"Це вже траплялося раніше": як США відпустили важливого партнера і знову повернулися до нього.

Різні уряди в Білому домі застосовують різні стратегії. Це явище стосується не лише України.

Новий президент США Дональд Трамп, займаючи свою посаду, все більше відходить від політики, яку проводив його попередник Джо Байден. Це стосується і відносин з нашою країною, на жаль. Спочатку він відмовився від принципу "нічого про Україну без України", потім різко посилив критику на адресу Зеленського, назвавши його "диктатором", і заявив, що Україна також має часткову відповідальність за російське вторгнення. У світі зростає занепокоєння, що з такими змінами Трамп може повністю підірвати союз з Україною.

Але тут варто згадати слова Леоніда Кучми, які вже стали мемом: "Це ж було вже". "Телеграф" згадує, як у моменти відмови від підтримки США чинив Ізраїль. Сполучені Штати після Шестиденної війни 1967 року стали вважати Ізраїль головним стратегічним союзником на Близькому Сході і переважно підтримували країну, але були й моменти, коли ця підтримка була обмежена або навіть знижена. США встановлювали тісні відносини із ворогом Ізраїлю Єгиптом, починали постачання зброї арабським країнам, скорочували та заморожували допомогу.

Війна Судного дня 1973 року стартувала з раптового нападу Єгипту та Сирії на Ізраїль. Через кілька днів Сполучені Штати розпочали повітряну операцію під назвою "Nickel Grass", щоб забезпечити Ізраїль озброєнням. Спочатку американська сторона була обережною, оскільки побоювалася, що це може призвести до подальшої ескалації конфлікту та негативної реакції з боку Радянського Союзу.

Завдяки підтримці Сполучених Штатів, Ізраїлю вдалося змінити хід подій: перейти через Суецький канал, оточити третю єгипетську армію та просунутися в напрямку Каїра. На сирійському фронті ізраїльські війська успішно відбили Голанські висоти — це гірське плато на Близькому Сході, яке до 1967 року було частиною Сирії. Під час Шестиденної війни Ізраїль захопив цю територію, а в 1981 році оголосив про її анексію. Міжнародна спільнота, включаючи Раду Безпеки ООН, виступила з протестом проти цього рішення, вважаючи його незаконним. Ізраїль навіть загрожував Дамаску.

Однак після цього арабські держави запровадили нафтове ембарго проти Сполучених Штатів. Цей крок змусив адміністрацію Річарда Ніксона переглянути свою зовнішню політику і розпочати постачання озброєнь для кількох арабських країн, зокрема Єгипту та Саудівської Аравії.

Сполучені Штати Америки забезпечували арабські нації сучасними винищувачами, такими як F-4 Phantom II, що сприяло зміцненню їхніх повітряних сил. Ці країни також отримували танки M60 Patton, артилерійські системи, засоби протиповітряної оборони, а також різноманітні боєприпаси та військове обладнання, включаючи ракети.

На початку президентства Рональда Рейгана між Ізраїлем і США було укладено договір про стратегічне співробітництво. Однак після ухвалення Кнесетом Закону про Голанські висоти цей договір був скасований американською стороною. Відносини між країнами ще більше загострилися через авіаудар Ізраїлю по іракському ядерному реактору "Осірак" та рішення США продати Саудівській Аравії розвідувальний літак Boeing E-3 Sentry. Перша Ліванська війна 1982 року та різанина в Сабрі й Шатилі також спричинили подальше погіршення двосторонніх відносин. Крім того, ізраїльське керівництво не підтримало мирний план, запропонований спеціальним посланцем президента США Філіпом Хабібом. Лише наприкінці 1983 року ситуація почала стабілізуватися, і в листопаді того ж року країна підписала угоду про стратегічний діалог.

Сполучені Штати та Ізраїль мали довгу історію власних суперечок. Зокрема, щодо мирних переговорів з Палестинською адміністрацією і розширення поселень на Західному березі річки Йордан і в Східному Єрусалимі.

Більшість адміністрацій США засудили політику Ізраїлю щодо поселень і прагнули домогтися рішення про створення двох держав.

У червні 1990 року держсекретар Сполучених Штатів Джеймс Бейкер під час прес-конференції оголосив телефонний номер Білого дому, звертаючись до Ізраїлю: "Зателефонуйте нам, коли ви будете готові серйозно розглянути питання миру".

Через рік президент Джордж Буш-старший відклав кредитні гарантії Ізраїлю, поки той не припинив будівництво поселень на Західному березі річки Йордан і в Газі та не погодився на мирну конференцію з палестинськими перемовниками.

Обрання демократа Барака Обами на пост президента США в 2008 році стало символом нової ери у відносинах між США та Ізраїлем. Хоча Сполучені Штати продовжували забезпечувати Ізраїль військовою допомогою, між країнами з'явилися розбіжності з приводу кількох важливих аспектів.

Ізраїльські чиновники були сильно здивовані, коли Обама обрав Каїр для свого першого візиту до регіону в статусі президента, як зазначає Guardian. Під час свого виступу в Єгипті він оголосив про "новий початок" для мусульманського світу, що стало відповіддю на наслідки війни в Іраку.

Адміністрація Обами різко критикувала продовження будівництва ізраїльських поселень, що призвело до кризи у відносинах між державами. Обама та Нетаньяху провели бурхливу зустріч у Білому домі, під час якої президент заявив, що хоче призупинити будівництво єврейських поселень і щоб Ізраїль серйозно ставився до мирних переговорів з палестинцями.

Найбільш контроверсійною подією в міжнародних відносинах стало укладення ядерної угоди з Іраном у 2015 році. Ізраїль, відомий своєю рішучою позицією проти будь-яких ядерних амбіцій Ірану, також підкреслює, що Тегеран відкрито висловлює намір знищити Ізраїль. Згідно з умовами угоди, Іран погодився не розробляти ядерну зброю, в той час як США та інші держави-учасниці визнали право Ірану на розвиток мирної ядерної програми і частково зняли з нього санкції. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу охарактеризував цю угоду як "капітуляцію" та "грубу помилку з історичними наслідками".

Обама також закликав ізраїльтян розглянути можливість повернення до меж 1967 року, що спричинило неоднозначну реакцію з боку ізраїльських лідерів.

Слід зазначити, що попри все це військове та економічне співробітництво між США та Ізраїлем у цей період успішно розвивалося, Штати залишалися найбільшим торгівельним партнером Ізраїлю.

В останній місяць свого перебування на посаді Обама зробив прощальний удар -- США відмовилися накласти вето на резолюцію Радбезу ООН, яка засуджувала будівництво ізраїльських поселень.

Після того, як Дональд Трамп став президентом США у 2017 році, він кардинально змінив напрямок американської зовнішньої політики. Сполучені Штати вийшли з угоди щодо ядерної програми Ірану, перенесли своє посольство до Єрусалима та офіційно визнали суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами.

Як повідомляв "Телеграф", держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що Сполучені Штати не планують знімати санкції проти Російської Федерації після двосторонньої зустрічі в Саудівській Аравії. Він також підкреслив, що при укладанні мирного договору між Росією та Україною обидві сторони, ймовірно, зіштовхнуться з необхідністю зробити взаємні компроміси.