Чи міг би СРСР здолати Гітлера без участі України? Відомий дипломат спростував міф про "неосвіченість" Путіна.

За словами Олександра Левченка, найбільша кількість людських втрат під час Другої світової війни зафіксована лише в Китаї.

Висловлювання Володимира Путіна, що СРСР міг би здобути перемогу над Третім рейхом і без участі українців, свідчать про його обмежені знання історії. Адже саме жертви українського народу стали ключовим чинником у перемозі над нацистською Німеччиною.

У своєму інтерв'ю для "Телеграфу" професійний історик, дипломат та колишній посол України у Республіці Хорватія (2010-2017), а також у Боснії і Герцеговині (2011-2017) Олександр Левченко поділився своїми думками.

Детальніше ознайомтеся з матеріалом: "Кількість росіян у СС перевищувала чисельність українців у 10 разів": які міфи про перемогу 9 травня існують у Росії.

По-перше, перемога Радянського Союзу над нацистською Німеччиною була б неможливою без активних бойових дій, які велися британцями за підтримки американців та інших союзників на заході Європи, у Північній Африці та в Італії. По-друге, без військової допомоги Сполучених Штатів Радянська армія опинилася б у вкрай важкому становищі. Таким чином, самостійно Радянський Союз не зміг би здолати Вермахт. Неосвічений Володимир Путін, безумовно, мав би це усвідомлювати.

Відносно досягнень Червоної армії, яка з 1944 року стала Радянською, у період існування СРСР московська пропаганда намагалася уникати акцентування на одній радянській нації як ключовій у перемозі над нацизмом. Проте, неформально завжди підкреслювався особливий внесок російського народу. Справді, історія стверджує, що червоний прапор над Рейхстагом, нібито, підняв російський солдат, хоча насправді наказ про його підняття дав українець, а фактично це зробили грузин і росіянин. Таким чином, хоча всі радянські народи брали участь у перемозі, підкреслювалося, що росіяни, безперечно, мали найбільше значення.

Цей міф пропагувався десятиліттями і багато радянських людей хибно вважали, що росіяни зробили вирішальний внесок у перемогу над Адольфом Гітлером. Але ні! Серед 20 мільйонів загиблих радянських людей майже 10 мільйонів становили українці. А серед 27 мільйонів демографічних втрат громадян СРСР -- 14,3 мільйони припадало на Україну.

На початку 2000-х років історики України, Росії та інших колишніх радянських республік порахували, що вбитих українців більш як 8 мільйонів, а росіян -- майже 9 і начебто "все в порядку", відповідно до існуючих московських наративів. Але було три нюанси. Перший: втрати України рахували без Криму, бо тоді він був у складі РФ, другий -- без Закарпаття, яке в той час було у складі Угорщини.

Окрім того, підрахунки здійснювалися в межах часу з 1941 по 1945 рік, що охоплює так звану "Велику Вітчизняну війну", а не весь період Другої світової війни (1939-1945). Тому багато українських істориків вважають, що політично і науково неправильно оцінювати людські втрати України без урахування Криму та Закарпаття, а також обмежувати період виключно з 22 червня 1941 року. Якщо врахувати всі ці три аспекти, то отримуємо зовсім інші цифри. Втрати України складають приблизно 10 мільйонів осіб, тоді як російські втрати перевищують вісім мільйонів.

Демографічні втрати українців під час війни є значно більшими, ніж вважається. Саме український народ зробив найвагоміший внесок у перемогу над нацизмом, перевершивши всі інші європейські нації за масштабами втрат. Росіяни займають друге місце, в той час як єврейська громада втратила близько 6 мільйонів людей, а населення Польщі — 5,1 мільйона. Для порівняння, серед німців, які боролися на різних фронтах, загинуло 6,5 мільйона. Більш численні втрати серед усіх учасників Другої світової війни зазнали лише китайці — 15 мільйонів. Однак, якщо розглядати ці цифри в контексті відсотка від загального населення, стає зрозумілою величина трагедії, яку пережило українське населення.

Таким чином, ми маємо спростовувати радянсько-російську пропаганду. Тому світ має знати про визначний внесок українського народу в перемогу над Третім рейхом і його союзниками -- угорцями та словаками, а також колишніми союзниками нацистів, які в останній момент переметнулися на бік Антифашистської коаліції - італійцями і румунами.

Не випадково Україну запросили до числа засновників ООН, адже вона є важливою частиною Антифашистської коаліції. Варто нагадати, що словацький прем'єр Фіцо планував відвідати Москву на парад Перемоги, так само як і сербський прем'єр Вучич. Однак важливо зазначити, що Словаччину звільнили від нацизму воїни II Українського фронту, серед яких переважали українці. Белград, а також Софію, Бухарест, Будапешт і Відень звільняли бійці III Українського фронту, в складі яких було близько 60% українців, мобілізованих з південних областей України.

II Український фронт наповнювали новобранці з Центральної України, а I Український фронт, який звільняв Краків та Берлін, у більшості складався з українців північних областей України. Там служив до перемоги і мій дід, який родом з Чернігівщини. Тож Фіцо, Вучичу чи Орбану треба їхати дякувати за визволення своїх країн від нацизму не до Москви, а до Києва, -- заявив Олександр Левченко.

Нагадаємо, український історик, педагог і блогер Віталій Дрібниця пояснив "Телеграфу", чому Путін - це клон Гітлера.