У Польщі триває змагання за президентське крісло. Основні моменти з новин світових медіа станом на 19 травня.

У міжнародних медіа обговорюється продовження виборів у Польщі, де в другому турі два кандидати будуть боротися за президентську посаду. Крім того, акцентується увага на зусиллях європейських міністрів щодо ліквідації тіньового флоту Росії в Балтійському морі.

Про це та інші події повідомляли міжнародні засоби масової інформації станом на ранок 19 травня.

Центристський мер Варшави з незначною перевагою здобуває перемогу на президентських виборах у Польщі, але попереду насувається другий тур. Політичні сили, які опонують уряду прем'єр-міністра Дональда Туска, показали кращі результати порівняно з тими, що його підтримують, що створює труднощі для Рафала Тшасковського, зазначає видання Politico.

Це призвело до напруженої конкуренції у другому турі виборів, що запланований на 1 червня. Тшасковський здобув 31,4% голосів, у той час як Навроцький набрав 29,5%, після підрахунку майже всіх бюлетенів.

Перемога Тшасковського виявилася меншою, ніж очікували результати передвиборчих опитувань.

"Вісім місяців тому я вже зазначав, що це питання буде вирішено дуже швидко, і ось ми майже на фініші, - заявив Тшасковський на зустрічі, що відбулася в неділю ввечері під егідою його кампанії. - Цей результат демонструє, наскільки важливо бути рішучими і сильними, щоб здобути перемогу на президентських виборах."

У той же час Навроцький висловив вдячність своїм прихильникам за те, що вони протистояли "тиску маніпуляцій, неправди та обману, не піддаючись впливу державних установ під керівництвом Дональда Туска".

Зараз на мера Варшави впливають, щоб він розширив своє послання до більшої аудиторії, зазначає політолог з Університету кардинала Стефана Вишинського Бартош Ридлінський.

"Ридлінський зазначив, що ми отримуємо досить суперечливі сигнали від всіх потенційних виборців, за винятком тих, хто підтримує Навроцького."

Боротьба між Тшасковським і Навроцьким точитиметься за те, хто зможе залучити виборців, які в першому турі віддали перевагу одному з другорядних кандидатів. Тшасковський буде шукати прихильників серед центристських та лівих кандидатів, тоді як Навроцький сподіватиметься залучити підтримку ультраправого Славоміра Менцена, який посів третє місце.

"Я хочу висловити свої думки щодо одного з кандидатів, Славоміра Менцена. Прийшов момент врятувати нашу Польщу. Нам обом потрібна суверенна, потужна, заможна та безпечна країна," - зазначив Навроцький у своїй промові після завершення голосування.

Голова парламенту Шимон Головня представляв правоцентристську партію "Польща 2050" і здобув 5% голосів, тоді як Магдалена Беят, кандидат від лівих сил, отримала 4,2%. Обидві політичні сили є частиною урядової коаліції, яку очолює Туск. Напередодні недільних виборів вони утримувалися від агресивних атак на Тшасковського.

"Наразі Тшасковський, імовірно, розпочне надсилати певні сигнали примирення до кандидатів на кшталт Шимона Головні або Магдалени Беят," - зазначив Ридлінський.

Але попередженням для Тшасковського і потенційним сигналом ширшого невдоволення урядом Туска є те, що Гжегож Браун, ультраправий кандидат-антисеміт, найбільш відомий тим, що використав вогнегасник, щоб загасити єврейську менору в польському парламенті, посів несподівано сильне четверте місце з 6,6% голосів.

Кандидати, які виступають проти Туска, продемонстрували вищі результати, ніж їхні опоненти з партій, що підтримують уряд. Це свідчить про те, що Тшасковському знадобиться докласти значних зусиль, аби здобути перемогу на виборах 1 червня.

"Гра за все тільки починається. Жорстка боротьба за кожен голос. Ці два тижні вирішать майбутнє нашої країни. Тому ні кроку назад", - написав про ситуацію Туск на X.

Міністри Європейського Союзу спонукають до узгоджених заходів проти "тіньового флоту" Росії в Балтійському морі. За інформацією The Guardian, флот танкерів, які діють під псевдопрапорами, ймовірно, транспортує до 85% експорту російської нафти.

Заклики до активізації та координації дій проти російського "тіньового флоту" нафтових танкерів у Балтійському морі пролунали цими вихідними перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у понеділок, на якій, як очікується, будуть запроваджені санкції проти 180 суден. Включення цих суден до списку збільшить загальну кількість суден, що перебувають під санкціями ЄС, до 350.

