
Цю інформацію 3 квітня оприлюднила агенція Reuters.
Прем'єр Угорщини Віктор Орбан надіслав запрошення Нетаньягу всього через добу після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за обвинувачення у військових злочинах. Це стосується дій Ізраїлю в Газі, що стали відповіддю на напад терористів з ХАМАС.
Ізраїль заперечує висунуті звинувачення, які, на його думку, є політично обґрунтованими і підгрунтованими антисемітськими настроями. Влада країни впевнена, що Міжнародний кримінальний суд втратив свою легітимність, виставивши ордер проти демократично обраного керівника, що діє в рамках права на самооборону.
Угорщина стала однією з країн-засновників Міжнародного кримінального суду. Теоретично, її зобов'язання включають арешт політика, якого оголошено в розшук, та передачу його правосуддю. Проте Віктор Орбан виступив проти Гааги, чітко заявивши, що не має наміру виконувати ці вимоги. Він охарактеризував рішення про розшук Нетаньягу як "безсоромне, цинічне та абсолютно неприпустиме".
У 1999 році Угорщина підписала установчий документ Міжнародного кримінального суду, а у 2001 році його ратифікувала. Проте закон так і не було опубліковано. У листопаді керівник апарату прем'єр-міністра Гергелі Гульяс підкреслив, що Римський статут "ніколи не був включений до угорського законодавства", тому країна не зобов'язана виконувати рішення цього суду.
3 квітня Гульяс оголосив, що сьогодні уряд розпочне процедуру виходу з Міжнародного кримінального суду. Це питання вже піднімав Орбан ще в лютому, коли США запровадили санкції проти головного прокурора Каріма Хана.
"Настав момент для Угорщини переосмислити свою діяльність в міжнародній організації, що підпадає під американські санкції," - зазначив він.
Очікується, що угорський парламент прийме законопроєкт, який започаткує річний процес виходу з Міжнародного кримінального суду. Протягом тривалого часу Орбан був на підтримці Нетаньягу, ставши для нього важливим партнером, готовим перешкоджати будь-яким заявам або діям, які можуть бути спрямовані проти Ізраїлю в рамках Європейського Союзу.
Видаючи ордер, у Гаазі повідомили, що існують вагомі підстави вважати прем'єр-міністра залученим до "масштабного та систематичного нападу на цивільних осіб у Газі". У листопаді також було видано ордер на арешт керівника ХАМАС, але згодом підтвердили інформацію про його загибель.
Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда запросив прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який знаходиться під розшуком, на святкування 80-ї річниці визволення концтабору Аушвіц. Він підкреслив необхідність гарантувати захист від арешту та зазначив, що кожен громадянин Ізраїлю має право "брати участь у цій неповторній події".
6 лютого президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав указ, який вводить санкції проти Міжнародного кримінального суду у відповідь на виданий ордер проти Нетаньягу. Під ці фінансові та візові обмеження потрапили як судді, так і члени їхніх родин.
#Антисемітизм #Парламент #Демократія #Суд #Держава (політичний устрій) #Дональд Трамп #Прем'єр-міністр #Політика #Президент (державна посада) #Ізраїль #Reuters #Угорщина #ХАМАС #Біньямін Нетаньяху #Європейський Союз #Прем'єр-міністр Угорщини #Віктор Орбан #Місто Газа #Президент Польщі #Міжнародна космічна станція #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Воєнний злочин #Гаага #Документ #Законодавство #Ратифікація #Анджей Дуда #Концентраційний табір Аушвіц