29 вересня в Україні відзначають день пам'яті жертв Бабиного Яру. У ці дні, 29 та 30 вересня 1941 року, нацистські війська розстріляли понад 33 тисячі євреїв з Києва. Людей примусили з'явитися до вказаного місця, взявши з собою документи, гроші та особисті речі, після чого їх вели до яру, де змушували роздягатися і вбивали.
Масові розстріли в Бабиному Яру не завершилися у вересні 1941 року. Протягом наступних років німецької окупації Києва на цьому місці продовжували вбивати євреїв, ромів, радянських військовополонених, підпільників, пацієнтів психіатричних установ, українських націоналістів та інші жертви нацистського режиму.
Як мешканців Києва привертали до Бабиного Яру
В кінці вересня 1941 року окупаційні влади розмістили по Києву оголошення. Всі євреї міста отримали наказ зібратися вранці 29 вересня біля перехрестя вулиць Мельникова та Дорогожицької, взявши з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг і нижню білизну.
Невиконання наказу загрожувало розстрілом.
Вранці 29 вересня до визначеного місця рушили тисячі людей. Серед них були цілі родини, літні люди та діти. Багато хто вважав, що йдеться про переселення або депортацію. Німецька окупаційна влада підтримувала цю версію, приховуючи справжню мету збору.
Власне, людей вели на загибель.
Офіційне повідомлення від німецького керівництва
Що відбувалося у Бабиному Яру 29 і 30 вересня
Поблизу яру у місцевих жителів вилучали особисті речі та документи. Люди зазнавали примусу роздягнутися, їх згруповували та відводили до місця виконання вироку, де розстрілювали.
Вбивства здійснювали підрозділи нацистської Німеччини. Після розстрілів тіла залишали в яру, а потім це місце масового поховання засипали землею.
Протягом двох днів — 29 та 30 вересня 1941 року — у Бабиному Яру загинуло 33 771 євреїв. Це число зафіксовано в архівних матеріалах самих нацистів і стало одним із ключових документальних підтверджень розмірів цього жахливого злочину.
Проте розстріл у вересні став лише першим етапом. Бабин Яр продовжував бути ареною масових убивств під час німецької окупації Києва.
Есесівець шукає в предметах, залишених після розстрілів у Бабиному Яру.
Кого ще вбивали у Бабиному Яру
У наступні роки нацисти привозили сюди на розстріл різні групи в'язнів і переслідуваних.
Серед жертв були роми, радянські військовополонені, підпільники, пацієнти психіатричної лікарні, заручники та українські націоналісти.
У Бабиному Яру нацисти влаштували масові розстріли, серед яких загинули й представники українського націоналістичного підпілля. Серед жертв була також українська поетеса Олена Теліга. У представленому матеріалі зазначено, що тут було страчено 621 учасника антигітлерівського підпілля.
Визначити точну загальну кількість осіб, які загинули в Бабиному Яру під час років окупації, неможливо. Мова йде про десятки тисяч загиблих.
Аерофотознімок території Бабиного Яру, зроблений Luftwaffe в 1943 році. Вид з північного сходу на південний захід.
Як нацисти намагалися замаскувати свої злочини.
У 1943 році, коли німецькі війська відступали з Києва, нацисти почали знищувати докази масових убивств.
Тіла загиблих викопували та спалювали. Для виконання цієї жахливої роботи використовували в'язнів Сирецького концтабору. Після закінчення цієї діяльності було заплановано вбити і їх, однак деяким вдалося втекти.
Знищення тіл мало на меті замаскувати обсяги злочину, проте дані про масові розстріли та матеріали виконавців залишилися і згодом стали свідченнями нацистських злочинів.
Чому десятиліттями не згадували про єврейських жертв Бабиного Яру?
Після закінчення Другої світової війни радянський режим забороняв окреме обговорення євреїв як основної групи жертв розстрілів, що відбулися в Бабиному Яру.
Голокост фактично був замаскований під загальний термін "загиблі радянські громадяни". У ранніх 1950-х роках це відбувалося на фоні державної антисемітської кампанії, відомої в СРСР як "боротьба з космополітизмом".
Саме в Бабиному Яру радянська влада вирішила провести засипку. Яри заповнювалися спеціальною пульпою — сумішшю води та відходів з цегельного виробництва. У березні 1961 року дамба не витримала тиску, і потік пульпи затопив Куренівку. Ця трагедія залишила слід в історії під назвою Куренівська катастрофа.
Як спогади про Бабин Яр знову з'являлися в суспільному житті.
Однією з важливих публічних акцій на честь пам'яті стала зустріч у Бабиному Яру в 1966 році. У її складі були український дисидент Іван Дзюба та автор Віктор Некрасов.
Учасники акції закликали до гідного вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру та відкритого визнання цієї трагедії. Радянська влада придушувала подібні заходи, проте з часом у Бабиному Яру було споруджено державний пам'ятник.
Після здобуття незалежності Україна почала відновлювати пам'ять про Голокост і єврейських жертв Бабиного Яру, які знову зайняли своє місце в офіційних історичних наративах.
29 вересня в Україні щороку вшановують жертв трагедії. Саме цього дня у 1941 році почався дводенний масовий розстріл, який став одним із найбільших одночасних убивств євреїв під час Голокосту на території України.
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нас.
#
