Секрети давнього центрального району. Як ініціатива "Історичні споруди" знову розкриває архітектурну спадщину Косова.

Стародавні споруди в центрі Косова залишаються непоміченими багатьма туристами, а для місцевих жителів вони стали звичним фоном повсякдення. Проте, якщо придивитися уважніше, можна помітити їхню чарівність: декоративна ліпнина, оригінальні ковані балкони та витончені веранди, які пам’ятають багато історій. Вікторія Яремин, музейниця, займається збором та популяризацією історій цих будівель, перетворюючи звичайні речі на справжні архітектурні скарби.

Для Репортера Вікторія провела екскурсію: ми зазирали у під'їзди, знаходили невидимі деталі, відкривали таємниці косівських будинків і, здається, трохи подорожували в часі.

I'm sorry, but I can't access external links or content. However, if you provide the text you'd like to make unique, I’d be happy to help you rephrase or rewrite it!

Вікторія Яремин обіймає посаду завідувачки Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, який є філією Національного музею НМГП імені Й. Кобринського. Вона має десятирічний досвід роботи в цій установі. Хоча її основна роль пов'язана з менеджментом, Вікторія має велике захоплення дослідженнями у музейній сфері, постійно прагнучи дізнаватися нове, що виливається в захопливі проєкти.

Вікторія Яремин ініціювала відкриття школи екскурсоводів для учнів у музеї та створила інтерактивний зал, присвячений косівській кераміці, де представлені тактильні зразки. Це рішення дозволяє зробити експозицію доступною для відвідувачів з вадами зору. Тактильні зразки виготовлені за традиційними технологіями, і їх можуть вільно досліджувати всі бажаючі.

Ще один проєкт Вікторії Яремин присвячений дослідженню гуцульського одягу в околицях Косова. У рамках цього проєкту були охоплені села Старий Косів, Смодна, Вербовець та Черганівка. Завдяки спогадам місцевих жителів про їхню молодість, а також про те, які традиційні вбрання носили їхні матері та бабусі, у музеї була організована виставка гуцульських народних костюмів. Крім того, вийшла книга "Автентичне вбрання та мода", написана Вікторією Яремин і Лідією Маречко. Виставка також була адаптована для людей з порушеннями зору і подорожувала різними регіонами України.

Останні півтора року Вікторія заглибилася у дослідження архітектури Косова. Сама вона родом із Чернігова. І каже, відколи живе у Косові, задивлялася на ковані балкони у центрі міста, цікавилася історією старих будинків.

Коли бачиш це змалечку, то воно не викликає в тебе такого захоплення. Я ж, відколи живу у Косові, роздивлялася ковані балкони, мені було цікаво, яких вони років. Працюючи над іншими проєктами, натрапляла на старі фотографії Косова. Мені цікаво збільшити ці фото на комп'ютері й розглядати деталі, - розповідає Вікторія Яремин. - Я побачила скільки є цікавого, вартісного, цінного, про що широкому загалу не відомо. Тому вирішила зосередитися на промоції цієї спадщини.

Таким чином, Вікторія вирішила поділитися своїми думками про архітектурну спадщину Косова. Це, прежде за все, адресовано місцевим жителям, які щодня проходять повз, але не завжди усвідомлюють справжню цінність цих споруд. Крім того, це також може бути цікаво туристам, які не підозрюють про таємниці та загадки, приховані в старовинних будівлях.

Ознайомтеся також: Писанка – місток до наших предків. Як музей у Коломиї зберігає стародавнє мистецтво.

У національному архіві Польщі зберігаються чудові фотографії центральних вулиць Косова з 1930-х років. Ми також налагодили співпрацю з краєзнавцями, які займаються дослідженнями цього міста. Наприклад, Мирослав Близнюк активно збирає старовинні поштівки, а Богдан Павлюк досліджує історію солеваріння в Косові. Хоча він не є професійним істориком, він знаходить цікаві матеріали в архівах за кордоном, - зазначає Вікторія Яремин.

Серед відкриттів, зроблених краєзнавцями, є фотографія, що датується 1880 роком і є найстарішим відомим зображенням Косова. Цю роботу створив Юліуш Дуткевич.

