Християнська спільнота в Єгипті: від францисканських коренів до сучасних викликів.

Латинський Апостольський Вікарій Александрії у розмові з ватиканськими ЗМІ поділився інформацією про римо-католицьку громаду в Єгипті, її стосунки з Коптською Православною Церквою та мусульманською спільнотою, а також висловився щодо триваючої напруги в Газі.

Joseph Tulloch / с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM - Ватикан

Клаудіо Лураті уперше прибув до Єгипту 31 рік тому. Сьогодні цей італійський місіонер з ордену Комбоніанців є єпископом і служить Латинським Апостольським Вікарієм Александрії - міста у дельті Нілу, яке відігравало ключову роль у перші століття християнства.

Перебуваючи в Римі на нещодавній зустрічі Конференції єпископів латинського обряду країн Арабського регіону, єпископ Лураті розповів ватиканським медіа про своє служіння, стародавнє місто Александрію, взаємини між католиками, коптами й мусульманами в сучасному Єгипті, а також про поточну гуманітарну катастрофу в сусідній Газі.

Францисканське походження римо-католицької присутності

На думку єпископа, римо-католицька громада в Єгипті має давні традиції. Місцеві жителі асоціюють її з святим Франциском, який у 1219 році зустрівся з султаном Маліком аль-Камілем. Відтоді в регіоні постійно діяли францисканські громади, які здебільшого підтримували купців і дипломатів. Ця ситуація зберігалася до початку XIX століття, коли новий правитель запросив європейців, переважно з Франції, Італії та Мальти, приїхати до Єгипту для сприяння розвитку країни. Тоді сюди прибуло багато інженерів і фахівців, які залишилися на тривалий час.

Наприкінці Другої світової війни громада римо-католиків, що складалася в основному з іноземців, налічувала близько 120 тисяч осіб. Однак, після націоналізації Суецького каналу, більшість з них залишила країну, що призвело до значного зменшення чисельності спільноти. За даними єпископа Лураті, сьогодні в Єгипті проживає приблизно 60 тисяч римо-католиків. Серед них лише одна чи дві тисячі єгиптян, решта — іммігранти, серед яких приблизно 30-35 тисяч суданців, більшість із яких є біженцями.

Яскраві відбитки історії

За словами єпископа Клаудіо Лураті, попри перетворення Александрії з мультиетнічного центру на здебільшого однорідне місто, сліди його багатого минулого збереглися й досі. "Насамперед це видно в архітектурі. Якщо пройтися Александрією, можна побачити безліч стилів і будівлі, зведені італійськими чи французькими інженерами. Крім того, це багатокультурне суспільство досі живе в пам'яті людей", - підкреслив Апостольський Вікарій. Він також згадав про єврейську спільноту Александрії з понад 2000-літньою історією, де свого часу писалися окремі книги Старого Завіту, зауваживши, що через події останніх шести десятиліть вона повністю зникла.

Співпраця з найбільшою християнською спільнотою

Єпископ Лураті окремо акцентував увагу на стосунках з Коптською Православною Церквою, яка є найбільшою християнською спільнотою в Єгипті та на Близькому Сході, складаючи приблизно 10% населення країни, що перевищує 10 мільйонів вірян. "Ця Церква має дуже активне життя... Мене справді вражає їхня присутність у всіх куточках. Каїр швидко розвивається, і під час поїздок новими районами міста можна побачити безліч церков", - зазначив Апостольський Вікарій. Він також додав, що, незважаючи на відсутність великих спільних ініціатив, взаємодія між конфесіями відбувається щоденно: зокрема, 70-80% працівників римо-католицької дієцезії становлять саме православні копти.

Водночас тісну практичну співпрацю римо-католики зберігають із місцевими східними католицькими церквами, передусім із Коптською Католицькою Церквою (налічує близько 300 тисяч вірян у 10 єпархіях). Основним напрямом цієї взаємодії є освітня сфера, адже під опікою Католицької Церкви в Єгипті працює близько 170 шкіл.

Існування у середовищі мусульманської громади.

Оцінюючи взаємини з мусульманською більшістю Єгипту, Апостольський Вікарій зауважив, що цей контакт є щоденним на побутовому рівні. У сфері ж міжрелігійного діалогу він відзначив вагому роль спільноти домініканців. За його словами, орден домініканців опікується унікальною бібліотекою, популярною серед студентів-мусульман, та співпрацює з провідним ісламським університетом Аль-Азгар.

Зцілювати рани війни

Сьогодні єгипетське суспільство зосереджує свої думки та молитви на сусідній Газі, де триває серйозна гуманітарна криза. Єпископ Лураті, коментуючи ситуацію на кордоні, виразив, що єгиптяни з великим болем спостерігають за стражданнями палестинців. Він зазначив, що незважаючи на закриті кордони, Єгипет приймає тисячі тяжко поранених палестинців, які потребують термінової медичної допомоги та притулку.

Водночас Апостольський Вікарій Александрії звернув увагу на інший, не менш гострий, гуманітарний виклик, пов'язаний із війною в Судані, яка спровокувала масштабну хвилю біженців: "Біженці, яких ми помічаємо найбільше, - це не з Палестини, а із Судану. За останні три роки ми прийняли близько одного мільйона біженців із Судану. Серед них є й католики, тож наші церкви наповнилися. Загалом зараз ми маємо спільноту з приблизно 35 тисяч католиків, які прибули із Судану та Південного Судану", - розповів ієрарх. За словами єпископа, прибуття суданських християн стало не лише викликом для місцевої Церкви у сфері опіки та соціального служіння, але й принесло новий подих духовного життя в парафії, де братня підтримка та молитва допомагають зцілювати рани війни.