Україна активно завдає ударів по тилових позиціях російських військ. Логістичні маршрути та склади потрапляють під обстріл - Том Купер і Дональд Гілл.

Незважаючи на локальний тиск з боку Росії в кількох зонах фронту, зокрема під Куп'янськом, в районі Слов'янська та західніше Костянтинівки, загальна оборонна лінія залишається під контролем. Однією з основних проблем для українських військ є відсутність глибоких оборонних укріплень у критичних областях, що дозволяє ворогу поступово, але впевнено просуватися вперед. У відповідь Україна активніше атакує російську тилову інфраструктуру, зокрема нафтові термінали, нафтопереробні заводи, залізничні вузли та підприємства, що виробляють озброєння, намагаючись ослабити економічну та логістичну спроможність Москви вести війну. Про це повідомляють у черговому тижневику Дональд Гілл і Том Купер.

Вступ Тома Купера. Отже, маємо те, що маємо: вже середина квітня цього року. Минулими вихідними був Великдень для православних християн. І що нового: протягом останніх двох днів, принаймні номінально, діяло припинення вогню у війні в Україні.

Узгоджене за посередництвом ОАЕ та оголошене Росією, це припинення вогню тривало 32 години: з суботи о 16:00 за місцевим часом (13:00 за Гринвічем) до півночі неділі (21:00 за Гринвічем). У відповідь на це Зеленський запропонував більш тривале перемир'я, але отримав відмову від Путіна, оскільки Москва прагне до комплексного врегулювання ситуації.

У неділю о 07:00 за місцевим часом українці зафіксували лише 2 299 випадків порушень, тоді як російська сторона звинуватила українців у 1 971 інциденті. На ранок понеділка Київ вже повідомляв про 7 696 порушень, серед яких 1 355 обстрілів та 6 226 атак за допомогою дронів.

Іншими словами, війна насправді залишалася у стані безперервності. Основною відмінністю від попередніх тижнів і місяців стало те, що не відбувалося масштабних атак з використанням безпілотників та ракет. Крім того, відбулося обмін 175 військовополоненими, а також значна кількість тіл загиблих.

У той же час, під час вихідних, більшість країн Європейського Союзу (а також значна частина НАТО) разом з Україною з тривогою слідкували за виборами в Угорщині.

У той же час, стало очевидно: Орбан зазнав не просто поразки, а партія "Тіша" отримала дві третини голосів. Це позитивний момент, оскільки надає новому уряду можливість не лише нейтралізувати, а й повністю зруйнувати систему, яку Орбан вибудовував протягом останніх 16 років.

Для України найважливіше те, що "Орбана більше немає". Насамперед це відкриває шлях до того, щоб ЄС профінансував уряд у Києві на 90 млрд євро протягом наступних двох років: аби втримати його на плаву у фінансовому сенсі.

...не дивно, що на дещо інше майже ніхто не звертає уваги.

Крім того, що Орбан, своєрідний "духовний батько IQ47", зазнав поразки, його передвиборча кампанія в Угорщині яскраво підкреслила кілька цікавих аспектів. Або, щонайменше, повинна була б.

Наприклад, той факт, що не лише IQ47 і Пуддінг, а й Нетаньягу та його уряд стали на бік Орбана й втручалися в угорські вибори. Намагалися вплинути на них. Тобто анти-ЄС/НАТО альянс не обмежується "якимось незначним угорським політиком плюс його прихильниками у США та росії десь далеко", а включає Ізраїль (а отже, і, який сюрприз: імовірно, "союзника США/Заходу" ОАЕ теж). Не дивно, що IQ47 відрядив свого віцепрезидента до Будапешта, Пуддінг робив безліч обіцянок і поступок, а Нетаньягу відправив туди свого сина, його уряд відкрито підтримав Орбана і пильно стежив тощо...

Оскільки я, як кажуть, "незвичайний" і, без сумніву, ще й еccentrичний фанат, це спонукає мене до роздумів.

Які ж думки можуть мати ті, хто підтримує або виправдовує таку поведінку, або ж просто ігнорує її (що, по суті, є позицією більшості урядів ЄС та Єврокомісії)? Варто замислитися над їхніми заявами та поглядами в цьому контексті.

Отже, розміщення подібного посилання вважається "антисемітизмом" або ж антидемократичністю, або ж свідчить про багатополярний світ, або ж є прикладом лівої слабкості... правильно?

