Кожен день Страсного тижня несе в собі глибокий сенс і має статус Великого. Перші три дні присвячені розмовам Ісуса Христа з учнями та народом. Після цього віряни відзначають Чистий четвер та Страсну п'ятницю.
Страсна п'ятниця, яку також називають Стражденною, Великою або Святою, згідно з християнським віровченням день розп'яття Ісуса Христа. Для вірян це - найскорботніший день. Вона передує головному святу - Великодню, що символізує відродження життя та перемогу над смертю. В Україні цей період поєднує давні релігійні традиції з народними звичаями, які формувалися ще здавна. У інших країнах світу Великдень набув власних унікальних обрядів та символів.
Детальніше про це ви можете дізнатися в огляді Еспресо.
Християни вшановують цей день, згадуючи про мученицьку смерть Ісуса на хресті, а також про його зняття з хреста і поховання.
Розп'яття на хресті вважалося однією з найсуперечливіших форм покарання. Ця страта застосовувалася до злочинців, таких як розбійники, вбивці, бунтівники та раби. Окрім жахливих фізичних мук, розп'яті також страждали від нестерпної спраги та виснаження.
Коли розпинали Ісуса, Він звернувся до Бога з молитвою за тих, хто завдавав Йому муки, кажучи: "Батьку, пробач їм, адже не усвідомлюють, що чинять".
В момент розп'яття, згідно з Євангелієм, відбулося дивовижне явище - землю накрила темрява, що тривала до самого моменту смерті Ісуса. У Євангелії від Івана зазначено: "Так Бог полюбив світ, що послав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, а мав вічне життя".
У Велику п'ятницю не проводиться Божественна літургія. Замість цього в храмах читають Євангеліє, присвячене Страстям Христовим. Опівдні відбувається вечірнє богослужіння з винесенням плащаниці, а ввечері проводиться утреня Великої суботи, під час якої здійснюється обряд поховання.
Цей день відзначається як час строгого посту. Існує звичай утримуватися від їжі до моменту винесення плащаниці, а після цього дозволяється вживати тільки хліб і воду.
У культурі України Страсна п'ятниця відзначається багатьма традиціями та певними заборонами.
Зокрема, на Галичині в цей день замовкають дзвони. Замість них використовують дерев'яну дошку -- дзвонар "виклепує" по ній спеціальними молотками, сповіщаючи про службу. Діти також користуються ручними калатальцями.
Існував звичай тричі обносити плащаницю навколо храму. Після повернення додому родина збиралася на пісний обід. У цей день навіть риба була під забороною, а страви були простими та складалися переважно з овочів, таких як капуста, картопля та огірки. Крім того, існували суворі обмеження: шити, рубати дрова чи займатися важкою працею було заборонено. Вважалося, що спів у Страсну п’ятницю є гріхом, і говорили, що той, хто співає в цей день, на Великдень буде плакати.
Водночас було дозволено випікати паски та садити капусту, адже ці заняття не вважалися гріховними.
Велика субота, також відома як Тиха субота, є днем, коли вшановується пам’ять про поховання Ісуса Христа.
"Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосиф і Никодим поклали Пречисте тіло Господа в новому кам'яному гробі в саду Йосифовому, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина й Марія, мати Якова та Іосії.
Первосвященики і фарисеї знали, що Ісус Христос пророкував про своє воскресіння, але не вірячи цьому пророцтву і побоюючись, щоб апостоли не викрали тіла Ісуса Христа і не сказали народові: воскрес із мертвих, - в Суботу випросили у Пілата військову варту, приставили до гробу і сам гріб запечатали і тим надали істині нове підтвердження", - писав у статті протоієрей Миколай Капітула.
У неділю відзначається Великдень — найзначніше свято християнства. В Україні його святкування розпочалося ще в кінці першого тисячоліття, коли християнство почало активно поширюватися в країні.
Існує безліч міфів щодо виникнення назви цього свята. Згідно з однією з версій, "Великдень" в перекладі означає "Великий день", що відзначає період, коли дні були особливо тривалими.
Свято співпало з давніми язичницькими звичаями весняного рівнодення, які уособлювали відновлення життя. З плином часу ці традиції змішалися з християнськими віруваннями. Відповідно до біблійної історії, Ісус воскреснув на світанку, що супроводжувалося потужним землетрусом, адже ангел відкотив камінь від його гробу.
У повсякденному житті українців Великдень зберіг багато стародавніх звичаїв, таких як фарбування яєць, приготування пасок, а також проведення весняних ігор і гаївок. Особливу увагу приділяють обрядам, пов'язаним з освяченою їжею. Спочатку господар відвідував худобу, вітаючи її словами: "Христос воскрес!", на що тварини нібито відповідали: "Воістину воскрес!". Після цього він окроплював свяченою водою тварин і бажав їм добробуту. Далі він обходив територію господарства, включаючи сад, город і пасіку.
У хаті господар благословляв дітей: "Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги розв'язуються". Дівчатам клали паску на голову зі словами - "Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична".
Після святкового сніданку молодь збиралася біля церкви на гаївки - весняні пісні, ігри та танці, які відкривали сезон гулянь.
У різних куточках світу можна знайти унікальні великодні звичаї. Наприклад, у Німеччині та Австрії в період жалоби, на Страсну п'ятницю, дзвони не звучать, їх функцію виконують дерев'яні тріщалки. Цей цікавий звичай вперше був зафіксований у письмових джерелах в 1482 році. Існує також міф, згідно з яким дзвони в цей період нібито відлітають до Риму для освячення.
У Франції після святкових дзвонів люди зазвичай обмінюються обіймами та поцілунками. Існує також звичай ховати розфарбовані яйця, які малеча потім розшукує у саду. За народними повір'ями, ці яйця приносить великодній кролик або дзвони, що "повертаються з Риму".
У "Католицькій енциклопедії" зазначається - Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв... Яйце є символом відродження життя... Кролик -- символ родючості".
У Фінляндії в Велику суботу запалюють вогнища, щоб прогнати злих духів. Святкування Великодня у багатьох родинах розпочинається в Великий четвер, коли слухають "Страсті" Баха, виконані професійними хорами. Телебачення транслює прямі ефіри з церков Гельсінкі.
#Камінь #Німеччина #Австрія #Християнство #Християни #Ренесанс #Фінляндія #Євангеліє #Воскресіння Ісуса #Рим #Великдень #Страсний тиждень #Хрест #Марія Магдалина #Святий Миколай (європейський фольклор) #Розп'яття #Понтій Пилат #Велика Субота #Ісус #Галісія (Східна Європа) #Страсна п’ятниця #Готово #Яйце #Пасха (хліб) #Заєць-біляк #Прекрасний #Капустяні #Епітафіос (літургійний) #Великий четвер #Страсті Христові #Веснянки
