8 лютого – яке святкове подія в церковному календарі та які чотири основні обмеження існують для цього дня?

Дізнайтеся, яке церковне свято відзначають в Україні завтра за новим календарем, та кому звертаються віряни у своїх молитвах – читайте в статті на сайті ТСН.ua.

Завтра, 8 лютого, православний календар відзначає день пам'яті святого великомученика Теодора Стратилата. Цей святий жив у III-IV століттях, під правлінням римського імператора Ліцинія (308-324). Походив він із міста Гераклея, що нині розташоване на території Туреччини, і обіймав високу військову посаду стратилата. Завдяки своїй відвазі та видатним військовим здібностям, він здобув велику повагу серед солдатів і аристократії.

Хоча Римська імперія офіційно переслідувала християн, Теодор сміливо сповідував свою віру в Ісуса Христа та активно залучав інших до християнства. Він вирізнявся щедрістю, підтримуючи нужденних, дбаючи про хворих і не вагаючись відстоювати істину.

Імператор Ліциній, який яро виступав проти християнства, отримав інформацію про віру Святого Теодора. Незважаючи на його високий статус, це не захистило його від переслідувань. Ліциній спробував спочатку змусити Теодора поклонитися язичницьким богам, обіцяючи йому багатства, владу та ще більші почесті в обмін на зречення від Христа. Проте Теодор встояв і відкрито засудив обманливість язичницьких переконань.

Коли імператор прислав йому дорогоцінні статуї язичницьких богів, Теодор узяв їх нібито для поклоніння, але роздав золото бідним, а самі ідоли розтрощив. За свою твердість у вірі святий зазнав страшних тортур. Його били палицями та залізними гаками. Прикували до хреста та проколювали тіло. Після численних знущань його усікли мечем близько 319 року.

Перед своєю смертю святий звернувся до Бога з молитвою за своїх катів, просячи про їхнє прощення. Після його мученицької смерті тіло святого було забране християнами та поховане в його рідному місті. Невдовзі на його могилі почали відбуватися зцілення та інші дивовижні події. Ім'я святого Теодора стало відомим по всій імперії. Його почали вважати небесним заступником воїнів і всіх, хто опинився в небезпеці.

Пророк Захарія жив у VI столітті до Р.Х. і був священиком та пророком. Він походив із священицького роду, його батьком був священик Варахія, а дідом - Іддо. Деякі джерела вказують, що він міг бути також онуком священика, який повернувся з Вавилонського полону разом із Зоровавелем (Неєм. 12:4, 16).

Захарія почав пророкувати близько 520 року до Різдва Христового, у часи перського царя Дарія I. Разом із пророком Агеєм він закликав ізраїльтян завершити відбудову Другого Храму в Єрусалимі, яку затягнули через байдужість народу та зовнішній спротив.

Книга Захарії охоплює серію видінь і пророцтв, що стосуються майбутнього Ізраїлю та появи Месії. Головні теми:

Згідно з переказами, пророка Захарію вбили в Храмі. Ісус Христос згадує про його страждання у своїй Євангелії:

"Нехай на вас збереться вся невинна кров, що пролилася на землі, починаючи від крові праведного Авеля і закінчуючи кров'ю Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між храмом і жертовником" (Мт. 23:35).

Деякі науковці вважають, що його могли вбити через викриття злочинних діянь юдейських лідерів, або ж його можуть плутати із Захарією, батьком Івана Хрестителя, який також зустрів свою смерть у храмі.

У цей день не варто конфліктувати з близькими, навіть дискусії можуть призвести до тривалих непорозумінь. Крім того, уникати потрібно й намокання ніг, адже це може спричинити серйозні проблеми зі здоров'ям.

У день народного свята Захарія селяни готували горохову кашу, якою обов'язково частували всіх рідних. Вважали, що така традиція забезпечить щасливе життя протягом року. Цей день також вважається вдалим для укладення шлюбів.