...хм... не можу зрозуміти, чому, але це починає викликати в мені асоціації з тими, хто кепкує з росіян, коли вони звільняють свої "кладовища" танків і артилерії, щоб покрити втрати в Україні. При цьому жодним чином не висміюють США, коли ті відновлюють на службу KC-135, які довгий час зберігалися на їхніх "цвинтарях", аби компенсувати... е-е... це ж не "втрати" — з війни з Іраном...

Найперше й очевидно, я відхиляюся від теми, це цілком неважливо і повністю не має значення - передусім для України, не кажучи вже про її решту прихильників у ЄС (і НАТО), що президент США та прем'єр-міністр Ізраїлю відкрито співпрацюють із російським мегаломаном, який веде війну на винищення України, або з потенційним диктатором, що блокує 90 млрд євро фінансової допомоги ЄС, покликаної втримати Київ на плаву протягом наступних двох років...

Лише люди, абсолютно нездатні серйозно аналізувати війну, могли б узагалі додуматися почати з'єднувати такі точки.

Передаю микрофон Дональду Гіллу.

Сумщина. 15-й мобільний підрозділ прикордонників ліквідував гаубицю та інші ворожі укріплення.

Український авіаудар за 8 км позаду лінії фронту і російський авіаудар за 2 км позаду лінії фронту.

російські диверсанти просунулися на 5 км у напрямку Новодмитрівки.

У Вовчанську виявили російську ракетну установку, яка була помічена під час обстрілу на відстані 17 км від лінії фронту, що призвело до її знищення.

Куп'янськ. Після наступу на південь від Піщаного, який відбувся позаминулого тижня, минулого тижня російські сили змогли просунутися до села та на північ від нього, проводячи зачистку укріплень. Від лінії фронту до річки Оскіл їх відділяє лише десять кілометрів. Зі зменшенням оборонного периметра захист на схід від річки стане все більш складним.

Слов'янськ. У зоні 11-го корпусу, зосередженій навколо Різниківки, активність російських військ триває, проте темпи їхнього просування помітно знизилися.

На відстані 10 км від лінії фронту військовослужбовці 53-ї бригади знищують безпілотник.

Попри постійні російські атаки, цей сектор залишався стабільним упродовж 30 місяців, перш ніж почав руйнуватися. Через сім місяців упав Сіверськ. Командирів 54-ї механізованої та 10-ї гірсько-штурмової бригад відсторонили від командування за брехню про ситуацію. Зону відповідальності 11-го корпусу скоротили до меншого сектора, який включав 81-шу аеромобільну бригаду, а також 54-ту й 10-ту бригади. Командир 11-го корпусу бригадний генерал Сергій Сірченко наказав відбити Сіверськ, коли вже було очевидно, що українські сили не можуть навіть зупинити російське просування. За чотири місяці після падіння Сіверська росія просунулася ще на 8 км.

Сірченко висловив обвинувачення на адресу командирів бригад, звинувативши їх у неправді, оскільки покладав на них надію. Проте, до моменту їх відсторонення, російські війська змогли просунутися на 10 км за сім місяців. Можливо, слід було б заздалегідь поклопотатися про формування довіри, навчити командирів, щоб вони не вводили його в оману. Компетентний старший офіцер повинен був би усвідомлювати причини тривалого відступу бригад. Але, звісно, відповідальність лягла не на нього: Сірченко підкреслив, що довіряв своїм командирам. Через чотири місяці після падіння Сіверська, на фоні триваючого наступу росіян, його зняли з посади командира 11-го корпусу.

Костянтинівка. Інженери займаються встановленням дротяних бар'єрів і здійснюють підрив російських мін за допомогою дронів і спеціальних зарядів. Місто часто піддається обстрілам з ракет, що містять касетні боєприпаси, а також авіаударам. Більшість протидронових сіток на північ від Костянтинівки вже знищені, і наземний дрон (UGV) зазнав атаки з боку російського безпілотника. Проте це все ж краще, ніж якщо б постраждала вантажівка з водієм. Один мирний житель загинув, коли їхав на автівці всього за 800 метрів від місця ураження наземного дрона. Також постраждав і сам наземний дрон, який виявився пошкодженим.

