Російський вплив у Нідерландах: "альтернативні медіа", фінансування з Росії та проросійські блогери

#Політика

Пропонуємо ознайомитися з характеристиками медійного середовища в Україні, а також з методами, наративами та засобами масової інформації, які використовують росіяни для розповсюдження дезінформації.

"Детектор медіа" системно досліджує поширення та вплив російської пропаганди в європейських країнах. Ми вже писали про медіа та організації, які російська пропаганда використовує для поширення власних наративів у Франції (читайте розслідування тут і тут), а також про медійний ландшафт Бельгії та проникнення в нього російської пропаганди. Тепер ми вирішили дослідити, як росіяни поширюють дезінформацію у Нідерландах -- країні, яка послідовно надає військову підтримку Україні. Для того, щоб зірвати цю підтримку, Росія застосовує дезінформацію. При цьому вона використовує місцевий медійний ландшафт, тенденції медійного ринку та політичні реалії.

Специфіка медійного ринку Нідерландів

Доктор Ежен Лоос, почесний доцент Утрехтського університету, який спеціалізується на державному управлінні та організаційних науках, досліджує медіаграмотність та її поколіннєві аспекти. Він зазначає, що ключовим фактором, що визначив сучасний медіапейзаж Нідерландів, є історичний принцип вертикального плюралізму (verzuiling). Від початку XX століття нідерландське суспільство було розділене на різні ідеологічні та релігійні "стовпи": протестанти, католики, соціалісти та ліберали створювали власні школи, профспілки, газети, а згодом і свої телерадіокомпанії.

Сучасне суспільство стало менш залежним від релігійних інститутів, проте ця структура все ще функціонує як механізм, що забезпечує представництво різних груп населення у медіапейзажі. Протягом багатьох років всі сфери, від освітніх установ і медичних закладів до газет і радіостанцій, організовувалися згідно з цими вертикальними принципами. "Ви не просто слухали радіо; ви слухали свій "стовп" радіостанції", — зазначає він.

Це також можна побачити в системі громадського мовлення в Нідерландах. Особливістю цієї системи є те, що ефірний час не контролюється однією державною корпорацією, а розподіляється між кількома незалежними асоціаціями, які представляють різні соціальні групи, так звані "стовпи". Система працює як своєрідний "кооператив", де роль парасолькової організації NPO полягає не в контролі чи виробництві контенту, а в управлінні процесами. Наприклад, NPO отримує фінансування від уряду і розподіляє ці кошти серед мовників. Вона також займається координацією мовлення, щоб уникнути дублювання програм різних асоціацій на каналах NPO 1, 2 та 3. Крім того, NPO управляє цифровими платформами та трансляторами.

Два основні мовники в цій структурі -- NOS та NTR -- фінансуються напряму для виконання окремих завдань. NOS відповідає за новини, спорт і трансляцію подій державного значення. Натомість NTR фокусується на культурі, освіті та програмах для меншин. Разом із ними під парасолькою NPO працюють і приватні некомерційні організації, які повинні довести свою затребуваність кількістю людей, які платять членські внески. Що більше членів у організації, то більше ефірного часу та фінансування вона отримує. Такими організаціями є BNNVARA, що об'єднує лівоцентристів і соціалістів, EO, яка представляє євангелістів, VPRO (ліберальна протестантська радіокомпанія) та KRO-NCRV, тобто католики і протестанти. До цієї структури також входять спеціалізовані мовники -- маленькі організації, що представляють інтереси конкретних груп (наприклад, релігійні громади або правозахисні рухи).

Найбільшою асоціацією мовлення під управлінням NPO в Нідерландах є AVROTROS. Ця організація була утворена у 2014 році внаслідок злиття двох історичних мовників. AVRO, заснований у 1923 році, став першим суспільним мовником у країні, завжди дотримуючись ліберальних принципів без релігійного впливу. TROS, у свою чергу, вніс новизну в телевізійний ринок у 1960-х роках, представивши формат "легкого" розважального контенту — шоу, серіали та ігри, призначені для широкої аудиторії. Це злиття призвело до створення "супермовника", котрий став основним джерелом контенту для всієї нації.

