Львів, як і багато українських міст, пережив одне з найтрагічніших десятиліть своєї історії у 40-х роках XX століття, опинившись у вирі змін влади та воєнних конфліктів. Після поділу Польщі згідно з пактом Молотова -- Ріббентропа, місто було окуповане Радянським Союзом у 1939 році, ставши частиною УРСР.
У червні 1941 року нацистська Німеччина окупувала цей регіон, перетворивши його на адміністративний центр Галичини. Цей період відзначався жорстоким терором, що включав нищення польської інтелігенції і здійснення Голокосту, внаслідок якого загинула практично вся єврейська громада. Унікальні відеозаписи 1940 року, що збереглися в інтернеті, дозволяють нам зазирнути в місто перед німецькою окупацією, коли радянська влада тільки починала реалізовувати свої ініціативи.
Львів у 1940 році
Перше відео 1940 року пропонує детальний огляд міського життя Львова, фіксуючи його архітектурний та соціальний ландшафт на початку радянської окупації. У кадрах можна побачити вулиці міста, його будівлі, сквери та пам'ятники, що зберегли автентичний довоєнний вигляд. Особливу увагу привертає міський транспорт, зокрема легендарні львівські трамваї, та перехожі, які ще не цілком звикли до нової влади. Цікаво, що у хроніці зафіксовані навіть львівські двірники та лікар у процедурному кабінеті, що відображає звичайний хід життя.
У відеоматеріалах чітко видно ознаки нового, радянського устрою. Вулицями міста марширує піонерський загін з прапором і барабаном, а в парках можна помітити радянських солдатів, що підкреслює військову та ідеологічну перевагу. У хроніці також відображені сцени з життя львівських вишів: зображені студенти медичного інституту, Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка та Львівського державного університету. Крім того, присутні кадри засідання Львівської міської ради, а також архітектурні зразки консерваторії та Оперного театру.
Львівська кінематографічна хроніка
Друге відео 1940 року, окрім панорамних кадрів міста, містить уривки зйомок радянського пропагандистського фільму "Мрія" режисера Михайла Ромма. Сюжет стрічки висвітлював "важке" життя на Західній Україні до 1939 року, коли регіон належав Польщі, зображуючи тисячі людей, які прибували до міст у пошуках роботи. Сцени, як-от робітники кондитерської фабрики імені Кірова або розповіді про переселення "новоприбулих" робітників в упорядковані квартири, ілюструють радянську ідеологічну роботу.
Кадри документальної хроніки зафіксували не лише нову владу, але й тих, хто її представляв—зокрема, новоприбулих радянських суддів, які виносили вироки, а також письменницю В. Василевську у її робочому кабінеті, віддану підтримці радянського режиму. У післявоєнні роки, незважаючи на жорстокі репресії проти УПА та місцевого українського населення, радянська влада розпочала індустріалізацію Львова, зводячи численні промислові об'єкти та активно переселяючи сюди українців з навколишніх сіл.
Внаслідок Другої світової війни та встановлення радянської влади, Львів зазнав кардинальних змін у складі населення. Протягом 1946 року значна частина поляків покинула місто в рамках угоди про обмін населення з Польщею. На їхнє місце прибули українці з Східних регіонів, переселенці з Росії та російськомовні євреї. Однак, незважаючи на всі спроби уніфікації, у 1950-1960-х роках Львів перетворився на найбільше україномовне місто в світі, де близько 80 % населення спілкувалося українською. Це стало важливим осередком національно-визвольного руху.
Крім того, OBOZ.UA запрошує вас ознайомитися з архівними зображеннями Львова з тієї епохи.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
#Євреї #Друга Польська Республіка #Ідеологія #Україна #Місто #Голокост #Письменник #Радянський Союз #Українці #Львівська міська рада #Львів #Директор #Нацистська Німеччина #Польська мова #Російська імперія #Українська мова #Друга світова війна #Репресії #Польща #Поділ Польщі #Трамвай #Парк #Лікар #Терор (політика) #Львівський університет #Дистрикт Галичина #В'ячеслав Молотов #Інтелігенція #Viber #Західна Україна #Українська повстанська армія #Визвольний рух #Заклад вищої освіти #Сергій Кіров #Михайло Ромм
