Бундесрат висловив пропозицію про заборону заперечення легітимності існування Ізраїлю, підкреслюючи особливу історичну відповідальність Німеччини. Проте, критики попереджають, що такий закон може бути в конфлікті з конституційними нормами та обмежити свободу вираження думок.
Написи, що заперечують право Ізраїлю на існування, часто можна зустріти в Берліні у вигляді графіті, а відповідні гасла лунають на багатьох демонстраціях на знак солідарності з палестинським цивільним населенням. Мета - відкинути саму ідею існування єврейської держави та закликати до її знищення. Досі в подібних ситуаціях, як правило, жодних юридичних наслідків у Німеччині не було. Тепер же представництво німецьких федеральних земель - Бундесрат - домагається законодавчої заборони таких гасел.
На своїй останній сесії перед літніми канікулами представники 16 федеральних земель ухвалили законопроєкт землі Гессен. "Ми навмисно подаємо цей законопроєкт саме зараз, тому що нам нарешті потрібно перейти від розмов до дій. Від "щось треба зробити" до "ми вживаємо заходів", - заявив міністр юстиції Гессена Крістіан Гайнц (Christian Heinz) перед голосуванням.
"Будь-хто, хто відкрито оспорює право Ізраїлю на існування..."
Згідно з запропонованим законопроєктом, будь-яка особа, яка "висловлює сумнів щодо права держави Ізраїль на існування або закликає до її знищення на публічних заходах чи зборах", повинна бути піддана покаранню. Однак це стосується лише тих випадків, коли такі висловлювання спонукають до насильства або жорстокості щодо євреїв. В пояснювальній записці до нової законодавчої ініціативи зазначається, що чинні кримінальні норми німецького права, які охоплюють, наприклад, підбурювання до ненависті чи використання символіки терористичних угруповань, не є достатніми.
Крістіан Гайнц підкреслив, що з 7 жовтня 2023 року, після жорстокого нападу терористичної організації ХАМАС на Ізраїль, ненависть "розповсюдилася" по всьому світу, включаючи Німеччину. "Наші вулиці стали аренами для відкритих проявів антисемітизму", - зазначив він: "Навколо каменів спотикання, які вшановують пам'ять євреїв, загиблих під час націонал-соціалізму, на наших вулицях знову відбуваються масові демонстрації, на яких відкрито лунають ці гасла та виявляється ненависть до євреїв".
За інформацією міністра юстиції Гессена, запропонований законопроєкт не має на меті обмеження свободи висловлювань або критики дій уряду Ізраїлю. Він також не заважає веденню дискусій про мирне політичне вирішення конфліктів на Близькому Сході. Як підкреслив Гайнц, це все є складовою частиною ліберальної демократії. Політик також зазначив, що законопроєкт "вкрай вузько сформульований" і стосується лише "закликів до прославлення насильства" та закликів до знищення Ізраїлю.
Ініціативи Бундесрату нечасто перетворюються на законодавчі акти.
У Німеччині законодавча ініціатива, запропонована Бундесратом, після відповідного висновку федерального уряду виноситься на розглядБундестагу. Однак випадки, коли така ініціатива дійсно проходить весь законодавчий процес і стає законом, трапляються вкрай рідко. Під час поточного 21-го скликання Бундестагу (з весни 2025 року) Бундесрат схвалив 45 законопроєктів і направив їх федеральному уряду для подальшого розгляду. Однак жоден із цих проєктів досі не став законом.
Протягом минулого скликання Бундестагу (2021-2025 роки) Бундесрат запропонував 49 законодавчих ініціатив, з яких лише дві були реалізовані. У період з 2017 по 2021 рік Бундесрат подав 66 законопроектів, але лише семеро з них стали законами. Для порівняння, ці сім законів становлять дуже незначну частину з 542 законодавчих ініціатив, які набрали чинності в Німеччині за той же період.
Критика та сумніви щодо конституційності законопроекту
У Німеччині вже давно лунають заклики запровадити кримінальну відповідальність за заперечення права держави Ізраїль на існування. Так, на необхідності вжити відповідних заходів наполягає Центральна рада євреїв у Німеччині.
Президент Центральної ради євреїв Йозеф Шустер (Joseph Schuster) в інтерв'ю DW у середині червня висловив думку, що критика дій ізраїльського уряду з боку федерального уряду є "повністю обґрунтованою". Проте він зазначив, що межа прийнятної критики порушується, коли ставиться під сумнів право Ізраїлю на існування або коли країна представлена як джерело зла.
