За підтримку угорських друзів - під санкціями: голова "Європейської коаліції" Роланд Цебер коментує тиск з боку Угорщини та звинувачення у шпигунстві.

#Політика

Інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" голови Альянсу національних спільнот "Європейська коаліція", депутата Закарпатської обласної ради Роланда Цебера

Текст: Олена Савченко, Єгор Болтрик

Угорщина заборонила вам в'їзд і запровадила проти вас санкції. Чи можете розповісти, за що саме?

До запровадження санкцій у мене раз у місяць були різні відрядження: у Європарламент чи у парламенти інших країн Європи, зокрема в угорський. Думаю, що накладені на мене санкції - це через моє знайомство та зустрічі з Петером Мадяром (угорський опозиційний політик, голова партії "Тиса" - ІФ-У) з яким приїхав в Україну.

Мадяр виступає головним суперником чинного прем'єр-міністра Віктора Орбана на найближчих виборах. До лютого 2024 року його особистість була маловідома, проте на виборах до Європейського парламенту його опозиційна партія Тиса здобула близько 30% підтримки виборців. Він привів до Європарламенту своїх однопартійців, які увійшли до складу фракції Європейської народної партії (EPP).

Чи пам'ятаєте повітряну атаку Росії на Київ у липні минулого року, коли ракета влучила в Охматдит? Відразу ж після цього Мадяр організував гуманітарну місію в Україну, і я супроводжував його. За два дні йому вдалося зібрати допомогу для постраждалих пацієнтів лікарні на суму 20 мільйонів форинтів (приблизно $60 тис - ІФ-У). У вантажі були дитячі речі, медикаменти, засоби гігієни, продукти тривалого зберігання та пакунки для дітей і матерів. Як тільки ми прибули до Києва, Мадяр відвідав Охматдит і на власні очі побачив наслідки ракетного удару. Я був поруч з ним під час цієї важливої подорожі.

Чи мав тоді Мадяр можливість поспілкуватися з українськими політичними діячами?

Ми не мали жодних зустрічей з політиками. Хоча мені телефонували багато людей. Не хотів би розкривати, хто саме з ними зв’язувався. Вони ж усвідомлювали, що я є потенційним депутатом Європейського парламенту, на якого покладають великі сподівання, і що я можу стати наступним прем'єр-міністром Угорщини. Я відмовляв їм, чітко пояснюючи, що ми домовились про відсутність політичних зустрічей, лише про благодійну діяльність.

Після цього ми вирушили на Закарпаття, де мали зустріч із угорською меншиною. А всього через кілька тижнів я опинився під санкціями.

Отже, виходить, що ви отримали покарання за те, що товаришували з Мадяром?

Ми намагаємося покращити відносини між нашими країнами конкретними діями, не словами. І саме через цю послідовну позицію представники угорської влади виступають проти мене.

Важко повірити, але вперше в історії Угорщини, у травні цього року, через мене було скликано засідання комітету національної безпеки, де йшлося про "загрозу національній безпеці" з мого боку. Усе, що обговорювалося, засекречено на 20 років.

У публічний простір вийшла лише одна цитата, яка розлетілася по ЗМІ: "Роланд Цебер зустрічався з військовими, високопоставленими політиками. Він намагався змінити позицію Будапешта щодо війни між Україною та РФ. Його зростаючий вплив став підставою для введення санкцій". То де ж тут мій злочин? У тому, що я зустрічався з політиками? З ким я мав говорити - з туристами на площі? Я говорив із тими, хто ухвалює рішення. Бо правда - це не загроза. Це виклик для тих, хто боїться змін.

Чи вживали ви якісь заходи, щоб підтвердити свою точку зору?

Я звертався до кількох угорських установ, але, на жаль, не отримав жодної відповіді. Формально вони не зобов'язані реагувати на мої запити, оскільки я не є громадянином Угорщини. Тому я вирішив звернутися до нашого Міністерства закордонних справ, яке передало мій запит угорським колегам. У відповідь я отримав офіційний лист, в якому Міністерство закордонних справ Угорщини повідомило, що не буде коментувати це питання.