На відміну від інших медіаорганізацій у країні, AVROTROS прагне бути універсальним мовником, орієнтуючись на всі верстви населення. Їхній слоган звучить як "Для спільноти" (Voor de gemeenschap). Завдяки найбільшій кількості членів, які сплачують внески (приблизно 400 тисяч), AVROTROS, відповідно до законодавства, отримує найбільшу частку ефірного часу на провідних телеканалах (зокрема на NPO 1) та радіостанціях.

Система має жорсткі регуляції відповідно до Медіаакту (Mediawet). Кожні п'ять років мовники повинні підтверджувати свою репрезентативність. Якщо членство асоціації зменшується нижче визначеного рівня (150 000 для великих мовників), вони ризикують втратити право на мовлення або змушені об'єднатися з іншими. Це забезпечує постійну конкуренцію за якість контенту та увагу аудиторії.

Нідерланди відмовилися від прямого "збору на телевізор" у 2000 році. Сьогодні система фінансується через державні субсидії (гроші спрямовують із загального податкового бюджету країни) та продаж реклами. Цим у Нідерландах займається окрема державна структура Ster. Згідно з законодавством, реклама на суспільному мовленні в країні ніколи не перериває фільми чи передачі -- вона транслюється лише "блоками" між програмами, а весь прибуток від реклами йде до бюджету NPO.

Медіаландшафт Нідерландів, як указує Інститут Рейтерз у своєму "Звіті цифрових новин" за 2025 рік, характеризується високим рівнем свободи преси, стрімкою цифровою трансформацією та значною концентрацією власності в руках кількох великих комерційних груп.

Медіапейзаж Нідерландів наразі проходить через значні структурні трансформації, які зумовлені змінами у споживчих звичках та економічними обставинами. Згідно з даними Медіазвіту, опублікованими державним регулятором — Комісаріатом медіа Нідерландів, у 2024 році лише чверть населення країни щодня читає друковані видання, що є суттєвим падінням у порівнянні з 40% у 2019 році. Крім того, час, витрачений на перегляд традиційного телебачення, зменшився з майже 3 годин на день у 2013 році до менш ніж 2 годин у 2023 році.

Дослідження Online Ad Spend Study місцевої філії консалтингової компанії Deloitte у співпраці з VIA за 2024 рік показує, що близько 80% доходів від цифрової реклами в країні отримують глобальні платформи, такі як Google і Meta. Звіт Digital Consumer Trends на 2026 рік від тієї ж Deloitte також вказує на те, що водночас спостерігається зростання популярності TikTok, який став лідером у сегменті соціальної реклами.

Комерційні медіа активно впроваджують платні цифрові підписки, що допомагають компенсувати збитки, пов'язані з друкованими виданнями. Більш того, на ринок виходять міжнародні стримінгові платформи, такі як Netflix, Disney+ та HBO Max, які запускають гібридні підписки з рекламними вставками.

Також зафіксовано зростання випадків погроз і залякування журналістів у Нідерландах -- наприклад, у 2023 році було зареєстровано 214 таких інцидентів, у 2024 -- 249, у 2025 -- 262.

За висловлюваннями Лооса, основна частина дезінформації не виникає з "класичних медіа", як-от NPO чи великі приватні телеканали, а швидше з так званих "альтернативних" медіа. Завдяки високому різноманіттю медійного середовища, ці альтернативні джерела здатні виявляти слабкі місця в традиційних "основах", щоб просувати власні наративи.

Цей плюралізм, за словами Лооса, має також політичний аспект. У Нідерландах жодна політична сила ніколи не здобуває абсолютну більшість, тому уряди формуються через коаліції, які часто складаються з трьох, чотирьох чи навіть п'яти партій.

