"Якщо обстріли не знищать їх, тоді їх поглинуть миші."

"Ми виявили каркас будівлі, що містить рештки з різних історичних етапів."

У Львові відреставрували старовинну кам'яницю, надавши їй сучасного значення, повідомляє ZAXID.NET.

Протягом квітня у Львові відбувається виставка під назвою "Гуляйполе. Тимчасово переміщені історії", яка презентує експонати, евакуйовані з прифронтової зони Запорізької області. Один із авторів виставки, Сергій Звілінський, є істориком і дослідником з організації "Гуляйпільські старожитності". Він займається збором усноісторичних свідчень від місцевих старожилів з 2014 року. Після початку повномасштабної війни Сергій спочатку рятував цінні предмети з музеїв та шкіл Гуляйполя, а пізніше, на прохання мешканців, почав також евакуювати родинні архіви та артефакти. Серед представлених експонатів є раніше невідомі фотографії діячів епохи махновщини.

ZAXID.NET побував на виставці, яку експонують у публічноісторичному просторі "Після тиші", та розповідає, як і що у Львові можна дізнатись про історію Гуляйполя.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Гуляйполе — невелике містечко, розташоване на відстані близько 100 км від обласного центру Запорізької області. До початку війни це місце славилося як важливий центр махновського руху. Саме тут з'явився на світ та провів свої молоді роки його засновник Нестор Махно, а багато жителів цього регіону є прямих нащадками видатних осіб тієї епохи.

На сьогоднішній день лінія фронту фактично проходить через околиці міста. Багато жителів змушені були евакуюватися в більш безпечні райони, забираючи з собою лише найцінніше. Проте, значна частина важливих історичних артефактів залишилася позаду.

Сергій Звілінський - краєзнавець та історик з Гуляйполя. У 2014 році, спільно з однодумцями з історичного факультету Запорізького університету, він започаткував ініціативу, присвячену дослідженню місцевої історії. На початку це була лише сторінка в Facebook.

"Після навчання історику відкривається великий масив недослідженого. Я бачив, скільки всього є "під ногами" і воно зникає і його треба було рятувати. Йдеться, насамперед, про спогади людей, матеріальні речі, ті ж родинні архіви. Тішить те, що таких ініціатив з'являється все більше, ми не є унікальні в цьому. Та і зараз стало досить популярно досліджувати локальну історію, займатись генеалогічними пошуками", - розповів Сергій Звілінський.

На початку науковці фіксували усні свідчення мешканців Гуляйпільщини та сусідніх сіл, а згодом організовували експедиції до Дніпропетровської та Донецької областей.

Польові дослідження громадської організації "Гуляйпільські старожитності" / знімок Анни Ютченко

"У 2021 році ми проводили дослідження в Волноваському та Маріупольському районах, записуючи спогади місцевих жителів про події Голокосту. Наша робота охоплювала село Агробаза, яке стало місцем масових розстрілів євреїв у 1942-43 роках. В цілому, ми займалися вивченням історії колишніх єврейських колоній," - розповідає дослідник.

Історія Гуляйполя тісно пов’язана з родиною підприємця Якова Кріґера, який у кінці XIX століття заснував у містечку завод для виробництва сільськогосподарської техніки. За кілька років до початку повномасштабної війни відбулася реставрація садиби Кріґерів, і у 2022 році громадська організація "Гуляйпільські старожитності" планувала створити там публічно-історичний простір, де мали б експонувати матеріали, зібрані під час експедицій. Проте з початком війни дослідникам довелося кардинально змінити свої плани: польові експедиції стали рятувальними, а весь фонд було евакуйовано до Запоріжжя.

"З 2018 року ми активно займаємося цим проєктом, і за цей час нам вдалося практично повернути будинку його первісний вигляд. У напівпідвальному просторі вже функціонує кав'ярня, а на першому поверсі ми завершили реставрацію чотирьох кімнат та готувалися до старту виставок - привозили меблі та експонати", - зазначає Сергій Звілінський.

Коли розпочалася повномасштабна війна, активісти перш за все забезпечили вивезення всіх цінних експонатів, зокрема фотографій та документів. У 2023-2024 роках будівля зазнала значних пошкоджень внаслідок обстрілів з боку російських військ.

Садиба Кріґерів на етапі початку будівництва, під час проведення реставраційних робіт та після обстрілів з боку росіян.

Цінні історичні експонати вивозили з Гуляйполя переважно власним транспортом, а невдовзі дослідники "Гуляйпільських старожитностей" на запит місцевих мешканців почали влаштовувати експедиції і вивозити зібрання з невеличких музеїв і шкіл, а також сімейні архіви.

Один з таких величезних музеїв ми евакуювали з села Омельник. Цей музей являв собою спільну спадщину всієї громади і був важливим центром історичної пам’яті села, яке було засноване вихідцями з Полтавщини на початку ХІХ століття. Експонати збирали учні та вчителі місцевої школи, а також небайдужі жителі. На жаль, приміщення зазнало руйнівного удару від кількох російських ракет, які знищили його повністю. Проте команда дослідників змогла врятувати та оцифрувати всі збережені експонати.

Зруйнована школа та музей у Омельнику

Усі свої зусилля громадська організація активно висвітлювала в соціальних мережах, спонукаючи інших мешканців Гуляйполя приєднатися до процесу евакуації культурної спадщини громади.

