Чому місцевий конфлікт перетворився на глобальну кризу: друга річниця атаки ХАМАС. Розглядаємо деталі.

Минуло два роки від фатального дня 7 жовтня 2023 року, коли терористичне угруповання ХАМАС здійснило раптовий напад, прорвавши оборону Ізраїлю. Ця атака забрала життя понад 1200 людей і призвела до захоплення 251 заручника, ставши одним із найтрагічніших і найшокуючих днів у новітній історії країни

Цей акт агресії не тільки став початком однієї з найкривавіших війн в історії сучасного Близького Сходу, але й виявив давні рани, які залишилися від столітнього ізраїльсько-палестинського конфлікту. Поки Ізраїль переживає гіркі моменти втрати, а світ спостерігає за непрямими переговорами в Єгипті, де ініціатива президента США Дональда Трампа може стати вирішальним фактором для встановлення миру, в секторі Гази триває гуманітарна катастрофа.

Детальнішу інформацію на цю тему надасть Еспресо.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт є тривалою історією взаємних образ, суперечностей, політики окупації та періодичних епізодів насильства, що триває вже більше ста років. Головною причиною цього протистояння є суперечки щодо права власності на одну й ту саму територію.

Для ізраїльтян ця територія є не лише історичною батьківщиною, а й символом їхнього національного відродження. У той же час, палестинці вважають її своєю рідною землею, яку вони вважають незаконно віднятою. На цьому фоні відбувалися жорстокі конфлікти, до яких долучалися сусідні арабські держави, міжнародні посередники та терористичні угруповання, що лише ускладнювало ситуацію. Кожна зі сторін сприймає себе як жертву, а іншу — як агресора, що робить досягнення миру надзвичайно складним завданням.

Звичні зони напруження - Західний берег, Єрусалим та сектор Газа - завжди залишаються у стані напруги, але часом конфлікти виходять за рамки цих територій, призводячи до надзвичайно великих подій.

Так сталося 7 жовтня, яке ізраїльтяни порівнюють з американським "11 вересня". Тоді раптовий та добре скоординований терористичний напад ХАМАС, що включав смертоносне проникнення на територію Ізраїлю й захоплення людей у заручники, привів до драматичного перелому, який запустив важку і тривалу ізраїльську воєнну операцію в Газі.

Швидка реакція ізраїльських громадян і уряду, яка включала мобілізацію військ та рішучі дії, значно ускладнила ситуацію та призвела до ще більшої гуманітарної кризи серед цивільного населення Палестини. Йдеться про понад 67 тисяч осіб, серед яких близько третини становлять діти. Управління ООН охарактеризувало це як акт геноциду.

У Тель-Авіві, Ізраїль, 9 серпня 2025 року, протестувальники вийшли на вулиці з вимогами звільнити заручників та зупинити бойові дії в Газі. Фото: Getty Images.

Атака 7 жовтня спершу спричинила всесвітню підтримку Ізраїлю: у багатьох країнах відбулися масові акції на честь ізраїльських жертв, а також пролунали численні заяви від світових лідерів, таких як Джо Байден, які підкреслювали "право на самооборону" для боротьби з терористичними загрозами.

Відповідь Ізраїлю, зокрема масовані бомбардування Гази та військове втручання, радикально змінила ситуацію. Це призвело до значних людських втрат, зокрема десятків тисяч загиблих, серед яких значну частину становлять жінки та діти. Більше 90% населення, яке налічує 1,9 мільйона осіб, стало біженцями. Організація Об'єднаних Націй та правозахисні групи, такі як Amnesty International, звинуватили Ізраїль у вчиненні "геноциду", вказуючи на руйнування інфраструктури та обмеження гуманітарної допомоги. Світові лідери почали відкрито критикувати ізраїльське керівництво, а Міжнародний кримінальний суд випустив ордер на арешт прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.

