Атака Росії на німецькі вибори: вплив штучного інтелекту | UACRISIS.ORG

У світі демократій вибори стають часом підвищеної вразливості інформаційного простору. Це період, коли теми соціального та політичного значення набувають швидкого розвитку. У цьому контексті зовнішні маніпуляції стають особливо помітними, оскільки інструменти недобросовісних міжнародних гравців значно розширилися завдяки досягненням технологій штучного інтелекту.

Парламентські вибори в Німеччині, які відбулись 23 лютого, запам'ятались безпрецедентним рівнем зовнішнього інформаційного втручання. В західних медіа найбільш резонансною стала нарочита підтримка з боку нової американської адміністрації США одного з учасників перегонів - правопопулістичної "Альтернативи для Німеччини" (AfD). Втім на тлі публічних симпатій, які віце-президент США Джей Ді Венс та очільник Департаменту ефективності уряду (DOGE) Ілон Маск висловлювали на адресу "Альтернативи", недоцільно забувати про перманентний вплив російської машини пропаганди на західноєвропейські аудиторії.

Раніше команда, що займається аналізом гібридних загроз, повідомляла про застосування штучного інтелекту Росією для розробки дезінформаційних кампаній, націлених на Україну та західні країни. У цьому дослідженні експерти команди виявляють зафіксовані випадки зовнішнього втручання з боку Росії, яке використовувало технології ШІ з метою впливу на результати виборів у Німеччині.

Кремлевская ставка под ударом

За підсумками виборів до Бундестагу увійшли п'ять партій: "Союз" (CDU/CSU), "Альтернатива для Німеччини" (AfD), Соціал-демократична партія Німеччини (SPD), "Зелені" та "Ліві". Вибори засвідчили посилення "міграції" німецького електорату в обійми популізму з правим ухилом. На цьому фланзі німецького політичного спектру надійно "окопалась" AfD з другим результатом - 20.8%.

Партія має історію прихильності до Москви: її програма включає відновлення імпорту російських енергоресурсів та зупинку підтримки України. Кремлівські медіа активно підтримують цю позицію, поширюючи заяви ультраправих прибічників Путіна і регулярно надаючи допомогу AfD через армії ботів.

Проте, незважаючи на досягнення ультраправих, після завершення голосування в німецьких виборчих округах у Кремлі не святкували. Причина в тому, що перспективний "актив" Москви серед лівих популістів - "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) - не зміг пройти п'ятивідсотковий бар'єр.

Отже, розподіл мандатів сприяє формуванню двопартійної "Великої коаліції" між двома "народними партіями" - CDU/CSU та SPD. "Зелені", які раніше входили до коаліції "Світлофор" у попередньому складі Бундестагу, опинилися на другому плані. Навіть якщо вони залишаться поза новою більшістю, їхні голоси все ж можуть стати важливим фактором у підтримці проукраїнського курсу Берліна в найближчі роки.

Втішним призом для Москви може бути хіба що "блокуюча меншість", яку отримали крайні праві та ліві сили. Згідно з попередніми підрахунками, "Альтернатива" та Ліва партія (Die Linke) разом контролюватимуть понад 210 місць, що потенційно може ускладнити збільшення оборонного бюджету та об'єму поставок зброї для України. До слова, лідери Лівої партії уже відзначились заявою, що підтримують реформу боргового гальма (механізм, який обмежує бюджетний дефіцит до 0,35% валового внутрішнього продукту) за умови, що залучені кошти не будуть використані на збільшення витрат на оборону.

Гра за певними правилами підходить не кожному.

Напередодні виборів Міністерство внутрішніх справ Німеччини (BMI) оприлюднило попередження про можливе іноземне втручання. За інформацією, наданою цим відомством, близько 90% німців, які мають право голосу, виявляють занепокоєння щодо маніпуляцій, що можуть здійснюватися іноземними суб'єктами.

Опитування показали, що 45% німців вважають втручання Росії найбільшою загрозою, тоді як 42% вказали на США, а 26% – на Китай. Більше половини опитаних переконані, що їхня країна не підготовлена до протидії дипфейкам і цифровим маніпуляціям.

У світлі зростаючих суспільних тривог, пов'язаних із зовнішніми гібридними впливами, провідні "системні" політичні партії Німеччини (CDU/CSU, SPD, FDP, Зелені та Die Linke) підписали "Угоду про чесність", щоб протистояти дезінформації. У рамках цієї угоди учасники зобов'язалися уникати особистих образ та принизливих коментарів щодо особистого і професійного життя своїх опонентів. Партії також підтвердили, що не використовуватимуть інформацію, яка вводить в оману, навіть якщо вона була отримана від сторонніх джерел. Угода має на меті боротьбу з фальшивими обліковими записами, забезпечуючи, що політичні повідомлення будуть позначені логотипами відповідних партій. Контент, який створюється за допомогою штучного інтелекту, також повинен бути належним чином маркований.