"Ті, хто залишив свої домівки, усвідомлювали, що в них залишилася вся їхня родинна спадщина, вся історія. Після цього виникла хвиля інтересу до цієї спадщини, і ми почали отримувати дедалі більше запитів на евакуацію сімейних архівів. Люди або самі займалися цим процесом, або покладалися на нашу допомогу," - поділився Сергій Звілінський.

Після завершення евакуації науковці займаються детальним описом усіх артефактів. Якщо необхідно, вони проводять реставрацію, цифрову фіксацію та надсилають матеріали на зберігання або ж повертають їх родинам, яким належать ці архіви. Здебільшого це стосується сімейних альбомів, різноманітних документів і старих фотографій.

Робота у зруйнованих будівлях в Гуляйполі / Фото Анни Ютченко

"Коли ми проходили через контрольні пункти, військові детально перевіряли наші вантажі. Ви ж розумієте, люди вивозять сучасні холодильники, а ми – напівзруйновані скрині, справжній непотреб. Проте для істориків це безцінні артефакти. Якщо їх не знищать обстріли, то з’їдять миші," – згадує дослідник.

Найбільш унікальними він вважає сімейні архіви. Серед них, зокрема, історикам вдалось віднайти фото Василя Шаровського - члена Української Центральної ради та Всеукраїнської ради селянських депутатів, який був командиром артилерії махновської армії , а пізніше - інспектором артилерії. Його фото часів махновського руху вдалось віднайти в родинному архіві нащадків його сестри.

"Деякі з фотографій надходять від військових, проте переважна більшість - це запити від місцевих мешканців. Люди створюють на папері схеми своїх домівок, позначаючи, де що знаходиться. Я завжди прошу надати розписку та фото паспорта, щоб підтвердити, що вони довіряють нам забрати певні речі. Це дозволяє нам уникнути підозр у мародерстві," - ділиться Сергій Звілінський.

Внаслідок війни багато мешканців Гуляйполя були евакуйовані до Львова. До 4 травня всі бажаючі мають можливість відвідати виставку експонатів, які були перевезені з евакуйованих регіонів, у публічно-історичному просторі "Після тиші". Серед експонатів представлено фотографії Василя Шаровського, гайковий ключ, виготовлений на межі ХІХ і ХХ століть на заводі Кріґерів, унікальну скриню з Варварівки, створену в містечку Ігрень, дитячу колиску з колишніх німецьких хуторів, черепицю з місцевого цегельного заводу, а також багато світлин з приватних архівів.

Наприклад, на колективному фото з районних курсів виховательок дитячих садків 1934 року вирізане обличчя керівника курсів, якого репресували. Так у той час люди намагались убезпечити себе від можливості бути звинуваченим у дружбі з "ворогом народу". Таке фото для сталінської репресивної машини могло стати підставою для обвинувачення і доказом при арешті.

Виставка "Гуляйполе. Історії в умовах тимчасового переміщення" проходить у публічно-історичному просторі "Після тиші" / Фото: Анна Дорожко, Анна Яценко.

"Ми прагнули через об'єкти відобразити життєвий шлях особи, яка пережила трагічні події XX століття. Це не лише звичайна скриня чи фотографія - це історії людей," - зазначає дослідник.

На виставці представлені фотографії та альбомні сторінки з родинного архіву мешканки Гуляйполя, яка тепер проживає у Львові. Сергій Звілінський зазначає, що під час однієї з екскурсій ця жінка впізнала свої знімки та поділилася інформацією про інші експонати, які можуть зберігатися в її домі в Гуляйполі.

"Такими виставками ми хочемо більше розповідати про наш регіон аудиторії з усієї України. Ця виставка - експериментальна. Ми хочемо подивитися, яким є запит на локальну історію як серед львів'ян, так і серед переселенців із Запорізького регіону, а також маємо ціль згуртувати громаду гуляйпільців у межах Львова і всього Західного регіону навколо спільних речей, які несуть локальну ідентичність. Зараз у світі є запит на українську історію і такі евакуйовані речі допомагають більше розповісти про міста, які знищуються", - каже Сергій Звілінський.

Нещодавно Мінкульт повідомив, що припиняє евакуацію культурних цінностей із прифронтових регіонів через брак місць для зберігання експонатів, а також звернувся до Фонду держмайна із проханням виділити додаткові приміщення. До евакуації готова долучитись й міська рада Львова, однак, поки що невідомо, як це робитимуть на рівні громади. ГО "Гуляйпільські старожитності" та "Після тиші" також готові долучитися до такої евакуації.

Незважаючи на регулярні обстріли, Сергій Звілінський і його колеги-дослідники відвідують Гуляйполе майже щотижня. Він підкреслює, що всі евакуйовані артефакти можуть стати важливими для заповнення музеїв у післявоєнний час.

"Приємно, що люди почали більше цікавитися родинною історією. Запізно, але приємно, що хоч зараз, бо це формує українську локальну ідентичність. Ми маємо зараз ситуацію, як в Другу світову, коли погоріли цілі села разом із цінними експонатами. Зараз стоїть питання порятунку джерельної бази, за якою в майбутньому буде вивчатися історія українських регіонів", - підсумував Сергій Звілінський.

Виставку "Гуляйполе. Тимчасово переміщені історії" можна оглянути в публічно-історичному просторі "Після тиші", розташованому на вулиці Гребінки, 6 у Львові. Відвідування можливе з середи до неділі з 12:00 до 18:00.