"Ми сподіваємось, що наступний Папа Римський матиме подібні якості до Івана Павла ІІ" -- Чорноморець

Панорама площі Святого Петра з вершини купола собору. Саме тут збираються тисячі вірян, щоб почути звернення Папи Римського. Джерело: commons.wikimedia.org

Батько залишився в пам'яті завдяки своєму поблажливому підходу до диктаторів, закликаючи жертв агресії до примирення з агресорами.

Чим запам'ятався Папа Франциск?

Папа Франциск був кандидатом лібералів. Коли пройшли вибори у 2005 році після смерті Івана Павла ІІ, який був центристом, то між консервативним Папою Бенедиктом XVI і кардиналом Бергольйо, майбутнім Папою Франциском, було протистояння. Відповідно, тоді вибрали консерватора, а в 2013 році, коли відбулася відставка Папи Бенедикта, обрали ліберала і сподівалися на ліберальні зміни. Характер цих ліберальних змін -- люди очікували, що буде дозволено одружене священство, досягнуто єдності з православними, тобто що будуть втілені помірковані консервативні реформи, які б наближали католицьку церкву до православ'я. Це був би такий варіант розвитку, якого всі очікували, а також очікували радикального повороту до людини, щоб церква служила суспільству, а не була однією з духовних влад над суспільством.

Папа Франциск у ролі проповідника став символом гуманізму, демонструючи модель церкви, яка відкрита для всіх: бідних, бездомних та мігрантів. Однак у своїх навчаннях він, на жаль, виявився рідкісним випадком, коли замість чіткої та однозначної проповіді добра, що відрізняє його від зла, він сповідував певний сучасний релятивізм. Це викликало значну критику всередині церкви, оскільки Папа запам'ятався своїм лояльним ставленням до тем, які вважаються гріховними, а також своєю поблажливістю до диктаторів, закликаючи жертв агресії до примирення з агресорами.

"Якби він протистояв агресії так, як Іван Павло ІІ спільно з Рейганом виступав проти Імперії зла..."

Походження Папи -- з глобального Півдня. Часто саме цим можна було пояснити його прихильність до Росії та відмову чітко вказати на винних у війні проти України. Крім того, він став першим в історії церкви римським єпископом, обраним з-поміж єзуїтів, які завжди ставилися до Рима із певною підозрою. Наскільки походження Папи Франциска вплинуло на оточення довкола нього та його бачення майбутнього церкви?

Папа, будучи єзуїтом, вирізнявся як прогресивний мислитель. Єзуїти в ХХ та ХХІ століттях стали найбільш ліберальним орденом, що пропагує теологію звільнення, критику американської політики та інші подібні ідеї. Це абсолютно інші єзуїти порівняно з тими, що існували в період модерну, коли вони підтримували сильну папську владу і діяли активно, в тому числі й на території наших країн. Таким чином, Папа запам'ятався як ліберал. Проте варто зазначити, що думки країн глобального Півдня є неоднозначними. З одного боку, там існує вимога до консервативного християнства, адже не всі згодні з примирливим підходом, що ігнорує традиційні цінності. Водночас, країни глобального Півдня прагнуть до християнства, яке критично ставиться до сучасних викликів, таких як американський імперіалізм. Які наслідки це матиме у майбутньому — поки що неясно. Немає єдиної системи цінностей та прагнень у глобальному Півдні на сьогоднішній день. Позиція Папи залишалася незмінною. Якби він обрав інший шлях і активно виступив за свободу, проти несправедливості та агресії, подібно до Папи Івана Павла ІІ, який боровся за людську гідність під час комуністичних режимів, то Папа Франциск міг би отримати ширшу підтримку. Роль релігійного лідера в історії є надзвичайно важливою, оскільки віряни зазвичай шукають підтримки у своїх лідерів і сподіваються, що вони відстоюватимуть їхні інтереси та прагнення.

Папа Франциск висловлював щиру підтримку українському народу.

У своїй книзі "Про небеса і про землю" Папа відніс Голодомор українського народу до трьох найбільших геноцидів минулого століття разом із геноцидом вірмен та євреїв, зазначивши, що українці постраждали через боротьбу за свободу. Чи відрізнялась ця позиція від погляду на Голодомор попередників Папи Франциска?

Ні, всі Папи були дуже прихильними до українства в цілому. І треба сказати, що Папа Франциск висловлював щиру підтримку українському народу.. Він дуже добре знав українців в Аргентині, якими вони є насправді. В особистих покоях Папи була українська ікона, а його вчитель-єзуїт був українцем, тобто, у Папи була особиста історія відносин з Україною. Його ідея полягала в тому, що український народ необхідно дуже підтримувати, коли йдеться про те, щоб умовити росіян обміняти українців, тобто вплив Папи Франциска на постійний обмін українськими та російськими полоненими був величезний. Коли у 2015 році трохи затихла війна на сході України, Папа розгорнув величезну гуманітарну програму з допомоги жителям прифронтових міст і сіл "Папа для України". Тобто він багато чого робив у цьому напрямку.

Папа Франциск мав надію звернути Росію до віри, навіть якщо це вимагало б від українців компромісу.

У нього була велика мета — мрія, яка поділялася багатьма Римськими Папами — звернути Росію, перетворити її на справжню християнську країну. Майбутнє людства, за його переконанням, залежить від того, на якому боці — добра чи зла — опиниться Росія. Основна ідея полягала в тому, щоб навернути Росію, навіть якщо для цього українцям доведеться піти на примирення. Папа був переконаний, що росіяни в своїй основі — гуманісти, а всі звірства, вчинені в Бучі, — це справа лише окремих осіб, таких як буряти чи башкіри. Коли священнослужителі, які пережили окупацію, розповідали йому, що це просто расистські стереотипи, оскільки представники національних меншин часто виявляли більшу гуманність і захищали мирних українців, Папа Франциск починав дуже переживати. Він завжди хотів вірити в світле майбутнє Росії, у величну російську культуру, яка могла б піднести країну на світовій арені, а також у те, що разом із Заходом Росія зможе сформувати майбутнє християнського світу. Ця надія була для нього дуже важливою. Проте, це — утопічна ідея, схожа на сьогоднішню утопію Трампа — спробу відокремити Росію від Китаю та перетворити її на союзника США, знову ж таки, за рахунок України.

Юрій Чорноморець. Зображення: Укрінформ.

"Сподіваємося, що новий Папа матиме характеристики, подібні до Івана Павла ІІ."

Таким чином геополітичні фантазії призводять до того, що втрачаються принципи. У Папи Франциска втрачалися принципи християнського соціального вчення і навіть Євангелія, тому що ти -- проти жертви насилля разом із насильником. А у Трампа теж втрачаються елементи республіканської традиційної ідеології, і замість того, щоб відстоювати свободу у світі, ми раптом опиняємось разом із диктатором проти свободи. Це дуже дивні речі, але вони відбуваються у ХХІ столітті. Будемо сподіватися, що наступний Папа буде схожий на Івана Павла ІІ і стане голосом вільного світу та голосом християнства, а не якогось релятивізму, для котрого агресор цінніший за жертву агресії.