Визнання Палестини як держави: німецька проблема

З Близького Сходу продовжують надходити вражаючі та тривожні новини. На минулих вихідних в мережі з'явилися шокуючі відеозаписи, на яких зображені заручники, що страждають від голоду, утримувані терористичними угрупованнями ХАМАС та "Ісламський джихад" у Секторі Гази. Ці люди стали жертвами радикальних ісламістів, які викрали їх під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, внаслідок якого загинуло понад 1200 ізраїльтян. Основним виконавцем цього нападу виступив ХАМАС, який визнаний терористичною організацією Європейським Союзом, США, Німеччиною та іншими країнами.

В ніч на п'ятницю, 8 серпня, Рада безпеки Ізраїлю ухвалила рішення щодо контролю над сектором Газа. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху в інтерв'ю американському телеканалу Fox News заявив, що ізраїльська армія повинна взяти під контроль увесь регіон, проте зазначив, що тривала окупація не є його метою. За словами Нетаньяху, майбутнє управління сектором Газа повинно здійснюватися цивільною адміністрацією, яка не підпорядковуватиметься ні ХАМАС, ні Палестинській автономії. Водночас, він стикається з критикою як на міжнародній арені, так і в середині країни.

Одна з головних цілей військової операції Ізраїлю - звільнити решту заручників, які досі утримуються ХАМАСом, живими чи мертвими. Водночас, поки триває війна, цивільні палестинці у Секторі Гази надалі голодують і помирають.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) різко відреагував на оприлюднені відео ізраїльських заручників. "ХАМАС знущається з заручників, здійснює терор проти Ізраїлю та використовує своє населення в Секторі Гази як живий щит", - заявив він у бесіді з таблоїдом Bild.

Президент Франції Еммануель Макрон, коментуючи опубліковані відеозаписи із заручниками, засудив дії ХАМАС, назвавши їх "безмежно нелюдськими". У своєму пості на платформі X він підкреслив, що термінове звільнення всіх заручників, які досі знаходяться у Секторі Гази, є "найвищим пріоритетом" для його уряду. Мерц у коментарі для Bild також зазначив, що ХАМАС "не повинна мати жодної ролі у майбутньому Гази". Подібну думку висловив і Макрон.

У питанні визнання палестинської держави Франція та Німеччина, втім, дотримуються різного курсу. Макрон нещодавно оголосив, що планує визнати палестинську державу під час наступної сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні. Ізраїль одразу ж засудив такі плани. Прем'єр Нетаньяху заявив, що це лише заохочує тероризм.

Проте існує чимало людей, які мають іншу думку, зокрема й на Заході. Великобританія та Канада також прагнуть приєднатися до Франції, що означає, що три впливові країни з Великої сімки готові визнати незалежність Палестини. Подібні наміри висловили й інші держави Європейського Союзу. Що стосується уряду Німеччини, то наразі він не планує вживати таких заходів, вважаючи, що визнання палестинської держави доцільно здійснити виключно в рамках переговорного процесу.

Згідно з поясненнями фахівця з міжнародного права Аарона Дюмонта з Інституту забезпечення миру та міжнародного гуманітарного права Університету Бохума, для того щоб територія була визнана державою, вона має відповідати трьом основним критеріям, про що він розповів у бесіді з DW.

По-перше, необхідно чітко визначити межі держави, по-друге, вона повинна мати населення, а також органи влади, які реалізують державну функцію. "Два з трьох критеріїв у будь-якому випадку виконані. Проблематичною залишається ситуація з державною владою. Можна стверджувати, що у Палестини її фактично немає, отже, й немає повноцінної держави", – зазначає експерт.

Серед фахівців у сфері міжнародного права питання визнання держави викликає численні дебати. Мюріель Ассебурґ, експертка з Близького Сходу в фонді "Наука і політика" (SWP), у розмові з DW зауважила, що можливе визнання Палестини іншими країнами не матиме суттєвого впливу на повсякденне життя мешканців цього регіону. Наразі вже існують країни, які підтримують пряму дипломатичну взаємодію з Палестиною через адміністрацію Палестинської автономії.

