День капеланів: як військові священнослужителі підтримують солдатів на передовій - відеоматеріал.

12 жовтня в Україні святкують День військового капелана, який відзначає діяльність священнослужителів різних віросповідань, що підтримують військових в їхніх випробуваннях під час війни та допомагають їм зберегти душевну рівновагу. Капелани можуть проводити обряди, такі як вінчання або хрещення, а також виконувати останні побажання військових щодо їх поховання. Якою є діяльність беззбройних офіцерів Збройних сил України, які співпрацюють з бійцями на передовій, підтримують їхні родини в тилу та взаємодіють з мешканцями прифронтових районів?

Священнослужитель, волонтер, військовий: ці три ролі об'єднують людей, які 12 жовтня святкують День військового капелана. У соціальних мережах можна знайти вражаючі історії капеланів. Наприклад, на порталі ТСН представлена розповідь пастора Вадима Гейка. Він рятував цивільних осіб під час окупації, коли війська РФ наближалися до Києва: виводив родини з дітьми, евакуював хлопчика з високою температурою, ризикував своїм життям, переходячи міст між Бучею та Ірпенем під прицілом снайперів. У Донецькій області він також допомагав родинам, літнім людям з домашніми тваринами та худобою. Його рятівні місії охоплювали Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Часів Яр, Костянтинівку, Дружківку та Краматорськ, залежно від ситуації на фронті. Він спілкувався з військовими ЗСУ, які переживали втрати побратимів, надаючи їм підтримку та розраду. Проводив молебні та таїнства, дотримуючись останньої волі. Фокус вирішив висвітлити діяльність військових капеланів, які вп'яте святкуватимуть своє професійне свято, адже, за словами Гейка, вони є "вухами Бога" і дотримуються девізу "Бути поруч".

День військового капелана, що відзначається 12 жовтня, має цікаву історію свого виникнення.

Може виникнути плутанина з тим, якого числа відзначати День військового капелана -- 12 жовтня чи 25 жовтня. У мережі є згадки про обидві ці дати. Коли з'явились українські військові капелани та чому існує невизначеність з датою?

Після Революції Гідності та ряду реформ у сфері оборони в Україні кілька років тривала дискусія щодо доцільності впровадження капеланської служби. Одним із ключових аргументів було твердження, що військовослужбовці потребують духовної підтримки від представників релігійних конфесій. В українських збройних силах Служба військового капеланства була офіційно заснована 30 листопада 2021 року, коли Верховна Рада ухвалила відповідний законодавчий акт.

Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України ініціювала встановлення Дня військового капелана на 25 жовтня. Ця дата була обрана, оскільки вона збігається з днем вшанування святого Мартина Милостивого, єпископа Турського, в католицькому календарі. За християнськими легендами, Мартин, який був римлянином і військовим, розділив свій плащ (лат. cappa), щоб накрити жебрака. Після цього він залишив армію, став ченцем, що служить Христу, і активно допомагав бідним, здобувши репутацію покровителя капеланів.

25 жовтня 2022 року в Україні вперше святкували День капелана, коли 83 капелани отримали свій мандат на служіння. У 2023 році це свято також відзначили 12 числа. Однак у 2024 році Українська православна церква перейшла на юліанський календар, що призвело до перенесення свята Мартина Турського на 12 жовтня. Відтоді професійний день капеланів святкується саме в цей день.

12 жовтня ще не визнано офіційним Днем військового капеланства, оскільки відсутній відповідний указ президента. 6 жовтня 2026 року Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) та Міжконфесійна рада з питань військового душпастирства знову звернулися до президента України Володимира Зеленського з проханням проголосити цей день щорічним професійним святом капеланів.

Хто такі капелани і чим вони займаються?

Українські військові капелани перебувають поруч з бійцями Збройних сил, Повітряних сил, Головного управління розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Серед капеланів -- православні, протестанти, католики, юдеї, представники десятка інших конфесій. Вони "підтримують бійців молитвою, словом і присутністю, допомагаючи долати втому, біль і втрати" та перебувають на місцях постійної дислокації, під час бойових завдань, у лікарнях. На сьогодні у Силах оборони служить близько 400 капеланів (60% від потреби). Очільники Служби військового капеланства -- начальник Служби, полковник Олександр Вовкотеча.

"Капелани роблять все можливе, щоб підтримати військовослужбовців. Коли військовий прибуває в частину, він знає, що там є капелан, і відчуває, що на нього чекає підтримка — навіть якщо капелан фізично не поруч, він молиться за нього особисто. Це надає бійцеві відчуття захищеності: розуміння того, що капелан дійсно існує і піклується про наших військових", — зазначив Вовкотеча в інтерв'ю медіа "Київ 24".