Ізраїль, який розпочав цю війну як потерпілий, у багатьох країнах світу сприймається як "агресор": численні акції протесту в Лондоні, Нью-Йорку та Парижі звучали під антиізраїльськими гаслами, виражаючи підтримку палестинцям. В Німеччині зафіксовано зростання антисемітизму на 20%, в університетах США відбуваються бойкоти, а заклики заборонити Ізраїлю участь у Євробаченні та спортивних змаганнях підкреслюють суттєву поляризацію суспільства.

Та й економічно війна коштувала понад $50 млрд, зруйнувавши сектор Гази на понад 80%.

Ознайомтесь також: Чи справді "Бібі" перешкоджає мирним процесам на Близькому Сході: як нещодавні кроки Нетаньягу підривають плани Трампа щодо нової Рив'єри в Газі.

Ці події суттєво змінили міжнародні відносини — багато країн, які традиційно підтримували Ізраїль, почали відкрито висловлювати занепокоєння через численні жертви серед цивільних та масштабні руйнування. У результаті частина світової спільноти активізувала критику на адресу ізраїльського уряду і стала вимагати термінового припинення бойових дій та захисту мирного населення. Крім того, в самому Ізраїлі помітно зросла кількість людей, які закликають до завершення конфлікту.

Квінтесенцією цього стала хвиля політичних рішень низкою західних країн щодо офіційного визнання палестинської держави. У вересні кілька країн, включно з Францією, Великою Британією, Канадою та іншими, оголосили про це, підкреслюючи необхідність нового імпульсу для мирного процесу та гуманітарного доступу.

Безсумнівно, це подія викликала гнів у керівництва Ізраїлю та стала причиною активних дипломатичних суперечок. Проте, вона також принесла нові сподівання на мир, оскільки міжнародний тиск почав набирати обертів.

Не можна не зауважити, що атака ХАМАС 7 жовтня 2023 року мала суттєві наслідки для України, особливо в контексті міжнародної уваги та ресурсів. Новий великий конфлікт на Близькому Сході став провідною темою для світових ЗМІ та дипломатичних зусиль, частково відсунувши війну Росії проти України з перших шпальт новин та порядку денного багатьох країн. Деякі західні союзники змістили акцент своєї політики та військової підтримки на допомогу Ізраїлю, особливо в перші місяці після атаки, що вплинуло на швидкість ухвалення рішень щодо допомоги Україні. Крім того, увага США та ЄС розподілилася між двома великими кризами, що ускладнило Києву реалізацію своїх ініціатив, зокрема в питаннях нових пакетів озброєнь та посилення санкцій проти Росії. Тому Україна вкрай зацікавлена у швидкому врегулюванні цього конфлікту.

Незважаючи на численні переговори та постійні заклики з боку міжнародної спільноти, стабільний мир поки що не встановлено.

На початку року було досягнуто певних успіхів у питанні обміну заручниками, проте зрештою процес зупинився через взаємну недовіру, різні погляди на умови для припинення вогню та політичний тиск з обох сторін. Ізраїль вимагає повного роззброєння ХАМАС та забезпечення своєї безпеки, в той час як палестинська сторона наполягає на виведенні ізраїльських військ з Гази, завершенні блокади та реалізації чітких кроків до створення власної держави. Міжнародні посередники, зокрема США та Катар, намагаються просунути переговори, однак кожен крок до компромісу супроводжується новими актами насильства та політичними заявами, які ускладнюють можливість досягнення стабільного миру.

Зокрема, у середині вересня Ізраїль розпочав нову масштабну операцію з метою повного контролю над сектором Гази та ліквідації ХАМАС.

В кінці вересня президент США Дональд Трамп оголосив про новий "план миру", що складається з 20 пунктів. Основні його положення включають: термінове припинення бойових дій, звільнення останніх 50 заручників в обмін на сотні палестинських в'язнів, контрольоване роззброєння ХАМАС, надання гуманітарної допомоги, а також створення перехідного уряду в секторі Гази у вигляді багатонаціонального технократичного уряду під керівництвом Трампа та "Ради миру". Крім цього, план передбачає відновлення Гази з інвестиціями понад $50 млрд протягом 5 років, які надійдуть від арабських держав.