Але є й інші думки. Ще до липневого засідання Бундесрату близько 30 німецьких професорів -правників, що трапляється досить рідко, публічно виступили проти цієї ініціативи, назвавши її такою, що суперечить конституції. На їхню думку, занепокоєння через зростання антисемітизму та насильства щодо євреїв цілком зрозуміле, проте не можна за допомогою закону забороняти певну точку зору.
Висновок експертної служби Бундестагу також містить сумніви щодо того, чи відповідає ця законодавча ініціатива вимогам Конституції Німеччини.
Кон-Бендіт охарактеризував законопроєкт як "глибоко помилковий".
У середині червня Даніель Кон-Бендіт (Daniel Cohn-Bendit) - сам єврей за походженням, франко-німецький політик партії "Союз-90/"Зелені" та колишній депутат Європейського парламенту (1994-2014) - в інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) прокоментував ініціативу уряду землі Гессен і назвав законопроєкт " у корені помилковим".
"Багато хто різко критикує Ізраїль, у тому числі й самі ізраїльтяни. Не всі вони є антисемітами", - заявив Кон-Бендіт. Як приклад він навів філософиню Джудіт Батлер, яка підтримує рух BDS, що виступає за бойкот Ізраїлю. За словами Кон-Бендіта, BDS - це "дурниця" та "ідеологічно цілком хибна позиція". Однак, підкреслив він, "це ще не робить Батлер антисеміткою".
Ідеться про конфлікт між свободою висловлення поглядів та боротьбою з антисемітизмом. Згідно з основним законом Німеччини (стаття 5), свобода поглядів може обмежуватися лише "загальними законами", тобто такими законами, які не спрямовані проти будь-якої конкретної точки зору як такої. Однак, на думку критиків нового законопроєкту, саме це в даному випадку й відбувається. Проєкт передбачає покарання виключно за заперечення права Ізраїлю на існування. При цьому заперечення права на існування інших держав залишилося б безкарним.
Міністр юстиції Гайнц перед голосуванням згадав про незвичайне рішення Федерального конституційного суду Німеччини, ухвалене в 2009 році, відоме як "справа Вунзіделя". Тоді судді в Карлсруе визнали, що норма закону, яка передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду насильства та свавілля націонал-соціалістського режиму, відповідає конституції. Це рішення було обґрунтоване особливою історичною відповідальністю Німеччини за злочини, скоєні під час націонал-соціалізму.
Прихильники законопроєкту апелюють до цього прецеденту, підкреслюючи, що специфічна історична відповідальність Німеччини може в окремих випадках обґрунтовувати суворіші обмеження на свободу висловлювань, особливо коли мова йде про антисемітські висловлювання.
Державна концепція Німеччини
Влада Гессена вважає, що аналогічну правову логіку можна застосувати до сучасних дебатів. Існує історичний та політичний зв'язок між націонал-соціалістським режимом, Голокостом, утворенням держави Ізраїль та запереченням її права на існування.
Право Ізраїлю на існування вважається невід'ємною складовою німецької державної доктрини (deutsche Staatsräson). Тому, якщо хтось заперечує це право, він фактично підриває основи конституційної ідентичності Німеччини.
Сьогодні стало очевидно, що політичні дебати з цього питання триватимуть ще протягом багатьох місяців. Існує ймовірність, що суперечка, що стосується фундаментальних прав і свобод, врешті-решт потрапить до Федерального конституційного суду в Карлсруе, який буде зобов'язаний надати їй юридичну оцінку.
#Євреї #Німеччина #Насильство #Нацизм #Карлсруе #Антисемітизм #Політик #Бундестаг #Берлін #Голокост #Конституція #Ізраїль #ХАМАС #Тероризм #Палестина (регіон) #Доктрина #Близький Схід #Законодавство #Свобода слова #Ліберальна демократія #Гессен #Законодавчий орган #«Франкфуртер Альгемайне Цайтунг» #Федеральна рада Німеччини #Конституційний суд #«Дойче Велле» #Президент (урядове звання) #Центральна рада України #Кабінет міністрів Німеччини #Федеральна рада #Даніель Кон-Бендіт #Джудіт Батлер