Я маю намір звернутися до суду проти Угорщини, оскільки вона порушує мої права - зокрема, право на свободу пересування. Моїй репутації завдано масштабної шкоди.

З моменту, коли у травні 2025 року з’явилися безпідставні обвинувачення в шпигунстві та було оголошено про введення санкцій, жоден тиждень не обходиться без нових атак. Моє ім'я, а також імена моїх близьких, постійно стають темою обговорення та принижень в угорських блогах, медіа та серед користувачів соціальних мереж.

Я входжу до десятки найвпізнаваніших людей в Угорщині. Моє ім'я - постійна тема токшоу на національному телебаченні. Там відкрито поширюють абсурдні твердження: що мої маршрути ведуть до ЦРУ, що я начебто маю тісні зв'язки з американськими конгресменами, особливо з представниками Демократичної партії.

Це не просто інформаційна атака - це цілеспрямована кампанія, що має ознаки дискредитації, політичного тиску та порушення міжнародних норм.

В який суд ви маєте намір подати заяву?

Перший етап — це звернення до угорського національного суду. Хоча сподівання на успіх невеликі, цей крок є необхідною формальністю. Наступним буде Європейський суд з прав людини. Процес може затягнутися, але, як кажуть, правду не приховаєш — вона на нашому боці.

Знаю, буде дуже непросто, адже йдеться не лише про одне ЗМІ. Я зібрав понад 200 публікацій. Усі вони містять відверті наклепи. Це матеріал, з яким можна йти до суду, домагатися справедливості і вигравати.

Як політика чинної угорської влади впливає на настрої угорців Закарпатської області?

У Закарпатті активно діє добре організована політична сила - КМКС (угор. KMKSZ), що розшифровується як "Товариство угорської культури Закарпаття". Ця організація була заснована в 1989 році, а з 2005 року перетворилася на політичну партію "Партія угорців України". Вона має міцні зв'язки з угорським урядом і є партнером правлячої партії Фідес (угор. Fidesz) під керівництвом Віктора Орбана. КМКС є не лише політичною силою, а й потужною культурною спільнотою, яка об'єднує угорців, що проживають в Україні. Організація активно працює через благодійні фонди, представлена в обласній раді (займаючи третє або четверте місце за чисельністю), а також має своїх представників у міських та сільських радах, беручи участь у різних коаліціях. Вони також забезпечують освітні заклади, дитячі садки та культурні центри, спрямовані на підтримку угорськомовного населення регіону.

Людина, яка володіє 10 гектарами землі, може подати письмову заявку на отримання техніки для обробки і в результаті отримати трактор або грошову допомогу. Українські родини, які вирішують віддати своїх дітей до угорськомовних навчальних закладів, отримують фінансову підтримку у розмірі до 30 тисяч гривень, а також шкільне приладдя. У складні часи в Україні, коли батько перебуває на фронті або родина стикається з труднощами, батьки віддають дітей до угорських шкіл, оскільки така підтримка робить освіту доступнішою. Це не лише про навчання, а й про поступову інтеграцію дитини в інше культурне середовище.

Чи могли б ви підтвердити, чи має Україна якісь порушення їхніх прав?

Очевидно, що ні. Навпаки: угорська громада має всі можливості для розвитку, збереження ідентичності та політичної участі.

Однак чи спостерігаємо ми аналогічну готовність приймати українську громаду в самій Угорщині? Чи з'являються там численні українські навчальні заклади? Чи мають українці політичного представництва? Відповідь - ні!

Попри загальну підтримку європейської інтеграції України, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує блокувати початок переговорів щодо першого кластеру вступу до ЄС. Чи є вихід із цієї ситуації?

Я багато разів підкреслював: угорці Закарпаття ніколи не висловлять бажання, щоб їхній край став гіршим. Ті, хто живе і працює в цьому регіоні, виховують своїх дітей і прагнуть миру, розвитку та стабільності.

