Наближається найулюбленіше свято року - Різдво Христове! З цієї нагоди на порталі LRT.lt та в радіотеці програми "Українська Хвиля" лунатимуть духовні настанови та роздуми служителів віри. У ці складні, але водночас цікаві часи, в Литві відбувається відновлення Екзархату Константинопольського Патріархату — православної церковної структури з багатою історією. Вітаючи вірян з Різдвом, протоієрей отець Георгій Рой звертається від імені Української православної громади Литви Константинопольського Патріархату.
Сьогодні, як і кожного року, ми з особливою духовною радістю згадуємо ангельські слова, які понад дві тисячі років тому були донесені пастухам на полях біля Вифлеєма. Завдяки їхньому свідченню ці слова стали зверненням до всього людства: "Не бійтеся, бо я приношу вам велику радість, яка буде для всіх народів: сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Він є Христос Господь" (Лк. 2:10-11).
Дійсно, здійснилося те, про що Бог обіцяв ще нашим прародителям Адаму та Єві. Після їхнього падіння, Він не залишив їх без надії на звільнення від зла, а сповістив про майбутнє народження Спасителя. Це стало реальністю, у що з вірою вірили праведники протягом багатьох поколінь. Збулася істина, що була пророкована за століття до Різдва Христового, коли говорилося про прихід Сина Божого у світ. Одне з таких пророцтв належить пророку Ісаї, слова якого нині звучать з урочистістю під час богослужінь у наших храмах: "Нам народилося Дитя, нам дано Сина; влада на Його плечах, і дадуть Йому ім'я: Чудовий Порадник, могутній Бог, Вічний Отець, Князь миру" (Іс. 9: 5).
Дорогі брати та сестри, звернімо нашу увагу на важливу істину, яку підкреслюють слова Святого Письма: Спаситель приходить у цей світ для нас, людей, і Син Божий дарується нам. Христос не народжується для власних потреб, а "для нас, людей, і заради нашого спасіння", як свідчить наш Символ віри.
Син Божий, який є другою Особою Пресвятої Трійці, був вічно народжений від Отця. Це народження, що не підлягає часовим і просторовим рамкам, сталося до виникнення будь-якого творіння. Воно являє собою таємницю божественної природи, яка залишається недосяжною для людського розуміння, але відкривається через віру як незмінна істина.
"Як Отець має життя в Собі, так і Син отримав його від Нього" (Ін. 5:26), - свідчить Євангеліє. Лише Бог має життя в своїй сутності, і Його слово розкриває, що через таємниче, вічне народження Отець дарує це самобутнє життя Синові. Тому Син є повністю рівний Отцеві, має з Ним єдину природу і є істинним Богом від істинного Бога.
Цей вічний акт народження не має жодного зв'язку ані з людиною, ані зі світом в цілому, адже він відбувається до виникнення будь-якого творіння, до появи часу та простору. Натомість, народження, яке ми сьогодні з радістю святкуємо, відбувається в часі та просторі і тісно пов'язане зі світом і людством. Син Божий, через Святого Духа, народжується від Діви Марії також як Син Людський. Той, Хто вічно народжений як Бог, сьогодні приходить у світ як Людина, у Вифлеємі, під час правління римського імператора Августа.
Син Божий добровільно обмежує Себе і підкоряється умовам створеного буття, ставши людиною, не заради Себе Самого, але заради нас і заради нашого спасіння.
Першостворена Богом людина впала, згрішила, відкрила свою природу для дії зла, стала підвладною стражданням і смерті. І сама собою людина вже не могла звільнитися від цього ярма та рабства. Але також і Бог зовнішньо не міг повернути людину в безгрішний стан, бо падіння прабатьків сталося внаслідок хоч і помилкового та злого, але їхнього власного вибору. Свобода, яка відрізняє людину як образ Божий, є непорушною, і лише людина сама визначає "так" або "ні". Тому заради відновлення людини і світу, заради звільнення людства від рабства гріху та смерті мав народитися Спаситель. Мав прийти Той, Хто водночас як людина має природну єдність з усіма людьми, але й також має силу і владу як Бог, щоб як Бог подолати безодню людських гріхів, але і як людина звершити те, що матиме наслідки для самої людської природи і до чого як до джерела вічного життя будуть здатні долучитися всі люди.
Перед Різдвом Христовим людство, особливо праведники, жило в надії та віру в прихід Того, Хто звільнить від рабства і відновить людину для вічного життя. Різдво Христове стало реалізацією цієї надії. Завдяки народженню Сина Божого, Який став Сином Людським, а також Його служінню, хресній жертві та воскресінню, зло втратило своє абсолютне владарювання. Через Сина Божого людина більше не є безумовним рабом диявола; смерть стала лише тимчасовим станом і буде остаточно подолана під час загального воскресіння в останній великий день історії людства, під час другого і славного пришестя Христового.
Саме в цьому полягає велика радість, яку нині оголошують нам ангели, співаючи і прославляючи Різдво Христове. Син Божий дійсно прийшов у світ як наш Спаситель, Переможець над смертю, Той, Хто рятує нас від вічних оковів. Царство Боже стало ближчим до нас. Небеса торкаються землі. Творець з'єднується зі своїм творінням. Убога стайня і скромні ясла приймають Того, Чию велич і славу не можуть вмістити ні небесні простори, ні земна шир.
