Вчора в Ізраїлі відбулись парламентські вибори, які принесли неочікувані результати. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу разом зі своїми партнерами здобули більшу підтримку, ніж передбачалося.
Досліджуючи, чи зможе "вічний" прем'єр Ізраїлю утримати свою посаду, які наслідки виборів можуть призвести до нових конфліктів, а також як це відобразиться на Україні, ознайомтеся з матеріалом журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.
Основное:
* Неповна перемога Нетаньягу: провладний блок перемагає, але остаточний розклад сил вирішать голоси військових.
* Політична безвихідь: нездатність створити коаліцію може призвести до нових виборів в Ізраїлі.
* Загроза війни з Іраном: для утримання влади та уникнення правосуддя, Нетаньягу може вдатись до ескалації конфлікту в регіоні.
* Удар по Україні: новий потенційний конфлікт на Близькому Сході може ускладнити ситуацію з глобальним дефіцитом систем ППО Patriot та викликати підвищення цін на нафту.
"Нетаньягу зазнав поразки і повинен піти у відставку!" — це ключове повідомлення ізраїльської опозиції, яке прозвучало всього через кілька годин після закриття виборчих дільниць. Деякі з її прихильників, відчуваючи радість, навіть стрибнули у фонтани, щоб відзначити подію.
Вже до ранку від ейфорії не залишилося й сліду. Під час підрахунку голосів стало очевидно, що партія Нетаньягу "Лікуд" не лише впевнено утримує першу позицію, але й загалом проурядовий альянс партій значно випереджає блок опозиційних сіоністів.
Процес підрахунку голосів ще не завершений, і наразі оброблено близько 85% бюлетенів. Наступним етапом буде відкриття так званих "подвійних конвертів", що означає облік голосів ізраїльтян, які голосували не за місцем свого проживання. Більшість із них – це резервісти армії. В умовах підвищеної безпекової ситуації на цих виборах їхня кількість виявилась значною.
Їхні голоси, ймовірно, не віддадуться партіям, що представляють арабську меншину Ізраїлю, а також ультраортодоксальним групам, які мають пільги щодо служби в армії. Швидше за все, вони розподіляться в різних пропорціях між партією Нетаньягу, його союзником-ультранаціоналістом Бен Гвіром та сіоністськими опозиціонерами.
У будь-якому випадку, здобути перемогу на виборах в Ізраїлі - це лише перший крок. Найважливіше завдання полягає в створенні коаліції, що налічує щонайменше 61 депутата в парламенті, який складається з 120 місць.
Суспільство в Ізраїлі має значну фрагментацію та поляризацію, а прохідний бар'єр для Кнесету становить лише 3,25%. Це сприяє тому, що до цього обмеженого парламенту потрапляє понад десяток політичних партій.
При цьому з двома партіями, що представляють арабів з ізраїльським громадянством (це близько 20% усіх виборців), більшість інших великих політичних гравців не готові вступати в союз за жодних обставин.
Попереду - вкрай напружена коаліціада та прем'єріада. Події можуть розвиватися щонайменше за чотирма сценаріями, деякі з них - з наслідками, що виходять далеко за межі внутрішнього політичного життя Ізраїлю.
Сценарій №1. Домовитись не виходить, дострокові вибори
Згідно з останніми цифрами підрахунку, у партії Нетаньягу та його союзників у майбутньому парламенті - 54 місця. У сіоністів-опозиціонерів - 49 місць. Дві арабські партії сумарно отримують 17 мандатів.
У будь-якій іншій державі ці 19 мандатів стали б "золотим активом". Якби вони потрапили до команди Нетаньягу або його суперників, це забезпечило б створення стабільної парламентської більшості.
Але в умовах ізраїльської політики будь-який формат співпраці з арабськими партіями часто розцінюється виборцями як "зрада" (хоча є невеликий досвід участі однієї з арабських партій у коаліції кілька років тому).
У будь-якому випадку Нетаньягу не зможе об'єднатися з арабськими партіями жодним чином, оскільки його союзниками є або ультрарелігійні єврейські формування, або ультранаціоналісти, які прямо підтримують дискримінацію арабського населення та мають амбіції розширити територію Ізраїлю за рахунок сусідніх арабських країн.
