Торгові ряди базару "Калічі" та павільйон Центрального ринку можна описати як живий центр торгівлі, де різноманітні товари та послуги об'єднують місцевих жителів і туристів.
Історія вінницьких базарів охоплює кілька століть і відображає еволюцію самого міста — від скромного повітового містечка з ярмарками до сучасного обласного центру.
* За цей час торгові майданчики неодноразово змінювали свої локації, архітектурний вигляд та асортимент.
Пропонуємо вам ознайомитися з історією вінницьких ринків, супроводжуючи наш розповідь старовинними фотографіями.
Торговельна структура Вінниці розвивалася протягом понад трьох століть, переходячи від жвавих ярмарків на берегах Південного Бугу та Калічі до сучасних торгових павільйонів. Деякі з відомих торгів в історії міста поступилися місцем універмагам та скверам, в той час як інші змогли адаптуватися і продовжують залишатися важливими центрами суспільного життя Вінниці.
У XVIII-XIX століттях вінницькі базари виконували роль не лише торговельних платформ, але й важливих суспільних центрів, де укладалися угоди та обмінювалися новинами міського життя.
У середині XIX століття в місті проводили чотири масштабні семиденні ярмарки щороку, проте до початку ХХ століття їх змінили на одинадцять одноденних торгів. Головні торгові ряди розташовувалися біля оборонних мурів, на Замості та вздовж основних транспортних шляхів.
Ринкова площа на Єрусалимці (XVIII - кінець XIX ст.)
Саме з цього ринку почала складатися економічна діяльність правобережної Вінниці. Основний ринковий майданчик знаходився в центрі єврейського району Єрусалимка — в трикутнику, обмеженому сучасними вулицями Соборною та Магістратською (на Казанській або Базарній площі).
У місцевих магазинчиках та прямо з возів пропонувалися ручні вироби, текстиль, аксесуари, свіжозловлена риба та домашня випічка.
Кожна торгова площа мала свою спеціалізацію. Біля костелу продавали хутряні вироби, біля Свято-Преображенського собору -- сукно й трикотаж, а на Хлібній та Кінній площах купували зерно, худобу, ремісничий реманент і городину.
Наприкінці XIX століття середмістя активно розбудовувалося. Базар створював величезну тісняву, шум і антисанітарію (на площі накопичувалося сміття та відходи від гужового транспорту й худоби). У 1885 році міська влада ухвалила рішення винести торгівлю за межі тодішнього центру. Згодом, на місці частини забудови звели кінотеатр "Росія".
Базар Каліча (1885 - приблизно 1960-ті)
Ринок, який раніше розташовувався на Казанській площі, перемістився на Хлібну площу — в низинне місце поруч зі струмком Каліча, на перехресті шляхів до Літин і села Вишня. Ця територія була болотистою та важкодоступною, тому назва "Каліча" швидко закріпилася за новим торговим майданчиком.
Базар розташовувався у формі трикутника між сучасними вулицями Пирогова, Хмельницьким шосе та старим кладовищем. Він складався з двох зон: у верхній частині відбувалася торгівля прямо з підвод і возів селян, тоді як нижня частина була заповнена стаціонарними дерев'яними ятками та рядами товарів. Сюди приходили майже щодня – не лише за хлібом, салом чи овочами, а й для спілкування. Каліча стала популярним місцем зустрічей вінницької інтелігенції та місцевих жителів, де активно обговорювали всі міські чутки та новини.
Попри колорит, поруч із базаром десятиліттями зберігалася антисанітарія -- за торговими рядами складали кінський гній, а неподалік був міський смітник. У 1960-х роках під час масштабної реконструкції площі (її назвали площею Гагаріна, а згодом повернули історичну назву Калічанська) старий базар остаточно знесли. На його місці звели Вінницький універмаг, а сам ринок перенесли вище по вулиці Пирогова -- так у 1960-х роках з'явився критий ринок Урожай.
Як з'явився "Урожай": трансформація з "Калічі"
До 1960-х років Калічанський ринок слугував основним торговим центром правобережної Вінниці. Проте, коли міська адміністрація ухвалила рішення про реконструкцію площі, яку перейменували на площу Гагаріна, було вирішено закрити цей старий стихійний базар та звести на його місці Вінницький універмаг.
Торгівлю перемістили на вулицю Пирогова, де на ділянці приблизно 1,05 гектара збудували окремий критий павільйон разом із відкритими торговими рядами. Новий ринок отримав назву "Урожай" і швидко став основним джерелом свіжих продуктів для жителів нових мікрорайонів, зокрема Вишеньки.
У перше десятиліття незалежності "Урожай" пережив справжній торговельний бум і втратив свою суто продуктову спеціалізацію. Як згадують очевидці та архівні відео, наприкінці 1990-х поняття "товарного сусідства" тут не існувало. Поруч із квашеною капустою, рибою, цукерками та кавою на мурованих прилавках продавали зошити, одяг, взуття, білизну та шкарпетки.
Продавці відчували нестачу простору в павільйоні, тому розташовували свою продукцію на ящиках та вішали її безпосередньо на металевому огорожі, що оточує ринок.
У кінці 1990-х років поблизу ринку стартувало значне будівництво підземного переходу через вулицю Пирогова. Цей проект тривав кілька років і вирішив багато транспортних проблем у районі. Сьогодні ринок відновив свій традиційний вигляд і продовжує виконувати роль ключового торгового центру Вінниці.
Велетень Лівобережжя: Ринок Ніконовський (Центральний)
Поки "Каліча" здійснювала обслуговування правого берега, на початку XX століття на лівій стороні Південного Бугу, в робітничому районі Замостя, було відкрито Ніконовський ринок.