ХАМАС частково погодився 3 жовтня, обіцяючи звільнити заручників, але відкинув роззброєння. Тобто висунув свої умови. Натомість Трамп закликав Ізраїль "припинити бомбардування" для безпечного обміну, але військові дії досі тривають, хоч частково і послабилися.

У The New York Times кажуть, що план Трампа можна умовно розділити на дві частини: угоду про звільнення заручників та бачення післявоєнного розвитку Гази. Але обидві сторони сповнені потенційних перешкод, які можуть зірвати угоду.

Головні спірні питання: виведення ізраїльських військ, 72-годинний термін для повернення заручників і тіл (ХАМАС вважає його нереалістичним), а також чіткий перелік палестинських в'язнів для обміну. ХАМАС заперечує проти роззброєння та введення міжнародних сил безпеки, вважаючи це втручанням у внутрішні справи палестинців. Без досягнення чіткої угоди щодо зазначених умов угруповання не звільнить решту заручників, які є їхнім основним козирем у переговорах. Отже, ХАМАС прагне домогтися "справедливого обміну заручниками".

Незважаючи на очевидні відмінності, цього тижня в єгипетському курортному місті Шарм-ель-Шейх стартували переговори. Арабські країни, такі як Саудівська Аравія, Єгипет та Катар, частково висловлюють підтримку ініціативам Трампа, тоді як Європейський Союз прагне зайняти свою позицію у формуванні перехідного уряду. Це свідчить про те, що навколо цієї теми існує чимало зацікавлених сторін.

Загалом, фахівці висловлюють оптимістичні, але водночас обережні прогнози, усвідомлюючи складність конфліктної ситуації. Наприклад, Мкхаймар Абу-Сада з Аль-Азхарського університету зазначає, що ХАМАС зазнає ослаблення і має обмежені можливості, тому план Трампа може стати можливістю для реформ, якщо вдасться уникнути попередніх помилок. Проте BBC підкреслює, що довіра між сторонами практично відсутня, особливо після ізраїльського нападу на палестинських переговорників у Катарі, що викликає сумніви в реалістичності можливих угод. Важливо зазначити, що переговори в Єгипті проходять не безпосередньо, а з посередництвом третіх сторін.

Ізраїльський історик і політичний аналітик Вадим Поліщук висловився в ефірі каналу Еспресо, зазначивши, що наразі ХАМАС прагне зберегти своє домінування в секторі Газа, шукаючи шляхи для підтримки свого присутності в регіоні, навіть у напівлегальному статусі.

"На цей момент ХАМАС прагне виграти час і знаходить різні шляхи, щоб зберегти своє присутність у секторі Газа та впливати на ситуацію, можливо через участь у певних структурах або в напівлегальному статусі. При цьому вони намагаються зберегти якомога більше своїх військових ресурсів," - підкреслив Поліщук.

ХАМАС пропонує відмовитися від важкого озброєння, залишивши при собі стрілецьку зброю, що, на думку аналітика Поліщука, дозволить їм зберегти контроль над Газою. Ізраїль, однак, виступає проти цієї пропозиції, адже це може призвести до повторення історії, коли ХАМАС, спочатку функціонуючи як благодійна організація, зміг збільшити свій вплив, виграти вибори і усунути своїх опонентів, відновивши свої позиції.

За даними Bloomberg, для Дональда Трампа укладення мирного договору в найближчі дні та звільнення заручників могли б стати вагомими підставами для отримання Нобелівської премії миру, до якої він прагне. Проте ім'я наступного лауреата буде оголошене вже 10 жовтня, а наразі реальних зрушень у переговорах не спостерігається. Незважаючи на гучні заяви та активну дипломатичну діяльність команди Трампа, домовленості про припинення вогню залишаються на рівні попередніх розмов, а сторони продовжують звинувачувати одна одну у зриві переговорного процесу, поки війна продовжує забирати життя.