США та Китай, приховані від поглядів Індії та Пакистану, -- роздуми над деякими таємницями зародження нової конфліктної ситуації.

Розпочалася третя війна за Кашмір між Індією та Пакистаном, яка також відома як четверта індо-пакистанська війна. Це, звісно, не враховуючи численні менші конфлікти та сутички, такі як війна в Каргілі.

Взагалі, війни між Індією і Пакистаном чимось нагадують війни Ізраїлю та арабських країн. Уся справа в спільному британському колоніальному минулому і "вмінні" британців закладати історичні "міни уповільненої дії".

Наприклад, Декларація або Лист Бальфура, написаний британським міністром лідеру єврейської громади Британії Волтеру Ротшильду 1917 року, в якому гарантувалося створення єврейської держави.

Це можна лише вітати, якби британці досягли угоди з арабами щодо подібних зобов'язань. Адже саме в той час Британія також обіцяла створити палестинську державу.

Причина очевидна — організація арабського повстання проти влади Османської імперії під час Першої світової війни (всі пам'ятають фільм "Лоуренс Аравійський").

До речі, Декларація Бальфура для Ізраїлю має не меншу легітимність, ніж резолюція ООН про створення "двох держав", єврейської та палестинської.

Для арабів, безумовно, це не так.

Не випадково історик Аві Шлаїм охарактеризував декларацію Бальфура як "первісний гріх" британської зовнішньої політики на Близькому Сході, що стало причиною тривалого конфлікту, який триває вже майже 80 років.

Або ж "лінія Дюранда" — це межа, що розділяє Афганістан і Пакистан, проходячи через так звані "племінні території". Ця лінія стала основою для ще одного конфлікту в регіоні.

Межа, що розділяє Індію та Пакистан, була встановлена Сірілом Редкліффом, лордом-суддею Британської імперії.

Я не вважаю, що Великобританія діяла зловісно і навмисно. Скоріше, ми спостерігаємо поєднання прагнення підтримувати свій вплив у майбутньому, здатності врегулювати конфлікти на колишніх "підмандатних територіях" та елементарного нерозуміння місцевих особливостей Сходу в рамках західного орієнталізму, про що говорить Саїд.

Питання в іншому: на базі якого права Британія взагалі взяла на себе місію "тягаря білої людини" і отримала право "креслити" чужі кордони далеко на Сході?

Впливи цієї колоніальної політики відчуваються й сьогодні, у XXI столітті. Хоча Британська імперія вже залишилася в минулому, конфлікти на її колишніх територіях продовжують тривати.

Які спільні риси можна знайти між конфліктом Індії та Пакистану і протистоянням Ізраїлю з рядом арабських держав?

Перший етап протистояння розпочався відразу після закінчення Другої світової війни. Це був час спроби змінити існуючі кордони.

Друга хвиля відбувається в 60-х роках, коли конфлікт набуває нових обертів і стає більш інтенсивним.

І найкривавіші війни -- у 70-х роках: в Ізраїлі -- Війна Судного дня 1973 року, в Індії -- війна з Пакистаном 1971-го, коли провінція Східний Пакистан стала республікою Бангладеш.

Поразка Пакистану та арабських держав.

Потім -- створення ядерної зброї в Ізраїлі та в парі Індія-Пакистан, що істотно зменшило градус протистояння.

Далі -- серія менш інтенсивних конфліктів, перехід протистояння в проксі-формат із використанням місцевих сил опору на спірних територіях: у Палестині та Кашмірі. Залежно від сторони протистояння, ці сили називаються або терористами, або повстанцями.

У 21 столітті -- ризик нового масштабного конфлікту, з тією лише відмінністю, що на авансцену на Близькому Сході замість арабів виходить Іран з амбіціями зі створення ядерної зброї і Туреччина.

Геополітичні передумови нинішньої війни Індії та Пакистану я детально описав у своїх статтях.

Напередодні відбувалися активні консультації Пакистану з Китаєм та Індії зі США.

Примітно, що багато наших орієнталістів не вірили в початок цієї війни, а даремно. Про ризик асиметричного протистояння Китаю і США на Індостанському півострові я докладно писав раніше.

Тепер основне питання полягає в тому, чи буде це конфлікт у стилі "кашмірської війни", чи ж ми станемо свідками повномасштабної індо-пакистанської війни?

Чи спробує Пакистан взяти під свій контроль частину Кашміру, а Індія, наприклад, Лахор?

Чи зупиняться події лише на прикордонних конфліктах?

Що ж Сі Цзіньпін привезе з собою до Москви в своєму багажі?

Ну а поки світ у вогні, золото б'є чергові цінові рекорди.

Глобальна рецесія наблизилася ще на один крок.