Під її управлінням - Західний берег ріки Йордан та Східний Єрусалим. Голова Палестинської автономії Махмуд Аббас іще 2013 року заявив, що в майбутньому використовуватиме термін "держава Палестина". Сприйняття 89-річного політика неоднозначне, зокрема, і серед палестинців. Останні вибори серед палестинців проходили майже 20 років тому. Уряд руху ФАТХ, чиїм лідером є Аббас, визнає державу Ізраїль.

Натомість у Секторі Гази править радикально-ісламістська ХАМАС, що сіє страх і терор та не визнає державу Ізраїль. Більшість країн, які вже визнають палестинську державу, вважають переговори з ХАМАС неприйнятними.

Непростим є визнання Палестини й через те, що кордони між Ізраїлем та палестинськими територіями є предметом суперечки, так само як і статус Східного Єрусалиму. Ізраїль окупував і де-факто контролює велику частину території, яка де-юре перебуває під управлінням Палестинської автономії. Міжнародний кримінальних суд у нещодавньому висновку визнав окупацію палестинських територій - Західного берегу ріки Йордан, Східного Єрусалиму та Сектора Гази - протизаконною.

Політологиня Ассебурґ зазначає в інтерв'ю DW: "Визнання Палестинської держави стало б важливим сигналом, що свідчить про наше прагнення не лише до теоретичних вимог щодо створення двох держав, але й про готовність сприяти утворенню палестинської держави поряд з Ізраїлем. Однак для цього необхідно вжити конкретні заходи для припинення ізраїльської окупації".

149 з 193 країн-учасниць ООН вже визнали Палестину як незалежну державу. Експерт у галузі міжнародного права Дюмон зазначає: "Не можна стверджувати, що існує певна кількість держав, які повинні визнати Палестину, щоб вона вважалася державою".

Проте, повноцінне членство Палестини в Організації Об'єднаних Націй на даний момент виглядає малоймовірним, зазначає експертка з питань Близького Сходу Ассебурґ. "Найближчим часом не варто очікувати на повноправне членство Палестини в ООН, оскільки для цього потрібне рішення Ради безпеки ООН, а також згода Сполучених Штатів. І цієї згоди, на жаль, не слід чекати", – додає вона.

З 2012 року Палестина отримала статус спостерігача в Генеральній асамблеї ООН. "З моменту набуття цього статусу Палестина змогла приєднатися до численних інших міжнародних організацій, включаючи Міжнародний кримінальний суд", - зазначає Ассебурґ. Цей статус спостерігача вважається важливим етапом на шляху до повноцінного членства в ООН.

На адресу уряду Німеччини останнім часом дедалі гучніше звучать вимоги зайняти більш критичну позицію щодо Ізраїлю. Після повідомлень про плани ізраїльського прем'єра Нетаньяху взяти під контроль увесь Сектор Гази речниця німецької опозиційної Лівої партії Леа Райснер (Lea Reisner) заявила: "Потрібен політичний тиск, зокрема і щодо союзників". Нинішню позицію уряду на чолі з Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz) Райснер називає "оголошенням банкрутства німецької зовнішньої політики".

Час від часу в Берліні звучать заклики визнати державність Палестини. Проте, Німеччина поки що далеко від цього кроку. Одним із основних аргументів уряду є особлива відповідальність Німеччини перед Ізраїлем, що виникла внаслідок Голокосту – трагічного вбивства мільйонів євреїв в період націонал-соціалізму. Це стало підґрунтям для принципу, який багато німецьких урядів проголосили як керівний у національній політиці – тверда готовність забезпечувати безпеку Ізраїлю.

Канцлер Фрідріх Мерц останніми днями почав більш гостро висловлюватися щодо Ізраїлю, зокрема, вимагаючи тривалого припинення вогню в Секторі Гази та більшої гуманітарної допомоги від Ізраїлю для тамтешнього місцевого населення. Утім, водночас він не хоче зайвий раз злити Ізраїль - свого близького партнера.

За словами Мерца, визнання Палестини може бути лише одним із останніх кроків у досягненні рішення про створення двох держав між Ізраїлем і палестинцями. Тож на даний час визнання палестинської держави, на думку німецького канцлера, не є "правильним кроком".