Вічний Бог увійшов в історію, щоб знищити смерть і подарувати нам вічність. Син Божий спустився з небес, щоб врятувати людство та відкрити нам шляхи до небесної царини і раю. Христос розпочинає Свою місію на землі, яка приносить спасіння кожному, хто вірить у Нього та приймає Його. Ті, хто чує Його голос і стає частиною спільноти обраних, приєднуються до Церкви, що є Його Тілом.
Все, що треба для нашого спасіння, Бог уже звершив, однак лише від кожного з нас особисто залежить, чи приймемо ми цей дар. Сам приклад Різдва Христового показує, що одні, як пастухи і східні мудреці, з радістю прийняли звістку про народження Спасителя і поклонилися Йому, а інші, як цар Ірод, через звістку про Різдво Христове сповнилися лише більшим озлобленням.
Христос приходить у світ для нас, проте від нашої власної волі та вибору залежить, як ми Його сприймемо — як пастирі та мудреці, чи, можливо, як Ірод. Чи готові ми відкрити своє серце і життя для Нього, даруючи Йому нашу любов та плоди добрих вчинків? Або ж, навпаки, прагнемо вигнати Його з нашого життя та суспільства, щоб продовжувати жити у безбожності?
Від початку земного життя Немовля Ісуса хотіли вбити. І, зрештою, людська злоба розп'яла Його на хресті та поховала у гробі, думаючи, що смерть здатна забрати Його назавжди. Однак Бог наш - Бог живий. Скільки б не бажали грішні люди позбутися Бога, але Він Є. І Різдво Христове як свято щороку знову і знову нагадує про цю істину.
Як і дві тисячі років тому, це послання продовжує закликати людей змінити своє земне існування, внутрішньо трансформуватися, слідуючи вченням Євангелія, щоб підготуватися до вічного життя. Воно укріплює нашу віру в те, що, якою б силою і могутністю не проявлялося зло, остаточна перемога належить Богу. Зло буде подолане, світло розвіє темряву, а смерть зникне. Навіть мертві воскреснуть, адже Христос дійсно, безсумнівно, народився!
Дорогі брати і сестри!
З такими думками сьогодні ми святкуємо Різдво Христове. Незважаючи на горе і страждання війни, на біль від втрат, ми все ж відзначаємо це свято. Для нас Різдво – це не лише час веселощів і подарунків, а перш за все символ тріумфу правди і добра, а також неминучої поразки зла.
У ці святкові моменти ми з глибоким почуттям звертаємося з молитвами за наших героїв, які на фронті та в тилу мужньо протистоять злу, що несе російська агресія. Наша прохання до Бога — дарувати захист і підтримку нашим захисникам, а всій Україні та світу — перемогу правди і справедливий мир.
Ми підносимо свої молитви за наших братів і сестер, які святкують ці дні в умовах неволі, на тимчасово окупованих ворожими силами українських територіях. Давайте в молитві згадаємо про наших військових і цивільних, які перебувають у полоні, про заручників та тих, хто несправедливо позбавлений свободи. Попросимо у Господа їхнього захисту та якнайшвидшого визволення.
Піднесімо молитви за біженців та вимушених переселенців, за розділені війною родини, і нехай із ними буде милість і допомога Божа. Сам Христос був вимушений втікати від злоби Ірода, тому милість Господня є з усіма, хто страждає невинно.
Однак, ми з вдячністю згадуємо минулий рік, який став важливим етапом у розвитку Литовського Екзархату Вселенського патріархату. Представники наших парафій вперше зібралися на Установчій Асамблеї нашої Церкви. Серед громад Екзархату є численні українські громади з Вільнюса, Каунаса, Шауляя, Анікщяя та Паневежиса. До Патріаршого Екзарха ієромонаха Юстина надходять запити від наших братів і сестер українців з інших міст Литви з проханням організувати богослужіння і в цих регіонах.
Ми з вдячністю згадуємо Христову Пасху, коли ми зібралися на Пасхальне богослужіння і храм Реформатської громади Вільнюса був переповненим, коли тисячі наших людей протягом доби багато прийшли до храмів нашого Екзархату для освячення пасхальної їжі. Все це показує, що віра Христова об'єднує і підтримує нас у ці непрості часи.
У святі Різдва Христового ми знову маємо можливість пережити радість того, що ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!
Українська православна громада Константинопольського патріархату у Вільнюсі з радістю запрошує всіх на святкове Різдвяне богослужіння українською мовою!
У СЕРЕДУ 25 грудня о 9-й годині ранку Святкова Літургія відбудеться у будівлі Реформатської церкви за адресою: Pilimo g. 18.
Христос з'явився на світ! Прославляймо Його!
* * *
#Стародавній Рим #Різдво #Східна Православна Церква #Литва #Вільнюс #Людство #Гріх #Євангеліє #Пророцтво #Поклоніння #Храм #Адаме. #Протоієрей #Трійця #Ірод Великий #Святий Дух #Літургія #Правда. #Бути #Екзархат #Спасіння в християнстві #Вселенський Константинопольський Патріархат #Юстин Мученик #Каунас