На Facebook-сторінці Служби військового капеланства Збройних Сил України представлена інформація про їхню діяльність. Наприклад, у вересні було організовано навчальний курс для офіцерів цієї служби, розроблений за підтримки військових капеланів з Норвегії.

Напередодні святкування Дня військового капелана з'явилася інформація про нову концепцію, що стосується "духовної стійкості" військовослужбовців. Відповідно до цієї концепції, планується впровадження оцінки "духовної стійкості" як одного з критеріїв при визначенні боєздатності солдатів. Цей показник може стати важливим інструментом для командирів під час планування військових операцій.

Капелани Збройних сил України — їхні імена, обличчя та героїчні вчинки.

Медіа оприлюднили імена та біографії деяких капеланів Збройних сил України, які служать на передньому краї.

Одним із перших військових капеланів, які долучилися до армії під час АТО у 2014 році, став священник Української греко-католицької церкви Андрій Зелінський. Він перебував на передовій разом із підрозділами Десантно-штурмових військ та морської піхоти, а згодом служив у храмах Слов'янська і Краматорська, відвідував Авдіївку, Дебальцеве та інші населені пункти Донеччини. Починаючи з 2018 року, Зелінський активно займався розвитком душпастирської служби у Силах оборони, надаючи підтримку військовослужбовцям та їхнім родинам. Він був удостоєний кількох нагород від українських збройних сил, зокрема медалі "За заслуги" ІІІ ступеня, медалі "За сприяння Збройним Силам України" та почесних нагрудних знаків.

"Пройшовши шляхами морських піхотинців і переживши численні випробування, щоб здобути омріяний берет, я тепер впевнений, що відпочинок та їжа - це для слабких. Не можу навіть уявити, скільки кілометрів я пройшов від моря до Павлополя, обходячи позиції наших захисників: під дощем, у багнюці та в спеку", -- поділився отець Андрій Зелінський.

Військовий капелан 199 навчального центру ДШВ ЗСУ, старший лейтенант капеланської служби Олексій Поляков розповів, що почав допомагати війську від 2014 року. Спершу волонтерив, далі -- пройшов курси капеланів Української євангельської церкви та поїхав на схід вже капеланом-волонтером, а потім -- військовим капеланом. Бував у Станиці Луганській, Авдіївці, набрався бойового досвіду і вже міг говорити з бійцями на рівних. Поляков пояснив, що капелани працюють у чотирьох основних напрямках: релігійні потреби (молитва, сповідь тощо), соціальна добродійність (допомога пораненим та родинам загиблих), адаптація мобілізованих у навчальних центрах, консультування командирів щодо релігійних питань.

Капітан Капеланської служби ЗСУ та священик ПЦУ Сергій Дмитрієв, відомий під позивним Падре, заснував благодійну організацію "Елеос-Україна". Одним з його ключових проектів стало створення першого Будинку Героя, який надає притулок ветеранам з інвалідністю, котрі "не мають місця, куди повернутися". Перший Будинок Героя був відкритий в Івано-Франківську: ветеранів зустрічають, доставляють спеціальним транспортом, а також забезпечують юридичну, соціальну та психологічну підтримку. Організація також допомагає знайти роботу та відновити втрачені документи. Тривалість перебування у Будинку складає від трьох до шести місяців, розповів Дмитрієв.

Медіа опублікували інформацію про капелана Василя Вирозуба з Одеси, який вирушив на острів Зміїний для збору тіл загиблих бійців, але був захоплений у полон, де пережив 70 днів катувань. Російські військові доставили його до окупованого Криму, де він перебував на гауптвахті, а потім потрапив у фільтраційний табір поблизу Бєлгорода та СІЗО в місті Оскіл. Священник розповів, що його піддавали переслідуванням із застосуванням собак і допитували про Бандеру.

Варто зазначити, що видання Фокус вже повідомляло про інших військових капеланів Сил оборони. Серед них є пастор протестантської церкви Ісуса Христа Юрій Климко, який трагічно загинув у Краматорську. 28 лютого 2024 року він провів службу в місцевій церкві, після чого всього через півгодини російські війська скинули на місто 500-кілограмову авіабомбу. 58-річний пастор та ще одна особа стали жертвами цього нападу, а п’ятеро людей отримали поранення.

Нагадуємо, що капелан Головного управління розвідки поділився інформацією про молитви колишнього керівника ГУР Кирила Буданова, а також розповів, як часто він відвідує церкву та отримує сповідь.