Думки, як завжди, виявилися неоднозначними.
В Україні планують випустити серію коміксів про Степана Бандеру -- керівника Організації Українських націоналістів, який став символом боротьби за Незалежність. Проте не всі українці підтримують цю ідею.
Про такі плани розповів колишній голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), історик Володимир В'ятрович. Також готується до видання біографія Степана Бандери для дітей. За словами В'ятровича, ціль проєктів -- розповісти дітям, чому Бандера став героєм для багатьох українців ще за життя.
У поглядах українців на цю тему традиційно існують різні думки. Бандера є складною постаттю не лише для росіян і поляків, але й у самому українському суспільстві, оскільки радянська влада створила навколо нього негативний імідж. Дехто вважає, що українці повинні з дитинства знайомитися з історією своїх героїв та тим, хто боронив право національного існування, зокрема і з постаттю Бандери. Водночас інші вважають його негативним персонажем і виступають проти його популяризації. Деякі також висловлюють занепокоєння, що це може погіршити відносини з Польщею.
Для інформації: Степан Бандера — лідер ОУН, знаменитий борець за незалежність України та теоретик національного руху. Хоча його життя обірвалося понад шість десятиліть тому, лише згадка його імені викликає у росіян шалений гнів. Пропагандисти вживають термін "бандерівці" як засіб залякування, а самого Бандеру називають спільником гітлерівців та жорстоким злочинцем.
Водночас дуже негативною фігура Бандери є також для Польщі. Там звинувачують його та ОУН у погромах євреїв і поляків. Польська сторона вважає бандерівців із загонів УПА винуватцями Волинської трагедії, яку у Польщі називають "Волинською різаниною".
Під час Другої світової війни, коли територія України перебувала під німецькою окупацією, на її землях діяли декілька партизанських угруповань. Серед них були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Основні бойові дії відбувалися в Волині та Східній Галичині в період 1943-1944 років. Обидва боки вдавалися до етнічних чисток, виправдовуючи свої дії помстою за минулі репресії. Ця тема залишається чутливою та суперечливою у відносинах між Україною та Польщею. Польська сторона вважає ці події геноцидом і вимагає їх офіційного визнання з боку України. Водночас українська сторона, визнаючи трагічність ситуації, підкреслює, що насильство відбувалося з обох сторін.
Як розповідав "Телеграф", на думку історика та офіцера ЗСУ Олександра Алфьорова, до топ-5 українських історичних особистостей мав би увійти Роман Шухевич, але не Степан Бандера. Останній став для росіян уособленням зла, але його постать вирвана із загального історичного контексту України.
#Євреї #Нацизм #Етнічні чистки #Україна #Телеграф #Радянський Союз #Українці #Росіяни #Історія #Польська мова #Друга світова війна #Репресії #Нація #Польща #Геноцид #Організація Українських Націоналістів #Польський народ #Волинь #Партизани (військо) #Східна Галичина #Роман Шухевич #Степан Бандера #Українська повстанська армія #Український інститут національної пам'яті #Володимир В'ятрович #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Бандерівець #Незалежність #Армія Крайова