зникає проросійський відтінок у партії Ле Пен, новий антисемітський скандал радикально змінює її імідж.

Криза, здатна змінити все на краще чи гірше.

Днями французьке розслідувальне видання Mediapart оприлюднило матеріал, у якому звинуватило Жордана Барделлу в тому, що у молодості він писав і поширював антисемітські висловлювання. Величезний скандал для лідера партії, якій закидають нацистське минуле.

"Національне об'єднання" виникло з "Національного фронту", який був заснований у 1972 році, здебільшого завдяки ініціативі ультраправого угруповання Ordre Nouveau ("Новий порядок"). Назва цього руху мала відсилання до нацистської концепції Neuordnung, що означає "Новий порядок у Європі".

Ordre Nouveau намагався згуртувати розрізнені ультраправі рухи в єдиний виборчий проект, здатний вийти з політичної ізоляції. Для цього до керівництва нового "Національного фронту" запросили Жана-Марі Ле Пена, який став його першим президентом, перетворивши партію на провідну силу французької ультраправи. Після нього цю справу продовжила його донька.

Серед висловлювань, які медіа приписує нинішньому лідеру партії Жордану Барделлі та які, за даними видання, він нібито зробив у віці 17-18 років, зокрема такі: "Усі банки належать євреям"; "Єврей має домінувати над іншими людьми, розчавлювати їх і грабувати"; а також: "Вони хочуть нового світового порядку, яким домінуватиме Ізраїль, а його столицею, звісно, буде Єрусалим".

Сам політик рішуче спростовує звинувачення, охарактеризувавши опубліковані документи як вигадки, і вже звернувся до суду з позовом про наклеп. Він отримав публічну підтримку від Марін Ле Пен, яка висловила повну довіру до свого колеги та заявила, що публікація є спробою зривати його виборчі плани.

Утім труднощі Барделли всередині партії почалися ще до появи цих звинувачень -- і останній скандал тепер загрожує лише посилити їх.

Його позиція в "Національному об'єднанні" почала ставати нестійкою: Ле Пен активно залучає до себе родичів та старих союзників, готуючись до президентських виборів, які відбудуться наступного року.

Не спостерігається жодних вказівок на те, що Ле Пен планує усунути Барделлу. Проте, вона вже неодноразово доводила, що захист інтересів партії може бути для неї важливішим, ніж особисті зв'язки. У 2015 році, на фоні нового скандалу, пов'язаного з антисемітськими висловлюваннями, вона виступила на підтримку виключення свого батька, засновника партії Жана-Марі Ле Пена, з лав партії, - наголошує видання Politico.

Це створює для Барделлі вкрай обмежені можливості для помилок, адже Ле Пен готується до своєї четвертої спроби завоювати президентське місце.

Відповідно до оцінок деяких експертів, у разі виникнення конфлікту між теперішніми союзниками і якщо Жордан Барделла вирішить висунути свою кандидатуру на виборах 2027 року, ультраправий сектор Франції, ймовірно, зіткнеться з суттєвим розколом.

Незважаючи на те, що політичні амбіції молодого діяча щодо президентського поста були помітні, Марін Ле Пен вирішила призупинити їх, однозначно підкресливши, що вона залишається основною кандидаткою від своєї партії. Це відбулося навіть всупереч її доведеній у суді винуватості у фінансових злочинах, пов'язаних із розкраданням коштів ЄС.

Для України вся ця політична драма у Парижі має цілком конкретну та тривожну ціну. Незалежно від того, чи збережеться тандем Ле Пен-Барделла, чи партію розколють внутрішні суперечки, підсумок один: повернення ультраправих до реальної влади у 2027 році суттєво вплине на баланс сил у Європі.

Незважаючи на всі красномовні висловлювання Тіонне про мужність українського народу та рішучі заяви Барделлі проти російського імперіалізму, реальна програма "Національного об'єднання" є вкрай невигідною для України. Якщо Ле Пен або її прихильники прийдуть до влади, Франція, яка була одним з основних рушіїв підтримки України, може стати перешкодою. Київ може втратити одного з найсильніших партнерів на західному фронті.

#

Читайте також