"У нідерландському парламенті є дві чи три партії, які представляють цей альтернативний погляд, і те саме ми бачимо в Німеччині з однією чи двома партіями. Цей контрдискурс не завжди є явно проросійським, але він часто збігається з російською точкою зору. Їхній основний аргумент: "Ми не повинні витрачати на це гроші, нам потрібно поставити в пріоритет власне населення". Поки що назвемо це популістською групою. Вони стоять поза загальноприйнятим консенсусом, зосереджуючись на внутрішніх проблемах, щоб поставити під сумнів необхідність міжнародної підтримки. Наразі популістські партії в Нідерландах представляють від 20% до 30% виборців -- що важливо відрізняти від населення в цілому", -- пояснює експерт.

"Ми спостерігаємо явний альянс між деякими ультраправими інформаційними джерелами та російськими державними наративами. Наприклад, одне медіа навіть надає російську версію свого сайту, що робить цей зв'язок цілком очевидним", - зазначає Ян Ягерс, виконавчий директор організації deCheckers, яка займається протидією дезінформації у Бельгії та Нідерландах. Він також співпрацює з виданням Knack.

Дослідження Ягерса відповідає на зростаючу потребу в посиленні медіаграмотності в регіоні, особливо з огляду на тісний зв'язок медіапейзажу Нідерландів із бельгійським, особливо в контексті мовного питання. Адже нідерландська мова є основною у фламандських медіа Бельгії. Як зазначає Ягерс, фламандська та загалом бельгійська медіасистеми наразі мають більш обнадійливі перспективи розвитку в порівнянні з нідерландською.

Ягерс вказує на ще одну важливу тенденцію: останніми роками спостерігається особливе "фламандське захоплення" нідерландської медіа-системи. Наприклад, дві бельгійські компанії — DPG Media та Mediahuis — мають контроль над більшістю ринку щоденних газет і новинних медіа в Нідерландах. DPG Media посилила свої позиції, отримавши у червні 2025 року дозвіл на придбання приватного мовника RTL Nederland, що дозволяє їй використовувати бренд RTL (включаючи телеканали та радіостанції RTL) до 2034 року. Хоча ринок формально залишається досить збалансованим, занепокоєння щодо концентрації медіа-власності зростає.

Механізми розповсюдження російських наративів у Нідерландах

Незважаючи на те, що рівень довіри до медіа в Нідерландах залишається відносно високим, представники правопопулістських рухів часто вважають традиційні медіа "ворогами народу" та джерелами фейкових новин. За словами доктора Майкла Хамелеерса, доцента факультету соціальних та поведінкових наук в Амстердамському університеті, який спеціалізується на дослідженнях дезінформації, мізінформації та довіри до медіа в контексті популізму, суспільні протиріччя в Нідерландах все більше формуються навколо нового етапу культурних конфліктів та загострення суперечностей між лівими і правими. В результаті медіа лише сприяють поглибленню цього розділу.

"Дії Росії можуть реалізовуватись лише завдяки існуванню внутрішніх умов для розподілу, -- зазначає Хамелеерс. -- Вони виявляють свою аудиторію в середовищах, де вже спостерігається недовіра до джерел знань та сумніви щодо легітимності демократичних інститутів."

Цю думку також підкріплює Діан ван Хюйстеє, докторка наук, наукова співробітниця та викладачка з кафедри комунікаційних наук Вільного університету Амстердама, яка спеціалізується на вивченні впливу дезінформації після її спростування. Вона зазначає: "Основна мета російських інформаційних кампаній полягає не лише в маніпуляції нашими думками чи переконаннями, а в тому, щоб викликати невпевненість і сумніви". Незалежно від теми — будь то підтримка України, питання відповідальності за трагедію рейсу MH17 чи чесність виборчих процесів — тактика залишається незмінною: створювати "туман невизначеності", заповнюючи інформаційний простір численними неправдивими даними.

Показовим прикладом вона називає пожежу в церкві Вонделькерк в Амстердамі під час новорічної ночі 2026 року. У соціальних мережах пожежу миттєво охрестили "атакою" на "християнську Європу", яку нібито здійснили "ісламські терористичні мережі". Проросійські акаунти підхопили ці твердження, щоб посилити дезінформацію, спричинити хаос і поглибити поляризацію в суспільстві. За спостереженнями ван Хюйстеє, це була не випадкова чутка, а скоординована спроба перетворити локальний інцидент на частину ширшого глобального наративу про релігійний і культурний конфлікт. До моменту, коли влада змогла розпочати розслідування, в частині онлайн-дискусій уже "призначили винуватців".

