Як виглядали Чернівці століття тому: історичні фотографії

Протягом багатьох століть Чернівці були частиною різних країн та імперій, зберігаючи при цьому свою неповторну мультикультурну ідентичність. Від Шипинської землі і молдавських володінь до австрійського адміністративного центру, від румунського повіту до сучасного обласного центру України — Чернівці завжди залишалися важливим осередком адміністрації, торгівлі, культури та освіти.

OBOZ.UA розповідає про історію Чернівців. У мережі також з'явилися унікальні архівні фото, датовані кінцем XIX та початком ХХ століття.

До 1377 року територія Буковини, відома як Шипинська земля, перебувала під контролем Угорського королівства. Намісником регіону був сілезький князь Владислав Опольський. У 1377 році господар Молдавського князівства Петру І приєднав Шипинську землю до Молдавії. До складу увійшли фортеці Хмелів, Хотин і Цецин (нині - Чернівці).

У XV столітті Чернівці були частиною Молдавського князівства, виступаючи як його північний край. У документі, виданому воєводою Олександром I Добрими 8 жовтня 1408 року, місто згадується під ім'ям "Черновьци" як пункт, де львівські та подільські купці сплачували мито. Чернівці слугували важливим торговим маршрутом, який сполучав Львів із Сучавою та йшов далі до Чорного моря, відомим як Берладська або Волоська дорога.

У 1488 році Чернівці отримали статус центру Чернівецького повіту. Під час молдавського періоду місто користувалося правом самоврядування згідно з магдебурзьким правом. Керівництво забезпечували шолтис та рада, що складалася з 12 членів. Чернівці підпорядковувалися безпосередньо воєводі.

У результаті російсько-турецької війни 1768-1774 років Чернівці були зайняті російськими військами, а згодом передані Австрійській монархії. Від 1774 до 1918 року місто входило до складу Австрії, де виконувало функцію адміністративного центру Буковини. З 1774 по 1786 рік місто було центром військової адміністрації, а з 1786 по 1849 рік - центром Буковинської округи в межах Галичини. У 1849 році Буковина отримала статус окремого коронного краю, а у 1864 році Чернівці здобули повну міську самоуправу.

Події 1848-1849 років сприяли автономізації регіону та активізації політичного життя, зокрема між українською та румунською громадами. У другій половині XIX століття відбулося економічне пожвавлення: у місті відкрили броварню, млин, фабрики, створено торговельну палату (1850) і біржу (1877). У 1866 році прокладено залізницю Львів - Чернівці, що стала продовженням європейської лінії Відень - Краків - Перемишль - Львів.

В ході Першої світової війни Чернівці тричі потрапляли під контроль російських військових. Окупантами була запроваджена жорстка адміністрація, яка вела репресії проти населення міста.

У жовтні 1918 року в умовах розпаду Австро-Угорщини Чернівці увійшли до складу Західноукраїнської Народної Республіки. У місті був створений Український крайовий комітет Буковини.

У міжвоєнний період місто перебувало під румунською адміністрацією. У червні 1940 року Чернівці були анексовані Радянським Союзом і включені до складу Української РСР. Відбулися значні зміни в національному складі населення: частину німців переселили до Німеччини, румунів - до Румунії.

6 липня 1941 року, під час Другої світової війни, місто було окуповане румунськими та німецькими військами. Чернівці стали центром губернаторства Буковина. Під час окупації значна частина єврейського населення була депортована або вбита.

29 березня 1944 року Чернівці потрапили під контроль радянських військ. В період радянської влади місто стало адміністративним центром новоствореної Чернівецької області, до складу якої увійшли райони Північної Буковини та окремі території Бессарабії.

OBOZ.UA пропонує переглянути архівні світлини, яким був Ужгород у часи Другої світової війни.