Бог з'явився у світі. Яким насправді був Ісус Христос і як він провів свої дні на землі?

Зображення: newlib.org.ua — священнослужитель Православної Церкви України та філософ, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко.

У неділю, що передує Різдву, у храмах читають Євангеліє, яке розповідає про родовід Ісуса Христа, починаючи з слів: "Авраам став батьком Ісаака, Ісаак – батьком Якова"... Яке значення має цей текст? І хто ці особи, згадані в ньому?

Ця початкова частина Євангелія часто може відлякувати тих, хто вперше відкриває сторінки Нового Заповіту. Проте варто дійти до завершення першого розділу, адже далі розгорнеться захоплююча оповідь.

Представляючи цей родовід, апостоли-євангелисти прагнуть підтвердити, що Христос походить із роду Давида та Авраама. Він є Очікуваним, Месією, на якого сподівається весь ізраїльський народ. "Ось той, про кого пророкував, що Діва народить Сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що означає "Бог з нами". Цю інформацію можна знайти в першій главі Євангелія від Матфея, а також у Євангелії від Луки.

У цьому Євангелії згадуються постаті з Старого Завіту, які мають значення для історії обраного Божого народу. Ці особи різноманітні: серед них є як позитивні, так і негативні персонажі, деякі з яких скоювали серйозні гріхи. Наприклад, в Старому Завіті описується трагічна історія царя Давида, його взаємин з Урією та його дружиною Вірсавією. Це свідчить про те, що Господь не обмежується лише ідеальними особистостями; навіть у його родоводі можна знайти людей, які пережили як великі успіхи, так і серйозні падіння, в тому числі й гріховні.

У родоводі представлена також лінія Йосипа. Проте й Діва Марія походить із роду Давида. Її батько, Йоаким, належить до династії Давидів, а матір є представницею священства Єрусалимського храму. Таким чином, Ісус має зв'язок із родом Давидовим як по матері, так і через нерідного батька.

Фото: надано авторкою Різдвяна шопка в соборі Святого Юра у Львові.

У Біблії наводиться докладний опис народження Ісуса, проте інформації про його дитячі роки залишається обмаль...

У тексті детально розкривається історія Різдва, після чого йдеться про поклоніння волхвів. Наступним етапом є принесення Немовляти до храму, де йому дають ім'я Ісус, а також відбувається обрізання і стрітення з праведним Симеоном. Проте в наступних розділах Євангелія ми дізнаємося про Ісуса, коли йому вже 11-12 років. Він разом із батьками відвідує храм для поклоніння, але на зворотному шляху його втрачають. Повернувшись, вони знаходять його в храмі, де він спілкується з мудрецями, які вражені його знанням. Батьки виявляють занепокоєння і докоряють йому, на що він відповідає: "Чи ви не знали, що я повинен бути в домі свого Батька?" Після цього вони повертаються назад до Назарету. В класичних Євангеліях більше нічого не згадується про його дитинство, аж поки Христос не приходить до Іоанна для хрещення на Йордані і не починає свою проповідницьку діяльність.

Чи існують інші джерела, що пропонують більш докладні історії про дитячі роки та становлення Ісуса?

Існує декілька апокрифічних Євангелій, тобто текстів, які не визнані церквою, бо мають сумнівне походження або їхнє авторство не відоме. Було популярним Євангеліє дитинства від Фоми, Протоєвангеліє Якова, брата Господнього, є ще декілька текстів.

У Євангелії дитинства від Фоми розповідається про роки життя Христа з п’яти до дванадцяти. У цьому тексті є моменти, коли Ісус, граючи з глиною, створює пташок і наділяє їх життям. Він тільки починає усвідомлювати свої унікальні здібності, і Йосип допомагає йому навчитися контролювати їх. Ця оповідь підкреслює, що Христос є одночасно і Богом, і людиною, в ньому поєднуються як людське, так і божественне. Як людина, він вчиться знаходити гармонію з божественним, пізнає добро і зло з людської перспективи. Так відбувається його духовне зростання.

В апокрифічних текстах містяться оповіді про втечу до Єгипту, де розгортається історія Йосипа та Марії, які рятують Бога-Немовля. Це свідчить про те, що Бог, довіряючи себе людям, стає справжнім немовлям, яке потребує уваги, годування, пеленання та навчання ходити й говорити. Ці оповіді підкреслюють, що Христос мав дитинство. Проте людська уява завжди прагнула додати до цієї історії елементи дивовижності.

Зображення: wikipedia.org 'Поклоніння пастухів'. Автор творчості - Бартоломе Естебан Мурільйо.

В яких обставинах він зростав, які чинники впливали на його формування, хто залишив свій слід у його житті?

Відомо, що Марія виховувалася при храмі. Це значить, що вона отримала як на той час добру освіту, мала добре сформований релігійний світогляд. Йосип і Марія не були з владних чи заможних родин. Йосип був теслею, майстром, який працею своїх рук заробляв на життя.