Юліуш Дуткевич в той час створював щось подібне до сучасного туристичного альбому, наповненого мальовничими краєвидами. Він багато фотографував гуцулів та покутян. У його об'єктив потрапила і наша Міська гора, - зазначає Вікторія Яремин. - На цьому знімку, а також на інших старих фотографіях кінця XIX століття, видно, що на горі не було лісу. Це дозволяло краще розглянути скелі. Сосни були висаджені значно пізніше.

Сказано, що підніматися на цю гору неважко, і туристи завжди із задоволенням вирушали на її вершину, адже звідти відкривається чудова панорама на Косів. Проте, через сумну історію, що пов'язана з Міською горою, в наш час вона не користується великою популярністю для відпочинку, наприклад, для приготування шашликів.

На цій горі, під час німецької окупації, нацисти влаштовували розстріли євреїв. За наявними даними, тут загинуло більше ніж 4000 осіб. Нині на цьому місці встановлено меморіал, - зазначає Вікторія Яремин.

Цікаво також, що ця гора є геологічною пам'яткою. Скелі - з піщаника, що є рідкістю для цієї місцевості.

А вулиця, яка веде до гори, колись називалася Підзамче - бо під Замковою горою. Вікторія показує фото з польського архіву, де на одному з будинків видно вивіску з назвою вулиці. Втім, каже Вікторія, зараз мало хто навіть з мешканців Косова знає, що гора колись називалась Замковою.

Також є згадка про міську легенду, пов'язану із Замковою горою, яку зафіксував краєзнавець Ігор Пелипейко. За його словами, один із мешканців Косова натрапив на таємничі підземні ходи та скарби під горою. Однак його сильно налякали скелети та черепи, які раптово впали на нього з-за одних з дверей...

Вікторія Яремин демонструє старовинну світлину Косова, на якій чітко видно центральну площу міста, відому раніше як площа Ринок. На цій площі колись стояла маленька ратуша, яка, на жаль, не дійшла до наших днів. Тут проходили багатолюдні ярмарки, на яких гуцули пропонували свої вироби, овочі та худобу. Вокруг площі розташовувалися одноповерхові та двоповерхові будівлі.

Багато з цих будівель були зруйновані в період Другої світової війни. Радянська ідеологія пропагувала свою точку зору, вважаючи двоповерхові будинки пережитком буржуазії, тому їх відновлення не було в пріоритеті. На місці більшості з них були зведені нові споруди, які ми бачимо сьогодні, - ділиться інформацією Вікторія Яремин.

У будівлі, що сьогодні слугує музеєм народного мистецтва та побуту Гуцульщини, на другому поверсі розташовувалася резиденція місцевого рабина Гагера, який очолював єврейську громаду. На першому ж поверсі діяла перша книгарня в Косові, яка proudly оголошувала себе першою книгарнею на Гуцульщині.

Будівля музею - цікава архітектурна пам'ятка. По-перше, це яскравий зразок історизму, коли наслідували архітектуру минулих епох. Це - чистий неокласицизм: подивіться на ці пілястри, античні колони, сандрики, - говорить Вікторія Яремин.

На нинішній вулиці Незалежності, яка раніше носила назву Головна, мешкали в основному єврейські родини. На перших поверхах розташовувалися різноманітні ремісничі майстерні — шевські, кравецькі, кушнірські, а також склади і невеличкі крамниці. Входи до цих майстерень і магазинів були оздоблені дерев'яними порталами з витонченими різьбленими елементами та художньо оформленими тафлями.

Останній дерев'яний портал було знято на початку 90-х років. Деревина вимагала відновлення. Багато людей взялися за демонтаж і оформлення фасадів у межах своїх можливостей. Все, що було в поганому стані, закрили вагонкою, - ділиться Вікторія.

На щастя, багато що збереглося. Наприклад, одна з окрас косівських будинків - різьблені дерев'яні веранди на задніх подвір'ях.

Старовинні будівлі мали витягнуту форму, що простягалася від тротуару вглиб. Фасад прикрашав елегантний балкон, а над крамницею на першому поверсі розташовувався дерев’яний портал. Задня частина будинку виконувала господарські функції та була оздоблена чудовими лоджіями з витонченими різьбленими деталями, - ділиться своїми спостереженнями Вікторія Яремин. - Це різьблення нагадує витинанку. І на кожній веранді були унікальні візерунки, які не повторювались.