Цей ринок вирізнявся значною просторістю та нижчими цінами в порівнянні з "Калічем". Якщо до останнього зверталися за дрібними щоденними покупками, то на Замостя вирушали "на великі закупи" — зокрема, коли готувалися до весіль, хрестин або масштабних родинних свят. Окрім того, у 1920-х роках площа перед ринком часто ставала місцем для масових мітингів та зборів місцевої громади.
У період радянської влади ринок отримав назву Центральний. Його стратегічне розташування поруч із залізничним вокзалом сприяло тому, що він перетворився на найбільший продовольчий та товарний ринок у місті, який функціонує й донині.
У післявоєнний період та протягом 1960-1980-х років Центральний ринок зазнав масштабної реконструкції та впорядкування. На його території збудували два окремі капітальні криті павільйони -- м'ясний та молочний, хоча в теплу пору року м'ясом і салом продовжували торгувати й на відкритих прилавках під навісами. За спогадами старожилів, у центрі ринкової площі працював фонтан.
Окрему частину ринку займали так звані "барахолка", де продавали пухові хустки, хутрові вироби та пташиний сектор, де у вихідні дні продавали домашніх тварин, голубів, акваріумних рибок, вживаний одяг, запчастини до велосипедів та дефіцитні в державних магазинах господарські дрібниці.
У такому вигляді ринок існував до кінця 1980-х, а вже в 1990-х перетворився на величезний речовий комплекс, який значно вийшов за межі своєї історичної території, охоплюючи проспект Коцюбинського та навколишні вулиці.
Привокзальний ринок
Привокзальний ринок сформувався як практичний центр для мешканців навколишніх сіл, які приїжджали потягами, щоб реалізувати домашні продукти, такі як молоко, сир, ягоди та овочі, безпосередньо поруч із залізничними коліями.
У XIX столітті територія навколо залізничного вокзалу вважалася віддаленою частиною міста, що розташувалася на завершальному етапі Олександрівської дороги, нині відомої як проспект Коцюбинського. З часом цей район почав активно забудовуватися промисловими підприємствами та військовими казармами. У 1899 році неподалік вокзалу відбулася перша велика сільськогосподарська виставка та ярмарок, частина будівель яких збереглася біля сучасного торгового центру "Епіцентр". Однак сам Привокзальний ринок у його сьогоднішньому вигляді сформувався значно пізніше, у неспокійні 1990-ті роки.
З часом стихійні ряди впорядкували, а сам торговий комплекс розрісся на площу понад півтора гектара та розділився на дві основні частини -- "Привокзальний-1" і "Привокзальний-2". Поруч із роздрібними рядами сформувався потужний гуртовий майданчик, куди фурами та вантажівками почали звозити овочі й фрукти з усієї області та південних регіонів України
Епоха 1990-х: "Юність" та поява "Муніципального"
Кінець XX століття перетворив Вінницю на суцільний торговий майданчик. Після закриття заводів тисячі містян пішли торгувати, щоб вижити.
Ринок "Юність" розташований на однойменному проспекті в спальному районі Вишенька, вперше з'явився на початку 1990-х років. Він став відомий завдяки своїм характерним синім металевим павільйонам, які називали "ракушками". Тут можна було знайти дефіцитний турецький та польський одяг, взуття, касети, побутову техніку та продукти харчування. Проте в 2000-х роках старі торгові ряди були знесені, а на їхньому місці збудували сучасний торгово-розважальний центр "Магігранд".
Неправильний ринок на Коцюбинського та "Муніципальний". У 90-х та на початку 2000-х років проспект Коцюбинського був заповнений тисячами металевих контейнерів. У 2007 році місцева влада вирішила очистити вулицю, перемістивши близько 2500 торгових точок на територію старого яблуневого саду поблизу "Хімпрому". Так і з'явився ринок "Муніципальний", де досі продають одяг, взуття та різноманітні господарські товари.
"Товчок" у Тяжилові
У Вінниці, в мікрорайоні Тяжилів, знаходиться популярний господарсько-будівельний ринок Володимир, що слугує основним торговим центром для місцевих жителів.
Цей ринок протягом тривалого часу виступає важливим осередком для жителів східної частини міста, які шукають товари для дому та ремонту, не виїжджаючи в центральну частину.
У 1990-х роках на цьому місці функціонував один із найвідоміших базарів у Вінниці, куди привозили імпортний одяг, взуття та косметичні засоби. У часи нестачі товарів вінницькі підприємці-"човники" стали першими, хто проклав шлях до Польщі, ввозячи сюди імпортні товари. Цей ринок слугував основним центром шопінгу для модників з Вінниці та мешканців навколишніх районів. Згодом торговельну площу перетворили на будівельно-господарський майданчик, а частину території почали забудовувати новими житловими комплексами.
Читайте також:
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
#Євреї #Взуття #Одяг #Хутро #Росія #Радянський Союз #Туреччина #Риба #Зерно #Казань #Товари #Ринок (економіка) #Костел #Михайло Коцюбинський #Вінниця #Універмаг #Тваринництво #Юрій Гагарін #Павільйон #Овочі #Ярмарок #Микола Пірогів #Хмельницьке шосе (Вінниця) #Південний жук #Літин #Сало (продукт харчування) #Польсько-Литовська Республіка #Замощь #Вагон #Київський пасажирський вокзал #Привокзальний ринок (Львів) #Вулиця Пирогова (Київ) #Юність (стадіон, Львів) #Вишенька (Вінниця)