Європейське видання Politico інформує, що Конституційний трибунал став ключовим елементом політичної напруженості в Польщі напередодні парламентських виборів 2027 року. Уряд Дональда Туска вважає, що реформа судової системи є важливою для відновлення принципів верховенства права та дотримання європейських стандартів. У той же час, президент Кароль Навроцький та партія "Право і справедливість" (PiS) сприймають ці дії як спробу державного перевороту. Як підкреслює видання, ця криза вже сприяє зближенню різних правих сил, незважаючи на їхні ідеологічні розбіжності, але також може активізувати прихильників Туска, які незадоволені повільністю в проведенні судових реформ.
Уряд під керівництвом прем'єр-міністра Дональда Туска трактує конфлікт навколо Конституційного трибуналу як боротьбу за відновлення принципів верховенства права, тоді як його противники вважають це спробою здійснення державного перевороту, повідомляє Politico.
Згідно з інформацією про видання, політична боротьба за майбутнє Польщі розвивається навколо кремового палацу в серці Варшави, де зібралися як правоохоронці, так і протестуючі. Ця будівля є домом для Конституційного трибуналу країни.
Проєвропейський прем'єр Дональд Туск має намір скасувати реформи, що стосуються Конституційного трибуналу, які були запроваджені попереднім урядом націоналістичної партії "Право і справедливість" (PiS). У свою чергу, президент Кароль Навроцький намагається зберегти контроль над трибуналом за суддями, пов'язаними з PiS, навіть фізично втручаючись у конфлікт.
Уряд стверджує, що необхідно провести реформу трибуналу для відновлення верховенства права та приведення судової системи у відповідність до стандартів Європейського Союзу в плані незалежності і об'єктивності. Тим часом прихильники Навроцького звинувачують Туска у підтримці перевороту в державі.
Як пише Politico, протистояння може сягнути кульмінації у вівторок, коли вісім суддів, підтримуваних парламентською коаліцією Туска, планують зібратися, щоб затвердити бюджет трибуналу та розглянути питання про дисциплінарне провадження щодо голови суду Богдана Свєнчковського і його заступника Бартломея Соханського.
Для досягнення кворуму необхідно, щоб 10 з 15 суддів були присутніми. Таким чином, вісімці слід забезпечити присутність щонайменше двох суддів, які були призначені під час попереднього уряду PiS, що керував країною з 2015 по 2023 рік.
За інформацією видання, суперечка за вплив на трибунал сприяє об'єднанню правих опозиційних сил напередодні парламентських виборів 2027 року.
Серед учасників протесту проти уряду Туска біля трибуналу були співзасновник PiS Ярослав Качинський та Гжегож Браун - ультраправий прихильник виходу Польщі з ЄС (Polexit) і антисеміт, з яким Качинський раніше виключав можливість спільного урядування. Цього разу політики зробили селфі. На мітингу також були інші лідери правих сил, зокрема колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький і лібертаріанець Славомір Менцен.
"Між нашими програмами існує чимало розбіжностей. Проте, спільною і найважливішою метою для нас залишається усунення уряду прем'єр-міністра Туска", - зазначила у коментарі для Politico Анна Брилка, віцепрезидентка партії "Конфедерація", одного з лідерів якої є Менцен.
"Громадянська коаліція", очолювана Туском, займає перше місце в агрегаторі опитувань Politico. Проте, її менші партнери можуть не пройти до нового складу парламенту. Це створює можливості для повернення до влади ПіС та інших правих партій, якщо їхні керівники зможуть знайти спільну мову.
Одночасно, зазначає видання, масштаб кризи може об'єднати й прихильників Туска, які розчаровані невдачами його уряду в швидкому відновленні верховенства права.
"Ці вибори матимуть вирішальне значення для польської демократії. Якби [права] коаліція прийшла до влади, її представники ліквідували б незалежні інституції, здатні притягати їх до відповідальності, і вивели б Польщу з Європейського Союзу - про це вони говорили відкрито", - заявив Politico Борис Будка, депутат Європарламенту від "Громадянської коаліції" та колишній міністр юстиції.
На минулому тижні Качинський висловив думку про можливість виходу Польщі з Європейського Союзу, що отримало назву Polexit.
"Криза справді дає обом сторонам можливість певною мірою згуртуватися навколо одного чи іншого табору", - зазначив Бен Стенлі, політолог Університету SWPS у Варшаві.
Як виникла ситуація навколо трибуналу?
Коріння сучасного конфлікту бере початок з подій, які відбулися понад десять років тому, зазначає видання Politico.
У жовтні 2015 року парламентська коаліція, очолювана "Громадянською платформою", призначила п'ятьох суддів Конституційного трибуналу. Троє з них займали свої посади до 6 листопада. Цей крок був спробою випередити партію PiS, яка на той час лідирувала в соціологічних опитуваннях і в підсумку виграла вибори.
