Ще одна небезпека для України? Які очікування від польських виборів і що говорять лідери перегонів щодо конфлікту?

#Політика

Чи буде новий президент Польщі другом України?

У неділю, 18 травня, сусідня Польща обиратиме президента. Країна є парламентсько-президентською республікою, тож основна виконавча влада належить уряду, проте глава держави має важливі повноваження в питаннях безпеки, оборони та зовнішньої політики.

Не секрет, що Варшава є одним із найважливіших партнерів Києва -- як у воєнний час, так і загалом. Польська допомога першою у значних обсягах надійшла на український фронт 2022 року, і саме поляки передали найбільшу кількість важкого озброєння, зокрема, танків та бронетранспортерів. За три роки військова підтримка Польщі сягнула близько 144 млрд гривень.

Міста Польщі, розташовані поруч з українським кордоном, відіграють ключову роль як логістичні центри, через які здійснюється більшість поставок західної військової техніки та іншої допомоги.

Без сумніву, Польща займає провідні позиції серед країн, що прийняли найбільшу кількість українських біженців — йдеться про близько мільйона осіб, які знайшли тут притулок.

У політичному контексті Польща виступає як прихильник європейської та натівської інтеграції України. Незважаючи на наявність певних розбіжностей, таких як питання аграрного експорту та історичної пам'яті, співпраця між Польщею та Україною залишається стабільною і надійною.

Діючий президент Польщі Анджей Дуда сприймався українцями як надійний союзник і стабільно займав високі позиції в списках іноземних політиків, яким українці виявляють найбільшу довіру.

Які зміни вноситимуть майбутні вибори у стосунки між Варшавою та Києвом? Про це детальніше розповідає міжнародний оглядач "Телеграфу" Ольга Кирилова.

"Польща -- перед важливим вибором: або ми дотримуємося сталого проєвропейського демократичного курсу, або поринаємо у хаос як у США", -- описує "Телеграфу" ситуацію один з високопоставлених співрозмовників у Варшаві.

Конкуренція за президентське крісло набирає обертів, залучаючи до боротьби трьох із одинадцяти претендентів.

Мер Варшави, який представляє ліберальну "Громадянську коаліцію" (KO) під керівництвом прем'єр-міністра Дональда Туска. Раніше він обіймав посаду депутата Європейського парламенту. У 2020 році Тшасковський зазнав невеликої поразки на президентських виборах, поступившись Анджею Дуді.

Серед головних пропозицій кандидата на сьогодні -- збільшення оборонних витрат країни до 5% ВВП, лібералізація законів про аборти, розвиток польської оборонної та технологічної промисловості, а також зміцнення позицій Польщі в Європейському Союзі.

Має близько 31% підтримки виборців. Зберігає всі шанси на перемогу в другому турі, тому вважається фаворитом виборчих перегонів.

"Ми чітко знаємо, хто розв'язав війну -- її почав Путін і його агресія. Ми чітко знаємо, хто є агресором, а хто -- жертвою. Тиск потрібно чинити на агресора, а не на жертву агресії. Це надзвичайно важливо. Це -- спільний інтерес для всіх нас. Це інтерес Польщі. Це інтерес Європи. Це також інтерес Сполучених Штатів.

Отже, необхідно вжити всіх можливих заходів для того, щоб донести цю інформацію до американців: якщо, не дай Боже, Путін здобуде перемогу у цій війні або зможе представити те, що станеться, як свою виграшну ситуацію, це загрожуватиме не лише безпеці Польщі та Європи, а й самих Сполучених Штатів, - підкреслював кандидат у березні.

Тшасковський підкреслює, що після закінчення війни Україна повинна інтегруватися до Європейського Союзу та НАТО. Він зазначає, що для Польщі є важливим, аби Україна стала частиною Європи, а не потрапила під вплив Росії.

"Той, хто дійсно піклується про наші інтереси, не може виступати проти вступу України до НАТО," -- заявив кандидат.

Утім, днями Тшасковський відзначився неоднозначною заявою про те, що Україна має відігравати роль "буферної зони" між Росією та Європою, не роз'яснивши деталей такого бачення.

"З часу, коли я працював в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною", -- сказав політик. "Натомість інтереси ЄС і США є абсолютно однаковими, а саме: Росія не може виграти цю війну, і всі ми, безперечно, прагнемо миру", -- додав він.

За словами політика, мир в Україні "повинен бути досягнутий на основі справедливих умов, і це слід донести до президента Трампа, а не просто робити з ним фотографії", вказуючи на свого конкурента на виборах Кароля Навроцького, який нещодавно провів зустріч з американським лідером.

На думку Тшасковського, Путін сприймає тільки мову сили, тому Польща має активізувати свої зусилля в галузі озброєння. Він закликає до формування найсильнішого військового угрупування в Європі серед держав НАТО, "за винятком Туреччини".

Основна перепона Рафала Тшасковського на шляху до посту -- непопулярність серед електорату у сільській місцевості, де перевагу мають опоненти політика. Утім, Тшасковський зберігає високий рівень підтримки серед міського населення. Наприклад, польська столиця усіяна банерами та плакатами на підтримку кандидата.

