Теракт, що стався 11 вересня 2001 року на території Сполучених Штатів Америки, був здійснений радикальними ісламістами і увійшов в історію як один з найзначніших у своїй категорії. Через 25 років після цих подій здається, що всі деталі та причини трагедії були детально вивчені та проаналізовані. Проте, незважаючи на це, багато людей продовжують вірити в різноманітні теорії змови, пов’язані із цими атаками у Вашингтоні та Нью-Йорку.
Ось короткий виклад подій: 11 вересня 2001 року в США група терористів, що належала до ісламістської організації "Аль-Каїда", захопила чотири пасажирські літаки. Два з цих літаків були націлені на вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) у Нью-Йорку, а третій - на Пентагон, який є штабом міністерства оборони США у Вашингтоні.
Четвертий літак, за всіма ознаками, мав на меті вдарити по будівлі Конгресу, що знаходиться на Капітолійському пагорбі в столиці США. Проте, він розбився у Пенсильванії, оскільки пасажири змогли протистояти терористам і не дати їм виконати свій задум. Внаслідок терактів загинуло близько 3000 людей, а понад 6000 отримали різного роду травми. Світ охопили фотографії та відео обвалення веж-близнюків.
Ті трагічні події змінили світ - як через масштаб терористичної атаки, так і через пов'язані з нею конспірологічні теорії. "11 вересня стало переломним моментом, який мав величезні наслідки: небачені раніше суспільні дебати, проявилися раніше практично невідомі проблеми у сфері безпеки", - пояснює австрійський історик Клаус Обергаузер (Claus Oberhauser) в інтерв'ю журналістам з BR-Faktenfuchs - спецпроєкту з перевірки фактів німецької медіакомпанії Bayerischer Rundfunk.
Теорії змови часто з'являються внаслідок подібних ситуацій, відзначає в інтерв'ю DW професор соціальної психології Деніел Джоллі, що вивчає цей феномен в Ноттінгемському університеті.
20% громадян США вважають, що уряд країни має зв'язок з терактами 11 вересня.
За даними опитування YouGov, проведеного у 2023 році, кожен п'ятий американець вважає, що за терактами 11 вересня стоїть уряд США. Це твердження поширюється протягом десятиліть і свідчить про те, що багато хто з недовірою ставиться до державних інститутів та владних осіб, констатує професор Джоллі. Згідно з однією з конспірологічних версій, вежі-близнюки та інші будівлі ВТЦ було зруйновано не двома пасажирськими літаками, що врізалися в них (або не тільки ними), а в результаті контрольованого вибуху.
Це твердження не тільки продовжує поширюватися в соціальних мережах, його підтримують і деякі вчені. Один із наведених ними аргументів звучить так: горизонтальні хмари диму, які було видно під час обвалення веж, вказують на контрольовані вибухи на нижніх поверхах будівель.
Однак немає жодних доказів того, що на місці виявили вибухові речовини чи бомби. А дослідження - наприклад, проведене Національним інститутом стандартів і технологій (NIST) - пояснюють, яким чином зіткнення двох пасажирських літаків із вежами-близнюками призвело до загоряння та подальшого обвалення останніх.
Згідно з інформацією, наданою інститутом NIST, який є частиною Міністерства торгівлі США, відеоматеріали відповідають результатам наукових досліджень. Подібні висновки також були отримані в Массачусетському технологічному інституті (MIT) та консультативній фірмі Weidlinger Associates.
Чому люди схильні вірити в конспірологічні теорії?
За словами соціального психолога Деніела Джоллі, такі події, як теракти 11 вересня, можуть призвести до того, що певні психологічні потреби багатьох людей залишаться незадоволеними: "А саме - потреба зберігати контроль, бути впевненим у тому, що відбувається, і не відчувати страху".
"Після раптових та несподіваних подій завжди виникає безліч запитань, на які немає чітких відповідей. Як саме стався цей теракт? Хто є його організатором? Це невизначене становище спонукає людей до формування різноманітних теорій змови", - зазначає історик Обергаузер. У результаті деякі починають міркувати, що за цими подіями може ховатися широкомасштабна змова. Це підтверджує і професорка соціальної психології Кентського університету Карен Дуглас, яка в інтерв'ю DW зазначила: "Кожна людина може стати жертвою впливу конспірологічних теорій".