Ісус взаємодіє з особами з найрізноманітніших соціальних прошарків. Він не ізолювався від світу навколо. Апостолів він вибирає з рибалок — людей, які заробляють на життя своєю працею. Серед них також були митники та інші професії. Якщо висловлюватися сучасними термінами, його можна вважати представником середнього класу.

Здається, він отримав свої знання від Йосипа, перейнявши його вміння. Є чудовий американський серіал під назвою "Обраний", де творці намагаються відтворити історію Ісуса Христа, базуючись на текстах Євангелій. У сюжеті Ісус постає в образі теслі, який виготовляє іграшки для дітей.

У Святому Письмі численні згадки про родичів Ісуса. Наприклад, Іоанн Хреститель можна вважати його дядьком. Серед апостолів також є родинні зв'язки, зокрема Яків, який є зведеним братом Ісуса. Це підкреслює значення сімейних взаємин у його житті.

В той період в Юдеї проживало відносно небагато людей. Крім того, сім'я Ісуса походила з невеликого містечка, де мешканці добре знайомі між собою та часто є родичами. Тому в цьому немає нічого незвичайного.

Яким чином виглядав Ісус?

Це зовсім не той образ, який ми звикли бачити на численних іконах, де Христос представлений у грецьких одеяниях. Така уява є результатом місіонерської діяльності в період Римської імперії, коли християнство набуло статусу державної релігії та стало глобальним феноменом. Насправді, чоловік єврейського походження, ймовірно, носив одяг, характерний для юдеїв того часу. Нині багато істориків прагнуть відтворити стиль одягу тих далеких епох. Це можна спостерігати, наприклад, у фільмах, таких як "Страсті Христові" Мела Гібсона.

Зображення: люб'язно надане автором Ісусом (Джимом Кевізелем) у стрічці Мела Гібсона 'Страсті Христові'.

Якщо зосередитися на темі обличчя, то можна згадати про відбиток на плащаниці та реконструкцію обличчя, основану на цьому відбитку. Це зображення, в цілому, нагадує ті, що ми зустрічаємо на іконах.

Він не одружився, не мав сім'ї. Таким був задум?

Вважаю, що це так. Христос прийшов заради всього людства. І тут є певна традиція: якщо людина обирає шлях служіння, вона фактично відмовляється від особистого життя. Це не є зневагою до шлюбу, а свідомий вибір. Шлюб і сімейне життя, з одного боку, є Божим даром – ще з часів Адама Бог заповів людям розмножуватися. Проте Христос, маючи божественне походження та спорідненість з людством, залишає нам духовну спадщину, а не просто земну династію.

Отже, так, Ісус не вступив у шлюб, і це можна інтерпретувати по-різному – як особисте рішення або як підтвердження того, що Христос близький кожному з нас. Усі віруючі є Його дітьми.

Автори завжди прагнули створювати любовні сюжети, пов'язані з Ісусом, зокрема, розглядали можливість його стосунків з Марією Магдалиною. Чи могла між ними існувати романтична прив’язаність? Чи могла Марія відчувати до Ісуса щось більше, ніж просто вчительські почуття?

Довкола постаті Марії Магдалини дуже багато міфів. Православна традиція ніколи не асоціювали її з блудницею, цього немає в Євангелії. Західна традиція іноді асоціювала Марію Магдалину з блудницею, яка вмиває ноги Спасителя. Але з тексту Євангелія це не є очевидним. Є свідчення про те, що Господь вигнав із неї сім бісів, але це могло бути зцілення, наприклад, від нервової хвороби. Про неї пишуть як про ту, що "служила своїм майном". Тобто це була жінка достатньо незалежна і заможна. Навряд чи блудниці були заможними. Це радше жінка, яка мала певний статус у суспільстві і долучилися до спільноти Христа. І це не про романтичні стосунки.

Зображення: Дмитро Гончар / hromadske Георгій Коваленко

Яким чином Ісус сприймав жінок? Чи було його ставлення відмінним від суспільних норм того часу?

Христова спільнота вирізнялася своєю незвичністю в контексті того часу, адже вона об'єднувала чоловіків і жінок на рівних. Пригадайте, наприклад, історію з Марфою та Марією, сестрами Лазаря, або випадок, коли Ісус зцілює жінку і називає її донькою Авраама – термін, який до цього часу не вживався щодо жінок, адже існували лише сини Авраама. У той період релігія була в основному чоловічою справою, але за Христом йшли як чоловіки, так і жінки. Відносини в цій спільноті мали характер зв’язків між учителем і учнями, братами та сестрами.

