В усіх 28 угодах відсутнє слово "гарантії" - коментар Веселовського щодо підтримки України 13.12.2024

Андрій Веселовський, який займає посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України, також очолює Центр міжнародних досліджень Дипломатичної академії України. Джерело фото: Нова Європа.

Все ще залишається багато людей з ілюзіями, що Росія зупиниться на Україні

Які повинні бути гарантії безпеки для України? Коли ми чуємо заяви Медведєва про те, що Україна або приєднається до Росії, або зникне, стає очевидно, що ми маємо справу з особами, які не усвідомлюють реальності і готові на все, щоб досягти своїх цілей.

Цілком зрозуміло, що слова Медвєдєва викликають певну реакцію. Важливо перекласти їх англійською мовою та активно розповсюджувати серед наших міжнародних партнерів. Серед них ще є ті, хто вважає, що Україна зможе досягти компромісу з Росією. Є й ті, хто вірить, що Росія зупиниться на Україні і їй цього буде достатньо. Якщо ж висловлювання Медвєдєва та його колег будуть правильно та ефективно донесені до керівників наших партнерів, включаючи новообраного президента Трампа, це може сприяти підвищенню їхнього почуття безпеки.

Ядерна зброя, НАТО і двосторонні угоди

Щодо гарантій безпеки. Загалом, абсолютних гарантій ніколи не буває. Зараз найкращі гарантії, які нині є в світі - це ядерна зброя і найпотужніша армія. Все це є у США і у КНР. Частково свої гарантії США поширюють і на Європейський континент в рамках НАТО. Отже, проста відповідь на ваше запитання така: Україна - член НАТО, і гарантії безпеки за Вашингтонським договором про створення Північноатлантичного блоку, який був укладений в 1949 році. Тоді вони поширяться і на нас теж.

Чи є якісь інші варіанти? Є. Це - двосторонні угоди. Наприклад, та ж Південна Корея має угоду зі США про взаємну допомогу у випадку нападу. Як Корея буде захищати США, так і США будуть захищати Корею. Такі ж угоди, але дещо простіші, укладені у США з Ізраїлем. Отже, другий варіант після членства в НАТО - це двосторонні угоди з рішучою ядерною державою. Ми можемо укласти, наприклад, двосторонні угоди з Пакистаном. Але не буде Пакистан захищати нас своєю ядерною зброєю проти РФ. Чи якісь ще варіанти? Мабуть, на сьогодні немає. Їх не існує проти РФ. Проти якоїсь іншої слабшої країни ми б могли стояти довго і, можливо, перемогти достатньо швидко. Але у випадку з РФ, на жаль, інших варіантів я не бачу.

Угоди без гарантій і зобов'язань

Звичайно, в усіх тих угодах, які ми укладаємо з різними країнами світу, їх близько 28-ми, самих угод може вже й більше, про те, що нам надають допомогу в сфері безпеки, слова "гарантії" немає. Принаймні, в англійському варіанті тексту. Так, це серйозна допомога. І матеріальна, і фінансова, і збройна, і дипломатична, і політична. Але все це - не зобов'язання воювати разом з нами проти РФ. Цих зобов'язань там немає.

Україна активно працює над досягнення консенсусу серед держав-членів альянсу щодо можливого запрошення нашої країни до НАТО. Таке запрошення могло б стати потужним аргументом для завершення війни. Про це в інтерв'ю Суспільному розповів керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Водночас, учора в нашому ефірі політолог Євген Магда висловив думку, що Україні на даному етапі краще відкласти питання про НАТО. Близько семи країн вважають, що наші перспективи в альянсі обмежені через ризик ескалації конфлікту. Чи варто Україні активно просувати ідею про запрошення до НАТО, чи, можливо, доцільніше зосередитися на розвитку двосторонніх угод, подібно до співпраці США з Південною Кореєю та Ізраїлем?

США уклали угоду з Південною Кореєю тому, що Північна Корея весь час озброювалася протягом останніх 40-ка років, а потім почала шукати можливості для створення ядерної зброї. І в цих умовах Південна Корея, значно більш розвинута і промислово, і технічно, взялася робити ядерну зброю. Для того, щоб не допустити розповзання ядерної зброї і вимагати міжнародну угоду про її нерозповсюдження, США запевнили Південну Корею, що вони власною ядерною зброєю її захистять, і тому їй створювати цю зброю не потрібно. У нас цього варіанту немає.

Щодо Ізраїлю, ця країна має глибокі емоційні, психологічні, моральні та історичні зв'язки зі Сполученими Штатами. Велику частину світового єврейського населення проживає на території США, що створює своєрідну історичну єдність і вимагає надання особливих гарантій. Враховуючи агресивну політику ряду арабських країн, зокрема в контексті сектору Гази, Хезболли, Ісламської держави та інших терористичних угруповань, США змушені забезпечувати подібні гарантії для Ізраїлю. На жаль, для нас такі гарантии не передбачені. Відтак, залишається єдиний варіант, про який я згадував раніше — це участь у НАТО.

Якщо ми не виживемо, загроза для Європи і для США зросте

Чи доцільно обговорювати це питання зараз? І не лише зараз! Це потрібно робити постійно, вдень і вночі, всім разом! Адже лише наша спільна наполегливість – влади, населення, бізнесу та громадянського суспільства – зможе переконати наших міжнародних партнерів у необхідності дій. І, як зазначив пан Магда, ймовірність отримання запрошення виглядає низькою. Але ця ймовірність зросте, якщо ми всі – суспільство в цілому – будемо говорити про цю потребу, яка є критично важливою для нашого виживання. Якщо ж ми не зможемо вижити, то це створить нові загрози не лише для Європи, а й для Сполучених Штатів. Цей аргумент може здатися простим, але його важливо повторювати.

