У виданні The Hill повідомили, чому Трамп перестав прислухатися до думки Нетаньягу.

Стосунки Трампа і Нетаньягу змінюються на тлі загрози іранської ядерної програми.

Протягом свого першого терміну президент Трамп отримав репутацію непохитного захисника Ізраїлю. Однак зараз ситуація змінилася. Важливою є оцінка того, наскільки Вашингтон може дистанціюватися від Єрусалима, особливо в контексті ядерної програми Ірану, оскільки це має критичне значення для безпеки США, Ізраїлю та всього регіону Близького Сходу.

Для Трампа особисті зв'язки з іноземними керівниками є рівнозначними відносинам між державами. Якщо він підтримує позитивні стосунки з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, то це означає, що американо-ізраїльські зв'язки також у хорошому стані. І навпаки. На сьогоднішній день жодні особисті або державні відносини не зазнали руйнувань, проте напруга між сторонами зростає, як зазначає Джон Болтон, колишній радник Трампа з національної безпеки в 2018-2019 роках і посол США при ООН з 2005 по 2006 рік.

У прагненні здобути голоси євангельських християн, які активно підтримують Ізраїль, Трамп у 2016 році пообіцяв вивести США з ядерної угоди з Іраном, укладеної за президентства Барака Обами, та забезпечити Ізраїлю значну підтримку. Цю обіцянку він виконав, вийшовши з угоди в 2018 році.

Також Трамп перемістив американське посольство з Тель-Авіва до Єрусалима, об'єднав окреме представництво з питань Палестини з основною дипломатичною місією США, визнав Ізраїльську владу над Голанськими висотами та підтримував Ізраїль у рамках Ради Безпеки ООН.

Основою цих рішень стали практичні міркування: близькі (або, принаймні, на перший погляд, дружні) особисті зв'язки з Нетаньягу зміцнювали політичну вигідність такого підходу.

Фактичний рівень взаємин між Трампом і Нетаньягу під час першого терміну залишається предметом дискусій. Проте, основним стимулом для Трампа залишалося бажання бути переобраним у 2020 та знову у 2024 році. Збереження підтримки виборців, прихильних до Ізраїлю, було ключовим аспектом обох його кампаній. Хоча між Трампом і Нетаньягу мали місце деякі розбіжності, ці конфлікти зазвичай не виходили за межі приватних розмов.

У 2024 році Дональд Трамп зберіг підтримку серед євангельських виборців, проте втратив голоси від єврейської спільноти на користь Гарріс, поступившись їй лише на 34 відсотки. Навіть численні прихильники Гарріс висловлювали переконання, що Трамп стане на захист інтересів Ізраїлю.

Цього разу Трамп більше не відчував необхідності задовольняти проізраїльський електорат, оскільки вже визнав, що не зможе знову претендувати на посаду. У той же час старі джерела конфлікту, такі як публічна участь Нетаньягу в атаці на іранського генерала Касема Сулеймані, його миттєве визнання перемоги Байдена у 2020 році та прагнення отримувати більше уваги, ніж сам Трамп, ще більше загострили їхню особисту неприязнь.

Усе це відбулося на тлі заздрощів Трампа до Обами, який отримав Нобелівську премію миру у 2009 році -- що також, імовірно, підживлювало його образу.

Лише через чотири місяці після свого вступу на посаду, Трамп уклав окрему угоду про мир з повстанцями-хуситами в Ємені, завершивши безрезультатні зусилля США щодо розблокування морського шляху в Червоному морі. Ізраїль залишився на самоті, тоді як хусити продовжували обстрілювати аеропорт імені Бен-Гуріона. При цьому Білий дім, не залучаючи Ізраїль, вів переговори з ХАМАСом про звільнення останнього американського заручника Едана Александера.

Перша велика закордонна подорож Дональда Трампа відбулася до трьох арабських держав Перської затоки, і в цьому випадку він не відвідав Ізраїль, на відміну від свого попереднього президентського терміну. Під час свого візиту до Саудівської Аравії Трамп скасував санкції проти режиму Асада в Сирії, що стало чітким відхиленням від позиції Ізраїлю, який має серйозні побоювання щодо бойовиків, що повалили Асада і тепер контролюють цю країну.

"Водночас, картина не є цілком негативною: Трамп запровадив санкції проти Міжнародного кримінального суду за розслідування проти Нетаньягу та його колишнього міністра оборони, а також загалом підтримує, хоч і не беззастережно, кампанію Ізраїлю проти ХАМАС", -- додає колишній радник Трампа.

Болтон зазначає, що найбільша розбіжність виникла через існуючу загрозу ядерної програми Ірану. 7 квітня, під час другого візиту Нетаньягу до Овального кабінету після інавгурації, ніхто, мабуть, не був більш здивований за нього, коли Трамп оголосив, що його спеціальний представник з питань Близького Сходу Стів Віткофф незабаром розпочне переговори з Іраном.

Раніше Трамп повідомляв, що звернувся до аятоли Хаменеї з пропозицією про переговори, встановивши при цьому двомісячний термін. Він натякнув на можливість застосування військової сили, якщо діалог не принесе результату. Якщо відлік почався з моменту, коли Іран отримав його листа, то цей термін вже минув. Якщо ж враховувати дату першої зустрічі Віткоффа з іранською стороною (12 квітня в Омані), то крайній термін вже зовсім близько. Трамп міг би продовжити цей термін, але таке рішення лише підвищить ризики для Ізраїлю.

Трамп визнає, що неодноразово тиснув на Ізраїль, щоб той не завдавав удару по ядерній програмі Ірану. Такі публічні докори близькому союзнику є надзвичайними та свідчать про те, наскільки Трамп прагне врятувати спроби Віткоффа.

"Інформації про суть переговорів обмаль, проте наявні повідомлення вказують на ознаки непослідовності та невизначеності, а також на можливу некомпетентність щодо важливих питань. Зокрема, незрозуміло, чи буде Ірану дозволено збагачувати уран до рівня, придатного для використання в реакторах, що стало основною помилкою угоди за президентства Обами. Коли говорять про те, що Нетаньягу висловлює занепокоєння, це мало що пояснює," -- підкреслює Болтон.

Трамп виявляє чітке прагнення зменшити тісну співпрацю з Нетаньягу, бажаючи самостійно управляти ситуацією щодо Ірану, без втручання Ізраїлю. Ця позиція, ймовірно, є результатом впливу ізоляціоністських тенденцій у його адміністрації, хоча загалом такі погляди не є домінуючими серед республіканців. Адже 52 сенатори та 177 конгресменів відкрито закликали Трампа не надавати підтримку Ірану.

"Ізраїль не просив дозволу у 1981 році, коли знищував реактор "Осірак" Саддама Хусейна, ані у 2007-му, коли атакував іранський реактор, який будувався в сирійській пустелі. Трамп глибоко помиляється, якщо думає, що Нетаньягу "злякається" і просто стоятиме осторонь, поки Іран стане ядерною державою", -- підсумував Болтон.

Згадаємо, що двоє представників адміністрації США розповіли Axios про те, що президент Трамп висловив своє невдоволення тривалою війною в Газі. Його також турбують зображення страждань дітей у Палестині. Він доручив своїм асистентам донести прем'єру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу, що прагне швидкого завершення конфлікту.