Історик і керівник Інституту національної пам'яті, що має підтримку консервативної політичної сили "Право і справедливість" (PiS), Навроцький відстоює ідеї зниження податкового тягаря, пропонує Польщі вийти з певних європейських програм та висловлює критику щодо розширення прав для одностатевих пар. Подібно до Тшасковського, він також пропонує виділення 5% від валового внутрішнього продукту на оборонні потреби.

Як було зазначено раніше, 2 травня Навроцький відвідав Вашингтон, де провів зустріч з високопосадовцями американського уряду, включаючи президента США Дональда Трампа. Трамп, як стверджують, висловив йому слова підтримки: "Ти здобудеш перемогу".

"Прекрасна зустріч з президентом США. Це велика честь обговорити прекрасне майбутнє польсько-американських відносин", -- писав Навроцький за результатами візиту.

Серед інших факторів він отримав підтримку ультраправого претендента на пост президента Румунії Джордже Сіміона, який виступає проти надання військової допомоги Україні та критикує дії керівництва Європейського Союзу. Крім того, він підтримує політичний курс Дональда Трампа.

Навроцький користується підтримкою приблизно 25% виборців.

Раніше кандидат висловлював думку, що Україна не має перспективи приєднання ані до Європейського Союзу, ані до НАТО. Проте згодом він пов'язав цю можливість із історичним контекстом Волинської трагедії.

"Дбаючи про польські інтереси, я б чітко повторив, що поки не будуть вирішені наші питання, включаючи ексгумацію жертв Волинського геноциду в Україні, я не бачу майбутнього для України в Європейському Союзі й в НАТО", -- казав кандидат.

Під час недавніх дебатів Кароль Навроцький наголосив, що Польща "не повинна впадати в ейфорію" стосовно євроатлантичного курсу України. Він підкреслив, що для Польщі важливо, щоб мир в Україні був "тривалим і справедливим", а не перетворився на затягнуту війну. На його думку, Польща повинна взяти на себе роль лідера в Європейському Союзі "у розвитку трансатлантичних зв'язків" і не повинна бути "слугою" німецьких чи французьких інтересів.

Навроцький, як і інший правий кандидат Славомір Менцен, наголошують, що безпекові інтереси Варшави пов'язані з Вашингтоном, тоді як Тшасковський прагне посилити роль ЄС у врегулюванні війни в Україні та гарантуванні безпеки Європи.

"Ми стоїмо на стороні України у її боротьбі проти пострадянської Росії. Це беззаперечно," - підкреслив Навроцький під час телевізійних дебатів. "Захистити Польщу від неоімперіалістичної загрози, яку становить Росія, є важливим стратегічним завданням."

Раніше кандидат запевняв, що продовжить підтримувати Україну, але підкреслював, що польська політика "базується на принципі взаємності".

Кароль Навроцький став фігурантом кількох контроверсій, що негативно позначилися на його виборчій кампанії. Найбільше обговорень викликала ситуація з купівлею квартири у 80-річного пенсіонера на ім'я Єжи. За інформацією, Навроцький багато років "підтримував сусіда", і той, виявивши вдячність, вирішив передати йому свою нерухомість у Ґданську.

Як встановили журналісти, згодом Єжи опинився в державному будинку для літніх людей і не отримує жодної підтримки від Навроцького. При цьому пенсіонер фактично не має змоги розпоряджатися колишньою квартирою, яка вже оформлена на політика.

Після того, як інформація про це стала відома широкому загалу, президентський кандидат заявив, що готовий передати суперечливу квартиру на благодійні цілі, охарактеризувавши звинувачення як "дезінформацію з боку медіа".

Представник праворадикальної політичної сили "Конфедерація", економіст та бізнесмен. Серед його основних ініціатив – значне зменшення податкового навантаження, відмова від європейської екологічної програми та опір розширенню прав для ЛГБТ-спільноти.

Ставить на чільне місце незалежність Польщі, прагнучи забезпечити пріоритет національної конституції над законодавством Європейського Союзу.

Збирає приблизно 13% голосів виборців. Важливо зазначити, що він користується великою популярністю серед молоді Польщі. Серед виборців у віці 18-29 років його підтримка перевищує 50%, а серед тих, хто має 30-39 років, цей показник наближається до 50%.

Кандидата охрестили "королем ТікТоку": короткі й кумедні відеоролики – це його улюблений жанр, що дозволяє йому налагоджувати зв'язок з молоддю Польщі.

У 2019 році Менцен висловлював думку, що його послідовники протестують проти "євреїв, представників ЛГБТ, абортів, оподаткування та Європейського Союзу". Пізніше він стверджував, що це була лише жартівлива заява. Проте, як кажуть, у кожному жарті є частка істини, чи не так?

"Національні інтереси Польщі мають набагато більшу вагу, ніж добробут Європейського Союзу," -- заявив кандидат.

На останніх дебатах перед виборами Менцен висловив думку, що для Польщі важливо підтримати незалежність України і уникнути втягування країни у військовий конфлікт.