Згодом суд установив, що призначення двох додаткових суддів було незаконним. Проте нова парламентська більшість від PiS вирішила діяти рішучіше: вона визнала всі п'ять призначень такими, що не мають юридичної сили, і обрала нових п'ятьох суддів, яких до присяги привів президент Анджей Дуда, що має зв'язки з PiS.
Це викликало сумніви щодо легітимності трьох нових суддів, які зайняли посади своїх законно обраних попередників.
"Незалежний Конституційний трибунал виступає як бар'єр проти авторитаризму. Ось чому Качинський у 2015 році розпочав процес руйнування судової системи, націлившись на цей трибунал. Якби він знову отримав владу, він би вчинив так само", - висловився Будка.
Упродовж наступних восьми років PiS змінювала склад і правила роботи трибуналу через спірні призначення суддів, зміни керівництва та процедурні обмеження. У грудні 2025 року найвищий суд ЄС постановив, що через порушення під час призначень десятирічної давності трибунал не відповідає стандартам незалежного й неупередженого суду.
Туск повернувся до влади у 2023 році, пообіцявши відновити верховенство права. Однак, як пише видання, його зусилля блокували президенти Анджей Дуда та Кароль Навроцький, який переміг на виборах 2025 року за підтримки PiS.
Безпосереднім приводом для нинішнього загострення стало рішення Навроцького на власний розсуд вирішувати, кого з восьми обраних парламентом суддів він приведе до присяги. Критики президента вважають це грубим порушенням Конституції.
Голова трибуналу Богдан Свєнчковський відмовився допустити нових суддів до будівлі.
У п'ятницю Анна Корвін-Пйотровська, яка є найстаршою суддею в трибуналі, ухвалила рішення про відсторонення Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.
Навроцький змушений був перервати свій офіційний візит до Сенегалу: у п’ятницю його літак змінив курс над Іспанією та повернувся до Варшави. У суботу, приблизно о першій годині ночі, президент прибув до трибуналу. На відеозаписах видно, як він пробивається через натовп, обходячи Корвін-Пйотровську. Водночас представники президента стверджують, що саме вона та інші судді незаконно вчинили фізичний контакт з ним.
Свєнчковський оголосив, що щоденно приходитиме до воріт трибуналу з вимогою дозволити йому увійти в будівлю. Він стверджує, що залишається на посаді голови суду і не визнає легітимності суддів, які прагнуть захопити контроль над установою.
"Вирішення конфлікту може бути простим і не вимагає внесення змін до Конституції", - зазначив Туск у понеділок. Він підкреслив, що Навроцький повинен визнати суддів, які були законно обрані парламентом, і дати їм можливість почати свою діяльність у трибуналі відповідно до вимог Конституції.
Туск також звинуватив Навроцького у виборі конфронтаційної стратегії, що може мати серйозні наслідки для Польщі. Прем'єр зазначив, що демократична країна не піддасться насильству, незважаючи на те, "наскільки сильні зовнішні сили" підтримують PiS і ультраправі рухи.
Як зазначає видання Politico, праві політичні сили намагаються скористатися кризовою ситуацією, щоб позбавити Туска влади.
"Рішення дуже просте. Ви подаєте у відставку, президент призначає нові вибори, і народ вирішує... Ви нас не залякаєте, і ми не відступимо", - відповів заступник голови PiS Пшемислав Чарнек.
Збігнєв Богуцький, глава канцелярії Навроцького, в понеділок охарактеризував конфлікт як "боротьбу за демократію в Польщі".
На думку політолога Бена Стенлі, боротьба за контроль над трибуналом здатна лише тимчасово об'єднати праві партії. "Почав формуватися наратив, що саме зараз настав момент, коли всі мають згуртуватися навколо Навроцького та PiS, але до наступних виборів ще дуже багато часу", - зазначив він. "А це партії, які багато в чому ідеологічно навіть різнорідніші, ніж партії нинішньої урядової коаліції".
Коментар iPress: 3 листопада загальні збори Конституційного трибуналу відбулися за участю восьми суддів. Вони визнали, що цього достатньо для кворуму, оскільки, за їхньою позицією, право брати участь у засіданні мали лише 12 із 15 суддів. Учасники ухвалили проєкт бюджету трибуналу на 2027 рік і визначили склади для розгляду дисциплінарних справ щодо Богдана Свєнчковського та Бартломея Соханського. Правомірність засідання та ухвалених рішень залишається спірною.
#Антисемітизм #Парламент #Демократія #Коаліція #Суд #Державний переворот #Прем'єр-міністр #Конституція #Політика #Польська мова #Європейський Союз #Варшава #Польща #Націоналізм #Ярослав Качинський #Конфедерація #Політологія #Іспанія #Бюджет #Дональд Туск #Анджей Дуда #Громадянська платформа #Лібертаріанство #Верховенство права #Парламентська республіка #Сенегал #Матеуш Моравецький #Право та справедливість #Депутат Європейського парламенту #Ультраправі політичні сили #Президент (урядова посада)
