Мокрик, звісно, відповів, а далі понеслося.
На початку ваша Антоніна вкторе зазначить, що такі срачі приносять їй цілковите задоволення і викликають захват. Бо нарешті наші культурні перипетії цікавлять не лише маленьку бульбашку обраних, а направду широкий загал. Тому срачі про шістдесятників, "розстріляне відродження", українську музику 70-х та 90-х і ще багато про що ми в редакції усіляко підтримуємо. Тим паче, зазвичай це ніякі не срачі, в яких опоненти просто б'ються в істериках, а нормальні конструктивні обговорення, нехай навіть й емоційні.
Але повернімося до головного. Півроку тому ми вже згадували про чорну кішку, що промайнула повз Забужко та Мокрика. Якщо вже говорити про це. Оксані Стефанівні не зовсім сподобалася його книга "Бунт проти імперії", що здобула значну популярність і викликала активні дискусії щодо шістдесятників.
Письменниця висловлювала своє незадоволення щодо визначення дисидентів, спираючись на слова Стуса: "Жменька нас, малесенька щопта". Вона зауважила, що українців, готових виступити проти режиму, було надзвичайно мало. Однак Забужко рішуче заперечила цій думці: "Ця 'малесенька щопта' вже увійшла в історію, стала частиною навчальних матеріалів. Нібито весь радянський народ був натхненний комуністичними ідеями, а ось тут у нас всього лише 'малесенька щопта' — 59 арештованих дисидентів, всього лиш жменька незгодних. [...] Вже формується ціле покоління, яке виросло в незалежній Україні і яке знайомиться з історією через підручники, написані та видані в нашій незалежній державі [...]".
Згадайте про цю розмову тут, адже довго пояснювати не маю бажання. Але тоді цей інцидент справді викликав багато шуму. І ось, знову все повторюється.
Пані Оксана на своєму Фейсбуці оголосила про показ фільму "Математики, що нагнули Кремль" у Парижі, підкреслюючи, що це буде "повна історія порятунку українця Леоніда Плюща французькими математиками з радянської психіатричної лікарні", після чого вона плавно переходить до дослідження нашої історії 60-70-х років та фігури Мокрика, закидаючи йому, можливо, несвідоме, використання радянських та феесбешних наративів, зокрема, стосовно так званої "щопти", і знову вражаюсь талантом Забужко, яка вміє так майстерно викладати свої думки у довгих і зрозумілих реченнях.
У коментарях, як і завжди, домінують захоплення та абсолютна згоди. Багато людей проявляють безмежну довіру до пані Оксани, сприймаючи її слова без сумнівів. Проте сама авторка постійно наголошує на значущості критичного мислення. Це означає, що все варто піддавати сумніву та перевіряти, включаючи і власні висловлювання Забужко.
Було також висловлено думки від авторів, які були здивовані тим, що Оксана Забужко спростовує єврейське походження Леоніда Плюща.
Ну а ще Мокрику згадували його неточності, як-то приписування Аллі Горській російське походження. Цю помилку він сам признав і вже кілька разів за неї перепрошував.
Сам Радомир, як і раніше, знову написав розгорнуту відповідь, в якій охарактеризував тон Забужко як "презирливо зверхній". Він стверджує, що справжніх дисидентів було надзвичайно мало. І це абсолютно логічно, адже у умовах тоталітарного режиму бунтівники не можуть з'являтися на кожному розі. Щоб підкріпити свої аргументи, він наводить цитати з інтерв'ю, які брав у представників шістдесятників. Наприклад, Іван Дзюба зазначав:
Іван та Марта Дзюби. Кадр з фільму "Іван і Марта" реж. Сергій Буковський
Антоніна знову рекомендує звернути увагу на фільм Сергія Буковського "Іван і Марта", який розповідає історію подружжя Дзюбів. Пані Марта неодноразово підкреслює, що вони з чоловіком не прагнули стати героями чи присвятити своє життя боротьбі з комуністами. Їхнє бажання полягало в тому, щоб жити звичайним життям. Не кожен може бути, як Стус. Ця ідея, до речі, набуває все більшої популярності: дедалі більше впливових осіб відмовляються від пафосу та героїзації, коли йдеться про наших видатних діячів. Людям слід дозволяти залишатися людьми, а не перетворюватися на супергероїв з кіно.
Мокрик також згадує, що Леонід Плющ сам описував свій перехід від російської до української мови. Пані Оксана стверджує, що він ніколи не був російськомовним. Проте, замість того, щоб переповідати, ми надамо цей цікавий текст у повному обсязі.
Допис Радомира отримав значну підтримку, і деякі люди виявили таку активність, що вирішили написати не просто коментар, а окремий пост. Наприклад, Вахтанг Кіпіані охарактеризував публікацію Оксани Забужко як "жорстокий напад".
Ну і в коментах теж дещо докидає.
Антоніна в цьому випадку повністю поділяє думку свого колеги Юрія Луканова.
Усі ці дискусії підвищують популярність як книг, так і їхніх авторів. І справді, Медведчук, навіть не маючи такого наміру, став своєрідним піарником "Справи Василя Стуса". Його спроби заборонити цю книгу лише сприяли тому, що вона почала розкуповуватися в великих кількостях.
Схожа ситуація сталася з фільмом "Заборонений", коли Медведчук зажадав видалити сцену судового процесу, де він виступав адвокатом Василя Стуса. Це викликало великий резонанс, і в результаті сцену вирізали, проте така реакція лише підвищила популярність стрічки.
Однак, якщо звернути увагу на рівень розголосу, то всі відповіді Забужко разом узяті не отримали такого ж широкого визнання, як її стаття. Її публікація викликала значно більше лайків і поширень. Це знову спонукає автора до роздумів про міф Забужко як Кассандри, яка постійно робить прогнози, але ніхто не звертає на них уваги, оскільки вони є незручними та неприємними для суспільства. Проте пані Оксана, навпаки, має величезну аудиторію, журналісти активно цитують її та запрошують на ефіри, адже знають, що це принесе рейтинги та перегляди. Вона говорить те, що люди прагнуть почути. То де ж тут місце Кассандрі? Кассандри, насправді, не цікаві ані медіа, ані публіці.
Але це таке. Я сподіваюся, що ось такі дискусії у нас виникатимуть ще частіше. Бо це просто збіса приємно - спостерігати, як у коментах вибухає з приводу Плюща та Дзюби. Думаю, книжка Мокрика, як і решта згаданих книг та матеріалів, знайдуть ще більше читачів і читачок. За пані Оксану та її популярність не переживаємо взагалі. Ті, хто бодай раз був на її публічних виступах, зрозуміють, про що мова. Припускаю, невдовзі на ці зустрічі з'явиться звичка приходити зі своїми стільцями.
Ось ще один коментар на завершення.
Антоніна вже підготувала анонс для цього інтерв'ю та придбала попкорн. Чекаємо з нетерпінням!
#Євреї #Емоції #Письменник #Тоталітаризм #Українці #Російська мова #Історія #Російська імперія #Українська мова #Василь Стус #Дисидент. #Кремль (фортифікаційна споруда) #Медіа (комунікація) #Іван Дзюба #Оксана Забужко #Шістдесятники. #Кассандра. #Проголошення незалежності України 1991 #Розстріляне Відродження #Підручник #Математик #Леонід Плющ #Заборонений (фільм, 2019) #Міф. #Цитата #Пафос
