Са́танів -- це історичне містечко на Поділлі з багатовіковою історією, яке зберегло у собі численні легенди, культурні пам'ятки та унікальну атмосферу. Його назва викликає багато дискусій серед істориків і лінгвістів, а саме селище пройшло через різні етапи розвитку -- від поселення часів Речі Посполитої до сучасного курортного центру.
Сатанів розташований у Хмельницькій області України, на березі річки Збруч, неподалік від природного парку "Подільські Товтри". Відстань від Сатанова до обласного центру -- міста Хмельницького -- становить близько 77 км автошляхами, а до найближчої залізничної станції Закупне -- 20 км.
Перша письмова згадка про Сатанів датується 1404 роком у грамоті польського короля Владислава II Ягайла. Тоді Сатанів був селом, яке у XV столітті отримало статус містечка. На початку XVI століття він був прикордонним поселенням між польсько-литовськими та турецько-татарськими володіннями, що призводило до частих нападів і руйнувань.
Історики та лінгвісти досі не можуть досягти спільної думки стосовно витоків назви Сатанів (з акцентом на першому складі). Пропонується кілька захоплюючих, а іноді й неоднозначних теорій:
У період визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького містечко Сатанів зазнало серйозних руйнувань. Існують легенди про відважну жінку, яка разом із сімома синами боролася за захист міста, але, на жаль, всі вони загинули. Після цих подій область потрапила під контроль турецьких військ, проте незабаром знову була повернута до складу Речі Посполитої.
У XVIII столітті містечко Сатанів стало власністю родин Сенявських, Чарторийських і Потоцьких. Тут зводили укріплення, організовували ярмарки, а населення відзначалося багатонаціональним складом: серед мешканців були українці, поляки, вірмени, євреї та греки.
З наприкінця XIX століття Сатанів став частиною Російської імперії, що позитивно вплинуло на його розвиток: були відкриті школи, лікарня, підприємства, а населення досягло приблизно 5 тисяч осіб. Перед початком Першої світової війни в місті регулярно проводилися ярмарки.
Під час Першої світової війни це містечко опинилося в епіцентрі бойових дій, а у 1917 році тут знаходився штаб майбутнього гетьмана Павла Скоропадського. У 1920-х роках влада змінювалася, поки не встановилася більшовицька влада. Протягом радянського періоду містечко отримало нові елементи інфраструктури, але зазнало страшних наслідків Голодомору та втрат під час Другої світової війни, включаючи майже повне знищення єврейської громади.
У 70-80-х роках XX століття в Сатанові було виявлено родовище мінеральних вод, що сприяло розвитку санаторно-курортної сфери та перетворенню міста на курорт, який отримав республіканське значення. Офіційно статус бальнеологічного курорту Сатанів отримав у 1985 році. Нині містечко славиться своєю історичною спадщиною та розвиненою рекреаційною інфраструктурою.
Як бачимо, Сатанів -- це особливе містечко, яке поєднує багату історію, легенди, культурну спадщину та природні ресурси. Воно приваблює туристів і дослідників, які прагнуть відчути дух минулих епох і скористатися цілющими властивостями місцевих мінеральних вод.
Раніше "Телеграф" розповідав про замок-привид серед карпатських скель. Це залишки давньоруського наскельного оборонного комплексу в заповіднику Тустань.
#Євреї #Місто #Телеграф #Більшовики #Радянський Союз #Українці #Львів #Історія #Київська Русь #Російська імперія #Туризм #Сатанів #Збруч #Друга світова війна #Голодомор #Річ Посполита #Греки #Вірмени #Польський народ #Селище міського типу #Залізничний вокзал #Перша світова війна #Повстання Хмельницького #Курортне містечко #Поділля #Павло Скоропадський #Турецький народ #Богдан Хмельницький #Справедливо #Хмельницька область #Національний природний парк "Подільські Товтри #Ладислав II Ягайло #Мінеральна вода #Сенявський (Леліва) #Будинок Потоцьких