Натомість Майкл Хамелеерс акцентує увагу на іншому прикладі: під час повномасштабного вторгнення Росії, за його словами, маніпулятивним чином використовувалися кадри з відеоігор, землетрусів та інших подій, які не мали жодного відношення до реальної ситуації. Основна мета полягала в делегітимізації або запереченні страждань українців, звинувачуючи їх у фальсифікації. Часто поширювалися вирвані з контексту зображення, які нібито "доказували", що страждання українських громадян від російської агресії є перебільшеними. Експерт також зазначає спроби легітимізації військових дій Росії. Використання маніпульованих або вирваних з контексту відео слугувало для ілюстрації "розлюднення" України, що, на думку агресора, мало б обґрунтувати їхню силову відповідь.

Ян Ягерс відзначає, що основний вплив на суспільство в Нідерландах насправді чинить не стільки дезінформація, скільки мізінформація — ненавмисне розповсюдження неправдивих відомостей. Це, по суті, "підливає олії у вогонь" та сприяє загостренню негативних намірів тих, хто працює на полі дезінформації. На його думку, питання ролі штучного інтелекту в генерації та поширенні дезінформації стає дедалі важливішим. Зокрема, чи є використання таких технологій результатом продуманого плану, особливо через залучення ШІ-агентів для створення підґрунтя для певних наративів у моменти, коли суспільство ще не усвідомлює цього. Це питання набуває особливої ваги в умовах кризових ситуацій, про які згадували Хамелеерс і ван Хюйстеє.

Експертка пояснює, що з появою ботів і генеративного штучного інтелекту створювати та поширювати переконливий контент бездоганною нідерландською мовою стало надзвичайно легко. Це усуває традиційні "підказки", за якими раніше можна було розпізнати недостовірну інформацію. Коли ж таку інформацію "відмивають" через численні нібито незалежні джерела, виникає так званий "ефект ілюзорної правди": чим частіше ми стикаємося з певним твердженням, тим більше мозок схильний сприймати його як правдиве -- просто тому, що воно здається знайомим. У підсумку, пояснює ван Хюйсте, ці операції спрямовані не лише на зміну думок. Їхнє завдання -- перевантажити аудиторію, викликати хаос і поступово підірвати фундаментальну довіру до демократичних інститутів.

Хамелеерс зазначає, що, незважаючи на побоювання стосовно штучного інтелекту, на практиці все ще найпоширенішими є "недорогі підробки" та елементарні методи зміни контексту зображень і відеоматеріалів.

Головні тези, які росіяни адресують аудиторії в Нідерландах.

Обговорюючи російську дезінформацію, Ягерс підкреслює, що це не просто поодинокі фейки, а цілісна система дій, яка об'єднує "несподіваних союзників". Їхні спільні цілі полягають у підриві демократичних процесів, підірванні довіри до медіа, державних установ та еліт, а також у створенні поляризації в суспільстві через термінові новини.

Серед трьох основних пропагандистських наративів, що зараз поширюються в медіа Нідерландів, експерт виділяє наступні:

"Влада вводить вас в оману; засоби масової інформації приховують істину."

"Уряд завдає шкоди своєму народу."

"Підтримка України виглядає безглуздо та витратно, а НАТО залишається на місці."

Доцентка кафедри російського дискурсу та політики в Університеті Гронінгена Єлизавета Ґауфман зазначає, що в російській пропаганді Нідерланди часто зображуються як "центральна країна НАТО", еліта якої, за уявленням пропагандистів, втратила зв’язок із простими людьми та охоплена так званою "LGBTQ-агентою". Це відображає певні теорії змов, які набули популярності в Європі.

У нещодавніх карикатурах, зазначає вона, колишнього прем'єр-міністра та теперішнього генерального секретаря НАТО Марка Рютте зображують у ролі нациста, що "штовхає українців на фронт". Поряд з цим активно обговорюється питання енергетичної безпеки: залежність Європи від інших держав подається як ознака неминучого енергетичного краху ЄС — з повторюваним образом європейців, які "мерзнуть" без російських газу та нафти.