Цікаво, що AfD та BSW ухилилися від участі в угодах, які мали на меті поліпшення інформаційного аспекту виборчої конкуренції.

Операції з дезінформації за допомогою штучного інтелекту: арена - Німеччина

Вплив Росії на політичні уподобання німецького суспільства зростає з кожним новим виборчим циклом. Після відносин із західними політичними структурами, що розірвалися у 2022 році, Кремль активно використовує різноманітні сучасні технології для впливу на європейські спільноти. Одним із ключових аспектів цього процесу є застосування штучного інтелекту для генерації контенту, що має маніпулятивний характер.

Група, що займається аналізом гібридних загроз, виявила кілька прикладів російських кампаній з маніпуляції громадською думкою, що відносяться до періоду 2022-2024 років. Ці випадки можна розглядати як "підготовчий етап", який передував цілеспрямованій інформаційній атаці під час нещодавно завершеної виборчої кампанії до Бундестагу.

Дослідники, які займаються вивченням дезінформації, вважають, що обидва випадки пов'язані з російськими кампаніями впливу. За інформацією Групи аналізу гібридних загроз, організатори медійної атаки на урядовців прагнули підривати їхню особисту репутацію. Для досягнення цієї мети вони використали мотиви сексуального скандалу, намагаючись "вкинути" сфабриковану інформацію в "жовту пресу", щоб залучити якомога більше читачів.

Таким чином, ми спостерігаємо приклад фейкової інформації, створеної третьою стороною (яка не має зв'язків із Росією), але через її зв'язок із прокремлівським дискурсом вона була розповсюджена російськими ботами. Це часто призводить до спотворення та викривлення первісного задуму авторів медіа-продукту. У випадку дипфейку, де героєм виступає канцлер, гротескно-провокаційна форма була замінена на хибний наратив, що зображає німецький уряд як антидемократичний.

Відповідно до оцінок авторів недавнього дослідження медійної програми Фонду Конрада Аденауера, в більшості проаналізованих випадків можна виявити російський слід. Важливо підкреслити, що незважаючи на те, що російські діячі не завжди безпосередньо створювали інформаційний контент, вони активно сприяли розповсюдженню маніпулятивної інформації через соціальні мережі, використовуючи фальшиві акаунти.

Атаковані вибори

Очікується, що найбільша активність інформаційних впливів на німецьке суспільство спостерігалася на початку цього року, в період фінальних етапів виборчих кампаній.

Так, Інститут стратегічного діалогу (група європейських незалежних організацій, що займаються захистом прав людини, протидії екстремізму та дезінформації) виявив скоординовану мережу в X, яка поширювала дезінформацію про німецьких політиків і терористичні загрози в контексті виборів. Нетворк утворювало приблизно 50 бот-акаунтів. За оцінкою дослідників, її алгоритми мали спільні риси з російською інформаційною операцією Overload (Перезавантаження).

В основу розгорнутої на початку 2024 кампанії Overload покладено використання тактики клонування веб-сайтів, які нагадують головні європейські ЗМІ. За даними фінської факт-чекінгової платформи Check First, "ключовою особливістю цієї операції є масове розсилання анонімних електронних листів до медіаорганізацій із посиланнями на фейковий контент і антиукраїнські наративи, зокрема спрямовані проти Франції та Німеччини".

Одночасно учасники проєкту Gnida, співпрацюючи з такими платформами, як Correctiv і NewsGuard, виявили більше ста сайтів німецькою мовою, які спочатку заповнювалися контентом, що підтримує проросійські погляди, створеним за допомогою штучного інтелекту. Згодом ці ресурси почали поширювати матеріали з недостовірною інформацією. Цей контент далі розповсюджувався в соціальних мережах і на платформах, таких як X або Telegram, через "друзів" або оплачуваних інфлюєнсерів. Таким чином, напередодні виборів російські сили намагалися знецінити традиційні новинні джерела та сформувати атмосферу недовіри серед громадськості.

Ще одна мережа інтернет-ботів, зафіксована Інститутом стратегічного діалогу, складається з понад 6000 акаунтів. Головною метою її діяльності було поширення відео-фейків. Показово, що спершу (з листопада 2024 року) мережа зосереджувалася на темі "зростання антисемітизму" в Німеччині, але з 10 січня 2025 року змінила фокус на вибори. Опубліковані відео містили фейкові звинувачення щодо німецьких політиків, зокрема у корупції та педофілії. Головними мішенями стали кандидат у канцлери від CDU Фрідріх Мерц, Яніне Вісслер (Janine Wissler) з партії Die Linke та екс-глава CDU Армін Лашет.