Зусилля, спрямовані на припинення діяльності тіньового флоту, який, за оцінками, перевозить до 85% російського експорту нафти і, таким чином, фінансує приблизно третину її бюджету, розглядаються як важливий доказ рішучості ЄС продовжувати економічний тиск на Росію.

У суботу президент України Володимир Зеленський провів зустріч з прем'єр-міністром Канади Марком Карні, під час якої обговорили останні дії у боротьбі з тіньовим флотом. Ця група, що складається приблизно з 500 застарілих і погано застрахованих танкерів, під виглядом зручних прапорів здійснює експорт російської нафти до країн, таких як Індія, порушуючи санкції, введені у 2022 році країнами "Великої сімки", включно з Канадою.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив занепокоєння, що поточна практика правозастосування є недостатньо ефективною, і країна опинилася під загрозою військових репресій з боку Росії. Щодня через води Північної Європи, зокрема через Данські протоки та Ла-Манш, проходять приблизно три завантажені тіньові танкери.

Ще одним свідченням зростання напруженості стало затримання грецького нафтового танкера російськими властями в неділю, коли він покинув естонський порт і рухався за узгодженим маршрутом в російських територіальних водах.

На конференції Леннарта Мері в Таллінні Будріс підкреслив існуючу невизначеність стосовно закону, який забороняє діяльність у міжнародних водах, а також висловив занепокоєння з приводу можливості масштабної військової ескалації з Росією. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур виступив із закликом заборонити всім суднам, які підпадають під санкції, входити в територіальні води економічної зони ЄС, так само як це вже заборонено для входу в порти ЄС. Ця ініціатива суттєво ускладнить діяльність російського флоту, однак може спровокувати порушення міжнародного морського права.

Конфлікт навколо тіньового флоту загострився минулого тижня, коли російський літак Су-35 порушив повітряний простір Естонії. Це сталося, ймовірно, у відповідь на затримання танкера "Ягуар", який, як вважається, транспортував російську нафту. Судно було виведене з економічних вод Естонії військово-морськими силами цієї країни за підтримки естонського флоту.

Естонські військово-морські сили виявили, що судно може становити загрозу для підводних кабелів у регіоні, і звернулися до нього, щоб перевірити його статус та реєстрацію. Однак, зіткнувшись із супротивом екіпажу "Ягуара", естонці вирішили не висаджуватися на борт для перевірки вантажу. Натомість, вони супроводили судно в міжнародні води Фінської затоки, прямуючи до російського порту Приморськ. Під час цього супроводу російський літак на короткий час без дозволу увійшов у повітряний простір Естонії.

Цей випадок вважається першим, коли Росія виявила військову міць на підтримку свого тіньового флоту, а також першим вторгненням у повітряний простір Естонії за останні три роки.

Будріс зазначив, що парадокс полягає в тому, що менше половини кораблів, які перебувають під санкціями ЄС, США чи Великої Британії, потрапили під ембарго з боку всіх трьох країн. Він сказав, що хотів би бачити всі кораблі флоту під санкціями, а рівень доказів, необхідний для накладення санкцій на корабель, мав би бути знижений і стандартизований.

"Минулого тижня відбулися події, пов'язані з російським захистом 'Ягуара' за допомогою авіації, які суттєво змінюють загальне сприйняття ситуації. Росія нині демонструє свою міць, провокуючи інциденти та навіть заходячи у повітряний простір НАТО для охорони цих суден", - зазначає він.

З січня започатковано місію НАТО "Балтійський вартовий", яка має на меті охорону критично важливої інфраструктури Балтійського моря, зокрема підводних кабелів. Проте ця місія не несе пряму відповідальність за тіньовий флот.

"Нам потрібно не лише продовжувати діяльність"Балтійського вартового", але й розширювати його місію, тому що збільшення тіньового флоту збільшує ймовірність військових інцидентів у Балтійському морі. Це дуже серйозно", - наголошує Будріс.

Джон Мід, заступник командувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Брунсумі, зазначив, що альянс акцентує увагу на охороні підводних кабелів. Внаслідок цього було залучено 1800 суден для перевірки їхнього прапорного статусу. Крім того, для покращення моніторингу розпочинається діяльність флоту безпілотних літальних апаратів.

Анна Вісландер, яка займає пост директора з питань Північної Європи в Атлантичній раді, зазначила в середині минулого року, що "ми усвідомили, що це не відбувається паралельно з зусиллями Росії щодо підтримки своєї військової економіки, адже тіньовий флот є основою всієї її системи".