Декілька російських солдатів отримали поранення, а в результаті українського авіаудару зафіксовано нові втрати. Також російський наземний дрон був знищений на відстані 4 км на південь від Плещіївки. Крім того, склади, розташовані на відстані 70 км позаду російських позицій, також зазнали ураження.

Нові укріплення з'явилися поблизу Слов'янська, Краматорська та Добропілля. Існують також певні бар'єри на відстані 8 км на північ від Слов'янська та Краматорська, але на сході їх бракує, що ускладнює стримування російського наступу. У Костянтинівці кількість загороджень обмежена, і більшість з них – дротяні, які не є такими міцними, як траншеї. На захід від Костянтинівки бар'єрів практично немає, і саме в цьому напрямку російські війська активно просуваються. Якби в Костянтинівці були встановлені нові укріплення, це значно ускладнило б росіянам просування вперед.

Траншеї позначено червоним, дротяні загородження - білим.

Покровськ. Три роки тому російські сили пересувалися відкритою місцевістю на техніці або пішки, щоб дістатися до українських оборонних позицій через складний ландшафт. З того часу використання дронів з обох сторін перетворило переміщення в таких умовах на надзвичайно ризиковане заняття, внаслідок чого російські атаки зазвичай проходять уздовж природних перешкод, таких як дерева та будівлі. Це можна побачити в їх просуванні до Гришиного, яке відбувалося повз дерева та споруди, а також у спробах проникнення вздовж лісосмуг.

Новопавлівка. Український безпілотник, озброєний палицею та мотузкою, заплутує пропелери російських дронів, що призводить до їх падіння.

Зліва - східні німці створили "смугу смерті", що заважала громадянам перетинати кордон у Західний Берлін. Справа - українські бар'єри затримують техніку і уповільнюють пересування піхоти на відкритій місцевості, збільшуючи ризик їх атак і знищення. Деякі складові цих бар'єрів з часом будуть втрачати свою ефективність, наприклад, один ряд колючого дроту, який був порушений після того, як дрон знищив російського солдата. Однак ця втрата ефективності відбуватиметься поступово, а будь-які прориви стануть вузькими зонами небезпеки.

Цю ділянку оборони так і не було повністю завершено. Ліворуч - траншеї не продовжили до річки. Угорі праворуч - у першій траншеї не було натягнуто дріт. Там уже є кілька отворів від попередніх атак. Утім, це все ще грізна перешкода. Унизу праворуч - річка (червоним) є природним оборонним бар'єром. Цю лінію утримують уже вісім місяців, і вона досі в дуже доброму стані.

Гуляйполе. Хоча змін у територіальних межах не повідомлялося, процеси прориву та виснаження продовжувалися. Це зручний момент, щоб продемонструвати принаймні частину потужних ударів, що завдаються в цьому регіоні. Важливо зазначити, що системи протиповітряної оборони "Бук" і "Тор" забезпечували захист складів постачання на відстані 60 і 80 км від лінії фронту відповідно. Проте обидві системи, а також запаси, які вони охороняли, стали мішенню для атак.

Всі скупчення військових сил були зосереджені на ключових шляхах, а також у населених пунктах, таких як села та містечка. У цих місцях були розміщені командні центри для управління військами та дронами. Крім того, були знищені склади з дронами та матеріально-технічне забезпечення.

Це всього лише публічно доступні відеозаписи. Вони демонструють зусилля України щодо уповільнення просування військ та постачань на фронт через використання ударних крилатих дронів. У багатьох випадках для виконання атак застосовувалися дрони FP-1, які мають максимальну дальність 1 600 км та можуть нести бойову частину вагою від 50 до 120 кг. На таких коротких відстанях усі вони здатні були б транспортувати 120-кілограмові боєприпаси, якщо це відповідало б поставленій меті.

Коли швидкість пересування піхоти та постачання знижується, FPV-дрони отримують більше можливостей для ураження меншої кількості російських військовослужбовців, які намагаються просунутися вперед. Їхні удари стануть більш точними, а ймовірність того, що російська піхота зможе уникнути атак, зменшиться. Якщо ж додати до цього ще й перешкоди для їхнього руху, просування російських сил стало б ще більш повільним.

Запоріжжя. російські удари УМПК є постійними й масштабними в багатьох секторах України. Вони вдарили по лісосмузі в Запоріжжі, серед інших місць.

