Сергей Грабовский: Для Трампа "Кутузов одержал победу над Гитлером в Ватерлоо" -- Блоги | OBOZ.UA

Президент Соединенных Штатов Дональд Трамп вновь поделился с журналистами своим мнением о том, что российский лидер Владимир Путин "жаждет завершения конфликта", опровергнув предположение о том, что его амбиции могут выходить за пределы Украины, сообщает издание The Hill. "Я убежден, он действительно хочет закончить войну. Мы обсуждали это долго и настойчиво. Стив Виткофф, специальный представитель президента США, провел с ним много времени, около трех часов. Уверен, он хочет завершить этот конфликт".

Вот текст на языке оригинала:

Водночас Трамп поділився своїми думками про росіян, зазначивши, що вони мають вражаючу військову силу. "У них потужна армія... Вони здолали Гітлера і Наполеона. Війна для них не новина, вони мають великий досвід. Вони вже не раз проходили через це... Але, на мою думку, він прагне завершити конфлікт... Я вважаю, що він хоче знайти мирне рішення".

Перед цим Трамп також висловлювався про "перемогу над Наполеоном та Гітлером", згадував про "могутні збройні сили", підкреслював, що "росіяни завжди досягали успіху на полі бою", а також згадував "десятки мільйонів загиблих під час Другої світової війни".

Тривога! Росіяни дійсно здобули перемогу в кампанії 1812 року проти Наполеона І, хоча раніше вони зазнали поразок у кампаніях 1799-го та 1805-го. У кампаніях 1813-14 років проти Франції діяла потужна коаліція країн. А в кампанії 1815 року, яка завершила амбіції французького імператора, російські війська взагалі не брали участі. На морі французький флот зазнавав серйозних ударів від англійців. Проте не слід забувати про Наполеона ІІІ, чия активна участь призвела до поразки Росії в Східній (Кримській) війні 1854-56 років...

Ну, а щодо "десятків мільйонів", то це так. Москва у Другій світовій поклала десятки мільйонів українців, поляків, білорусів, євреїв... Звісно, і росіян також. Та не забуваймо, що саме підписаний у Москві Пакт Молотова-Ріббентропа відкрив шлюзи Другій світовій. А щодо ролі СССР у знищенні євреїв Європи, дозволю собі звернутися до статті Павла Поляна "Відсутня ланка в передісторії Голокосту", де на основі документів показано, що Сталін Сталін у лютому 1940 року відмовився забрати в СССР євреїв Німеччини й окупованих нею територій. Гітлер пропонував - Сталін відмовився. Причому написав це не "український буржуазний націоналіст", а російський історик і літератор, член Спілки письменників Москви, голова Мандельштамівського товариства ще у 2013 році. Пізніше Сталін також доклався до Голокосту - хіба був би можливим Бабин Яр, якби євреїв Києва евакуювали?

Але все це - Terra Incognita для Трампа та компанії. Для них істини історії, схоже, зводяться до формули "Кутузов розбив Гітлера під Ватерлоо", а "миролюбний Путін ніколи не розпочав би війну, якби не клятий Байден".

Отже, в загальному немає нічого надзвичайного. У "сухому підсумку" можна виділити, по-перше, традиційне для американських політиків та бізнесменів невігластво в історії. По-друге, знову підтверджується здатність Путіна не лише переконувати своїх співрозмовників у певних ідеях, але й створювати у них ілюзію, що нав'язані концепції стають їхніми власними переконаннями. Схоже, що КҐБ ефективно навчало цим прийомам, і Путін, безумовно, виявився непоганим учнем. Жоден бізнесмен, навіть досвідчений переговірник, не має інструментів для протистояння таким технологіям без належного життєвого досвіду. Наприклад, коли на початку 2000-х Буш-молодший поглянув у очі Путіна, "відчув його душу" і побачив у ній "пряму і надійну людину", сенатор Маккейн, натомість, бачив у тих очах лише три літери: КҐБ. І це пояснюється його п'ятирічним досвідом у північнов'єтнамському полоні, де він на власному досвіді відчув "принади" тоталітаризму і став свідком спроб вербування з боку радянських спецслужб. По-третє, здається, що Трампа "обробляв" не лише головний "кремлівський чекіст", а й якийсь "експерт з російських справ" з адміністрації президента, який підкинув йому скорочену версію статті Путіна "Справжні уроки 75-ї річниці Другої світової війни" (The Real Lessons of the 75th Anniversary of World War II) у журналі The National Interest від 18 червня 2020 року. У цій статті йдеться про Наполеона та Гітлера, мільйони російських втрат (бо, за Путіним, всі загиблі в СРСР були росіянами) та інші подібні теми. Також згадується участь майже всієї Європи у війні проти "миролюбної" Росії-СССР, яку, здається, ненавидять обидва згадані персонажі.