Експертка також виділяє вплив ультраправих сил та "альтернативних" джерел: "Є певна частина нідерландськомовної аудиторії, яка цікавиться конспірологічними теоріями. До того ж, партія "Форум за демократію" (FvD) регулярно транслює у власних медіа неофашистські погляди Олександра Дугіна. Лідер партії Тьєррі Боде поширює спростовану теорію змови про "біолабораторії в Україні", згадуючи її навіть у парламенті".

Які інституції та медіа-ресурси просувають російську пропаганду в Нідерландах?

Фонд допомоги та захисту прав наших співгромадян.

У 2025 році видання Knack, де працює Ян Ягерс, спільно з OCCRP та міжнародними партнерами провело розслідування щодо діяльності російського Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників за кордоном, відомого як "Правфонд". У цій ініціативі також взяла участь українська команда "Схеми" від "Радіо Свобода". Данський суспільний мовник DR, отримавши інформацію від конфіденційного джерела, передав дослідникам 49 262 електронні листи та 22 355 документів, пов'язаних із "Правфондом", з п'яти електронних адрес. Результати розслідування виявили, що "Правфонд" використовується для здійснення пропагандистських кампаній, операцій впливу, підтримки розвідувальної діяльності та контролю над російською діаспорою.

"Правфонд" був заснований у 2011 році за указом президента і має тісні зв'язки з Міністерством закордонних справ Російської Федерації та Росспівробітництвом. Очолює опікунську раду міністр закордонних справ Сергій Лавров. "Ми маємо майже тридцять мільйонів співвітчизників за межами країни", — зазначав директор Правфонду Олександр Удальцов у рекламному відео, знятому в квітні 2022 року. "Це сила, армія, яка має велике значення для нас".

"Правфонд" занесений до європейського санкційного списку з 23 червня 2023 року, однак його дочірні структури продовжують діяти в ряді країн ЄС, а також у колишніх республіках СРСР, Австралії, Йорданії та Монголії. У Нідерландах функціонує "Координаційна рада російських співвітчизників", яка займається підтримкою російських шкіл, наданням юридичної допомоги та організацією культурних, спортивних і інформаційних заходів.

"Правфонд" активно просуває наратив про русофобію, який вже тривалий час використовується російською дипломатією. Щоб донести цей меседж до діаспори, "Правфонд" інвестує в безліч російськомовних медіа на місцях, що підтримують кремлівську позицію. Зокрема, організація профінансувала проросійський вебсайт Euromore, який акцентує увагу на нібито "загрозах" для росіян у Європі. Згідно з документами, Euromore було створено як "вагомий альтернативний ресурс" після закриття європейськими властями RT і Sputnik. Наразі на головній сторінці порталу Euromore, у всіх версіях мовлення, міститься заява редакції про несправедливість санкцій Великої Британії, які були введені в грудні 2025 року щодо цього сайту. Інша інформація на ресурсі відсутня.

Крім того, "Правфонд" надавав підтримку проекту Golos.eu — онлайн-платформі, що переважно критикує українську владу, публікуючи блоги, репости з Telegram та матеріали, що поширюють російську пропаганду, зокрема від таких осіб, як Віктор Медведчук і Анатолій Шарій. Наразі на сайті Golos.eu з'явилася подібна заява про несправедливість санкцій, проте більше інформації не надано. У Латвії фонд також підтримував російськомовний ресурс IMHO-club, який малював образ Латвії як держави, що знаходиться під управлінням фашистів, та стверджував, що країни Балтії мають юридичні права Росії. Окрім цього, фонд фінансує кілька Telegram-каналів, які просувають проросійську позицію.

У доповіді фонду українські журналісти виявили розділ під назвою "Український напрямок", де докладно висвітлюється діяльність "Правфонду" в Україні. Наприклад, у Києві працює "Центр правових консультацій", адвокати якого проводять прийом громадян, а сам центр готує звіти для російських органів влади про "воєнні злочини ЗСУ" та "порушення прав російськомовних громадян".