Проте, професор Джоллі зазначає, що малоймовірно, що людина одного ранку просто прокидається і втрачає довіру до навколишнього світу. "Це, скоріше, процес, який формується на основі пережитих подій, таких як труднощі, з якими люди зустрічалися в своєму житті", - говорить він. За його словами, важливу роль відіграє й те, як людина справляється з кризовими ситуаціями. Ті, хто частіше відчуває тривогу, більш схильні до віри у різноманітні конспірологічні теорії, додає Джоллі.
Соціальні мережі відіграють значну роль у швидкому розповсюдженні різноманітних міфів. Хоча соцмережі існували ще до трагічних подій 11 вересня 2001 року, їх справжній бум розпочався в 2004 році з появою Facebook. Наразі мільярди людей активно використовують платформи, такі як Instagram, WhatsApp, Telegram і YouTube. Саме на цих ресурсах часто поширюється дезінформація та теорії змови, а адміністратори не завжди оперативно реагують на такі випадки.
Ознайомтеся також: Чи дійсно відбувалися висадки на Місяць?
Це стає невід'ємною частиною сучасного контенту – на наших смартфонах, у TikTok та на інших медіаплатформах, де можна легко зануритися у так звану "кролячу нору", – зазначає професор Джоллі. Вираз "зникнути у 'кролячій норі'" (англ. rabbit hole) означає глибоко зануритися в певну тему, переходячи за посиланнями та все більше поглиблюючись у неї – подібно до історії, розказаної в "Алісі в Країні Див".
Чому теорії змови становлять загрозу?
Експерти виділяють три ключові аспекти, які роблять конспірологічні теорії особливо небезпечними. По-перше, вони формують ілюзію, що люди можуть відчувати менше занепокоєння і почуватися в більшій безпеці. Проте соціальний психолог Джоллі акцентує увагу на тому, що насправді ситуація є зовсім іншою: зростає недовіра до влади та оточуючих, що може призвести до соціальної ізоляції.
По-друге, теорії змови поєднують в собі реальні факти і неправдиві відомості. На відміну від явної дезінформації, їх важко однозначно спростувати, оскільки вони не базуються на чітких фактичних заявах, які можна було б підтвердити або спростувати. Адже основна ідея конспірології полягає в тому, що певна група змовників діє в таємниці, і широка публіка не повинна про це дізнатися.
По-третє, відповідні наративи можуть мати значний вплив на взаємини між людьми, зазначає професорка Карен Дуглас. "Раніше теорії змови часто пов'язувалися із забобонами, геноцидом, небезпечною поведінкою для здоров'я, запереченням змін клімату, а в останні роки - також із деякими тривожними аспектами, пов'язаними із рухом QAnon (теорія змови та політичний рух серед американських ультраправих. - Ред.) і пандемією COVID", - додає Дуглас.
Досліджуйте також: Явище QAnon: одна з найбільших сучасних теорій змови.
У конспірологічних теоріях, що стосуються терактів 11 вересня 2001 року, є певна група осіб, яка опиняється в епіцентрі підозр — це євреї. Згідно з поширеними в соціальних мережах міфами, вони нібито мають стосунок до цих подій. Це твердження походить з антисемітських уявлень, які стверджують, що євреї становлять однорідну спільноту, що прагне світового домінування або контролює глобальні процеси. Проте, жодні докази на підтримку цієї теорії змови не були надані.
На думку професора Деніела Джоллі, певні спільноти, зокрема євреї, мусульмани та представники ЛГБТІК, часто стають об'єктом необґрунтованих звинувачень. Він підкреслив, що євреї в історії неодноразово ставали жертвами прихильників різноманітних конспірологічних теорій, і ця практика продовжується й сьогодні. Наприклад, у 2019 році праворадикальний терорист з німецького Галле намагався увірватися до синагоги, розповсюджуючи в інтернеті антисемітські теорії змови.
Як суспільство може реагувати на такі наративи?
Деякі неурядові установи, такі як німецький Фонд Амадеу Антоніо (Amadeu-Antonio-Stiftung) та Федеральний центр політичної освіти (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb), пропонують поради для тих, хто стикається з ситуацією, коли їхні близькі вірять у конспірологічні теорії.
Наприклад, варто вести відкритий діалог і разом шукати достовірну інформацію. А також прямо називати антисемітизм, расизм та інші екстремістські погляди своїми іменами й рішуче виступати проти них. Історик Обергаузер дає ще одну цінну пораду: людям потрібно заново вчитися довіряти науці та фактам.
#