У спробах адаптувати Другу світову війну до путінських поглядів, Трамп, очевидно, істотно спотворив факти. Він зневажив Сполучені Штати, які стали рятівниками СРСР від краху. Щоб підкреслити це, наведу важливий документ. У 1963 році голова КҐБ Володимир Семичасний надіслав інформацію лідерові КПСС Микиті Хрущову, в якій були розшифровані підслухані розмови маршала Георгія Жукова з його фронтовими товаришами. Цей відомий сталінський генерал стверджував: "Зараз говорять, що союзники нам не допомагали... Але не можна заперечувати, що американці постачали нам стільки матеріалів, без яких ми не змогли б формувати резерви та продовжувати війну. Ми отримали 350 тисяч автомобілів, і це були дійсно якісні машини! У нас не було вибухівки чи пороху, не було чим заряджати патрони для гвинтівок. Американці фактично врятували нас, надавши порох та вибухівку. А скільки листової сталі вони нам відправили! Хіба ми могли б швидко налагодити виробництво танків без американської допомоги сталлю?" Цілком закономірно виникає питання: чи знав заступник Верховного головнокомандувача радянських збройних сил реальний стан справ на фронті? Безумовно, знав, і його слова підтверджуються документами, які в "буремні 90-ті" були розсекречені Кремлем і Луб'янкою. Звичайно, в дописаних і переписаних ідеологічним відділом ЦК КПСС "мемуарах" Жукова є чимало неточностей, але в приватних бесідах з людьми, яким він довіряв, маршал говорив правду. Це свідчить про те, що Жуков вважав, що СРСР програв власну війну з Німеччиною ("Велику Вітчизняну"), оскільки не мав змоги її продовжувати; тільки завдяки підтримці антигітлерівської коаліції вдалося продовжити бойові дії, забезпечити армію продовольством (у 1942 році на фронті зафіксовано численні випадки голодної смерті, не лише в оточенні, а й поблизу Москви), налагодити виробництво танків і перетворити Червону армію з переважно пішої сили на моторизовану військову силу. Перемога над нацизмом і його союзниками була здобута завдяки зусиллям Об'єднаних Націй, включаючи тих "європейців", які боролися з Гітлером у ті часи, коли СРСР йому допомагав, і "піндосами", чия висадка в Північній Африці в листопаді 1942 року відвернула німецькі резерви від Сталінграда, що в свою чергу дозволило досягти перемоги під цим містом (а згодом союзники захопили в Тунісі у 1943 році більше полонених, ніж Червона армія під час битви за Сталінград).

Більше того, у грудні 1943 року під час Тегеранської конференції, під час урочистого обіду з керівниками союзних держав, Сталін виголосив такий тост: "Сполучені Штати — це країна машин. Без цих машин, які надходили за програмою ленд-лізу, ми не змогли б виграти війну". Хрущов підтримував цю оцінку Сталіна. У своїх спогадах він зазначив, як Сталін акцентував на важливості ленд-лізної допомоги: "Він чітко говорив, що без цієї підтримки перемога була б неможливою..."

Не лише це висловлював Сталін. 9 травня 1945 року, виступаючи по радіо, він заявив: "Багатовікова боротьба слов'янських народів за своє існування та незалежність завершилася перемогою над німецькими агресорами та німецьким гнобленням. Відтепер над Європою буде майоріти великий прапор свободи народів і миру між ними." Так оцінював цю перемогу видатний діяч науки одразу після капітуляції Німеччини. Звісно, поняття свободи у Сталіна було досить специфічним. Проте, він все ж таки визнав, хоч і в своєму стилі, внесок слов'янських народів у перемогу над Гітлером. А слов'янські народи — це не тільки росіяни, а й українці, білоруси, словаки, чехи, серби, болгари та, звичайно, поляки, дві армії яких брали активну участь у Берлінській операції, в той час як ще одна воювала в Італії.

Очевидно, що незважаючи на відкритий культ Сталіна в Росії, це питання намагаються обходити мовчанням. Особливо в "експортному" варіанті, щоб ніхто з ненависної Америки не зрозумів, що, образно кажучи, "Колима не могла б досягти перемоги над Бухенвальдом" без їхньої участі. Адже саме Росія нібито врятувала світ, і людство повинно бути вічно вдячним росіянам, дозволяючи їм робити все, що вони забажають. Цікаво, чи дійсно ця ідея зможе оволодіти розумами американських лідерів?