У Польщі планують вводити покарання за заперечення "злочинів українських військових формувань" на Волині.

В Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" представила в Сеймі законодавчу ініціативу, що спрямована на спрощення кримінального переслідування тих, хто заперечує вчинення злочинів на Волині проти поляків українськими угрупуваннями, зокрема ОУН-Б та УПА.

Згідно з інформацією, опублікованою на порталі Niezalezna.pl, про це інформує "Європейська правда".

Депутати від партії "Право і справедливість" представили в Сеймі законопроєкт, який передбачає внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з розслідування злочинів проти польського народу, а також до Кримінального кодексу.

У рамках проєкту пропонується оновити список злочинів, які розслідує Інститут національної пам'яті - Комісія з переслідування злочинів проти польського народу. Цей список, що міститься у статті 1 Закону від 18 грудня 1998 року "Про Інститут національної пам'яті - Комісію з переслідування злочинів проти польського народу", буде доповнено формулюванням: "злочини учасників та колабораційних елементів Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-Б) і Української повстанської армії (УПА), а також інших українських формувань, які діяли у співпраці з німецьким Третім рейхом".

На відміну від попереднього стану справ, закон чітко окреслить організації, які були причетні до Волинської трагедії.

"Метою пропонованої поправки є запобігання поширенню брехні про злочини геноциду на Волині та в сусідніх регіонах у просторі обов'язкового польського законодавства, а також припинення героїзації ідеології Організації українських націоналістів бандерівської фракції (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА).

Завдані наслідки безкарності публічного перекручення історії, особливо в контексті трагічних подій, таких як геноцид польського, єврейського, чеського, словацького, вірменського та українського народів, є абсолютно очевидними, - зазначено в пояснювальній записці до поправки.

На переконання творців проєкту, незабаром після закінчення Другої світової війни розпочався процес формування хибної інтерпретації історичних подій, що включав знищення та фальсифікацію доказів, заперечення, приховування і замовчування злочинів, а також пошук виправдань для таких дій.

"Сьогоднішня Україна продовжує проводити історичну політику, яка заперечує факт і, зокрема, масштаби геноциду, вчиненого ОУН-Б та Українською повстанською армією.

У Польщі цю практику підтримують не лише високопосадовці з українського уряду, а й окремі українці та поляки українського походження. Вони час від часу публічно виступають у Польщі, виголошуючи промови та виконуючи пісні, які прославляють діячів ОУН(Б) та УПА, зокрема Степана Бандеру. Таке становище викликало обурення в Польщі, зокрема через заяви екс-глави МЗС України Дмитра Кулеби, на які звертають увагу автори ініціативи.

За їх словами, це тим більш кричуще, жахливо і шкідливо, якщо врахувати, що з 24 лютого 2022 року, тобто з першого дня брутальної агресії проти незалежної України, Польща і поляки надали і надають Україні та українцям величезну військову, матеріальну та гуманітарну допомогу, вартість якої вже становить кілька десятків мільярдів злотих.

"Поляки, серед яких є нащадки тих, хто став жертвами жорстоких злочинів на Волині, Люблінщині та в інших місцях, прийняли мільйони біженців, які втекли від загибелі, що приносили російські бомби і ракети, а також військові під командуванням Путіна, які чинили звірства", - зазначають ініціатори проєкту поправки.

Ситуація на Волині в 1943-1945 роках, що в українських історичних працях відома як Волинська трагедія, а в польських — як Волинська різанина, продовжує бути джерелом напруженості у двосторонніх стосунках.

Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Нагадаємо, у Варшаві говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов'язкових умов вступу України в ЄС.