Конфлікт в Овальному кабінеті "включив" українців і приніс радість росіянам. Огляд інформаційної війни за період з 22 по 28 лютого 2025 року.

Індекс настроїв соцмереж щодо війни майже не змінився з минулого тижня та склав мінус 23 пункти. З них хороші новини - 22%, погані - 45%, неоднозначні - 33%.

Тиждень відкривають згадки початку повномасштабного вторгнення - багато дописів від навчальних і культурних закладів. Д. Трамп помітно формує порядок денний, експерти обговорюють угоду про рідкісноземельні метали. В п'ятницю надвечір в проукраїнських дописах увага переважно приділялася візиту В. Зеленського до США та конфліктній розмові з Д. Трампом, цікавість щодо цієї зустрічі триває протягом доби, настрої постійно змінюються.

Позитивні новини: британські санкції, надії на постачання F-16, ініціативи щодо європейських миротворців, успіхи ХДС/ХСС, розвиток власного озброєння та можливості для деокупації земель.

Негатив у проукраїнському сегменті й надалі забезпечений тиском американської влади на українську, зокрема щодо угоди про корисні копалини, також більшає обстрілів. Тривожить відсутність в угоді з США гарантій безпеки, заяви С. Лаврова. В п'ятницю: В. Зеленський достроково залишив Білий Дім, меседжі Д. Трампа.

У проукраїнському контексті - задоволення через зраду України з боку Західних країн зростає вдвічі, зокрема внаслідок наміру США відмовитися від ідеї притягнення Росії до судової відповідальності. Росіяни, очікувано, святкують "невдачу" В. Зеленського, хизуючись своїми досягненнями та героями.

Протягом цього тижня активно обговорюються шанси підписання угоди про корисні копалини В. Зеленським, а також позиції американських представників в ООН, які відмовляються визнавати Росію агресором. Рютте продовжує обіцяти Україні свою підтримку.

З Одеси приходять повідомлення про диверсії, організовані російськими агентами: напад на співробітника ТЦК та вибух автомобіля поруч із державною установою. Нічна атака на Україну стала рекордною за кількістю запущених дронів — було зафіксовано 267, з яких 138 знищено.

Радість викликала перемога ХДС/ХСС під проводом Ф. Мерца. Владі згадують провал підготовки до вторгнення. За кордоном проходять акції солідарності з Україною: засідання Ради міністрів ЄС починається з повітряної тривоги.

Значна увага приділяється заявам В. Зеленського під час пресконференції, де він висловив готовність залишити посаду, якщо це сприятиме досягненню миру. Також оголошено про новий пакет санкцій проти Росії, що включає обмеження для банків. Російські ЗМІ повідомляють, що ці заходи ускладнили реалізацію схем обходу санкцій у сфері авіації.

У Житомирській області виявлено священнослужителів, які прославляли В. Путіна. З'явилися тривожні застереження про те, що без підтримки США запаси зброї в Україні можуть вистачити лише до літа (цитата Д. Кулеби з Politico). Виникають побоювання щодо можливих контактів Д. Трампа з Кремлем, де його начебто називають агентом "Краснов". У містах, таких як Полтава та Дніпро, активно збирають підписи на підтримку зняття санкцій з П. Порошенка, а рейтинги влади свідчать про зниження популярності В. Зеленського в порівнянні з В. Залужним. У п'ятницю окрему увагу привертає "кривляння" Д. Трампа, тоді як В. Зеленський вирушає до Лондона після зустрічі. Білий дім коментує цю зустріч, а Британія готова направити своїх військових в Україну. Окрім цього, з'явилася низка некрологів, зокрема, на честь В. Ратушного.

Пресконференція державного керівництва, присвячена річниці вторгнення, значно підвищила контроль за військовими аспектами порядку денного. Цей захід не тільки знову зосередив увагу на причинах, чому угода про природні ресурси досі не була підписана, але й став джерелом багатьох новинних приводів, що виходять за рамки міжнародних відносин. Серед тем обговорення були спроби замахів на керівників держави, обсяги внутрішнього виробництва зброї, роль дронів на фронті, плани реформування корпусу та пошук альтернатив Starlink. У день події "Україна. Рік 2025" частка офіційної інформації в загальному обсязі була досить високою — 38%.

Зустріч Зеленського і Трампа: від надії до гніву, і знову надії. Зранку 28 лютого і цілий день в соцмережах помітна велика надія на зустріч Зеленського і Трампа, озвучуються детальні очікування. Далі починається шокове поширення заяв Зеленського і Трампа під час суперечки. Медіа, лояльні до Порошенка, одразу публікують позицію Трампа у сварці, і цей меседж розноситься по телеграм-каналах, які були помічені в інформатаках. Однак навіть у цих дописах люди в коментарях висловлювали гнів на Трампа, а не на Зеленського. Багато тез про те, що Трамп грає на руку Путіну. Трохи згодом - радість і надія завдяки підтримці з боку Європи.

Що стосується Володимира Зеленського, то в мережі переважають публікації, що висловлюють підтримку та гордість за нього. Проте також можна натрапити на критичні коментарі, де звучить обурення з приводу "невдалого вибору українського народу".