Щоб німецьке суспільство сприймало це так само, як і наше, воно повинно донести до свого канцлера, будь то теперішній, чи майбутній, що це важливе питання, яке потребує зміни у політиці. Аналогічно американське суспільство та члени Конгресу повинні висловити свою позицію президенту. Хоча це може бути запізно для нинішнього, наступного президента, напевно, вдасться це зробити за наступні чотири роки. Вони щодня нагадуватимуть йому про необхідність прийняття рішень. Лише тоді можливі зміни. Якщо ми не будемо наполегливо працювати над цим, ми залишимося вразливими перед агресивними діями Росії.

Китай не є нашим союзником. Проте, на щастя, поки що він і не противник.

Раніше Дональд Трамп висловлював категоричну позицію проти використання американської далекобійної зброї для ударів по території Росії, оскільки вважає, що це може призвести до значної ескалації конфлікту. Проте він також зазначив, що не можна залишати Україну наодинці з РФ. Як ви вважаєте, яку роль може відіграти Китай у формуванні гарантій безпеки для України? Роман Безсмертний у своїх інтерв'ю підкреслював, що слід зібрати всіх підписантів Будапештського меморандуму, щоб вони переглянули його зміст і переформулювали його на зрозумілій мові з чіткими гарантіями безпеки.

На початку війни проти України в 2014 році, Україна звернулася до підписантів Будапештського меморандуму, зокрема до Вашингтона, Лондона та Москви. Вона запропонувала провести консультації, відповідно до умов меморандуму, щоб обговорити подальші дії в цій складній ситуації. Лондон і Вашингтон висловили готовність прибути на зустріч, проте Москва відмовилася, заявивши, що не має жодної інформації про конфлікт, стверджуючи, що це - внутрішня справа України. Тож не виключено, що аналогічну реакцію ми можемо отримати й від Китаю.

Я скептично ставлюся до слів пана Романа. Якби Китай хотів втрутитися, йому було б достатньо обрізати постачання технологій і техніки для РФ і припинити купувати у них дорогу нафту. На цьому все б закінчилося одразу. І війна припинилася б. Тому на Китай нам сподіватися, мабуть, не варто. Китай буде діяти тихо, обережно, буде якимось чином підтримувати ідею миру, ідею якогось перимир'я тощо. Під час візиту Медведєва до Пекіну лідер Китаю говорив про те, що не потрібно розпалювати конфлікт далі, потрібно зупинятися. Але ж він не сказав "стоп". Він не сказав, що Китай не підтримує їхню війну, що він проти їхньої війни, що вони агресори. Цих слів немає. І немає слова "війна". Є слова "український конфлікт". Тобто Китай не є нашим союзником. Проте, на щастя, поки що він і не противник..

Американці впливатимуть на Китай, керуючись своїми власними інтересами.

Щодо інших впливів на Китай, їх реалізацією займатимуться американці, але вони керуватимуться своїми власними інтересами. Зокрема, політика Трампа передбачає зміни в нинішньому торговому балансі між Китаєм і США, зокрема, повернення американських високих технологій та виробництв назад до США. Це стане основним напрямком їхньої діяльності. Проте, чи стане це важелем, щоб змусити Китай припинити підтримку Росії, я вважаю, що ні. Це, на мою думку, є другорядним питанням для американських переговорів з Китаєм. Варто зазначити, що Китай, принаймні, не постачає зброю Росії, що могло б статися в іншій ситуації.

Питання війни Росії проти України вирішується спільно США і європейцями. Назвемо це НАТО, назвемо це Європейський Союз, назвемо це як завгодно - "наші партнери", "Рамштайн" тощо. Але ці 60+ держав і азійські держави, які теж нас підтримують, і та ж Австралія, і Південна Корея, і Японія, і ряд держав в Латинській Америці - оця велика партнерська компанія і вирішує долю цієї війни і цієї агресії. Вона може, якщо візьметься за це суттєво і повноцінно, зупинити Росію.

Лагерь підтримки України

Незаперечним залишається те, що табір прихильників України в Європі значно посилився. Нове керівництво Європарламенту, Євроради, жорсткий генсек НАТО - все це ті люди, які розуміють, що таке рашизм, яку небезпеку для світу, для глобального правопорядку несе РФ.

Включіть сюди також установлення посади комісара ЄС з певних питань, яку зайняв наш товариш, колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс. Не забудьте про значне зростання військових витрат у Великобританії, Франції, Нідерландах, Данії та інших країнах. Отже, процес прогресує.

Чи є лендліз паличкою-виручалочкою?

Згадаймо оборонний бюджет США на 2025 рік, у якому не зазначено про лендліз для України. Наступного тижня цей документ буде розглядатися в Сенаті США, а потім потребуватиме підпису президента. Які види допомоги можуть бути надані з боку США? Якими можливостями може скористатися Україна?

Є ще пара законопроєктів, які зараз розглядаються Конгресом, в яких може бути згадка про лендліз. Тобто, якщо його немає в оборонному бюджеті, він може бути втілений в іншому місці. Чи буде це, ми не знаємо. Чи є лендліз паличкою-виручалочкою? Якщо для Трампа принципово не дозволити Росії просуватися далі, він знайде спосіб. Він, як сказав один американський журналіст, сам собі державний секретар, сам собі міністр юстиції. І я додам - він є сам собі Конгрес. І якщо його радники разом з ним дійдуть думки, що Україні треба допомагати, а Росію треба зупиняти, вони знайдуть способи це зробити. Як би ці способи не називалися - лендліз чи якось інакше. Головне, переконати в цьому зараз президента США і його найближче оточення.