В сериале Бригада, которым восхищались постсоветские бизнесмены конца 1990-х, мне запомнилась только одна сцена. Главный герой ленты направляет "на переговоры" к такому же бандиту, как он сам, собственного юриста - и прекрасно при этом осознает, что посылает человека почти на верную смерть. Но судьба оказалась "щедрой": юриста не убили, а только искалечили. И когда к главному герою приходит мать его бывшего сотрудника, теперь инвалида, он искренне не понимает ее претензий. Я ведь вам заплатил грубые деньги! - отвечает он несчастной женщине.
Следующий текст представлен на оригинальном языке.
Для мене цей епізод став яскравим свідченням моральної нечутливості, а, можливо, навіть і загибелі моральних цінностей у вирішальні історичні моменти, зазначає Віталій Портников у статті для "Збруч". Я, напевно, й забув би про це, якби не зустріч за сніданком із двома знайомими, які є видатними пострадянськими бізнесменами — справжніми мільярдерами, що потрапляють у всі можливі рейтинги. Як це часто трапляється на зустрічах людей, які мають мало спільного, ми почали обговорювати соціальні проблеми, зміни, що відбулися в 1990-х, та моральні аспекти. І тут, на власну біду, я згадав епізод з "Бригади", будучи впевненим, що ці шановані бізнесмени не захочуть публічно пов’язувати себе з образами з їхньої молодості.
- Так він же заплатив гроші! - здивовано сказав один із моїх співрозмовників.
- Він справді їм допоміг! - підкреслив інший. - Які можуть бути запитання взагалі?
Щодо аморальності рішення доручити людині виконати смертельну місію, без спроби пояснити наслідки та без турботи про долю виконавця, це питання навіть не піднімалося. Це, в свою чергу, переконало мене в безглуздості подальших дискусій. Вимірювання моральності через фінансові аспекти є зовсім іншою етичною категорією, яку важко подолати. Ми підсвідомо вважаємо, що існуємо в світі, де діє певний моральний кодекс, тобто в суспільстві, де людям зрозуміла неминучість покарання за зло. Проте до цього морального світу існував інший, в якому люди сплачували за зло зовсім іншим чином — через гроші або власність. Або, можливо, через свою свободу, ставши на шлях рабства, але ніколи не через страх перед підлими вчинками — хоча це можна було б назвати страхом перед Богом, але давайте назвемо це сумлінням. Якщо ти знаєш, що можеш просто розрахуватися за зло, то твої думки не про совість, а про ту суму грошей, яку потрібно викласти. Таким чином, приблизно так Трамп намагається домовитися з Путіним: завершуй війну — і ми створимо вигідні економічні відносини. І ніхто не згадає про вчинені тобою злочини, якщо між нами буде спільний бізнес.
Так що сьогодні ми опинилися в головних серіях "Бригади", коли герої навіть не намагаються приховати, хто вони, ба більше - пишаються тим, що гроші дозволяють робити все, що заманеться. Парадокс ситуації в тому, що головні герої "нашого" серіалу оголошують свою релігійність майже не головною чеснотою - аж до молитов перед початком засідання уряду.
Але їхній Бог - це, по суті, Бог за потребою. Вони не відчувають страху перед його гнівом, а навпаки, намагаються використати його, як і чужу віру в нього, для досягнення своїх власних, суто комерційних цілей. Це зовсім не нова ситуація в історії, адже багато релігій, включаючи християнство, проходили через подібні випробування в минулі століття. Аллах, якого сповідують іранські аятоли чи керівники ХАМАСу, також не є справжнім Богом для них, а радше інструментом. Віра в Бога закінчується там, де втрачається готовність дотримуватись його заповідей, навіть якщо ти проводиш тижні в пості та молитвах. Такі люди часто не усвідомлюють, що жодні звернення до Бога не зможуть замінити справжні добрі вчинки. Бог - це не просто ритуали, а передусім повага до життя інших, а не прагнення до матеріальних благ або марнославства.
Тому, як і в середньовіччі, ми знову зустрічаємося з відмовою від моралі на користь влади і грошей. Віцепрезидент США зі щирим презирством говорить про "моралізаторство" опонентів, а спробу зупинити зло й дезінформацію називає атаками на свободу слова. Із президентом України розмовляють як із нерозумною дитиною, що має зрозуміти: коли на тебе нападає хтось сильний, ти маєш капітулювати, а не ризикувати війною - і, що найважливіше, чужими заощадженнями. Звісно, це шокує. І викликає питання: чи можна навʼязати аморальним людям мораль?
Відповідь на це запитання, безумовно, буде негативною. Відсутність моральних цінностей свідчить про брак совісті та страху: знаменитий знімок Трампа після невдалого замаху може в цьому переконати. Єдиний спосіб реагувати на тих, хто вважає себе вище Бога, - це об'єднання та підтримка тих, хто ще цінує моральність і совість.
Я розумію, що з точки зору того, хто сьогодні тріумфує і вірить у власний успіх, цей рецепт звучить наївно, навіть по-дитячому. І так, на боці нових великих грішників - велика влада і великі гроші.
А на моєму боці - безцінний досвід тисячоліть людської історії. Зрештою, юдеї та перші християни змогли вижити саме завдяки вірі у світ, наповнений моральними принципами, тоді як їхні супротивники - правителі імперій та командири найбільших армій стародавності - втратили цілу цивілізацію, котра не знала, що таке мораль.
#Боже. #Юдаїзм #Християнство #Дональд Трамп #Рабство. #Мораль #Релігія #Чеснота #Етика #Підприємництво #Зло. #Володимир Путін #Іран #ХАМАС #Збруч #Гріх #Середньовіччя #Юрист #Ритуал #Імперія #Марнославство. #Парадокс #Повага
