В Україні 29 вересня вшановують пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру, що стала одним із найжахливіших символів Голокосту.
У 1941 році впродовж двох днів, 29-30 вересня, нацисти провели в окупованому Києві перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення.
З 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці знищили практично все єврейське населення міста, вбивши понад 50 тисяч чоловіків, жінок і дітей. Лише протягом перших двох днів було вбито близько 34 тисяч осіб, а 1, 2, 8 і 11 жовтня додатково розстріляли ще приблизно 17 тисяч людей.
Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр - балку на північному заході Києва завдовжки два з половиною кілометри, глибина якої місцями сягала 50 метрів. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Після того, як рів заповнювався двома-трьома шарами тіл розстріляних, їх присипали землею.
Протягом Другої світової війни в Бабиному Яру, за різними даними, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб. Серед них були євреї, роми, караїми, радянські військовополонені, учасники українського націоналістичного руху опору, пацієнти психіатричних закладів та представники інших національних і соціальних груп, яких окупанти вважали "недоцільними".
Як було зазначено раніше, у Київському Центральному будинку художника відбулася презентація виставкового проєкту "Свідок вічності", який вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру та розглянув цю трагедію через призму українського мистецтва.
#