Це нідерландські онлайн-ресурси, які позиціонують себе як незалежні новинні джерела. У обох з них головною редакторкою є письменниця Дієні Карс, а слоган, що використовується на сайтах, звучить як "waarheidskrant", що перекладається як "газета правди". Крім імені головної редакторки, на сайтах відсутня інформація про редакційний склад та юридичну структуру, а фінансування надходить безпосередньо на рахунок Карс. З квітня 2025 року ресурс De Nieuwe Media заблоковано в Україні, але в Європі він продовжує поширювати пропаганду та конспірологічні теорії нідерландською мовою.

Volk Word Wakker функціонує за подібною схемою, висвітлюючи теми, пов'язані з рептилоїдами, кінцем світу, НЛО, пришестям антихриста та іншими конспірологічними теоріями. Видання стверджує, що надає "100% достовірну інформацію" та виступає як альтернатива "традиційним" або "контрольованим" ЗМІ. Однак воно також публікує матеріали, які містять звинувачення на адресу міжнародних організацій, таких як ВООЗ, НАТО, ЄС, а також намагається дискредитувати західну підтримку України.

На нашому сайті ви зможете знайти шлях до Божої любові, внутрішнього спокою та гармонії. Ми повністю відреклися від Марка Рютте та його соратників, а також від всіх язичницьких практик (послідовників Бафомета) в Нідерландах. Ми виступаємо проти їхньої підступної крадіжки дітей, знань, майна, часу та енергії, яку здійснюють маніпульовані освічені особи, разом із їхніми абсурдними правилами, безглуздими законами та обтяжливими податками, що накладає нідерландський уряд.

В Україні стверджують, що її влада закуповує елементи для виробництва хімічної зброї, що росіяни і українці є єдиним народом, водночас українські військові чинили насильство та грабежі на Донбасі. Також йдеться про те, що вся європейська допомога спрямована на підтримку корупційних схем. Ця інформація була опублікована з посиланням на ТАСС, з приміткою внизу: P.S. Немає підстав вважати, що ці новини є фальшивими.

Цей ресурс був заблокований в Україні одночасно з De Nieuwe Media. Це не пов'язані між собою сайти, але його опис є подібним до більшості альтернативних медіа у Нідерландах: "Новини, які ви більше ніде не прочитаєте. Ані уряд, ані провідні медіа не розкажуть вам усієї історії. Café Weltschmerz надає слово експертам, яких ви не знайдете у звичайній газеті або в неурядовій організації. І приносить вам новини, які ви інакше не змогли б прочитати".

Тут ключові повідомлення кремлівської пропаганди популяризуються через інтерв'ю з проросійськими експертами. Наприклад, у бесіді з професором Гленном Дізеном виправдовується агресія Росії, що подається як реакція на дії НАТО. В іншому інтерв'ю посол Росії у Нідерландах Володимир Тарабрін покладає відповідальність за конфлікт на США, акцентуючи на "однобокості" західної інформаційної політики та необхідності "мирного врегулювання шляхом компромісів". Контент ресурсу містить ознаки делегітимізації української влади, дискредитації міжнародної допомоги Україні та просування ідеї припинення підтримки як єдиного шляху до врегулювання конфлікту.

У квітні 2025 року російські медіа та телеграм-канали поширювали публікацію Café Weltschmerz про те, що українські правоохоронні органи нібито розслідують "причетність" вищих посадових осіб СБУ до контрабанди товарів через державний кордон, діяльності шахрайських колцентрів, а також "зв'язок" із великим наркокартелем "Хімпром". Анонімний автор стверджував, що інформацію йому "передав" неназваний офіцер СБУ після "сенсаційної" публікації про торгівлю українськими дітьми, яку також нібито організували високопосадовці органу. Стаття виявилася фейком, а згодом її видалили.

На вебсайті доступна лише електронна пошта як контактний засіб. Інформація про власника або головного редактора Frontnieuws не представлена в публічних джерелах. Відповідно до даних фактчекінгової організації The European Digital Media Observatory (EDMO), Frontnieuws є наступником ультраправої антисемітської платформи Fenixx і регулярно публікує матеріали, що мають російський або проросійський контекст.