Так, існує невеликий відсоток осіб, які звертаються до питання Тріанону (Тріанонський договір, укладений 4 червня 1920 року між Угорщиною та державами Антанти, який кардинально змінив геополітичну карту Центральної Європи, позбавивши Угорщину більше ніж двох третин її території – ІФ-У). Проте це винятки з правила. Більшість людей – це адекватні, відповідальні громадяни, які не бажають конфліктів, а прагнуть гідного життя в Україні.

Я - українського походження, мій батько - угорець, а мати - українка. Все своє життя я провів в Україні, здобував освіту в школах та вишах, працюю тут і прагну зміцнити відносини між Україною та Угорщиною.

Те, що звучить з боку угорського уряду - мовляв, Україна порушує права угорської національної меншини - має просте рішення. Не перешкоджайте нашій євроінтеграції. Навпаки - підтримайте її. Бо вступ України до Європейського Союзу - це не лише геополітика. Це гарантія захисту прав національних меншин. Це - не прохання, а норма та обов'язок. У ЄС ці питання знімаються автоматично, бо там діє чітка система правових гарантій.

Проте на сьогоднішній день немає обґрунтованих причин для звинувачень. Варто не акцентувати на конфліктах, а шукати спільні інтереси. І ми їх виявляємо.

Під час моєї недавньої подорожі до Закарпаття мене вразила численна присутність угорських прапорів у містах. Це нагадало мені про Крим до 2014 року, коли російська символіка панувала на півострові, що врешті-решт призвело до серйозних наслідків. Чи не варто вважати це приводом для занепокоєння, який може загрожувати територіальній цілісності Закарпаття в майбутньому?

Це абсолютно неможливо. В умовах сучасного устрою наших держав, навіть під час війни, Угорщина не має і не матиме наміру змінювати статус Закарпаття. Щодо цього, нещодавно на пресконференції, присвяченій річниці революції 1956 року, Орбан однозначно підкреслив: угорський уряд відкидає всі обговорення щодо автономії Закарпаття.

Так, можна уявляти різні сценарії. Але насильницькі варіанти неприйнятні. Угорщина - член НАТО. Будь-які зміни статусу територій - це не просто рішення. Це референдуми, міжнародне право, і, зрештою, відповідальність. Такого не має бути й не буде.

Однак, з іншого боку, наша країна зобов'язана забезпечити людям відчуття безпеки. Я підкреслюю: Закарпаття – це невід'ємна частина України. Не варто сприймати його як щось окреме чи особливе. Так, існує певна специфіка, але вона не розділяє, а навпаки, збагачує. Якщо ми будемо діяти – з дипломатичним підходом, системно та з повагою, то не виникне причин для конфліктів. Натомість, ми отримаємо можливість для єдності.

Скільки в Закарпатській області наразі переселенців з інших областей України?

На даний момент відсутня точна статистика, і це зрозуміло. Люди змінюють місце проживання: дехто придбав житло, інші оселилися у родичів, а багато хто не оформив свою реєстрацію належним чином. Ми аналізували дані мобільних операторів щодо пікових навантажень. Наприклад, в Ужгороді проживає близько 130 тисяч осіб, в Ужгородському районі – ще 80 тисяч, а загальна кількість користувачів у місті може досягати 400 тисяч.

Чи повернуться внутрішньо переміщені особи до своїх міст після здобуття перемоги у війні?

Це не лише про розум, а про емоції. Закарпаття завжди манить назад. Я ще не зустрічав жодної людини, яка б залишила цей край без бажання повернутися - тут є щось, що прив'язує.

Безумовно, багато людей прагнуть повернутися до рідних місць. Проте, основна складність полягає в тому, чи залишилися такі місця. На жаль, для багатьох ця можливість вже втраченa. Тому ми намагаємося робити все, що в наших силах: сприяємо перенесенню бізнесів, зводимо нові поселення, формуємо умови для комфортного життя та роботи людей.