У проросійській частині медіапейзажу спостерігається маніпулятивний підхід до висвітлення конфлікту, де стверджується, що "Трамп відчитав Зеленського, який не зміг заперечити обґрунтовані закиди". З'являються твердження про те, що Зеленський зраджує національним інтересам України, також акцентують на його єврейському походженні. Після цього починають висміювати його непоступливу поведінку. Загальний настрій українського сегменту соціальних мереж після суперечки в Овальному кабінеті виявляється дуже бойовим і сповненим мотивації. Вечір приносить відчутну втрату втоми від війни.

Призупинення виїзду за кордон митців та медійних працівників з боку МКСК викликало різні оцінки. Поряд із оголошенням про зупинку видачі дозволів на виїзд з України вже помітні перші наслідки цього рішення, зокрема скасування європейського туру Д. Шурова (Pianoбой). У відповідь на офіційні пояснення (побоювання про можливе неповернення до України) звучать голоси критиків, які вказують на негативний вплив цього рішення на імідж України на міжнародній арені.

У спогадах українців до 24 лютого відображаються спротив, віра у перемогу, втома та обурення щодо росіян. Жовті медіа використовують цю дату для посилення емоційного напруження.

Збільшується кількість публікацій зі спогадами про початок вторгнення, аналізуючи, чому це сталося, та згадуючи, чим займалися люди в ті дні. Спогади про перші дні агресії, про тих, хто загинув, наповнені смутком та втомою від війни. Багато з них починаються зі слів "Три роки тому" або "Вже три роки". Але згодом у цих розповідях з'являється гордість і вдячність: як до Збройних сил України, так і до волонтерів та простих громадян, які стали на захист країни. В цілому, українці мають чітке усвідомлення того, що Росія напала на них, і що вся нація об'єдналася для захисту Батьківщини. Є надія на перемогу, і в деяких публікаціях підкреслюється, що війна триває не три, а одинадцять років.

Серед висловлювань критиків уряду, більшість з яких підтримує Петра Порошенка, акцентуються невдачі в підготовці до можливого вторгнення та заперечення закликів до єдності. У новинних виданнях, що не мають значної репутації, звучать заклики залишатися вдома та зачиняти вікна "в третю річницю війни". Ці повідомлення звучать досить похмуро, а після переходу за наданими посиланнями виявляється, що йдеться лише про підвищений рівень забруднення повітря.

Гнів займає 38,7% усіх постів, що стосуються війни, і виявляється у різних аспектах: це реакція на обстріли, які відлунюють у пам'яті, зокрема, на атаку на саркофаг ЧАЕС; невдоволення владою через її невдалу підготовку до вторгнення, санкції проти Порошенка, справи, пов'язані з ймовірними зрадниками, та мобілізацію. Крім того, обурення викликають підривники ТЦК, наводчики, корупціонери, а також позиція США, зокрема їхні кабальні умови ресурсної угоди без гарантій безпеки, відмова підтримати українську резолюцію в ООН, побоювання щодо зупинки постачання зброї та функціонування Starlink, а також ведення переговорів з РФ та її пропозиції щодо корисних копалин на тимчасово окупованих територіях.

Тривога - 14,7% - загроза з боку ворога, підготовка нових атак з боку Росії, можливість нестачі озброєння (може виникнути вже до літа - Д. Кулеба), а також повітряні ризики.

Радість - 11,3% - звіти Генерального штабу щодо знищених окупантів, економічні труднощі Росії, тилова активність незважаючи на війну, акції на підтримку України за кордоном, санкції з боку Європейського Союзу, Великої Британії, Канади та США, військова підтримка (Великої Британії, Іспанії), можливе розгортання миротворчих сил (Великою Британією, Францією, Туреччиною), удари по ворожих тилових позиціях (кримські аеродроми, Краснодарський край).

Сум – 10,4% – повідомлення про загибель цивільних і військових (шокуюча новина про смерть В. Ратушного), інформація про зниклих безвісти, згадки про полонених, спогади про початок великої війни – це біль за втраченим, порівняно мирним існуванням і людськими втратами.

Гордість - 9,7% - за українську зброю, полеглих героїв (петиції, звання Героя України для І. Цибух), витримку українців під час трьох років війни.

Надія - 6,8% - на подальший опір, здобуття перемоги та звільнення територій (обмін Курщини на захоплені області), постачання озброєння та техніки (наприклад, F-16), сприятливі умови ресурсної угоди; у молитвах за Україну.

Подяка - 3,6% - іноземним союзникам за їхню підтримку, а також українцям за їхню волонтерську діяльність і захист.

Втома - 3,1% - в травматичних дописах про річницю початку великої війни (безсонні ночі, психічні порушення, зневіра, знесиленість тощо).

На інформацію:

Відповідно до методичних принципів дослідження CAT-UA, щодня за допомогою автоматизованих систем збору даних здійснюється вивантаження повного набору згадок військових термінів, що налічує понад 300 тисяч дописів. Ці дані охоплюють 50 ключових пошукових слів і збираються з таких платформ, як Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki та TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією -- у середньому 85% від загальної кількості -- і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.