Ісус Христос ставився до жінок відповідно до вчення Святого Письма. Бог створив чоловіка і жінку рівноправними. Сучасне суспільство базується на цих принципах, і заслуга в цьому належить Ісусу Христу та Євангелію. Проте, ми спостерігаємо, що іноді чоловіки, навіть у церковних спільнотах, більше схильні підтримувати патріархальні традиції та домінувати над жінками.

Чи повинна жінка в церкві залишатися мовчазною? Чи дійсно християнство є релігією, що переважає серед чоловіків?

Чи усвідомлював Ісус, що він є Сином Божим? Коли саме він до цього дійшов?

Так, він дійсно згадує про це. Ми вже говорили про його зустріч з мудрецями в храмі Єрусалиму, коли його батьки шукали його. Він запитує: "Чи ж ви не знали, що мені слід бути в домі мого Батька?" Єрусалимський храм він називає "домом свого Батька". Отже, у підлітковому віці він вже усвідомлює свою місію та походження як Боголюдина, Син Божий.

Зображення: Вікіпедія, Рембрандт. "Обличчя Христа"

Яким же був характер і темперамент Ісуса? Згідно з описами євангелістів, його поведінка демонструвала велику різноманітність: він виявляв милосердя до грішників, але в той же час міг проявити гнів, вигнавши торговців із храму або ж миттєво засушивши фігове дерево...

Він є символом справедливості, відважно викриваючи недоліки як у релігійній спільноті, так і в суспільстві своєї епохи. При цьому він не переслідує політичні цілі; натомість він виступає як духовний наставник, котрий має ясне уявлення про моральні цінності. Ця особа постійно говорить про любов і милосердя, жертвуючи собою заради людства. Євангеліє не малює його як супергероя, а показує людину, яка відчуває сумніви, страждає, плаче, може бути обуреною й вигнати торговців з храму або дорікнути своїм учням. Це ілюструє ключову ідею християнства: Бог став людиною, щоб людина змогла стати богом і навчитися жити відповідно до божественних принципів. Це той Бог, який може зрозуміти наші переживання. Це Бог, який знає, що таке бути вимушеним переселенцем або біженцем. Це Бог, який зазнав тортур і несправедливого суду, був розіп'ятий, помер на хресті... і воскрес із мертвих.

Та страшна смерть на хресті була єдиним можливим шляхом? Ісус не мав вибору?

Існує момент, коли Христос заявляє про те, що йому призначені страждання, і це не викликало схвалення у апостола Петра. Він висловлює своє занепокоєння: "Господи, може, цього не варто робити?". У відповідь Христос рішуче заявляє: "Відійди від мене, сатано!" Цим він ясно вказує на джерело таких думок.

Чи був це єдиний шлях без вибору? Господь сам говорить: "Я є шлях і істина, і життя". Він пройшов це шлях - шлях самопожертви заради спасіння людства. Багато християн йдуть цим шляхом, не обов'язково приносячи себе в жертву, але намагаючись служити справі спасіння ближнього і залишитися вірним любові і правді. Іноді ця дорога веде через Голгофу. І немає обхідних шляхів.

Зображення: надане автором. Штучний інтелект відтворив образ Ісуса, спираючись на відбиток з Туринської плащаниці.

Коли святкуємо Різдво, часто радість поєднується зі смутком. Може, тому що ми знаємо, що чекає на це Дитя? Може, тому що війна і лихо? Як християни мають відчувати і святкувати Різдво?

Чому ж ми повинні відмовлятися від цього почуття смутку? Так, нині настали важкі часи. Навіть у колядках лунає: "Сумний Святий вечір у 46-му році. А в Україні нашій – плач на кожному кроці". Проте цей смуток приносить надію. У цій історії є не лише хрест, а й Воскресіння.

Сьогодні Різдво для нас стало не просто святковим і безтурботним заходом. Його сучасне значення глибоко пов'язане з проблемами біженців та переселенців. Адже і сім'я Ісуса також пережила вимушене переселення, відправившись з Назарету до Вифлеєму за велінням окупаційної влади. Життя під окупацією — це ще один аспект, який ми повинні враховувати. Це частина нашої різдвяної історії, в якій присутній Ірод, що прагне знищити Ісуса і забирає життя тисячам немовлят. Сьогодні кремлівський Ірод вчиняє подібні злочини, забираючи життя наших дітей.

Проте у цій оповіді, незважаючи на всю її страшну природу, існує промінь надії та можливість: зло буде здолане, тиран припинить своє існування, а смерть зазнає поразки. Христос принесе спасіння для людства і відкриє йому шляхи до Небесного Царства.

Христос здійснив неймовірне: Він, будучи Богом, став людиною і воскрес із мертвих. Це справжня перемога. І ми також покликані досягати неможливого. Перемога – це не лише майбутня надія, а реальність, з якою ми стикаємося щодня. Це ті дивовижні зміни, які відбуваються в житті віруючих християн. Завдяки Божій підтримці та нашим власним зусиллям.