Фактично, агресивна риторика, що виходить від правлячої коаліції з позицією "ми проти них", безсумнівно, спонукала до участі у виборах як самих арабів, так і тих, хто має найбільш негативне ставлення до них.
Опозиційні сіоністські сили, в цілому, демонструють більш помірковані настрої, проте напередодні виборів кілька представників цього угрупування рішуче відхилили ідею будь-якої співпраці з арабськими політичними партіями.
Отже, виникає складна ситуація, в якій неможливо досягти більшості в 61 голос. Зрозуміло, що мандат на створення нової коаліції відразу отримає Нетаньягу, який матиме 28 днів для цього, з можливістю продовження ще на 14 днів. Якщо ж йому не вдасться виконати це завдання, таке право може перейти до представника опозиції.
Якщо ситуація не зміниться, Ізраїлю доведеться організувати ще одні парламентські вибори навесні наступного року. Варто зазначити, що в період з 2019 по 2021 рік країна вже пережила низку виборчих процесів — чотири голосування відбулися менш ніж за два роки.
Сценарій номер два. Нетаньягу створює коаліцію з "тушками".
Практика переходу депутатів з опозиції до коаліції, індивідуально чи групками ("тушкування"), існує не лише в Україні, а й в Ізраїлі. Хоча через крайню поляризацію суспільства вона не така вже й популярна.
Особливо варто зазначити, що основним об'єднавчим гаслом опозиції на цих виборах стало "Геть Нетаньягу!" Тому перехід до коаліції, яку очолює сам Нетаньягу, може нагадувати відомий демарш української Соцпартії Олександра Мороза, коли у 2006 році вона несподівано змінила свої політичні уподобання з "помаранчевого" табору на сторону Януковича.
Тоді для соціалістів це обернулося політичною смертю - більше вони до парламенту не проходили. Схожі наслідки для будь-яких перебіжчиків можливі і в Ізраїлі. Депутатські мандати вони не втратять, але подальша кар'єра може бути закінчена - їхні виборці про такий вчинок точно не забудуть.
Проте, якщо результати виборів покажуть, що Нетаньягу не вистачає лише кількох мандатів для досягнення більшості в 61 голос, можна очікувати, що він спробує "залучити" необхідні голоси з лав опозиції.
Сценарій номер три. Уряд єдності нації.
Незважаючи на суперечливість ізраїльської політики, існують також випадки "широких коаліцій", коли навіть запеклі політичні супротивники здатні знайти спільну мову. Це відбувається, як правило, щоб запобігти політичній кризі або у відповідь на зовнішні загрози, які можуть загрожувати Ізраїлю.
Про подібні сценарії згадували ще до проведення виборів, розглядаючи можливий альянс партії "Лікуд" під керівництвом Нетаньягу з партією "Яшар", очолюваною головним опозиціонером Гаді Айзенкотом.
На даний момент "Лікуд" і "Яшар" разом здобувають лише 47 голосів, в той час як для утворення коаліції потрібно 61. Таким чином, для створення такого альянсу необхідно залучити ще одну або, ймовірніше, дві додаткові партії. В умовах складних і суперечливих ідеологій та заплутаних особистих відносин у ізраїльській політиці, такий союз може виявитися вкрай ненадійним.
Частково зняти ці суперечності можна було б у ситуації, коли Ізраїль знову опинився б під надзвичайною зовнішньою загрозою або в стані великої війни. Мовляв, країна в небезпеці, ідеться про збереження Ізраїлю як такого, треба на час забути колишні образи.
Ще до проведення виборів в медіа з'являлися повідомлення про те, що Нетаньягу, ймовірно, планує ініціювати нову масштабну військову операцію проти Ірану, враховуючи ці фактори. Однак, проти цього виступили як керівництво Генерального штабу, так і його головний міжнародний партнер — Дональд Трамп. Оскільки у Трампа на початку листопада відбудуться вибори до Конгресу США, новий конфлікт на Близькому Сході, який призведе до підвищення цін на нафту, йому абсолютно не потрібен.
Проте, згідно з інформацією, наданою The Wall Street Journal, після виборів до Конгресу США може з’явитися нова ініціатива щодо кампанії проти Ірану. В ту ж ніч після голосування Нетаньягу проголосив про "унікальний шанс - остаточно позбутися іранської загрози".
