Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу опиниться перед серйозною боротьбою за збереження своєї політичної позиції на виборах, які багато ізраїльтян вважають найзначнішими в історії держави. Вибори, що відбудуться 27 жовтня, сприймаються як референдум щодо його лідерства після атак, які були здійснені ХАМАС 7 жовтня 2023 року, повідомляє агентство Reuters.
Вибори проходять після напруженого етапу в історії Ізраїлю, який характеризується нападами 7 жовтня, військовими діями в секторі Гази та Лівані, а також конфліктом з Іраном. До того ж, обставини ускладнюються зростанням міжнародної ізоляції держави і суперечливою політикою правої коаліції на чолі з Нетаньягу.
У той же час Біньямін Нетаньягу, який провів на посаді прем'єр-міністра Ізраїлю в сумі 19 років і є найтривалішим лідером у цій ролі, залишається досвідченим політиком, що не раз успішно утримував свої позиції.
Згідно з результатами опитувань, політична боротьба відбувається між партією "Лікуд" під керівництвом Нетаньягу та "Яшар", яку очолює Гаді Айзенкот - колишній начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю. Айзенкот відомий своїм рішучим підходом до питань безпеки і користується підтримкою як правих, так і центристів.
Голосування розпочалося о 07:00 за місцевим часом (який збігається з київським). Учасники виборів можуть голосувати до 22:00. Загальна кількість громадян, які мають право голосу, становить 7,3 мільйона.
Нетаньягу зосередив свою виборчу кампанію на питанні лідерства країни в умовах війни та на партнерстві з президентом США Дональдом Трампом, який висловив свою підтримку і разом з Ізраїлем став на боротьбу проти Ірану.
Айзенкот висловив звинувачення на адресу Нетаньягу, стверджуючи, що той "покладається на тактику залякування, дезінформації та погроз". Крім того, він підкреслив свою впевненість у тому, що Трамп готовий до "максимально конструктивної співпраці з будь-яким лідером, якого обере народ".
Зміна влади в Ізраїлі може вплинути на зовнішньополітичні пріоритети країни, зокрема на готовність підтримувати Україну у протистоянні російській агресії. Зараз Ізраїль дотримується обережної позиції щодо війни: засуджує порушення суверенітету й підтримує Україну гуманітарно, але уникає постачань озброєння Києву, зважаючи на власні безпекові інтереси та відносини з Москвою.
Для формування уряду Нетаньягу може знову знадобитися підтримка ультраправих політиків Ітамара Бен-Гвіра та Бецалеля Смотрича. Обидва зіткнулися із санкціями з боку деяких західних країн, які звинувачують їх у розпалюванні насильства проти палестинців.
Ані Нетаньягу, ані Айзенкот не мають визначеного маршруту до досягнення влади. Якщо жоден з них не зможе створити коаліцію в парламенті, що складається з 120 депутатів, Нетаньягу може залишитися у статусі виконувача обов'язків прем'єра до організації нових виборів наступного року.
Для багатьох противників Нетаньягу ключовим питанням на виборах є відповідальність за провали в системі безпеки під час нападів ХАМАС. Опозиційні сили пообіцяли провести загальнодержавне розслідування цих подій.
Айзенкот заявив, що наступний уряд Ізраїлю має не допустити отримання Іраном ядерної зброї - силовим шляхом або через домовленості, зокрема за посередництва США.
Як і інші політичні партії Ізраїлю, що очолюються єврейськими лідерами, Айзенкот виступає проти ініціативи щодо заснування двох держав - Ізраїлю та Палестини.
Одночасно він висловлює незадоволення щодо насильства, яке чинять єврейські поселенці стосовно палестинців на території Західного берега Йордану, що знаходиться під окупацією Ізраїлю. За його спостереженнями, подібні інциденти стали більш частими починаючи з 2023 року, що негативно вплинуло на відносини Ізраїлю із західними державами.
* 7 жовтня 2023 року терористи ХАМАС завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю й увірвалися на його територію. Жертвами атаки стали близько 1200 людей. Бойовики також захопили понад 240 заручників.
* Після цього Ізраїль почав операцію проти ХАМАС. 13 жовтня 2025 року Трамп у Єгипті підписав угоду про припинення вогню у Газі.
#