А що потрібно людині? Не просто дах над головою. А якісні правосуддя, медицина, освіта, робота. Якщо людина знає, що завтра піде на роботу та отримає за це кошти - вона почувається захищеною. Якщо є правосуддя - є безпека. Якщо є медицина - є турбота. Якщо є освіта - є майбутнє. Це - основа. І саме це ми маємо дати людям, щоб вони не просто залишалися, а почувалися вдома.

Угорщина зараз готується до виборів, які відбудуться навесні. На вашу думку, у кого з кандидатів є шанс перемогти?

Якщо б вибори відбулися сьогодні, Орбан не зміг би здобути перемогу. Проте до весни ще залишається чимало часу. На жаль, пропагандистські машини в Угорщині працюють на повну потужність і безжально. Для цього будуть задіяні величезні ресурси, включаючи російські - ФСБ та інші спецслужби, а також різноманітні структури, такі як банки, церкви та медіа. Це не є секретом, а цілком очевидною реальністю. Орбан залишається останнім потужним захисником інтересів Росії в Європейському Союзі. Втрата його підтримки для РФ означатиме втрату важливого каналу впливу. Тому вони готові використати всі можливі засоби.

Які настрої виборців у Будапешті?

Будапешт постійно виступає проти Орбана. Чому ж інтелектуали обирають інший шлях? Поставте собі це запитання – і ви швидко зрозумієте відповідь. Основна частина виборців поточного прем'єра складається з пенсіонерів, соціально незахищених верств населення, деяких представників академічного середовища та ромської громади. Це не є критичним зауваженням, а просто соціологічний факт.

Однак молодіжна аудиторія, особливо з віддалених районів, поступово переосмислює свої політичні вподобання. Фідес, безумовно, має вагомі позиції в багатьох областях, але система починає давати тріщини, про що свідчать нещодавні акції протесту з нагоди річниці революції 1956 року. Це вказує на те, що суспільство зазнає змін. І хоча ці зміни поки що не є радикальними, тенденція явно проглядається. Ми сподіваємося, що в Європі переможуть ті сили, які підтримують Україну.

Ви керуєте Альянсом національних спільнот під назвою "Європейська коаліція". Які основні напрямки роботи вашої організації?

Я здійснив подорож по всій Україні, спілкуючись з представниками різних національних спільнот, лідерами діаспор та активістами. Турки, кримські татари, чеченці, євреї, гагаузи, азербайджанці, чехи, румуни, болгари, вірмени, греки, грузини, шведи, поляки, угорці та словаки - всі вони підкреслюють одне: ми різні, але нас об'єднує спільна ідентичність українців. Я пропоную створити єдину платформу, інститут, який зможе об'єднати національні спільноти. Це не про політику, а про формування стратегії, ідеології та сили - сили заради України.

Це не просто ідея. Це - відповідь на виклик часу. Україна має показати, що вона - незалежна, демократична, суверенна держава, яка йде до Європейського Союзу не з роздробленими голосами, а з єдиною позицією всіх громадян незалежно від етнічного походження.

Ми активно займаємося процесом юридичного оформлення нашої організації.

Це важливо не тільки для нас, але й для країни в цілому. Адже коли президент або будь-який представник влади перебуває в Європі, він зможе заявити, що всі національні громади України підтримують європейський шлях, і ми єдині в цьому прагненні.

Ми є активним мостом між Україною та світом. Наші зв'язки простягаються до кожної країни. Тим українським громадам, які втратили зв'язок зі своєю батьківщиною, ми готові допомогти встановити контакти з представниками Європейського парламенту, урядовцями та громадськими організаціями. І повірте, через нас можуть бути вирішені питання, які не завжди під силу Міністерству закордонних справ.

Чому б не сформувати міжнаціональний блок для участі у парламентських виборах? Європа оцінить такий крок. Адже це не лише політика, а й питання довіри. Це демонстрація того, що Україна є країною, яка об'єднує, а не роз'єднує.