Прихильник Путіна та журналістка: хто ж здобуває перемогу на виборах у Румунії? Ось чотири захоплюючі факти.

Румунський націоналіст Келін Джеорджеску несподівано вийшов до другого туру президентських виборів, заручившись 22,95% голосів виборців. Його суперницею стане реформаторка Єлена Ласконі, яка набрала 19,17%. Лівоцентристський прем'єр Марчела Чолаку залишився позаду всього на 0,02%, отримавши 19,15%.

Участь у голосуванні в країні та серед румунської діаспори досягла 52,5%.

Протягом останнього десятиріччя президентом Румунії залишається Клаус Йоганніс, який є етнічним німцем і виступає за західну орієнтацію країни, а також за поглиблену співпрацю Бухареста з Європейським Союзом та НАТО.

LIGA.net ознайомилася з матеріалами Politico, Financial Times, румунських видань Ziarul Financiar, GSP, Romania Insider і підготувала стислий огляд чотирьох захоплюючих фактів про вибори в Румунії.

Джеорджеску, раніше асоційований з праворадикальною політичною силою Альянс за союз румунів, виступав на виборах як незалежний кандидат. Напередодні голосування його не вважали головним претендентом серед 14 учасників. У випадку перемоги, він займе одну з найвищих посад у Румунії, отримавши повноваження призначати прем'єр-міністра та визначати курс безпеки й зовнішньої політики держави.

Кандидат став справжнім катаклізмом на політичній арені Румунії. Ці вибори, по суті, перетворилися на "економічний референдум", де румуни висловили своє невдоволення рівнем життя.

"35-річна економічна невизначеність перетворилася на політичну невизначеність для партій у сучасних умовах," - зазначив Джеорджеску після завершення голосування. Він охарактеризував результати як "вражаюче пробудження" румунського суспільства.

Джеорджеску - релігійний і націоналістичний діяч. Спирав свою виборчу кампанію на обіцянки зменшити залежність Румунії від імпорту, підтримати дрібних фермерів і збільшити внутрішнє виробництво продовольства.

"Сьогоднішнє голосування - молитва за націю. Я голосував за скривджених, за принижених, за тих, хто відчуває, що не має значення у цьому світі... Це всі ті, хто мають значення!" - написав Джеорджеску у Facebook після виборів.

Джеорджеску здобув перемогу, висунувши свою платформу, яка виступає проти глобалізації, вакцинації, а також критикує Європейський Союз, Брюссель і НАТО. Він підтримує церкву і румунське месіанство. Румуни з діаспори, навіть ті, хто проживає у Західній Європі, також віддали свої голоси за нього, оскільки там поширена риторика, що виступає проти глобалізації, НАТО та Брюсселя на фоні економічної рецесії, яка охопила ЄС.

"Він зумів переконати румунський народ завдяки своїм елегантним месіанським промовам та використати їхнє розчарування на свою користь," - зазначає політолог Раду Магдін.

"Це політичний землетрус. Ніхто цього не передбачив", - додає румунський аналітик Костін Чобану з Орхуського університету, що в Данії.

Вибори пройшли на фоні протестів проти уряду Чолаку, котрий опинився під пресингом звинувачень у корупційних схемах та неефективному управлінні.

Джеорджеску колись висловлював сумніви щодо участі Румунії в НАТО, вважаючи, що країна не отримує значних вигод від Альянсу.

У 2020 році він назвав Путіна одним із небагатьох "справжніх лідерів" у світі. А пронацистського диктатора Румунії Іона Антонеску, під правлінням якого вбили сотні тисяч євреїв, Джеорджеску записав у "мученики".

Він також зазначив, що Сполучені Штати використовують війну Росії проти України у своїх інтересах: "Це робиться для того, щоб активізувати конфлікт, який принесе прибутки американському військовому сектору".

У 2022 році було висловлено думку, що американська система протиракетної оборони, розміщена в селі Девеселу на півдні Румунії, є елементом західної політики протидії, а не ініціативою, спрямованою на забезпечення національної безпеки.

Джеорджеску стверджує, що не отримує підтримки з Москви, хоча відчуває певну спорідненість з російською культурою. Він характеризує Путіна як "людину, яка щиро любить свою батьківщину" та висловлює захоплення Угорщиною під керівництвом Віктора Орбана, відзначаючи її вміння вести ефективні міжнародні перемовини.

Джеорджеску - професор університету та міжнародний консультант зі сталого розвитку, який понад 10 років працював у різних структурах ООН.

Інженер, випускник післядипломної програми Коледжу національної оборони.

Плаває у крижаній воді. Як кандидат виголошував промови з середини озера. У старішому ролику закликав не робити щеплення від Covid-19.

"На початку минулого тижня в кафе Бухареста люди активно обговорювали постать Джеорджеску, який став популярним у TikTok. Офіціанти, кухарі та прибиральники нещодавно заходили в цю соціальну мережу та підтримували його погляди щодо глобалізації, критикуючи Брюссель, транснаціональні корпорації та іноземців. Він раптово з'явився на сцені і завоював їхню симпатію", – зазначає румунська преса про кандидата.

Через те, що їхні ресторани закривали під час пандемії, румуни стали антивакцинаторами і виступали проти дій влади.

Ласконі підготувала ще один несподіваний момент у першому турі, здолавши прем'єра Чолаку.

Вона отримала вищу освіту в Університеті екології в Деві, де спеціалізувалася на управлінні з особливим акцентом на туристичній діяльності та міжнародній торгівлі.

Свій професійний шлях я розпочала у сфері журналістики і протягом 25 років працювала на ProTV, одному з провідних телеканалів Румунії, займаючи посади репортера, продюсера та військового кореспондента.

У 2020-му пішла у політику, балотуючись на посаду мера містечка Кимпулунг. Її кампанія наголошувала на прозорості, боротьбі з корупцією та розвитку громади. Тоді вона виграла вибори і стала мером, набравши 57% голосів.

Як міський голова, вона започаткувала ініціативи з модернізації інфраструктури, освіти та системи охорони здоров'я. Преса зазначає, що її підхід до управління відзначається відкритістю та уважністю до потреб громадян.

У 2024 році її переобрали мером, причому вона здобула уже 70% голосів.

Ласконі підтримує необхідність системних змін, дотримання верховенства права, розвиток економіки та екологічну стійкість. Під час президентських виборів він акцентує увагу на скороченні бюрократичних процедур, підвищенні стандартів державних послуг та створенні сприятливих умов для бізнесу.

Висловлюючи свої думки щодо війни між Росією та Україною, Ласконі підкреслила, що, якби вона займала позицію президента Володимира Зеленського, то не погодилася б на компроміси щодо територій.