422-й підрозділ атакував два тепловози. Це була лише одна вантажівка, але стільки їх уже було уражено, а ця була за 70 км від лінії фронту.

Окуповані території. Атаковано нафтовий термінал у Феодосії та систему ППО "Бук" на Запоріжжі. У Криму було атаковано літак-амфібію. Потяг було атаковано за 60 км від фронту. Склади боєприпасів, ремонтні бази та логістичні вузли атакують на глибину до 150 км від лінії фронту.

Міст, розташований на північ від Олешок у Херсонській області, зазнав руйнування. Останній залізничний пором, що транспортував техніку через Азовське море, виявився остаточно знищеним.

Протягом періоду з 1 по 11 квітня українські війська ліквідували чотири радіолокаційні станції та дев'ять установок ЗРК на захоплених територіях та в Новоросійську.

Упродовж останніх вихідних вартість нафти зменшилася з пікового значення 109 доларів.

Карта, яка показує місця розташування всіх перехоплених українських дронів у Московській області протягом березня. Це буде використано для планування майбутніх атак на Московський регіон.

Це відомі перехоплення українських далекобійних дронів за березень по всьому театру бойових дій.

Україна виконала обіцянку Буданова "відповісти дипломатично" на союзницькі прохання припинити бомбардування російських потужностей з експорту нафти. Після останнього удару по Новоросійську теплові супутникові сигнатури та знімки показують пошкодження на нафтовому терміналі "Шесхаріс". Фрегат "Адмірал Макаров" веде вогонь ракетами для самооборони. Фрегат здатний запускати крилаті ракети "Калібр", і по ньому влучали не раз. Окрім фрегата, було пошкоджено два термінальні причали та два нафтові резервуари. Також було атаковано насосну станцію "Тінгута" за 20 км звідти.

Було уражено насосну станцію на південь від Усть-Луги. Вона забезпечувала електроенергією, теплом і парою Кстовський НПЗ та інші підприємства. Порт Усть-Луга було атаковано знову.

Українські сили завдали удару по буровій платформі "Сиваш", яка входить до складу "вишок Бойка" і розташована приблизно за 100 км від узбережжя України. Ця атака відбулася в березні.

Кстовський нафтопереробний завод зазнав атаки. У Краснодарському краї було вражено трубопровід. У Тінгуті, в Волгоградській області, спалахнула пожежа на насосній станції трубопроводу. Лінійна виробничо-диспетчерська станція, що контролює транспорт нафти в трубопроводі, також стала ціллю в Краснодарському краї. Крім того, дві бурові платформи в Каспійському морі були атаковані.

Близько тижня тому на Алчевський металургійний комбінат було здійснено напад, внаслідок якого постраждали важливі виробничі об'єкти, зокрема доменні печі, цехи, газопроводи та енергетична інфраструктура. Це підприємство займалося виробництвом компонентів для артилерійських систем та броньованої техніки.

На узбережжі Тихого океану виникла пожежа в цеху підприємства, що займається виробництвом літаків Су-57. Цей цех відповідав за виготовлення полімерних композитів, які використовуються для елеронів, закрилків, підлогових секцій та зовнішніх обтічників кінцевих частин крил.

Хімічний завод у Россоші був атакований у грудні й знову минулого тижня. Горів хімічний завод "Мінудобрєнія" у Россоші, Воронезька область.

Підстанція в Дагестані та Кстово зазнала нападу.

Податкові надходження росії від нафти й газу в березні впали на 43% на основі продажів у лютому. Війна Трампа з Іраном підняла ціни на нафту в березні. Численні атаки на російську експортну інфраструктуру зменшили обсяги нафти, які росія могла експортувати. Кілька танкерів російського "тіньового флоту" перевозили нафту, яку вони не могли продати через санкції, але Трамп скасував санкції щодо цих суден.

Росія володіє 368 військово-транспортними літаками серії "Ан". З них 143 потребують ремонту, проте компанія, що займається їх відновленням, повідомляє, що в країні бракує промислових потужностей, документації та запасних частин, необхідних для обслуговування цього авіаційного парку.

Вперше в січні 2026 року Росія застосувала безпілотник "Герань-5".

Герань 4 та 5 можуть бути запущені з літака Су-25, чия експлуатація протягом години обійдеться у 55 000 доларів. Це дозволить значно розширити їхній радіус дії.