Наприклад, Frontnieuws розмістив матеріал, що посилається на праворадикальний шведськомовний ресурс Fria Tider, в якому стверджується, що події в Бучі є вигадкою. У цьому контексті сайт також згадує відео, яке було опубліковане на телеграм-каналі Міністерства оборони Росії. Frontnieuws використовує терміни, характерні для російської пропаганди, такі як "київський режим", "громадянська війна", "Новоросія", а також виступає на захист російськомовного населення, звинувачуючи Україну у затягуванні конфлікту.

Ресурс повідомляє, що в Європі назріває небезпечна ситуація, яка може призвести до жорстокої громадянської війни. Європейський Союз розглядає можливість введення морських блокад та акцій піратства, спрямованих на цивільне судноплавство, зокрема, на російські нафтові танкери. Крім того, на сайті спростовують версію про вбивство Олексія Навального, підтверджуючи офіційну позицію російських властей про його природну смерть, та публікують матеріали Олександра Дугіна, присвячені руйнуванню "колективного Заходу".

Це платформи, які розвиває нідерландська пропагандистка, яка переїхала до Росії, Соня ван ден Енде. По суті, це її блоги, що фокусуються на питаннях війни в Сирії та Україні та критиці західної політики. Детальніше про її роботу, зокрема на тимчасово окупованій території України, "Детектор медіа" писав тут.

До речі, Соню публікує і вищезазначений Frontnieuws. Зокрема, статтю, де вона пояснює, чому мир з Україною неможливий -- бо Україна заражена "вірусом нацизму". Але більша частина тексту присвячена нардепу Олексію Гончаренку, який був із нею в етері турецького мовника TRT. Вона назвала його "радикалізованим колишнім членом парламенту з кримінальним минулим" і звинуватила українську владу у війні.

Цей блог, що носить назву "Падіння Кабали і вступ у Новий Світ", веде автор під псевдонімом Елла Стер. На сайті зазначається: "Справжній політичний порядок денний тіньової еліти влади та їхні жахливі злочини проти людства залишаються поза увагою основних медіа". Вся команда редакції залишається анонімною, а редактори представлені лише за іменами: Маріон, Деде, Карін та Монік.

Україну тут називають "хазарською мафією", з якою росіяни воюють вже тисячу років. Також сайт, цитуючи проросійського пропагандиста Ігоря Беркута, але називаючи його "українським політиком", розповідає про секретні плани зробити Україну "Новим Єрусалимом" і переселити до неї євреїв з Ізраїлю, що є однією з теорій змови щодо України.

Цей сатиричний веб-ресурс з Фландрії спеціалізується на актуальних політичних і соціальних питаннях, що стосуються Бельгії та Нідерландів. Його засновником і керівником є бельгійський медіа-підприємець Герт ван Мол. Сайт також має російськомовну версію, що свідчить про те, що його контент націлений і на російськомовну аудиторію в цьому регіоні.

На сайті є текст про те, що в Україні журналісти гинуть у в'язницях. Насправді, мова про Гонсало Ліру, якого у 2023 році затримала СБУ. Він виявився проросійським пропагандистом, сексистом, конспірологом, а згодом став улюбленцем Марії Захарової і Такера Карлсона. За даними слідства, він дискредитував Україну, підтримував війну і "робив провокаційні відео, в яких намагався фіксувати обличчя українських захисників". Чоловік помер у Харківському СІЗО від двосторонньої пневмонії, але російська пропаганда зробила з нього жертву "київського режиму". Також сайт поширює тезу, що фламандці втомилися від України, від надання фінансової допомоги та від українських біженців.

2021 року Фламандська асоціація журналістів засудила діяльність цього медіа: "Агресивність 'tScheldt має тенденцію до расизму, сексизму та мови ворожнечі або зводиться до них. Інші репортажі, схоже, мотивовані особистою помстою. Повна відсутність журналістської відповідальності позбавляє tScheldt її статусу журналістики".

