У Раді Європи висловлюють зауваження щодо дій Німеччини, яка обмежує протестні акції на підтримку Палестини.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті висловив різку критику на адресу німецького уряду за їхнє ставлення до пропалестинських демонстрацій, що проходять на фоні конфлікту в Газі.

Як зазначає "Європейська правда", інформацію про це публікує Süddeutsche Zeitung.

У листі до федерального міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта він попереджає про серйозні порушення свободи вираження поглядів і свободи зібрань.

О'Флаерті зазначив, що, згідно з інформацією, поліція вжила "надмірних заходів" стосовно протестувальників, серед яких були й неповнолітні, і деякі з них отримали травми.

Використання сили повинно відповідати основним конституційним засадам, таким як пропорційність, законність і відсутність дискримінації. Деякі учасники, як стверджується, стали жертвами надмірного спостереження в інтернеті і фізичного контролю, а також випадкових поліцейських перевірок. О'Флаерті закликав німецький уряд утримуватися від будь-яких дій, що можуть дискримінувати осіб за їх політичними переконаннями, релігійною приналежністю, національністю чи статусом мігранта.

Комісар висловив свою критику, зосередившись на протестах у Берліні. Зокрема, під час зібрання 15 травня цього року влада вирішила обмежити акції протесту лише стаціонарними формами. Як йому стало відомо, з лютого 2025 року також введено обмеження на використання арабської мови та культурних символів під час демонстрацій.

У минулому різні демонстрації іноді закінчувалися насильницькими заворушеннями, в результаті яких постраждали як учасники, так і поліцейські. Наприклад, під час мітингу в Берліні, присвяченого Дню пам'яті палестинської Накби, між демонстрантами та поліцією спалахнули заворушення та насильницькі сутички. Учасники кидали в поліцейських бляшанки з газованою водою та інші предмети, обливали їх червоною фарбою. День пам'яті 15 травня присвячений втечі та вигнанню сотень тисяч палестинців у зв'язку із заснуванням Держави Ізраїль та першою війною на Близькому Сході в 1948 році.

У лютому поліція Берліна надала дозвіл на проведення мітингу, але лише в обмеженій території, без можливості організації протестної ходи. Ще однією умовою було те, що спілкування повинно відбуватися виключно німецькою та англійською мовами. Сенаторка з питань внутрішніх справ Берліна Іріс Шпрангер наголосила, що під час попереднього мітингу мали місце випадки ненависті та підбурювання, що є абсолютно неприйнятним.

О'Флаерті також акцентує увагу на обмеженнях свободи висловлювання, які спостерігаються не лише в публічних просторах, але й у навчальних закладах, школах та в культурному середовищі. Крім того, надходять повідомлення про спроби депортації іноземців, які беруть участь у протестах або висловлюють політичні думки щодо ситуації на Близькому Сході.

Обмеження були запроваджені з метою забезпечення громадського порядку та спокою, зазначає О'Флаерті у своєму листі. Проте, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, свобода вираження думок "не обмежується лише тими 'інформаціями' та 'ідеями', які сприймаються позитивно, вважаються нешкідливими або викликають байдужість у суспільстві".

Щодо боротьби з антисемітизмом у Німеччині О'Флаерті пише: є ознаки того, що німецька влада категорично класифікує критику ізраїльського уряду як антисемітську. Це не повинно призводити до придушення законного вираження думок.

Нагадуємо, що 5 травня протестувальники, прихильники Палестини, перервали виступ міністра оборони Нідерландів. Згодом, під час спільного виступу прем'єр-міністрів Польщі та Нідерландів, на сцену хтось кинув димову шашку.