Сценарій номер чотири: Переворот у кабінеті.
Незважаючи на результати, які перевищили сподівання, Нетаньягу та його партнери, ймовірно, не зможуть самостійно здобути необхідні 61 голос для більшості у Кнесеті. Таким чином, опозиційні сили, як сіоністські, так і арабські, матимуть перевагу в парламенті.
Потенційно можливий варіант, коли за підтримки арабських партій сіоністи-опозиціонери спочатку оберуть свого спікера Кнесету, а потім ухвалять закон, який забороняє ставати міністрами особам, проти яких розслідуються корупційні справи.
Це фактично закриє Нетаньягу можливість залишитися на посаді прем'єра. Саме тому утримання влади є критично важливим для нього. Обвинувачений у ряді кримінальних справ, Нетаньягу ризикує опинитися за гратами, якщо втратить свою посаду. Якщо ж він втратить шанс знову стати прем'єром, Ізраїль може знову зіткнутися з ситуацією дострокових виборів, оскільки сформувати стабільну коаліцію не вдасться.
Втім, перешкода такому сценарію - усі ті самі проблеми домовленостей сіоністів з арабами, нехай навіть не про коаліцію, а про кілька спільних голосувань.
Без сумніву, Нетаньягу активно просуватиме наратив про "зраду" з боку опозиції. Можливо, навіть заговорить про "переворот". Адже коаліція партій, що підтримує його, згідно з підсумками виборів, матиме суттєво більше мандатів, ніж опозиційні сили. Таким чином, якщо його позбавлять перспективи знову стати прем'єр-міністром таким хитромудрим способом, це виглядатиме як справжня "змова".
Безсумнівно, опозиційні сили усвідомлюють, що на майбутніх дострокових виборах така співпраця з арабськими країнами може мати для них значний вплив. Отже, хоча цей сценарій не є повністю виключеним, його ймовірність залишається низькою.
Якщо коаліція в Ізраїлі призведе до нової ескалації в регіоні, результати голосування 27 жовтня матимуть глобальні наслідки. Ситуація з Іраном може викликати не лише підвищення світових цін на нафту, що, відповідно, підвищить доходи Росії, але й спричинить посилення дефіциту систем Patriot, які знадобляться США та Ізраїлю для захисту від можливих атак з боку Тегерана. Це, в свою чергу, створить додаткові труднощі для України у пошуках засобів для протидії російським балістичним загрозам.
Отже, в разі найгіршого сценарію, результати виборів бедуїнів з Рахата або ультраортодоксальних євреїв з Бней-Брака можуть безпосередньо вплинути на життя людей, які проживають за тисячі кілометрів від них, наприклад, у Києві чи Дніпрі.
Запитання та відповіді (Часто задавані питання):
Хто ж здобуває перемогу на виборах в Ізраїлі, і чи вже створено коаліційний уряд?
Партія "Лікуд", очолювана Біньяміном Нетаньягу, разом зі своїми союзниками здобула лідерство, але наразі не в змозі сформувати більшість у 61 мандат. Остаточний розподіл депутатських місць залежить від підрахунку "подвійних конвертів", які в основному надходять від армійських резервістів.
Чому політичні фракції в Кнесеті потрапили в безвихідь?
Ні провладна коаліція, ні опозиційні сіоністи не можуть отримати 61 голос без підтримки арабських партій, які мають 17 мандатів. Однак більшість важливих учасників політичного процесу рішуче відкидають ідею співпраці з ними, вважаючи це політичною "зрадіою".
Які можливі варіанти розвитку ситуації має Нетаньягу?
- Події можуть піти чотирма шляхами: нові дострокові вибори навесні, скупка перебіжчиків з опозиції ("тушкування"), крихкий уряд національної єдності або "кабінетний переворот" опозиції із забороною для Нетаньягу обіймати посаду прем'єра.
- Як вибори в Ізраїлі можуть вплинути на Україну?
- Якщо Нетаньягу обере сценарій ескалації з Іраном для збереження влади, це спричинить стрибок цін на нафту і створить гострий дефіцит систем ППО Patriot, які знадобляться США та Ізраїлю для відбиття іранських ударів.
#