На вулиці Незалежності все ще можна зустріти будівлі з верандами, які залишилися недоторканими. Тут також збереглися кілька будиночків з балконами, виконаними в стилі історизму. На одному з них, в центрі кованої огорожі, можна побачити монограму, де переплітаються дві літери: A та W.

Загадка: які ж це букви? Можливо, вони мають певний зв'язок з іменем власника цього будинку. У 1939 році тут проживав єврейський торговець тютюном на ім'я Ісаак Вагенберг. Можливо, одна з букв відсилає до його прізвища, але значення іншої букви залишилося для нас незрозумілим, – ділиться своїми думками Вікторія Яремин.

Ознайомтеся також з темою: "Ідеальне місто". Чому Станиславів було спроектовано у вигляді фортеці та яке значення має для міста Палац Потоцьких.

Згідно з інформацією, цей ряд балконів виник у 1920-х роках, оскільки на старіших фотографіях другого поверху їх ще не можна побачити. Дизайн балконів відображає стилістику, характерну для кінця XIX століття.

Кожен балкон має свій унікальний шарм. Вірю, що після реставрації вони стануть справжньою окрасою! - зауважує Вікторія.

Сьогодні на головній вулиці Косова панує значний інформаційний шум, оскільки всі перші поверхи зайняті комерційною діяльністю, і кожен намагається просунути свій бізнес у будь-який спосіб. Проте існують і приклади, коли сучасні підприємці враховують архітектурні особливості.

Два магазини, що знаходяться поруч, оформлені в досить стриманому стилі. Такий гармонійний підхід привабливо виділяється на фоні інших фасадів.

На тій же вулиці Незалежності розташований будинок, в якому на початку століття діяла фотомайстерня Миколи Сеньковського, творця знаменитої світлини "Стара Гуцулка".

Це, безсумнівно, найвідоміший фотограф, що зафіксував життя гуцулів, і сьогодні колекціонери активно шукають його унікальні роботи, - зазначає Вікторія Яремин, додаючи, - Відомості про його фотостудію вже можна вважати справжньою знахідкою.

Детальніше про свої відкриття та цікаві факти про косівську архітектуру Вікторія Яремин ділиться на платформах Facebook та Instagram у публікаціях "Косів. Будинки з історією".

Каже, тема - дуже широка. Контенту назбирала на рік вперед, але через роботу над кількома проєктами часу на все бракує.

Наприклад, я здійснила дослідження впливу європейських архітектурних тенденцій на будівництво в Косові. Тут можна знайти споруди, що належать до неокласичного стилю, а також сецесійні балкони, хоча самі будівлі були зведені вже в 1920-х роках. Це свідчить про те, що ці архітектурні напрямки досягли Косова з певним запізненням, - зазначає музейниця.

Підтримали її прагнення зберегти косівську спадщину й у міській раді. І вже спільно з міськрадою Вікторія готує таблички на будинки, що є пам'ятками архітектури. Вже виготовили таблички з QR-кодом для 5 будинків.

На інформаційній табличці розміщено напис: "Цей будинок має свою історію. Щоб дізнатися більше, відскануйте QR-код". Після сканування відкривається сайт-візитка, оформлений у яскравих кольорах, що містить старовинні фотографії та захоплюючі історії, - ділиться Вікторія Яремин.

Наразі Вікторія займається наповненням сайту. Після презентації перших п'яти табличок будуть дивитися на зацікавленість громади, чи розвивати проєкт далі. Це практичний крок, щоб розвивати інтерес громади, показувати, що в місті є багато спадщини.

Необхідно розповісти про неї і вжити заходів для її підтримки. «Я вірю, що це можливо», — ділиться своїми думками Вікторія Яремин. — «Маємо намір організувати екскурсії. На даний момент ми провели лише кілька для друзів і однокласників мого сина. Спочатку зосередимося на просуванні, а в майбутньому, можливо, зможемо також сприяти відновленню деяких історичних об'єктів».