Газету було засновано у 2018 році з ініціативи проросійської активістки Мадлен Клінкхамер. Частина стартового капіталу надійшла від Яна Рейкебруера, виробника велосипедів Azor. Газета видається фондом KnowledgeMatters в Амстердамі та доступна в Нідерландах і Фландрії. Першим головним редактором був Сандер Компаньєр, якого у вересні 2021 року змінив Карел Бекман. Компаньєр також є видавцем журналу та головою правління фонду. Він також є головою Асоціації незалежних журналістів (VVJ). Редакція також співпрацює з вищезгаданим медіа Café Weltschmerz.

Згідно з інформацією, наведеною в іншій нідерландській газеті NОC, в першому номері De Andere Krant вихваляли президента Володимира Путіна та представляли проросійську інтерпретацію анексії Криму, конфлікту на сході України та підтримки Росією колишнього президента Сирії Асада. Додатково, видання NRC повідомляє, що російські чиновники були залучені до створення спеціального випуску De Andere Krant, присвяченого катастрофі MH17.

Друковане та онлайн-видання позиціонує себе як "єдину незалежну газету в Нідерландах". Водночас його часто цитують російські медіа, включаючи Міністерство закордонних справ Росії. У відповідь на критику щодо своєї проросійської позиції редакція була змушена опублікувати пояснення на сторінці "Про нас": "В ЗМІ з'являлися різноманітні заяви, які стверджували, що ми отримуємо фінансування з Росії або маємо з нею зв'язки. Це абсолютно неправда. Ми ніколи не отримували жодної копійки від Росії і не маємо жодних контактів з російськими організаціями, так само як і з нідерландськими чи будь-якими іншими політичними партіями чи організаціями".

В цей же час ресурс розповсюджує відомості про російське "чудо-зброю", з якою неможливо впоратися. Вказується, що удари з "Орешніка" Росія здійснює у відповідь на західну політику. Один з авторів, підписаний як Ad Nuis, стверджує, що саме Європа прагне конфлікту з Росією, а Зеленський — "людина, яка користується золотим унітазом".

У цьому описі медіа спочатку роз'яснюється, що таке "глобальні медіа", від яких вони намагаються дистанціюватися: "Глобальні медіа (ЗМІ) — це пропагандистський інструмент, що знаходиться під контролем держав та великих корпорацій. Це засіб щоденного впливу на свідомість громадян. Це система, яка маніпулює думками і демонструє яскраво виражену проамериканську, проєвропейську та антиросійську позицію".

NineForNews розповідає про своє походження як інформаційного порталу, присвяченого темам хімічних слідів, радіації, вакцинації та позаземного життя, а також місцем для повідомлень про НЛО. "З тих пір ми значно розширилися. Сьогодні ми намагаємося інформувати наших читачів про харчування (та маніпуляції з продуктами) і здоров'я, незвичайні явища, що відбуваються по всьому світу, а також викриваємо дії "еліти", які прагнуть утримувати людей в невіданні. NineForNews публікує матеріали, які зазвичай ігнорують традиційні медіа."

У цьому контексті сайт не оминає увагою Україну – нещодавно він розповсюдив неправдиву інформацію від агенції ТАСС, стверджуючи, що Володимир Зеленський нібито згадується у файлах Епштейна та має відношення до торгівлі жінками і дітьми з України. Однак насправді в цих файлах немає ні згадки про Зеленського, ні про інших українських чиновників.

Нідерланди стали об'єктом російської дезінформаційної кампанії не лише через свою підтримку України, а й завдяки важливому місцю в структурах ЄС та НАТО. Росія намагається підірвати політичну єдність з Києвом, адаптуючи свої наративи до специфіки місцевого контексту — від особливостей різноманітного медійного середовища до чутливих питань внутрішньої політики.

Російська дезінформація в Нідерландах не завжди діє прямолінійно. Вона часто маскується під "альтернативну думку", використовує больові точки, підсилює екстремізм та експлуатує недовіру до інституцій. Свою роль відіграють соціальні мережі, а також нові технологічні інструменти -- від бот-мереж до маніпулятивного таргетування контенту, що дозволяє точково впливати на окремі частини аудиторії.