"Водночас ми не зацікавлені в тому, де проходитиме новий кордон між Росією та Україною, а також чи залишиться Крим під контролем Росії, чи повернеться до України," -- зазначив він.

Він підкреслив, що не дасть згоди на розміщення польських військових в Україні, а також на приєднання України до НАТО. Раніше він зазначав, що інтереси польського населення повинні мати пріоритет над потребами українських біженців.

"Вони приїздять з України, записуються на прийом до лікарів, затримують черги, а потім повертаються назад додому. Це явище медичного туризму, витрати на яке несемо ми," -- зазначав Менцен у лютому.

Того самого місяця Славомір Менцен зняв відео на фоні пам'ятника Степану Бандері у Львові, в якому звинуватив українців в "шануванні злочинців". На цей відеозапис, що швидко розповсюдився, відреагував міський голова Львова Андрій Садовий, охарактеризувавши Менцена як "проросійського політика з польським громадянством".

Можливо, Менцен не потрапить до другого туру виборів, проте його популярність може зрости серед виборців, які втомилися від звичних політиків і прагнуть більш радикальних рішень щодо економічних, безпекових та інших проблем. Виборча кампанія є відмінною можливістю для зміцнення електоральної основи партії "Конфедерація" перед наступними виборами.

Необхідно усвідомлювати, що в Польщі вже багато років триває напружена політична боротьба між двома основними силами: консервативною партією "Право і справедливість" (PiS), представником якої є чинний президент Анджей Дуда, та проєвропейською "Громадянською коаліцією" (KO), на чолі з Дональдом Туском.

Протягом періоду з 2015 по 2023 рік, партія Право і Справедливість (PiS) зосередила свою політичну діяльність на захисті національних інтересів та просуванні консервативних цінностей. Вона ініціювала реформи в судовій сфері, які, за оцінками Європейського Союзу, суттєво підірвали незалежність судової системи. Це призвело до замороження мільярдів євро з Фонду реконструкції для Польщі, оскільки ЄС вимагав відновлення демократичних стандартів у правосудді. Також партія посилила контроль за державними засобами масової інформації та встановила обмеження на права жінок, фактично запровадивши заборону на аборти в країні.

З іншого боку, партія PiS славиться щедрими соціальними ініціативами, такими як запровадження "тринадцятої" та "чотирнадцятої" пенсій для людей похилого віку.

"Громадянська коаліція" прагне повернути Польщу до провідної ролі в Європейському Союзі, відновити демократичні інститути, забезпечити незалежність судової системи та захистити свободу медіа. Після успіху на парламентських виборах 2023 року уряд Дональда Туска розпочав активні кроки для відновлення співпраці з Брюсселем, намагаючись розблокувати мільярди євро з європейських фондів, які були призупинені через конфлікти з партією PiS.

Склалася ситуація двовладдя, за якої президент може блокувати законодавчі ініціативи уряду, накладаючи вето, що вже відбувалося в чутливих для PiS питаннях.

Сьогодні ця боротьба переходить на новий рівень — в контексті президентських виборів, що можуть кардинально змінити політичну ситуацію в країні. Ці вибори виступають своєрідним референдумом не лише щодо кандидатів, а й з питання геополітичного курсу Польщі — чи обрати шлях більшої інтеграції з рештою Європи, чи ж акцентувати увагу на зміцненні національного суверенітету в дусі правих сил.

У майбутньому курсі Варшави стосовно України значну роль будуть відігравати настрої суспільства, які, на жаль, не є оптимістичними. За результатами опитування 2023 року, 64,4% людей висловили позитивне ставлення до українців, які проживають у Польщі, підкреслюючи їхню інтеграцію в польське суспільство та внесок у ринок праці. Водночас, 29,5% респондентів висловили негативне ставлення до цього питання.

Проте на початку 2025 року відсоток позитивних думок зменшився до 55,3%. Водночас частка осіб із негативним ставленням зросла до 33%, з яких 14% висловилися скоріше негативно, а 19% - категорично негативно. Це свідчить про те, що кожен третій поляк має критичне ставлення до присутності українців у своїй країні, а також до всіх питань, пов'язаних із Україною.

Інше дослідження вказує на те, що в інтернет-просторі поляки все частіше висловлюють негативні емоції у своїх коментарях щодо українців.

Фахівці вказують на те, що ситуацію визначають кілька факторів, серед яких важливу роль відіграють передвиборчі кампанії. У процесі цих кампаній кандидати неодноразово піднімали питання українців, подаючи їх в такому світлі, що викликає негативне ставлення до їхньої національності. В результаті, у коментарях користувачів мережі 32% висловлюють бажання припинити допомогу Україні та завершити військовий конфлікт, а 25% вважають, що присутність українців у Польщі призводить до зростання злочинності.

Поляки також звинувачують біженців у зловживанні системою соціальних виплат (29%), у тому, що вони забирають у них роботу (21%), у невдячності за надану допомогу (9%). Тому чи іншому політику, який захоче зберегти свій рейтинг, доведеться відповідати думці громадян.