Як Луцьк у середньовіччі став місцем зібрання європейських королів.

Произведение художника Йонаса Мацкявічуса "Вітовт Великий на конгресі в Луцьку", созданное в 1934 году.

1429 року у Луцьку відбувся зʼїзд європейських монархів. На ньому вирішували багато політичних питань тогочасної середньовічної Європи. Та найголовніше, що великий князь литовський Вітовт хотів стати королем Литви та здобути незалежність від Польщі. Туристичний центр Луцька розповів, чому саме це місто обрали для такої важливої події.

"Цей простір пропонує все необхідне для комфортної, безпечної та ефективної комунікації під час перемовин, щедрих прийомів та молитов. Це справжній осередок ділового туризму XV століття," - зазначають на сайті туристичного центру Луцька.

Зʼїзд відбувся в перші дні січня 1429 року. Делегати розміщувалися в будинках і дворах Луцька та навколишніх територій. Для цієї події підготували сотні бочок вин та пива, а також м'ясо лосів, зубрів, диких кабанів, волів і баранів, а також вишукані столові прибори з золота та срібла. У Луцьк прибуло близько 15 тисяч осіб, що значно перевищувало кількість місцевих мешканців. Дипломатичні засідання проходили у князівському палаці Верхнього замку. Незважаючи на важливість обговорюваних питань, делегати також розважалися, полювали та брали участь у лицарських турнірах.

Реконструкція Артема Погрібного князівського палацу у Луцькому замку (з Вікіпедії)

У наступному році сановник імператора Римської імперії Стефан Розгоні написав князю Вітовту: "Nobilissima civitate vestre Luczsk", вказуючи на Луцьк як на найблагородніше місто. Олена Бірюліна, завідувачка музею історії Луцького братства, підкреслює, що епітет Nobilissimus традиційно використовувався для римських імператорів, і коли його застосовували до міста, це означало, що місто є "найвищим за благородством та значущістю".

З'їзд був скликаний за ініціативою великого князя Литви Вітовта для обговорення ряду політичних та економічних викликів, що постали перед Центрально-Східною Європою. У той час Луцьк відігравав ключову роль як важливе місто на південь від Великого князівства Литовського, фактично слугуючи його південною столицею, тому було вирішено провести зустріч саме в цьому місті.

Монархічні делегати конгресу (зображення з Вікіпедії)

На з'їзді зібралися монархи та їхні представники з Європи, а також представники духовенства. Вітовт, разом із литовськими та руськими князями, вважав себе володарем Луцька. Серед учасників були Олельковичі, Гольшанські, Сангушки, Четвертинські, Чорторийські, Острозькі, Друцькі, Курцевичі, бояри Кердеї, а також єпископи католицької, православної та вірменської церков, не забуваючи про єврейських духовних лідерів.

Серед інших почесних відвідувачів були:

Сигізмунд серед делегацій Польщі та Угорщини, гравюра XV століття (з Вікіпедії)

Вітовт намагався знайти рішення для османської загрози, гуситських заворушень, а також скористатись нагодою для своєї коронації в якості короля Литви. Кревська унія, яка об'єднала Литву з Польщею, ускладнювала самостійне правління литовсько-руських князів. Вітовт прагнув до незалежності свого князівства, і цю ініціативу підтримував імператор Священної Римської імперії Сигізмунд. На з'їзді у Луцьку планувалося обговорення коронації Вітовта та створення окремого литовсько-руського королівства. Проте ці плани не були втілені в життя через опір польської сторони.

Письменниця Оксана Забужко порівняла цей зʼїзд у середньовічному Луцьку із самітом "Підтримуй Україну", що відбувся 24 лютого 2025 року до третьої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну. І назвала середньовічний зʼїзд у Луцьку першою спробою побудови колективної європейської безпеки.