Відеоматеріали, виготовлені цією мережею, містять логотипи відомих медіа, таких як Deutsche Welle, BBC та Sky News. Починаючи з 2025 року, ця кампанія підробила контент щонайменше для 20 організацій, застосовуючи штучний інтелект. Крім того, через цю мережу Росія поширювала неправдиві відео, які нібито демонстрували знищення бюлетенів голосування за AfD за допомогою шредера.

Слід звернути увагу на те, що мережа поширювала матеріали на кількох мовах, переважно англійською, іспанською та арабською, але не німецькою. Це вказує на те, що основною метою кампанії було спотворення образу виборів у Німеччині в очах міжнародної спільноти. Очевидно, що таким чином формується підґрунтя для подальших кампаній, спрямованих на підірвання довіри до уряду Німеччини в інших країнах.

"Фаворит" російської дезінформації

Перед виборами одним із ключових об'єктів проросійських дезінформаційних кампаній став Мерц, лідер німецької опозиції та головний кандидат на посаду канцлера. Зокрема, у німецькому сегменті соціальних мереж активно розповсюджувалися фальшиві заяви про нібито "плани" керівника CDU щодо впровадження суворих заходів економії.

Однією з найбільш образливих атак на Фрідріха Мерца стала публікація фальшивих відомостей про нібито "спробу самогубства" в 2017 році. Відео, яке поширюється у соціальних мережах, стверджує, що Мерц перебував у стані психічної нестабільності та проходив лікування в лікарні. Проте медичний заклад (Karolinen-Hospital) спростував ці чутки, підкресливши, що лікаря, згаданого у фальшивому відео, не існує. Також виявилося, що документ, що підтверджує "лікування" політика, є грубо сфальшованим.

Дефіцит протидії

Приклад недавніх парламентських виборів у Німеччині вказує на те, що провідні європейські країни повинні переглянути свої стратегії боротьби з дезінформацією на фоні стрімкого прогресу технологій, що використовують штучний інтелект.

Відповідно до офіційних заяв, уряд Німеччини посилив свої зусилля у боротьбі з зовнішнім впливом, співпрацюючи з агентствами з кібербезпеки Європейського Союзу. Федеральне відомство з інформаційної безпеки (BSI) розпочало моніторинг онлайн-нарративів у реальному часі та реалізує кампанії з підвищення обізнаності серед виборців щодо способів виявлення фейкових новин. Крім того, правоохоронні органи активно розслідують діяльність мереж, які можуть бути залучені до організації дезінформаційних атак.

Втім деякі фахівці боротьби з дезінформацією зазначають, що вжитих заходів недостатньо. За оцінкою наукової співробітниці Франкфуртського інституту дослідження проблем миру Міни Трпкович, підхід Німеччини до протидії дезінформації залишається фрагментарним. "Це лише підкреслює необхідність термінової - і, з огляду на останні події, давно назрілої - стратегії, спрямованої на побудову більш ефективного розуміння та подолання дезінформаційних викликів як у виборчий період, так і поза ним. Хоча різні державні установи [...] займаються моніторингом і боротьбою з іноземним впливом, наразі відсутня єдина централізована стратегія", - резюмує дослідниця.

Виборча кампанія до німецького Бундестагу продемонструвала зростаючу роль ШІ в зовнішніх інформаційних операціях. Росія застосовує новітні технології в сфері комунікацій для маніпулювання громадською думкою в європейських країнах та підриву довіри до інституту виборів як фундаменту демократій. Водночас Кремль переслідує інші тактичні цілі - дискредитацію своїх політичних опонентів та авторитетних західних ЗМІ в очах європейських аудиторій.

Приклади кампаній інформаційного втручання, здійснених Росією в країнах Європи за допомогою штучного інтелекту, підкреслюють важливість швидкого реагування з боку урядів та спеціальних служб. Однак, на сьогоднішній день, координація зусиль проти дезінформації на загальноєвропейському рівні ускладнена через брак трансатлантичної єдності. У зв'язку з цим, більш ефективним може стати об'єднання тих європейських країн, які усвідомлюють загрози міжнародної дезінформації.

Технологічне удосконалення інформаційних кампаній впливу, активізація втручань у вибори, координація дезінформаційних зусиль зовнішніх недобросовісних акторів з євроскептичними силами в ЄС - всі ці фактори потребують зміни парадигми мирного часу, яка досі панує в інформаційному вимірі Європи, на стан "підвищеної готовності".