Словаччина: Фіцо перетворюється на інструмент Кремля в Європі - Інформаційний Спротив.

Словацький уряд на чолі з прем'єр-міністром Робертом Фіцо змінив зовнішньополітичний курс - дедалі більше зближається з Москвою і дистанціюється від європейської єдності. У країні публічно закликають "зрозуміти і пробачити" Росію, а також блокують 18-й санкційний пакет Європейського Союзу проти Кремля.

Після того, як у 2023 році Фіцо повернувся до керівництва, Словаччина опинилася серед небагатьох європейських країн, які зберігають проросійську позицію та відновлюють пряму співпрацю з Росією. Політик став частим і бажаним гостем у Кремлі. Як зазначає "Інформаційний спротив", це свідчить про те, що Словаччина може виступати в ролі нового троянського коня для Росії в рамках ЄС.

У Словаччині не поспішать прямо звинувачувати Росію у війні проти України. Натомість, у заявах Міністерства закордонних справ цієї країни все частіше підкреслюються ризики, пов’язані з можливістю того, що Словаччина може стати вразливим елементом в рамках ЄС та НАТО, що загрожує колективному стримуванню та основам верховенства права.

Ситуація виглядає ще більш тривожною, якщо врахувати історичні паралелі – Словаччина переживала подібні обставини в минулому. У період з 1939 по 1945 рік президент Йозеф Тисо уклав угоду з Адольфом Гітлером, перетворивши країну на сателіт Нацистської Німеччини. Уряд Тисо запровадив надзвичайно жорстоке расове законодавство, яке, до речі, було навіть суворішим, ніж Нюрнберзькі расові закони в нацистській Німеччині. Він також організував депортацію євреїв до концтаборів у Польщі та брав участь у військових діях на стороні нацистів.

У результаті на нього чекала доля, як і більшості диктаторів того часу. Після звільнення Словаччини від нацистів Йозеф Тисо втік із країни, але був заарештований американцями в Австрії та переданий владі Чехословаччини. Потім був суд, і як результат був засуджений до страти, і 18 травня 1947 року його повісили у в'язниці Братислави.

Цей історичний випадок сьогодні розглядається як попередження, оскільки сучасна політика Фіцо також вказує на наближення до авторитарного режиму, в даному випадку - російського.

"Хоча контексти у випадку Фіцо відрізняються, аналітики зауважують, що його основна стратегія співпраці з агресором проти європейської єдності викликає тривогу, перетворюючи Словаччину на своєрідного троянського коня для Європи."

З приходом Роберта Фіцо до керівництва у 2023 році зовнішня політика Словаччини кардинально змінилася, відхилившись від проєвропейських орієнтирів. Уряд відкрито виступає проти надання військової підтримки Україні та виявляє скептицизм щодо дій НАТО. В країні все частіше звучать антиліберальні та явно антиєвропейські висловлювання, що нагадують риторику іншого союзника Кремля - угорського прем'єра Віктора Орбана. Офіційні представники уряду Фіцо намагаються подавити критику російських військових злочинів, просуваючи ідеї "миру за будь-яку ціну".

Фіцо та його уряд фактично легітимізують російські наративи, які звинувачують НАТО та Україну у розпалюванні конфлікту, підриваючи єдиний зовнішньополітичний курс Європейського Союзу і пом’якшуючи наслідки агресії в інтересах Кремля. Такі дії надсилають тривожний сигнал регіональним партнерам, зокрема Польщі, країнам Балтії та Чеській Республіці, що на Словаччину як на союзника в регіоні покладатися не варто.

Зазначається, що для Словаччини наслідки та загрози можуть виявитися надзвичайно суттєвими в найближчому майбутньому:

У "Інформаційному Спротиві" зазначили, що нинішня політика Фіцо перетворює Словаччину на слабке місце східного флангу оборони НАТО. Це, в свою чергу, може спричинити втрату довіри серед союзників Альянсу, особливо в контексті підготовки до можливих непередбачуваних ситуацій.

Також відкрите зближення з Кремлем може призвести до посилення діяльності російських спецслужб в умовах усередині Словаччини. Російські спецслужби, як показує досвід, швидко адаптуються до таких умов, просуваючи агентів впливу, фінансуючи антиєвропейські організації та поширюючи дезінформацію. Уже сьогодні Словацька національна партія активно транслює проросійську риторику, а свобода медіа та громадянського суспільства зазнає тиску.

Економічні наслідки теж не змушують себе чекати - країна може втратити частину фінансування з боку ЄС через порушення принципу верховенства права. Це призведе до падіння інвестиційної привабливості, зменшення довіри ринків і можливого погіршення умов для зовнішньої торгівлі. Крім того, транскордонна співпраця з Україною та країнами Балтії також опиняється під загрозою.

Аналітики попереджають, що Словаччина стоїть на важливому історичному перехресті. Позиція уряду Фіцо щодо конфлікту в Україні, подвійні стандарти у ставленні до дій Кремля та непряма підтримка російських наративів — все це не лише відображає внутрішню політику, а й створює ризики для стабільності східного флангу НАТО.

Експерти вважають, що Захід має вжити рішучих заходів для протидії цьому явищу. Важливо вимагати від Словаччини відкритості у своїх діях, підтримувати розвиток демократичних інститутів, інвестувати в підвищення медіаграмотності населення та посилювати дипломатичний тиск. Особливо критичною є необхідність запобігання широкому проникненню агентів ГРУ та ФСБ, які вже використовують підтримку уряду Фіцо для реалізації нових впливових кампаній.

Як повідомляв OBOZ.UA, міністр закордонних та європейських справ Словаччини Юрай Бланар вважає, що врегулювати конфлікт між Росією та Україною військовим шляхом неможливо. Для дипломатичного розвʼязання війни потрібно налагоджувати контакти з країною-агресоркою.

Словаччина також висловила готовність підтримати 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС, але за умови отримання гарантій безпеки у сфері енергетичних поставок та фінансової допомоги для покриття можливих збитків. Якщо ці умови будуть виконані, Братислава не перешкоджатиме санкційному процесу, на відміну від Угорщини.