Перемир'я в Газі не забезпечить стабільного миру: аналітик WP виклав кілька аргументів.

"Обновлений Близький Схід" вимагатиме поступок, на які Ізраїль та Палестина не готові зважитися.

Понеділок увійшов в історію Близького Сходу: ХАМАС відпустив 20 живих ізраїльських заручників всього через кілька днів після того, як Ізраїль зупинив свої дії в секторі Газа.

Уклавши цю угоду, президент США Дональд Трамп заслужив бурхливі оплески в ізраїльському парламенті. Навіть видатні демократи визнають заслуги Трампа - і цілком справедливо, заявляє старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Макс Бут у своєму матеріалі для The Washington Post. Однак він задається питанням - чи дійсно це "історичний світанок нового Близького Сходу", як заявив Трамп у Кнесеті (парламенті Ізраїлю).

"Чи це лише ще одне тимчасове перемир'я в арабо-єврейському конфлікті, який триває вже більше ста років? На жаль, всі ознаки свідчать про те, що мир, якого з великою затримкою досягла Газа після двох років жорстоких боїв, розпочатих варварським нападом ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, навряд чи можна вважати остаточним," – зазначив Бут.

За його словами, щоб перетворити це перемир'я на стійкий мир, знадобляться жертви, на які не готовий ні прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, ні лідер ХАМАС Халіль аль-Хайя. Американський дипломат Мартін Індік перед своєю смертю заявив, що кінець війни відкрив би можливість відродити давно заморожене рішення про дві держави.

Проте, попри те, що мирна ініціатива Трампа "трохи відкриває можливості для палестинської державності", вона передбачає створення обставин "для реального шляху до палестинського самовизначення та незалежності". Водночас, Бут зазначає, що як Ізраїль, так і ХАМАС прагнуть закрити ці можливості.

Експерт зазначив, що першою умовою для просування до міцного миру має стати роззброєння ХАМАС - пункт 13 із 20 пунктів мирного плану Трампа, що передбачає "демілітаризацію Гази". Однак замість того, щоб скласти зброю, ХАМАС знову проявив себе, встановивши контроль над частинами сектора Газа, які більше не окуповані Ізраїлем.

ХАМАС організував контрольні пункти, вступає в збройні сутички з опонентами та жорстоко розправляється з палестинцями, яких підозрює у співпраці з Ізраїлем. Хоча ХАМАС "не зможе відновити Газу або ефективно управляти нею", він все ж має можливість контролювати повсякденність, застосовуючи насильство, катування та залякування проти своїх ворогів.

Незважаючи на значні втрати, понесені під час конфлікту, включаючи більшість лідерів та досвідчених бійців, чисельність ХАМАС в Газі, за попередніми оцінками, все ще складає приблизно 15 000 осіб. Це створює серйозні виклики для реалізації другої частини мирного плану Трампа, що передбачає введення міжнародних стабілізаційних сил для підтримки миру та формування "технократичного, аполітичного палестинського комітету" для управління територією, - зазначає автор.

За його словами, ні те, ні інше неможливо, поки ХАМАС залишається домінуючою збройною силою в частинах Гази, які не контролюються Ізраїлем. Арабські країни не відправлять миротворців, якщо їм доведеться воювати з ХАМАС, а Ізраїль і США не дозволять спрямовувати кошти на відбудову, якщо ХАМАС знову буде їх привласнювати, як робив раніше.

Єгипет, Туреччина і Катар домоглися вражаючих результатів, змусивши ХАМАС прийняти перемир'я і угоду про звільнення заручників, але чи зможуть вони переконати угруповання відмовитися від зброї? Якщо ні, Газа, найімовірніше, ніколи не реалізує грандіозне бачення Трампа про її економічне відродження, вважає Бут. Палестинці в такому разі втратять шанс на процвітання - і в кінцевому підсумку на державність.

Водночас, Нетаньяху також активно виступає проти ідеї створення двох держав, підкреслюючи місяць тому, що Палестинська держава не буде заснована. У період війни його уряд вживав численні заходи, які фактично наближали Ізраїль до анексії Західного берега, хоча формально цього не робив. Експерти зазначають, що можливе рішення про анексію могло б бути реалізоване, якби Трамп не виступив проти цього.

Останні кроки Ізраїлю включають розширення житлових районів на Західному березі, введення ізраїльської армії в три значні палестинські табори біженців, а також відсутність реакції на агресію з боку ізраїльських поселенців, які змусили близько 3 000 палестинців залишити свої землі.

Якщо ці кроки не будуть скасовані, вони фактично унеможливлять створення палестинської держави. Ба більше, хоча мирний план Трампа передбачає, що оновлена Палестинська адміністрація згодом візьме під управління Газу, уряд Нетаньягу фактично "душить" її, блокуючи податкові надходження та підриваючи її всіма можливими способами.

"Не менш тривожним для прихильників є рішення щодо двох держав і те, як Ізраїль застосував своє право вето під час визначення палестинських ув'язнених, які можуть бути звільнені в рамках мирної угоди, що стосується Гази. Ізраїль звільнив близько 250 палестинців, які були засуджені за терористичні акти, скоєні багато років тому", - зазначає Бут.

Однак у цьому списку помітно відсутній Маруан Баргуті - лідер світської націоналістичної партії ФАТХ, засуджений 2004 року до п'яти довічних термінів за участь у плануванні атак проти Ізраїлю під час другої інтифади.

Вважається, що Баргуті - найпопулярніший палестинський лідер і той, хто, імовірно, здатний реалізувати ідею двох держав. Президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер виступав за звільнення Баргуті, а колишній глава Шин Бет Амі Аялон заявив: "Маруан - єдиний палестинський лідер, який може бути обраний і очолити об'єднане і легітимне палестинське керівництво на шляху до взаємно узгодженого поділу з Ізраїлем".

Однак, здається, що уряд Нетаньяху ухиляється від звільнення Баргуті з метою заблокувати можливість реалізації концепції двох держав. Автор також підкреслює роль ХАМАС у цьому контексті. У такій ситуації як ізраїльтяни, так і палестинці можуть знову втратити унікальний шанс перетворити складно здобуте перемир'я на стабільний мир.

Раніше УНІАН інформував, що Віткофф разом із зятем Трампа особисто вплинули на лідерів ХАМАС, щоб ті погодилися на мирну угоду. Як стало відомо, однією з основних перешкод для досягнення угоди стало занепокоєння керівництва ХАМАС, що після звільнення заручників Ізраїль може відновити бойові дії.

The Wall Street Journal зазначає, що успіх в Газі надав Трампу важливу підказку щодо вирішення конфлікту в Україні. Якщо президент США може винести якийсь урок із цих подій, то він зводиться до одного ключового слова: тиск.